 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Біогеоценози лісотундри
|
Читайте также: |
У континентальних частинах субарктичного поясу Євразії та Північній Америці — там, де температура повітря найтеплішого місяця зростає до +12...14°С формуються біогеоценози лісотундри, перехідні між тундрою і тайгою.
Як і в південній тундрі, у лісотундрі є мохово-лишайниковий, чагарниковий і чагарниковий яруси близької за складом рослинності. Але до них додається четвертий, деревний ярус висотою 5...7 м. Однак, дерева тут зростають далеко одне від одного й утворюють рідини і криволісся (покриваючи кронами до 1/3 поверхні).
Досить екстремальні умови зростання дерев у лісотундрі зумовлюють не лише їх невисокий зріст. У них тонкі, часто покручені стовбури (на схилах гір вони нахилені внаслідок соліфлюкції), слабо розвинені вузькі, часто асиметричні крони (прапороподібні – за напрямком пануючого вітру; спідницеподібні - внаслідок суховершинності дерев).
Чому ж дерева ростуть далеко одне від одного? Тому, що у грунтах зони (тундрових торфяно-глеєвих або підзолах ілювіально-залізистих гумусових) досить мало поживних речовин, а вічна мерзлота залягає близько до поверхні. У таких умовах корені дерев розвиваються тільки вшир (у радіусі кількох десятків метрів), утворюючи суцільну зімкнену кореневу систему. Тож інші дерева не можуть зростати близько через обмеженість ґрунтового живлення. Більш розвинена деревна рослинність проникає на північ по долинах річок, де немає вічної мерзлоти.
Зміна складу дерев в лісотундрі із заходу на схід залежить від секторних особливостей тайгової рослинності, що проникає сюди із півдня.
У західному при океанічному секторі лісотундри (Скандинавія, Кольський півострів) переважає вологолюбна береза звивиста, а на бідних грунтах – сосна. На півночі Східноєвропейської рівнини частіше трапляється ялина європейська; східніше, в континентальному західносибірському секторі – ялина сибірська; у середньосибірській різконтинентальній лісотундрі – модрина сибірська; у Східному Сибіру – модрина даурська (Гмеліна); в широкому континентальному секторі гір Північно-Східного Сибіру – найбільш морозостійка модрина Каяндера та кедровий стелюх; у приморському Далекосхідному секторі – модрина охотська; у неширокій смузі канадської та аляскинської лісотундри – модрина тамаракс, чорна і біла ялини.
Склад тваринного світу лісотундри значно ближчий до тундрового ніж до тайгового, хоч і багатший (за рахунок мігрантів із тайги влітку і з тундри взимку).
Поиск по сайту: