Загальні правила цитування та посилання на використані джерела

При написанні дипломної роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати попередніх досліджень з яких наводяться цитати в цій роботі, або на ідеях i висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких вона присвячена. Такі посилання дають змогу відшукати документи i перевірити достовiрнiсть відомостей про цитування документа, дають необхідну iнформацiю щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг.

Загалом посилатися слід на останні видання публiкацiй. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них є наявний матеріал, який не включено до останнього видання.

Якщо використовують вiдомостi, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кiлькiстю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, iлюстрацiй, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в дипломній роботі.

Посилання в тексті дипломної роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, видаленим двома квадратними дужками, наприклад, "... у працях [1-7]...".

При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери.

При посиланнях слід писати: «…у розділі 4…», «…дивись 2.1…», «… за 3.3.4 …», «… відповідно до 2.3.4.1 …», «…на рис. 1.3 …», або «…на рисунку 1.3 …», «…у 3.2…», «…(див. 3.2)…», «…за формулою (3.1)…», «…у рівняннях (1.23)-(1.25)…», «…у додатку Б…».

Посилання на iлюстрацiї дипломної роботи вказують порядковим номером iлюстрацiї, наприклад, «рисунок 1.2».

Посилання на формули дипломної роботи вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад «... у формулі (2.1)».

На всі таблиці дипломної роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «... в табл.1.2».

У повторних посиланнях на таблиці та iлюстрацiї треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл.1.3».

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається i закінчується лапками i наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий в джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз «так званий»;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту i без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту i позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому мiсцi цитати (на початку, всередині, на кiнцi). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладенні думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів, i давати вiдповiднi посилання на джерело;

д) якщо необхідно виявити ставлення автора магістерської дипломної праці до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання;

е) якщо автор дипломної праці, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс i вказуються iнiцiали автора дипломної роботи, а весь текст застереження вміщується у круглi дужки. Варіантами таких застережень є: (курсив наш. - М. Х.), (підкреслено мною. - М.Х.), (розрядка моя. - М.Х.).

3.4 Порядок оформлення списку використаних джерел та додатків

Список використаних джерел - елемент бiблiографiчного апарату, який містить бiблiографiчнi описи використаних у дипломній роботі джерел i розміщується після висновків.

Бiблiографiчний опис джерел складають вiдповiдно до чинних стандартів з бiблiотечної та видавничої справи. Зокрема, потрібну iнформацiю можна одержати із таких державних стандартів: ДСТУ-3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення»; ДСТУ ГОСТ 7.1.: 2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».

Бiблiографiчний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів i бiблiографiчних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв i т. ін. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.

Джерела можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування i рекомендований при написанні дипломної роботи), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

Додатки оформлюють як продовження дипломної роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті дипломної роботи.

Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках дипломної роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком великими літерами друкується слово «Додаток ___» i велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, ґ, Є, З, I, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б i т.д. Один додаток позначається як додаток А.

При оформленні додатків окремою частиною на титульному аркуші під назвою дипломної роботи друкують великими літерами слово "ДОДАТКИ".

Текст кожного додатка у разі необхiдностi може бути поділений на розділи й пiдроздiли, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру) i крапку, наприклад, А.2 - другий розділ додатка А; В.3.1 - пiдроздiл 3.1 додатка В.

Ілюстрації, таблиці i формули, які розмiщенi в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рисунок Д.1.2 - другий рисунок першого розділу додатка Д); формула (А.1) - перша формула додатка А.

Таблиці та рисунки, які займають більше ніж дві третини сторінки розміщують в додатки.

Поиск по сайту: