Конкретні цілі
- Засвоїти правила вимови латинських голосних та приголосних, визначити особливості читання буквосполучень, засвоїти правила наголосу, пояснювати структуру анатомічних термінів;
- Поширити знання словотвірних елементів.
- Узагальнити закономірності терміноутворення в анатомічній термінології, застосовувати правила визначення граматичних означень, використати вільний принцип порядку слів у реченні.
- Аналізувати послідовність дії при узгодженні прикметників з іменниками в однині, створити схеми утворювання анатомічних термінів.
- Розглянути точність перекладу анатомічних термінів з різними типами означень.
Тема 1. Латинський алфавіт.
Коротка історія розвитку латинської мови. Вимова голосних та приголосних. Дифтонги та диграфи. Буквосполучення.
Наголос. Довгота та короткість голосних. Правила наголосу. Особливості наголосу у словах грецького походження.
Тема 2. Вступ до анатомічної термінології. Iменник. Словникова форма. Визначення основи та роду. Відміни іменників.
Неузгоджене означення. Типи означень. Створення термінів за конструкцією “ неузгоджене означення “.
Тема 3. Прикметник. Граматичні категорії прикметника. Дві групи прикметників. Алгоритм узгодження прикметника з іменником. Основні суфікси прикметників.
Відмінювання прикметників. Морфологічна і синтаксична структура багатослівних анатомічних термінів з різними типами означень.
Тема 4. Ступені порівняння прикметників. Прикметники вищого ступеню. Узгодження прикметників вищого ступеню з іменниками. Ступені порівняння, утворені від різних основ. Неповні ступені порівняння. Відмінювання прикметників у вищому ступені.
Тема 5. Найвищий ступінь прикметників. Узгодження прикметників найвищого ступеня з іменниками. Відмінювання прикметників у найвищому ступені.
Тема 6. Практичнi навички змiстового модулю 1. Іменники І відміни. Іменники ІІ відміни. Лексика. Вирази. Суфікси.
Змістовий модуль 2.
Iменники III відміни.
Конкретні цілі:
- Засвоїти особливості іменників III відміни.
- Визначити ознаки роду та основи іменників чоловічого, жіночого та середнього роду.
- Узагальнити винятки з правила про рід, застосувати конструкцію з неузгодженим означенням у назвах м’язів.
- Порівняти суфікси іменників III відміни.
- Класифікувати типи відмінювання іменників III відміни, скласти схеми відмінювання.
- Оцінити точність перекладу деяких крилатих латинських висловів.
Тема 7. Jusjurandum.Iменники III відміни.
Особливості іменників III відміни. Типи відмінювання іменників III відміни. Характерні ознаки іменників чоловічого роду. Винятки з правила про рід. Узгодження прикметників з іменниками чоловічого роду. Назви м’язів.
Тема 8. Iменники III відміни жіночого роду. Характерні ознаки іменників жіночого роду. Винятки з правила про рід. Узгодження прикметників з іменниками жіночого роду. Суфікси іменників жіночого роду.
Тема 9. Iменники III відміни середнього роду. Характерні ознаки іменників середнього роду. Винятки з правила про рід. Узгодження прикметників з іменниками середнього роду.
Тема 10. Практичнi навички змістового модулю 2. Вивчення іменників IV-V відмін. Винятки. Лексика.
Змістовий модуль 3.
Множина іменників та прикметників.
Конкретні цілі:
- Засвоїти закінчення називного та родового відмінка іменників та прикметників.
- Визначити значення основи іменників при утворенні форм множини.
- Застосовувати схему створення термінів за конструкцією “узгоджене означення”
- Проаналізувати особливості утворення форм Nominativus pluralіs у іменників середнього роду.
- Скласти схему орієнтуючих дій по утворенню форм Nominativus et Genetivus pluralіs.
- Розглянути практичність подібної схеми по утворенню інших форм іменників та прикметників.
Тема 11. Множина іменників. Називний вiдмiнок множини іменників I - V відмін та прикметників 1 групи. Правило середнього роду. Узгодження прикметників з іменниками I, Родовий вiдмiнок множини.
Тема 12. Називний та родовий відмінки множини іменників та прикметників III відміни.
Тема 13. Практичнi навички змістового модулю 3..
Змістовий модуль 4.
Клінічна термінологія.
Конкретні цілі:
- Засвоїти шляхи утворення медичних термінів.
- Поширити знання словотворчих елементів.
- Застосовувати принципи терміноутворення в клінічній термінології.
- Порівняти значення та вживання латинських та грецьких суфіксів.
- Аналізувати клінічні терміни та утворювати їх за допомогою суфіксів та префіксів. - Пояснювати значення терміноелементів в клінічних термінах.
- Утворювати терміни із заданим значенням.
Тема 14. Терміноутворення. Суфіксація. Частотні латинські та грецькі суфікси іменників і прикметників.
Структура клінічних термінів. Греко-латинські дублетні позначення органів, частин тіла.
Тема 15. Термінотворення у клінічної термінології. Греко-латинські дублетні позначення органів, тканин; терміноелементи, що означають патологічні відхилення органів, види оперативних втручань. Суфікси в клінічній термінології.
Утворення клінічних термінів за допомогою префіксів. Частотні грецько-латинські префікси.
Тема 16. Греко-латинські дублетні позначення органів, частин тіла, тканини, секретів, статі, віку.
Терміноелементи, які означають різні фізичні якості, відношення та інші ознаки.
Тема 17. Крилати вислови. Переклад деяких діагнозів основних розділів медицини: терапія, хірургія, нервові хвороби та інші.
Тема 18. Практичнi навички змiстового модулю 4.
Змістовий модуль 5.
Структура рецепта. Державна фармакопея. Хiмична номенклатура.
Конкретні цілі:
- Виділяти в назвах лікарських препаратів частотні відрізки, визначати їхню інформативність.
- Засвоїти граматичну структуру рецептів.
- Формулювати рецептурні вирази.
- Оформляти грамотно латинську частину рецепта.
Тема 19. Структура фармацевтичного термiну. Номенклатура лікарських засобів. Лікарські форми.
Дієслово. Граматичні категорії. Наказовий та умовний спосіб. Основні рецептурні формулювання. Дієслово “fio, fieri”.
Тема 20. Структура рецепта. Acc. et Abl. у рецептах. Прийменник. Прийменники у стандартних рецептурних виразах.
Правила оформлення латинської частини рецепта. Вживання Accusativus при виписуванні таблеток, супозиторій та плівок.
Тема 21. Хімічна номенклатура. Назви хімічних елементів, окислів, кислот.
Тема 22. Назви солей.
Тема 23. Gaudeamus.Найважливіші рецептурні скорочення.Виписування рецептiв.
Тема 24. Практичнi навички змістового модулю 5.
Тематичний план практичних занять у 1 модулі
№
| Тематика практичних занять
| Кількість годин
| 1.
| Латинський алфавiт. Коротка iсторiя розвитку латинської мови.. Вимова голосних та приголосних Дифтонги та диграфи. Буквосполучення.
|
|
| Латинський алфавіт.Довгота та короткість голосних. Наголос. Особливості наголосу у словах грецького походження
|
| 2.
| Вступ до анатомічної термінологiї. Iменник. Граматичні категорії іменника. Словникова форма. Визначення основи та роду. Відміни іменників.
|
|
| Вступ до анатомічної термінології. Структура анатомо-гiстологiчних термiнiв. Типи означень. Неузгоджене означення.
|
| 3.
| Прикметник. Граматичні категорії прикметника. Дві групи прикметників. Алгоритм узгодження прикметника з іменником.
|
|
| Прикметник.Морфологічна і синтаксична структура дво- і кількаслівного.анатомічного терміна з різними типами означень.
|
| 4.
| Ступені порівняння прикметників. Прикметники вищого ступеню. Узгодження прикметників вищого ступеню з іменниками. Ступені порівняння, утворені від різних основ. Неповні ступені порівняння.
Ступені порівняння прикметників.Відмінювання прикметників у вищому ступені.
|
| 5.
| Найвищий ступiнь прикметникiв. Узгодження прикметникiв найвищого ступеня з iменниками.
|
| 6.
| Практичнi навички змiстового модулю 1. Iменники 1-2 вiдмiн.
|
| 7.
| Jusjurandum.Iменники III відміни. Типи відмінювання іменників III відміни. Характерні ознаки іменників чоловічого роду. Винятки з правила про рід. Назви м’язів.
|
| 8.
| Іменники III вiдмiни жіночого роду. Винятки з правила про рід.
|
|
9.
| Їменники Ш вїдмини середнього роду. Винятки з правила про рїд. Узгодження прикметникїв з іменниками серенього роду.
|
| 10.
| Практичнi навички змiстового модулю 2. Iменники IV-V вiдмiн.
|
| 11.
| Множина іменників.
Називний відмінок множини іменників I,II,IV,V відмін та прикметників І групи.
|
|
| Множина іменників.
Род овий вїдмїнок множини їменникїв та прикметникїв Переклад анатомічних термінів у множині.
|
| 12.
| Називний та родовий відмінки множини іменників та прикметників III відміни.
|
|
13.
| Практичнї навички змістового модулю 3.
|
| 14.
| Терміноутворення. Суфіксація. Частотні латинські та грецькі суфікси іменників і прикметників.
|
|
| Терміноутворення.Структура клінічних термiнiв.
Греко-латинські дублетні позначення органів, частин тіла.
|
| 15.
| Терміноутворення у клiнiчноi термінології.
Греко-латинські дублетні позначення органів, тканин; терміноелементи, що означають патологічні відхилення органів, види оперативних втручань. Суфікси в клінічній термінології.
|
|
| Терміноутворення у клiнiчноi термінології.
Частотні грецько-латинські префікси.
|
| 16.
| Греко-латинськi дублети.Греко-латинськi дублетнi позначення органiв, частин тiля, тканини, секретів, статі, віку.
|
|
| Греко-латинськi дублети. Термiноелементи,
які означають різні фізичні якості, відношення та інші ознаки.
|
| 17.
18.
| Крилати вислови. Переклад деяких дiагнозiв основних роздiлiв медицини: терапiя, хiрургiя, нервовi хвороби та iншi.
Практичнї навички змістового модулю 4.
|
| 19.
| Структура фармацевтичного терміну.Номенклатура лікарських засобів. Лікарські форми.
|
|
| Структура фармацевтичного терміну.Дієслово. Граматичні категорії. Наказовий та умовний спосіб. Основні рецептурні формулювання. Дієслово “fio, fieri”.
|
| 20.
| Структура рецепта.Acc. et Abl. у рецептах. Прийменник. Прийменники у стандартних рецептурних виразах.
|
|
| Структура рецепта.Правила оформлення латинської частини рецепта. Вживання Accusativus при виписуванні таблеток, супозиторій та плівок.
|
| 21.
| Хімічна номенклатура.
Назви хімічних елементiв, окислiв, кислот.
|
| 22.
| Назви солей.
|
| 23.
| Gaudeamus. Найв ажливіші рецептурні скорочення. Виписування рецептів.
|
| 24.
| Практичнї навички змістового модулю 5.
|
|
| Пiдсумковий модульний контроль
|
|
| Разом:
|
| Тематичний план самостійної (індивідуальної) роботи студентів.
№
| Тема
| Кількість годин
| 1.
| Коротка історія розвитку латинської мови. Латинський алфавіт. Вимова голосних та приголосних. Дифтонги та диграфи. Буквосполучення.
Довгота та короткість голосних. Наголос.
|
| 2.
| Вступ до анатомічної термінології. Iменник. Граматичні категорії іменника. Словникова форма. Визначення основи та роду. Відміни іменників.
|
|
| Структура анатомо-гістологічних термінів. Типи означень. Неузгоджене означення. Створення термінів за конструкцією “ неузгоджене означення“.
|
| 3.
| Прикметник. Граматичні категорії прикметника. Дві групи прикметників. Алгоритм узгодження прикметника з іменником.
|
|
| Морфологічна і синтаксична структура дво- і кількаслівного анатомічного терміна з різними типами означень.
|
| 4.
| Ступені порівняння прикметників. Прикметники вищого ступеню. Узгодження прикметників вищого ступеню з іменниками. Ступені порівняння, утворені від різних основ. Неповні ступені порівняння. Відмінювання прикметників у вищому ступені.
|
| 5.
| Найвищий ступінь прикметників. Узгодження прикметників найвищого ступеня з іменниками.
|
| 6.
| Іменники І відміни. Іменники ІІ відміни. Лексика. Вирази. Суфікси.
|
| 7.
| Jusjurandum. Iменники III відміни. Типи відмінювання іменників III відміни. Характерні ознаки іменників чоловічого роду. Винятки з правила про рід. Назви м’язів.
|
| 8.
| Iменники III відміни жіночого роду. Винятки з правила про рід
|
| 9.
| Iменники III відміни середнього роду. Винятки з правила про рід. Узгодження прикметників з іменниками середнього роду.
|
| 10.
| Вивчення іменників IV-V відмін. Винятки. Лексика.
|
| 11.
| Називний відмінок множини іменників I - V відмін та прикметників І – ІІ груп. Переклад анатомічних термінів у множині.
Родовий вiдмiнок множини iменникiв та прикметникiв.
|
| 12.
| Називний та родовий відмінки множини іменників та прикметників III відміни.
|
| 13. Практичнi навички змістового модулю.
|
| 14.
| Терміноутворення. Суфіксація. Частотні латинські та грецькі суфікси іменників і прикметників.
|
|
| Структура клінічних термінів. Греко-латинські дублетні позначення органів, частин тіла.
|
| 15.
| Греко-латинські дублетні позначення органів, тканин; терміноелементи, що означають патологічні відхилення органів, види оперативних втручань. Суфікси в клінічній термінології.
|
|
| Утворення клінічних термінів за допомогою префіксів. Частотні грецько-латинські префікси.
|
| 16.
| Греко-латинські дублетні позначення органів, частин тіла, тканини, секретів, статі, віку.
|
|
17.
| Терміноелементи, які означають різні фізичні якості, відношення та інші ознаки.
Крилати вислови. Переклад деяких дiагнозiв основних роздiлiв медицини.
|
| 18.
| Практичнi навички змістового модулю.
|
| 19.
| Номенклатура лікарських засобів. Лікарські форми. Структура фармацевтичного терміну.
|
|
| Дієслово. Граматичні категорії. Наказовий та умовний спосіб. Основні рецептурні формулювання. Дієслово “fio, fieri”.
|
| 20.
| Acc. et Abl. у рецептах. Прийменник. Структура рецепта. Прийменники у стандартних рецептурних виразах.
|
|
| Правила оформлення латинської частини рецепта. Вживання Accusativus при виписуванні таблеток, супозиторій та плівок.
|
| 21.
| Назви хімічних елементів, окислів, кислот.
|
| 22.
| Назви солей.
|
| 23.
| Найважливіші рецептурні скорочення. Виписування рецептів. Gaudeamus.
|
| 24.
| Підготовка до модульного контролю.
|
| Разом:
|
| Тематичний план практичних занять з модулю
Змістовий модуль 1.
Фонетика. Структура анатомо-гістологічних термінів.
№
з/п
| Тема
| Кількість годин
| 1.
| Латинський алфавіт.Коротка історія розвитку латинської мови. Вимова голосних та приголосних. Дифтонги та диграфи. Буквосполучення.
Латинський алфавіт. Довгота та короткiсть голосних. Наголос.
|
| 2.
| Вступ до анатомічної термінології. Iменник. Граматичні категорії іменника. Словникова форма. Визначення основи та роду. Відміни іменників.
|
|
| Структура анатомо-гістологічних термінів. Типи означень. Неузгоджене означення. Створення термінів за конструкцією “ неузгоджене означення“.
|
|
| Прикметник. Граматичні категорії прикметника. Дві групи прикметників. Алгоритм узгодження прикметника з іменником.
|
|
| Морфологічна і синтаксична структура дво- і кількаслівного анатомічного терміна з різними типами означень.
|
| 4.
| Ступені порівняння прикметників. Прикметники вищого ступеню. Узгодження прикметників вищого ступеню з іменниками. Ступені порівняння, утворені від різних основ. Неповні ступені порівняння. Ступені порівняння прикметників.Відмінювання прикметників у вищому ступені.
|
| 5.
| Найвищий ступінь прикметників. Узгодження прикметників найвищого ступеня з іменниками.
|
| 6.
| Практичнi навички змістового модулю 1.Іменники І відміни. Іменники ІІ відміни. Лексика. Вирази. Суфікси.
|
|
Змістовий модуль 2.
Iменники III відміни.
№
| Тема
| Кількість годин
| 7.
| . Jusjurandum. Iменники III відміни. Типи відмінювання іменників III відміни. Характерні ознаки іменників чоловічого роду. Винятки з правила про рід. Назви м’язів.
|
| 8.
| Iменники III відміни жіночого роду. Винятки з правила про рід. Суфікси іменників жіночого роду.
|
| 9.
| Iменники III відміни середнього роду. Винятки з правила про рід. Узгодження прикметників з іменниками середнього роду.
|
| 10.
| Практичнi навички змістового модулю 2.Вивчення іменників IV-V відмін. Винятки. Лексика.
|
|
Змістовий модуль 3.
Множина іменників та прикметників.
№
з/п
| Тема
| Кількість годин
| 11.
| Множина іменників та прикметників. Називний відмінок множини іменників I - V відмін та прикметників І групи. Переклад анатомічних термінів у множині.
Множина іменників та прикметників. Родовий відмінок множини іменників та прикметників.
|
|
| Називний та родовий відмінки множини іменників та прикметників III відміни.
|
| 13.
| Практичнi навички змiстового модулю 3.
|
| Змістовий модуль 4. Клінічна термінологія.
№
| Тематика практичних занять
| Кількість годин
| 14.
| Терміноутворення. Суфіксація. Частотні латинські та грецькі суфікси іменників і прикметників.
|
|
| Структура клінічних термінів. Греко-латинські дублетні позначення органів, частин тіла.
|
| 15.
| Терміноутворення у клінічної термінології. Греко-латинські дублетні позначення органів, тканин; терміноелементи, що означають патологічні відхилення органів, види оперативних втручань. Суфікси в клінічній термінології.
|
|
| Утворення клінічних термінів за допомогою префіксів. Частотні грецько-латинські префікси.
|
| 16.
| Греко-латинські дублети. Греко-латинські дублетні позначення органів, частин тіла, тканини, секретів, статі, віку.
|
|
17.
| .Терміноелементи, які означають різні фізичні якості, відношення та інші ознаки.
Крилати вислови..Переклад деяких дiагнозiв основних роздiлiв медицини: терапія, хірургія та iншi.
|
| 18.
| Практичнi навички змістового модулю 4.
|
| Змістовий модуль 5.
Структура рецепта. Державна фармакопея. Хімічна номенклатура.
№
з/п
| Тема
| Кількість годин
| 19.
| Структура фармацевтичного терміну.Номенклатура лікарських засобів. Лікарські форми.
|
|
| Дієслово. Граматичні категорії. Наказовий та умовний спосіб. Основні рецептурні формулювання. Дієслово “fio, fieri”.
|
| 20.
| Acc. et Abl. у рецептах. Прийменник. Структура рецепта. Прийменники у стандартних рецептурних виразах.
|
|
| Правила оформлення латинської частини рецепта. Вживання Accusativus при виписуванні таблеток, супозиторій та плівок.
|
|
| Назви хімічних елементів, окислів, кислот.
|
| 22.
| Назви солей.
|
| 23.
| Gaudeamus. Найважливіші рецептурні скорочення. Виписування рецептів.
|
| 24.
| Практичнi навички змістового модулю 5.
|
| Пi дсумковий модульний контроль
|
| Разом: 70
Тематичний план самостійної роботи з модулю.
Змістовий модуль 1.
Структура анатомо-гістологічних термінів.
№
| Тема
| Кількість годин
| 1.
| Коротка історія розвитку латинської мови. Латинський алфавіт. Вимова голосних та приголосних. Дифтонги та диграфи. Буквосполучення.
Довгота та короткість голосних.Наголос.
|
|
| Вступ до анатомічної термінології. Iменник. Граматичні категорії іменника. Словникова форма. Визначення основи та роду. Відміни іменників.
|
|
| Структура анатомо-гістологічних термінів. Типи означень. Неузгоджене означення. Створення термінів за конструкцією “ неузгоджене означення“.
|
|
| Прикметник. Граматичні категорії прикметника. Дві групи прикметників. Алгоритм узгодження прикметника з іменником.
|
|
| Морфологічна і синтаксична структура дво- і кількаслівного анатомічного терміна з різними типами означень.
|
| 4.
| Ступені порівняння прикметників. Прикметники вищого ступеню. Узгодження прикметників вищого ступеню з іменниками. Ступені порівняння, утворені від різних основ. Неповні ступені порівняння. Відмінювання прикметників у вищому ступені.
|
| 5.
| Найвищий ступінь прикметників. Узгодження прикметників найвищого ступеня з іменниками.
|
| 6.
| . Іменники І-ІІ відмін. Лексика. Вирази. Суфікси.
|
|
Змістовий модуль 2.
Iменники III відміни.
№ з/п
| Тема
| Кількість годин
| 7.
| Jusjurandum. Iменники III відміни. Типи відмінювання іменників III відміни. Характерні ознаки іменників чоловічого роду. Винятки з правила про рід. Назви м’язів.
|
| 8.
| Iменники III відміни жіночого роду. Винятки з правила про рід
|
| 9.
| Iменники III відміни середнього роду. Винятки з правила про рід. Узгодження прикметників з іменниками середнього роду.
|
| 10.
| Вивчення іменників IV-V відмін. Винятки. Лексика.
|
|
Змістовий модуль 3.
Множина іменників та прикметників.
№
з/п
| Тема
| Кількість годин
| 11.
| Називний відмінок множини іменників I - V відмін та прикметників І групи. Переклад анатомічних термінів у множині.
Родовий відмінок множини.
|
| 12.
| Називний та родовий відмінки множини іменників та прикметників III відміни.
|
| 13.
| Практичнi навички змiстового модулю.
|
| Змістовий модуль 4.
Клінічна термінологія.
№
| Тема
| Кількість годин
| 14.
| Терміноутворення. Суфіксація. Частотні латинські та грецькі суфікси іменників і прикметників.
|
|
| Структура клінічних термінів. Греко-латинські дублетні позначення органів, частин тіла.
|
| 15.
| Греко-латинські дублетні позначення органів, тканин; терміноелементи, що означають патологічні відхилення органів, види оперативних втручань. Суфікси в клінічній термінології.
|
|
| Утворення клінічних термінів за допомогою префіксів. Частотні грецько-латинські префікси.
|
| 16.
| Греко-латинські дублетні позначення органів, частин тіла, тканини, секретів, статі, віку.
|
|
| Терміноелементи, які означають різні фізичні якості, відношення та інші ознаки.
|
| 17.
| Переклад деяких діагнозів основних розділів медицини: терапія, хірургія, нервові хвороби та інші.
|
| 18.
| Практичнi навички змiстового модулю.
|
| Змістовий модуль 5.
Структура рецепта. Державна фармакопея. Хiмiчна термiнологiя.
№
з/п
| Тема
| Кількість годин
| 19.
| Номенклатура лікарських засобів. Лікарські форми. Структура фармацевтичного терміну.
|
|
| Дієслово. Граматичні категорії. Наказовий та умовний спосіб. Основні рецептурні формулювання. Дієслово “fio, fieri”.
|
| 20.
| Acc. et Abl. у рецептах. Прийменник. Структура рецепта. Прийменники у стандартних рецептурних виразах.
|
|
| Правила оформлення латинської частини рецепта. Вживання Accusativus при виписуванні таблеток, супозиторій та плівок.
|
| 21.
| Назви хімічних елементів, окислів, кислот.
|
| 22.
| Назви солей.
|
| 23.
| Найважливіші рецептурні скорочення. Виписування рецептів.Gaudeamus.
|
| 24.
| Практичнi навички змiстового модулю.
Підготовка до модульного контролю.
|
| Разом:
|
| V. ОРІЄНТОВНА СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ – модулю:
Фонетичне, лексико-граматичне забезпечення вивчення тем:
“Структура анатомо-гістологічних термінів”, „Клiнiчна термiнологiя», «Фармацевтична термiнологiя».
Змістовий модуль 1.
Фонетика. Структура анатомо-гістологічних термінів
№
з/п
| Тема
| Лекцій
| Практ.
занять
| СРС
| Індивід.
завд.
| 1.
| Латинський алфавіт. Коротка історія розвитку латинської мови. Латинський алфавіт. Вимова голосних та приголосних. Дифтонги та диграфи. Буквосполучення.
Латинський алфавіт.Довгота та короткiсть голосних. Наголос.
| -
|
|
| Огляд
Рекомендованої наукової лiтератури
| 2.
| Вступ до анатомічної термінології. Iменник. Граматичні категорії іменника. Словникова форма. Визначення основи та роду. Відміни іменників.
| -
|
|
| -//-
|
| Структура анатомо-гістологічних термінів. Типи означень. Неузгоджене означення. Створення термінів за конструкцією “ неузгоджене означення“.
| -
|
|
| -//-
| 3.
| Прикметник. Граматичні категорії прикметника. Дві групи прикметників. Алгоритм узгодження прикметника з іменником.
| -
|
|
| -//-
|
| Морфологічна і синтаксична структура дво- і кількаслівного анатомічного терміна з різними типами означень.
| -
|
|
| -//-
| 4.
| Ступені порівняння прикметників. Прикметники вищого ступеню. Узгодження прикметників вищого ступеню з іменниками. Ступені порівняння, утворені від різних основ. Неповні ступені порівняння.
Ступені порівняння прикметників. Відмінювання прикметників у вищому ступені.
| -
|
|
| -//-
| 5.
| Найвищий ступінь прикметників. Узгодження прикметників найвищого ступеня з іменниками.
| -
|
|
| -//-
| 6.
| Іменники І-ІІ відмін. Лексика. Вирази. Суфікси.Практичнi навички змiстового модулю 1.
| -
|
|
| -//-
| Змістовий модуль 2.
Iменники III відміни.
№
| Тема
| Лекцій
| Практ.
занять
| СРС
| Індивід.
завд.
| 7.
| Iменники III відміни. Типи відмінювання іменників III відміни. Характерні ознаки іменників чоловічого роду. Винятки з правила про рід. Назви м’язів. Jusjurandum.
| -
|
|
| -//-
| 8.
| Iменники III відміни жіночого роду. Винятки з правила про рід. Суфікси іменників жіночого роду.
| -
|
|
| -//-
| 9.
| Iменники III відміни середнього роду. Винятки з правила про рід. Узгодження прикметників з іменниками середнього роду.
| -
|
|
| -//-
| 10.
| Вивчення іменників IV-V відмін. Винятки. Лексика.
| -
|
|
| -//-
| Змістовий модуль 3.
Множина іменників та прикметників.
№
з/п
| Тема
| Лекцій
| Практ.
занять
| СРС
| Індивід.
завд.
| 11.
| Множина іменників та прикметників.Називний відмінок множини іменників I - V відмін та прикметників І групи. Переклад анатомічних термінів у
множині.
Множина іменників та прикметників. Родовий вiдмiнок множини iменникiв та прикметникiв.
| -
|
|
|
-//-
| 12.
| Називний та родовий відмінки множини іменників та прикметників III відміни.
| -
|
|
| -//-
| 13.
| Практичнi навички змiстового модулю 3.
| -
|
|
| -//-
|
Змістовий модуль 4.
Клінічна термінологія.
№
| Тема
| Лекцій
| Практ.
занять
| СРС
| Індивід.
завд.
|
14.
| Терміноутворення. Суфіксація. Частотні латинські та грецькі суфікси іменників і прикметників.
| -
|
|
| -//-
|
| Структура клінічних термінів. Греко-латинські дублетні позначення органів, частин тіла.
| -
|
|
| -//-
| 15.
| Термінотворення у клінічної термінології. Греко-латинські дублетні позначення органів, тканин; терміноелементи, що означають патологічні відхилення органів, види оперативних втручань. Суфікси в клінічній термінології.
| -
|
|
| -//-
|
| Утворення клінічних термінів за допомогою префіксів. Частотні грецько-латинські префікси.
| -
|
|
| -//-
| 16.
| Греко-латинськи дублети. Греко-латинські дублетні позначення органів, частин тіла, тканини, секретів, статі, віку.
| -
|
|
| -//-
|
17.
| Терміноелементи, які означають різні фізичні якості, відношення та інші ознаки.
Крилати вислови..Переклад деяких дiагнозiв основних роздiлiв медицини.
| -
|
|
| -//-
| 18.
| Практичнi навички змiстового модулю 4.
| -
|
|
| -//-
| Змістовий модуль 5.
Структура рецепта. Державна фармакопея. Хiмiчна номенклатура.
№
з/п
| Тема
| Лекцій
| Практ.
занять
| СРС
| Індивід.
завд.
| 19.
| Номенклатура лікарських засобів. Лікарські форми. Структура фармацевтичного терміну.
| -
|
|
| Огляд рекомендованої наукової літератури
|
| Дієслово. Граматичні категорії. Наказовий та умовний спосіб. Основні рецептурні формулювання. Дієслово “fio, fieri”.
| -
|
|
| -//-
| 20.
| Acc. et Abl. у рецептах. Прийменник. Структура рецепта. Прийменники у стандартних рецептурних виразах.
| -
|
|
| -//-
|
| Правила оформлення латинської частини рецепта. Вживання Accusativus при виписуванні таблеток, супозиторій та плівок.
| -
|
|
| -//-
| 21.
| Назви хімічних елементів, окислів, кислот.
| -
|
|
| -//-
| | 22.
| Назви солей.
| -
|
|
| -//-
| | 23.
| Найважливіші рецептурні скорочення. Виписування рецептів.
Gaudeamus.
| -
|
|
| -//-
| | 24.
| Практичнi навички змiстового модулю 5.
| -
|
|
| -//-
| |
| Пiдсумковий модульний контроль
| -
|
|
|
| | Усього годин – 120
| -
|
|
|
| | | | | | | | | | | |
Аудиторна робота – 58 %, СРС – 42 % 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | Поиск по сайту:
|