Історія та сутність інформаційного консалтингу

Згідно з дослідженнями, опублікованими агентством Рейтере, 91% менеджерів Франції і 95% менеджерів США вважають, що інформація є ключовим чинником, який впливає на прийняття рішень, і використовують інформаційний підхід у прийнятті ділових рішень.

Управлінське консультування – професійна діяльність, яка полягає у наданні незалежних і об'єктивних порад та технічної допомоги кваліфікованими спеціалістами фірмам, організаціям, окремим підприємцям (в подальшому – клієнтам) з метою сприяння останнім у визначенні та дослідженні управлінських проблем, пошуку їх оптимальних рішень, методології впровадження рекомендацій.

Управлінське консультування дозволяє:

• ідентифікувати та аналізувати управлінські проблеми і можливості;

• пропонувати альтернативні варіанти вирішення цих проблем;

• надавати допомогу в реалізації рекомендацій та впровадженні конструктивних змін, що визнані доцільними.

Основним завданням управлінського консультування є надання допомоги клієнтам у вирішенні їх управлінських та ділових проблем, оптимізації їх бізнесу, підвищенні ефективності функціонування організації.

Консалтинг у світі зародився в ХІХ столітті в Англії – у ході промислової революції, коли почали з'являтися перші фабрики, а конкуренція змусила підприємця вдосконалювати свої справи та методи управління.

У 1867 – 1868 роках у Кембріджському університеті були зроблені перші практичні спроби поширення знань, що отримали назву extension ( екстеншн). Термін “служба екстеншн” вперше застосували в США. Федеральний закон – Закон Смітта про створення сільськогосподарської служби екстеншн на базі державних університетів штатів був прийнятий у 1914 році. Протягом багатьох років публічні університетські лекції проводилися коледжами черех своїх «агентів», які працювали в округах штатів.

На початку XX ст. вплив консалтингу збільшився. З'явились перші професійні консультанти та консалтингові фірми. У 20 - 30 роки ХХ століття після “великої депресії” консалтинг поширився на промислово розвинуті країни світу. У першій половині ХХ століття більш ніж 54 країни світу створили “службу екстеншн”, яка підтримувалася їх урядом. Близько 130 країн створили екстеншн системи у другій половині ХХ століття. Це було пов'язано із післявоєнним прискоренням розвитку та інтернаціоналізацією економіки, що привело до зростання потреби в консалтингових послугах.

Новий період розвитку екстеншн розпочався з кінця ХХ століття, коли країни колишнього Радянського Союзу та Східної Європи почали переходити до ринкових умов господарювання. Вони прагнули знайти свій особистий шлях розвитку та створення екстеншн сервісу, враховуючи національні традиції та культуру народу. Нині у світі налічується понад 200 країн, що розвивають дані системи за різними моделями: державна університетська модель (США), державна міністерська модель (Канада, Литва, Росія, Польща), приватна модель (Німеччина, Голландія, Великобританія, Франція), громадська модель (Перу, Зімбабве), змішана (Угорщина, Чехія, Україна).

В основу державної моделі розвитку екстеншн покладене державне фінансування і вона побудована за двома схемами: державна університетська модель, створювана на базі регіональних багатопрофільних або галузевих університетів, коледжів та профільних шкіл; державна міністерська модель, створювана як структурний підрозділ галузевих органів управління - Міністерств, регіональних та місцевих управлінь і департаментів.

Приватна модель екстеншн сервісу розвивається шляхом надання консультаційних послуг на платній основі у двох напрямках: консультаційна служба, як підрозділ комерційної фірми; приватна консультаційна фірма.

Громадська модель екстеншн сервісу створюється на базі фермерських асоціацій і об'єднань, інших організацій які оплачують консультаційні послуги із своїх фондів.

Змішана модель екстеншн сервісу поєднує всі інші моделі та різні джерела фінансування. Досвід багатьох розвинутих країн світу свідчить про значну державну підтримку даного сервісу, коли виробник ще не в змозі сам платити за необхідну для нього допомогу. З часом, коли виробник ставав заможнішим і міг сам оплачувати свої інформаційні потреби, необхідність державної підтримки почала зменшуватись. Виникли приватні консалтингові фірми. Служба екстеншн набула рис приватної моделі, як нині в Німеччині, Великобританії. Державна модель організації екстеншн сервісу ще діє в США, за таким принципом працюють консультаційні служби Португалії, Туреччини, Білорусії.

Світова практика свідчить, що консультаційні служби більшості країн набувають ознак змішаної моделі і є сполученням, комбінуванням як різних форм їх організації, так і різних способів фінансування. Крім того, в рамках інформаційно-консультаційної системи однієї країни можуть паралельно функціонувати декілька служб різної організаційної форми.

Загалом суть консалтингу заключається в тому, щоб допомогти клієнту підвищувати ефективність своєї діяльності і створювати вартість як шляхом надання інформації та рекомендацій, так і пропонуючи свої послуги в досягнення поставлених цілей, реалізації визначених завдань. Консультантам і тренерам доводиться вивчати і аналізувати ситуацію, висувати гіпотези і пропонувати нововведення, а також переконувати клієнтів в необхідності запропонованих заходів і втілювати їх в життя.

Консалтинг – це професійна допомога з боку фахівців з управління господарством керівникам і управлінському персоналу різних організацій (клієнту) в аналізі і рішенні проблем їхнього функціонування і розвитку, здійснювана у формі рад, рекомендацій і спільно вироблюваних із клієнтом рішень.

Специфіка консалтингової послуги полягає в її удаваній невідчутності, непомітності та, як правило, у відсутності завершеної матеріальної форми. Тому ідентичні консалтингові продукти, виконані двома консалтинговими фірмами, можуть відрізнятися не тільки за формою, але й мати різну методологій розробки та зміст. Клієнт може оцінити якість наданої йому послуги або відразу після завершення процесу консультування, або через деякий проміжок часу.

Окрім того, якість послуги та результативність консультування в цілому безпосередньо залежать від особистої участі та професіоналізму конкретного консультанта. У зв'язку з цим особливого значення набувають взаєморозуміння консультанта і клієнта та їх плідне співробітництво. У разі успіху клієнт схильний його ототожнювати на стільки із змістом та якістю проведених робіт, скільки із особистістю консультанта. Така персоналізація допомоги обумовлює певну специфіку попиту на ринку консалтингу: купують не лише певні послуги, а й окремих консультантів.

Інформаційний консалтинг – це відносно новий термін, який набув поширення в сфері бізнесу в умовах стрімкого ускладнення інформаційних систем. Найчастіше під терміном "інформаційний консалтинг" розуміють різноманітні послуги, так чи інакше пов'язані з інформаційними технологіями, від розгортання локальної мережі до впровадження комплексних систем управління виробництвом та підприємством взагалі. Проте цей термін ще не має сталого, чіткого визначення, і кожна компанія вкладає в нього свій зміст.

Інформаційний консалтинг (О. Матвієнко) – вид консультаційної діяльності, пов'язаної з аналізом документальних потоків, прогнозуванням ринку, пошуком нових можливостей розвитку бізнесу і ринків збуту, здійснюваної на основі збирання й аналізу ділової і науково-технічної інформації.

До сфери інформаційного консалтингу належить також проведення інформаційних експертиз, які включають пошук і оцінювання ідей, гіпотез, рішень, формування систем критеріїв оцінок, збирання й аналіз даних про партнерів і конкурентів, аналіз і прогнозування "лідерів" у комерції; аналіз соціально-політичного рейтингу та ін., а також комунікативний аудит.

З усіх напрямів бізнес-консалтингу виокремився ІТ-консалтинг, оскільки всі суб’єкти економіки оперують великою кількістю інформації у своїй діяльності, і роль професійних консультантів саме у сфері інформаційних технологій дуже підвищується.

IT - консалтинг – це відносно новий напрям професійних послуг у сфері високих технологій, що успішно розвивається. Виявити проблеми наявної інформаційної системи і запропонувати оптимальні методи їхнього вирішення – це і є суть IT - консалтингу, котрий є важливим етапом на шляху підвищення ефективності діяльності підприємства.

Найпоширенішим визначенням IT - консалтингу є таке: Консалтинг у сфері телекомунікацій та інформаційних технологій – це консалтингові послуги, які призначені для виявлення максимального ефекту від упровадження IT за одночасної мінімізації витрат.

Результатом інформаційного консалтингу має стати створення і надання практичних рекомендацій, розроблених на підставі проведеного аудиту телекомунікаційних та інформаційних систем і спрямованих на оптимізацію інформаційної інфраструктури й системи безпеки компанії, зокрема впровадження нових систем, для підвищення ефективності бізнесу.

Залучаючи консультантів, організація одержує можливість поставитися до вирішення проблеми комплексно, з урахуванням широкого спектра факторів, які впливають на ситуацію. Крім того, можна назвати такі переваги IT - консалтингу:

– значне скорочення термінів реалізації та зниження вартості проекту в результаті поєднання знань про предметну область і новітніх технологій;

– швидке зростання кваліфікації персоналу замовника в результаті навчання під час проведення спільних робіт;

– можливість планування витрат, термінів, ризиків і результату робіт;

– поетапне, у міру одержання результатів, вкладення коштів;

– можливість внесення необхідних оперативних змін і коригувань у процесі виконання робіт;

– створення системи, яку легко та просто впровадити;

– ефективний контроль виконання робіт за допомогою формалізації та матеріалізації результатів;

– зниження ризиків у результаті оптимізації взаємовідносин замовника та фірм-підрядників.

– обґрунтування залучення стороннього ІT - консультанта.

Поиск по сайту: