Стратегія і тактика виборів. Сучасні типи виборчих стратегій

Стратегія виборчої кампанії, за свідченням світової політології, може базуватися на таких елементах.

1. Декларування причетності до певної політичної партії, передвиборного блоку, владної структури, політичного лідера і т. ін.

2. Створення міжособистісного контрасту кандидатів.

3. Створення ідеологічного контрасту кандидатів.

4. Ставка на базову проблему.

5. Формування позитивного іміджу кандидата.

6. Створення негативного іміджу конкурентам.

7. Утворення передвиборних коаліцій.

8. Ставка на владні структури.

9. Ставка на суспільно-політичні структури.

10. Ставка на засоби масової комунікації.

11. Деморалізація конкурентів.

Арсенал комунікативних дій і заходів. Етапи виборчої кампанії. Календарний план проведення виборів.

Відомо, що у виборчій кампанії звичайно виділяється кілька основних етапів: формування законодавчої бази виборів; оголошення виборів; висування кандидатів (збирання підписів); реєстрація кандидатів; передвиборчі заходи; голосування; визначення результатів виборів (можливе призначення повторних виборів.

Однак з позицій стратегічного управління необхідна для цього робота починається задовго до оголошення виборів, особливо в тій сфері, що стосується інформаційно-аналітичного забезпечення виборчої кампанії. Після нагромадження первинної інформації спочатку проводиться аналіз проблемної ситуації, щоб на цій основі забезпечити найчіткішу постановку висунутого завдання. Іноді на цій стадії з'ясовується недоцільність участі в даній виборчій кампанії або ж попередньо поставлене завдання переформулюється з урахуванням особливостей реальної ситуації. Далі, при наявності помітних шансів на успіх переходять до наступної стадії — розроблюють стратегію виборчої кампанії з позицій поставленого завдання. Одночасно вживають заходів для забезпечення необхідної організованості учасників подій на наступному етапі, коли вирішуватимуться тактичні завдання з участю групи підтримки кандидатів. Саме на цій стадії важливо насамперед робити ставку на сучасну технологію. Однак усе зроблене до цього може виявитися марним, не гарантує очікуваних результатів виборів, якщо не забезпечено необхідний контроль за ходом голосування і за підраховуванням голосів виборців під час підбивання підсумків виборів. Основні етапи діяльності в ході виборчої кампанії:

організація та управління виборчою кампанією;

інформаційно-аналітичне забезпечування виборчої кампанії;

збирання первинної інформації;

аналіз проблемної ситуації;

приймання рішень (стратегія кампанії);

реалізація рішень (тактика кампанії);

контроль за голосуванням; підраховування голосів;

результати виборів.

Позиціювання‖ партії, кандидата на обрання. Орієнтація на сегменти аудиторії виборців. Роль засобів масової інформації у проведенні виборчих перегонів.

Засоби масової інформації відіграють важливу, але не нейтральну роль у виборчій кампанії. З розвитком виборчих технологій та збільшенням видів засобів масової інформації спостерігається подальше зростання їх впливу на формування громадської думки. Як державні, так і приватні, ЗМІ підтримують певні політичні партії, порушуючи таким чином рівень збалансованості інформації та аналізу на користь того чи іншого кандидата.

Саме тому у сучасній політиці ЗМІ стають вагомим та дієвим інструментом маніпуляції свідомістю виборця, що викликає необхідність у регулюванні та регламентації їх діяльності з боку держави. Основними завданнями ЗМІ під час виборчого процесу є інформування виборців про діяльність організаторів виборів та проведення суб’єктами виборчого процесу передвиборної агітації. Актуальна, оперативна, широко доступна інформація про кандидатів, політичні партії, виборчі блоки партій та спірні питання політики дає громадському загалові підстави для усвідомлення, порівняння подій, нових ідей, поглиблення громадсько-політичних знань і уявлень і, як результат, формування не лише власної позиції, а й свідомої оцінки конкуруючих партій, кандидатів і політиків. Отже, обов’язок ЗМІ полягає у:

1) забезпеченні виборців належною інформацією, яка допоможе їм зробити вибір;

2) повнішому й оперативнішому інформуванні виборців як про закономірності та тенденції протікання політико-правових процесів, так і про суб’єктів цих процесів

Відповідно до виборчого законодавства України та Рекомендації Ради Європи № R (99) 15 «Про висвітлення в ЗМІ виборчих кампаній, вибори та референдуми в нашій країні здійснюються на основі свободи передвиборної агітації, рівного доступу всіх кандидатів і партій (виборчих блоків) – суб’єктів виборчого процесу до засобів масової інформації, засновниками яких є політичні партії; неупередженості органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, судів, підприємств, закладів, установ і організацій, їх керівників, інших посадових і службових осіб до партій (виборчих блоків) – суб’єктів виборчого процесу, кандидатів у депутати5.

Проте, виборчим законодавством не детерміновано заходи регулювання діяльності преси, направлені на різні види ЗМІ в залежності від форми власності (комерційні чи державні), що значно знижує їх діяльність. Встановлені правила, що можуть бути дієвими стосовно державних ЗМІ, можуть бути менш ефективними при застосуванні до приватних ЗМІ. При цьому необхідно враховувати різницю, яка існує між друкованими й електронними ЗМІ.

З «брудним» піаром в ЗМІ необхідно оборонятися в трьох напрямках, а саме: за допомогою законодавства, через суди та за допомогою підвищення самосвідомості самих журналістів.

Відповідно до цього має бути розроблений Кодекс морально-етичної поведінки учасників виборчого процесу та створений спеціальний незалежний громадський орган у складі авторитетних фахівців, який буде відстежувати виборчі процеси, виявляти й публічно засуджувати факти порушення норм професійної етики і застосування «брудних» технологій, недозволених маніпулятивних прийомів та експериментів з масовою свідомістю12.

Доцільним вбачається розробка певних критеріїв та методик професійно-експертної оцінки маніпулятивності ЗМІ з метою більшої ефективності незалежного суспільного контролю за діяльністю ЗМІ.

Напередодні виборів три головні їх учасники (політичі партії, політтехнологічні структури та ЗМІ) мають сідати за стіл переговорів і підписувати своєрідний «Пакт про ненапад», про незастосування «брудних» виборчих технологій та дотримання правових і моральних принципів у виборчому процесі. Нагляд за дотриманням взятих зобов’язань, закріплених у такому пакті, має здійснювати незалежна, сформована усіма учасниками наглядова рада. Це сприятиме самоорганізації і зростанню культури взаємодії і взаємовідповідальності всіх учасників виборчого процесу.

1. Сучасна роль ЗМІ у виборчому процесі має здійснюватися шляхом нормативно-правових гарантій повноцінного функціонування незалежних ЗМІ, активної протидії політичним партіям та кандидатам щодо використання адміністративного ресурсу у процесі забезпечення свободи слова.

2. Необхідність формування високого рівня політичної культури населення у процесі розбудови громадянського суспільства активізує проблему осучаснення відносин у формі «ЗМІ – суб’єкти виборчого процесу».

3. Вдосконалення виборчого процесу та забезпечення його сталого розвитку під впливом ЗМІ безпосередньо залежатиме від:

– прискорення проведення у Україні таких необхідних процесів, як роздержавлення ЗМІ, реформування місцевих комунальних ЗМІ та розбудови мережі громадських (суспільних) ЗМІ;

– подальшого вдосконалення виборчого законодавства щодо регулювання діяльності ЗМІ у виборчій кампанії.

Правові засади проведення виборів в Україні: передвиборна агітація кандидатів у народні депутати України, суб’єктів виборчого процесу і діяльність ЗМІ (ЗУ ―Про вибори народних депутатів України‖)

Поиск по сайту: