Умови формування

У зоні вічного морозу вищі рослини відсутні, оскільки тут температура найтеплішого місяця, в середньому, не перевищує 0°С. Південніше, в міру збільшення кута падіння сонячних променів, а значить зростання температури повітря й тривалості літа, з’являється рослинний покрив, який від арктичних пустель до південної тундри стає дедалі густішим і багатшим. Ці зміни відбуваються досить поступово.

Є загальні риси природних умов полярних широт, до яких пристосувалася рослинність:

- низька температура повітря (навіть у найтепліший місяць у середньому від 0...+3°С в арктичних пустелях; до +3...12°С у тундрі); заморозки можливі у будь-який літній день. Спостерігається сувора довга зима, великий контраст між температурами зими і літа;

- короткий вегетаційний період (до 1,5 місяці в арктичних пустелях і 1,5...2,5 місяці в тундрі).

Кількість тепла – головний чинник, що зумовлює зміни полярної рослинності (з півночі на південь; її відмінність на південних і північних схилах);

- сильні вітри, які здувають і без того тонкий сніговий покрив у зниження рельєфу, обшарпують гілки, висушують листя рослин;

- порівняно невелика кількість атмосферних опадів, особливо у внутрішньоконтинентальних районах (150...300 мм), але й дуже мале випаровування, що у поєднанні з повсюдним поширенням багатолітньої мерзлоти зумовлює надмірне ґрунтове зволоження (заболоченість і перезволоженість ґрунтів), їх оглеєння і кислу реакцію, бідність елементами мінерального живлення;

- поширені кріогенні форми рельєфу (кам’яні полігони, морозобійні тріщини, плямисті тундри, горби пучіння), що робить рослинний покрив Арктики дуже мозаїчним.

Поиск по сайту: