 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Біогеоценози Арктики й субарктичних широт
Модуль 2. Зональні біогеоценози позатропічних широт
(умови формування і райони поширення)
Навколо північного полюсу (циркумполярно) розташовані арктичний і субарктичний географічні пояси. Їх південні межі, орієнтовно, співпадають з ізотермами найтеплішого місяця року липня: +6°С (арктичного з субарктичним) і +14°С (субарктичного з помірним). По мірі зростання середніх температур липня та збільшення тривалості літа, на суходолі з півночі на південь природні зони й підзони змінюються так
:
 |
І. Арктичний пояс:
- зона вічного морозу (крижана; з покривними льодовиками);
- 
зона арктичних пустель;
- арктичні тундри;
ІІ. Субарктичний пояс:
- типові тундри;
- південні тундри;
- лісотундри (континентальні сектори материків),
або лучні й лісолучні біогеоценози (приокеанічні сектори материків).
У таблиці 1 охарактеризовані кліматичні умови формування біогеоценозів полярних і субполярних поясів, а також наведені дані про запаси і продуктивність фітомаси (т/га).
Таблиця 1
УМОВИ ФОРМУВАННЯ БІОГЕОЦЕНОЗІВ
АРКТИЧНОГО, СУБАРКТИЧНОГО і СУБАНТАРКТИЧНОГО ПОЯСІВ
| Зони, підзони, сектори | tЛ | tЗ | r | К | БПК | Запаси фітомаси (т/га) | Річний приріст фітомаси |
| 1. Полярні пустелі | +3 | -20 | 0-1 | 0,1 | |||
| 2. Тундри: | +2...11 | -2...-40 | 150-500 | 1,5 | 0-5 | 5-30 | 0,5-4 |
| А. Арктичні тундри | |||||||
| Приокеанічні сектори | 2... | -15 | |||||
| Континентальні сектори | -40 | ||||||
| Б. Типові тундри | |||||||
| Приокеанічні сектори | 6... | -2...-5 | |||||
| Континентальні сектори | -15 -40 | ||||||
| В. Південні тундри | |||||||
| Приокеанічні сектори | -1...-5 | 3-5 | 4-5 | ||||
| Континентальні сектори | 11-12 | -15...-40 | |||||
| 3. Лісотундри | 12…14 | -10...-40 | 600 (зх.)… 350 (сх.) | >1 | 5-6 | ||
| 4. Приокеанічні (перехідні від субполярних до помірних): | >1 | 6-8 | 7-8 | ||||
| А. Лучні субантарктичні | 9-10 | +2...3 | 350 - 600 | >1 | |||
| Б. Приатлантичні | 10…13 | 0…4 | 1000 - 1500 | >1 | |||
| В.Притихоокеанські (Аляскинсько-далекосхідні) | 12…14 | -8…-12 | 1000 - 1600 | >1 |
Умовні позначення: tЛ – температура повітря (°С) найтеплішого місяця;
tЗ – температура повітря (°С) найхолоднішого місяця; r – кількість атмосферних опадів за рік (мм);
К – коефіцієнт зволоження (за М.М. Івановим); БПК – біологічний потенціал клімату, в балах.
Поиск по сайту: