Фазан звичайний (Phasianus colchicus)

Опис- Птах має довжину тулуба до 85 см, вагу до 2 кг, довгий клиноподібний хвіст з 18 пір'їв. Пір'я на тілі у самців фазанів яскраве та красиве різного кольору — золотавого, темно-зеленого, помаранчевого, фіолетового. По краям голови тріпотять пучки подовжених пір'їв, які утворюють щось на кшталт рожків. Хвіст має жовто-бурий колір з мідно-фіолетовим відливом. Самець набагато більше за самку. Самки фазану дуже бліді, мають тіло буро-жовтого кольору з фіолетово-розовим відливом. Фазан звичайний дуже обережний та боязкий птах. При першій нагоді намагається втекти. Дуже гарно бігає та стрибає. Вважається один з найкращих стрибунів з куроподібних. В той же час фазан не дуже добре літає. Може пролетіти 70-150 м, але швидко виснажується. Тому намагається не часто літати.
Довжина тіла – 53 – 89 см, Розмах крил – 70 – 90 см, Вага – 900 – 1700 г. Дорослий самець. Верх голови і шиї з зеленим металічним блиском, який на шиї іноді має пурпуровий полиск. Спина звичайно золотаво-руда з червоним, зеленим або фіолетовим блиском і з чорними облямівками пер і плямами. На шиї може бути суцільний або перерваний спереду білий нашийник. Верхні покривні пера крила руді, сірі або білі з мідно-червоними або рудими поздовжніми плямами. Нижня сторона тіла мідно-червона або золотиста з чорними або темно-червоними поперечними плямами. Махові пера світло-бурі з поперечними смугами. Стернові — бурі або руді з чорними поперечними смугами і з червоними або зеленуватими краями. Дзьоб буро-жовтий, ноги буро-коричневі. Доросла самка. Верхня сторона тіла сірувато-руда або сіро-пісочна з темними плямами і з червоним блиском. Нижня сторона тіла світліша, рудувато-бура або вохриста з металічним блиском на волі та з темними плямками на волі і боках тіла.

Спосіб життя- З наближенням зими ці великі денні птахи збираються в зграї, причому півні тримаються окремо від курочок. У сильні морози багато фазанів гине від холоду і голоду, якщо люди не проявляють за ними належної турботи. На Європейському континенті фазанам не бракує в природних ворогів, перед якими вони, по суті, беззахисні: зокрема, на дорослих птахів полюють лисиці та куниці, а пташенята стають здобиччю ворон і навіть їжаків. У сезон гніздування гнізда фазанів часто підтоплюється дощами і паводками. Більшу частину життя фазан проводить на землі, від небезпеки прагне рятуватись втечею і злітає тільки в крайньому разі буквально з-під ніг ворога. Дорослі птахи харчуються насінням, жолудями і ягодами, зокрема такими отруйними для людини, як вовчі ягоди, бересклет і паслін. Влітку і восени їх раціон доповнюють комахи, павуки та слимаки. Розмноження- Навесні зимові зграйки фазанів розпадаються, і півні вирушають на пошуки власних територій. Зайнявши певну ділянку, самець сповіщає про це гучними криками. Улюблені місця проживання фазана - чагарникові хащі, очерети та бур’яни: чим густіші зарості, тим краще. Господар регулярно обходить дозором свої володіння, обороняючи їх від чужинців і красуючись перед самками. Вибір партнера залишається за курочкою, але тільки-но вона перетне кордон ділянки, самець негайно спаровується з нею без зайвих церемоній. У шлюбний сезон півні спаровуються з багатьма самками, після чого ті полишають його, щоб підшукати затишне місце для гнізда. Гніздо самка облаштовує на землі і надійно маскує його в заростях. У квітні-червні курочка відкладає від 7 до 14 яєць, забарвлених в слабкий оливково-бурий колір. Насиджування триває 22-24 дня. Пташенята з'являються на світ добре розвиненими і, ледь обсохнувши, починають жваво бігати за матір'ю і самостійно дзьобати корм. Перша страва в раціоні новонароджених малюків - мурашині личинки, пізніше ж вони переходять на рослинну їжу. В 10-12 днів від народження пташенята вже можуть перелітати з місця на місце, але майже до трьох місяців невідлучно тримаються біля матері.

Куріпка сіра (Perdix Perdix)

Середовище існування Куріпка сіра поширена в помірній зоні Євразії. До ареалу входить майже вся Європа, Мала Азія, Казахстан, південь Західного Сибіру. Порівняно недавно птахи були розселені на півдні Скандинавського півострова, в Новій Зеландії і Північній Америці. В Україні сіра куріпка осілий птах, що поширений скрізь, крім Карпат і суцільних лісових масивів Полісся. Живе в різноманітних біотопах: в різнотравному степу з чагарниками, в долинах рік, лісостепу, на хлібних полях, вирубках, ярах, що заросли чагарником, на луках. Інколи заселяє узлісся, але суцільного масиву лісу уникає. В гірських місцевостях тримається в передгір`ях, на полях в лісовій смузі і піднімається до субальпійських луків.
Опис- Сіра куріпка нагадує невелику курку, розміром дещо більше сизого голуба. Крила і хвіст порівняно короткі, заокруглені. Дзьоб жовтуватий, ноги жовтувато-сірі. Самці дещо більші за самок. У самця пера верху голови сірувато-коричневі, з дрібними повздовжніми білуватими штрихами. Лоб і решта частина голови іржасто-руді. Шия сіра. Спина, поперек і надхвістя коричнево-сірі з тонкими коричневими поперечними смугами. Нижня частина тіла сіра з легкою білесою смугастістю. На боках тіла широкі коричневі поперечні смуги. Доросла самка за забарвленням подібна до самця, але відрізняється більшою кількістю білих ряботин на тім`ї, коричневим забарвленням зашийка і боків шиї, повздовжнім малюнком із світлих смуг на грудях. Дорослий самець має на череві каштанову підковоподібну пляму, яка у самок і молодих птахів виражена менше, або замінена темними плямами. Молодий птах подібний до самиці, але має темніший бурий відтінок на спині і чорно-бурий на тім`ї. Горло і хвіст білуваті, без малюнка. Довжина тіла – 29-31 см Розмах крил – 45-48 см Вага – 350-400 г Тривалість життя – 12-13 років. Спосіб життя- Веде осілий спосіб життя. Птахи живуть сімейними групами з батьківської пари і їх потомства. Зимою окремі виводки з`єднуються в зграї по декілька десятків для спільного пошуку їжі. В сильні морози птахи збиваються в тісні купки в закритому від вітру місці. Так вони витрачають менше енергії, зігріваючи один одного. В кінці зими зграї розбиваються на пари, які повертаються на свої старі ділянки. Куріпка легко і швидко бігає по землі, а в разі небезпеки зненацька шумно злітає і, пролетівши невисоко над землею, знову сідає, ховаючись у високу траву. Також птах може завмерти і припасти до землі, розраховуючи тільки на свій камуфляж. Більшу частину дня птахи присвячують пошуку їжі, повільно переміщуючись по своїй ділянці. В їх раціон входять насіння багатьох бур`янів, бутони, пагони молодих рослин та дрібні комахи. Розмноження- Сіра куріпка – моногам. В кінці березня птахи розбиваються на пари. Шлюбні ігри проходять до сходу сонця. При цьому самець вистрибує на пагорб і починає видавати різкі призивні звуки, на які тихо відповідає самка. Самці люто охороняють свої ділянки, тому часто між півнями виникають бої. Гніздо – вистелена м`якими стеблинами ямка в грунті, що ретельно замаскована в траві. В травні самка відкладає 15-20 зеленувато-бурих яєць і насиджує їх протягом трьох тижнів. Самець в цей час знаходиться біля гнізда, охороняючи потомство. Пташенята вилупляються одне за одним і, ледь обсохнувши, покидають гніздо. До 5 тижнів вони знаходяться під наглядом батьків. Спочатку харчуються комахами, а пізніше переходять на рослинну їжу. У тижневому віці починають літати, а в 6-тижневому – досягають розмірів дорослого птаха. Статевої зрілості птахи досягають через рік. Першу зиму проводять з батьками. Відмінності самців від самок - Самці дещо більші за самок. У самця пера верху голови сірувато-коричневі, з дрібними повздовжніми білуватими штрихами. Доросла самка за забарвленням подібна до самця, але відрізняється більшою кількістю білих ряботин на тім`ї, коричневим забарвленням зашийка і боків шиї, повздовжнім малюнком із світлих смуг на грудях. Дорослий самець має на череві каштанову підковоподібну пляму, яка у самок і молодих птахів виражена менше, або замінена темними плямами.

Поиск по сайту: