Факти:
Розселення східнослов’янських племінних союзів (поляни, древляни, сіверяни, волиняни, уличі, тиверці, білі хорвати). Руська земля (Куявія). Утворення Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів/княгині: Олега, Ігоря, Ольги, Святослава. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Запровадження християнства як державної релігії. «Руська правда». Правління Ярославичів (Ізяслав, Святослав, Всеволод). Князювання Володимира Мономаха та його сина Мстислава Великого в Києві. Боротьба з половецькою загрозою. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі.
Архітектура (Десятинна церква, Софійський собор, Спасо-Преображенський собор). Поширення писемності. Розвиток культури й освіти Київської Русі.
Дати:
860 р. – похід Аскольда на Константинополь, укладення першого відомого договору Русі з Візантією;
907, 911, 941, 943–944 рр. – походи князів на Константинополь;
882 р. – об’єднання північних (Славія) та південних руських (Куявія) земель Олегом;
988 р. – запровадження християнства як державної релігії;
989 р. – заснування першої школи в Києві
1019–1054 рр. – князювання Ярослава Мудрого в Києві.
1036 р. – розгром печенігів князем Ярославом Мудрим.
1056–1057 рр. – створення Остромирового Євангелія;
1097 р. – Любецький з’їзд (снем) князів;
1113 р. – укладення «Повісті минулих літ»; початок правління Володимира Мономаха в Києві;
1187 р. – перша згадка назви «Україна» в писемних джерелах; створення «Слова о полку Ігоревім.
Персоналії: Аскольд, Олег, Ігор, Ольга, Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Володимир Мономах, Ярослав Осмомисл, літописець Нестор, митрополит Іларіон, іконописець Алімпій, лікар Агапіт.
Поняття та терміни:
«племінний союз», «князь», «полюддя», «язичництво», «християнство», «шлюбна дипломатія», «Червенські міста», «політична роздробленість», «віче», «вотчинне землеволодіння», «бояри», «смерди», «ізгої», «закупи», «ікони», «мозаїка», «фреска», «книжкова мініатюра», «билини», «літопис»
| Розпізнавати на картосхемі території розселення східнослов’янських племінних союзів у VIII–IX ст., шлях «із варягів у греки», шлях полюддя, походи князів на Константинополь, походи князя Святослава, територіальні межі Київської Русі за Олега та Ярослава Мудрого; Київське, Чернігівське, Переяславське, Галицьке, Волинське князівства за доби роздробленості (ХІІ ст.).
Характеризувати розвиток політичного, соціального і господарського життя Київської Русі; внутрішню та зовнішню політику Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, Володимира Великого та Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха, його сина Мстислава; розвиток Київського, Чернігівського, Переяславського, Галицького і Волинського князівств.
Пояснювати, у чому полягає значення та наслідки внутрішньо- та зовнішньополітичної діяльності князів, Любецького з’їзду князів, причини та сутність політичної роздробленості Київської Русі.
Визначати передумови та історичне значення запровадження християнства як державної релігії, етапи розвитку Київської Русі, наслідки походів князів, суть роздробленості
|