Сформировонная система управления и регулирования региональной и национальной природоохранной деятельностью

Розпорядчі органи, державні обласні управління охорони навколишнього середовища, районні та міські державні інспекції з охорони навколишнього середовища. Проте на місцевому рівні найвиразніше проявляється недосконалість організаційно-функціональної структури управління природокористуванням. Нечисленні розгалужені інспекційні підрозділи з низьким матеріально-технічним забезпеченням неспроможні повною мірою задовольняти потреби і вимоги суспільства щодо належного контролю за станом навколишнього середовища й підвищенням його якості. З метою ефективного управління, спрямованого на розв'язання загальнодержавних екологічних проблем, доцільно застосувати програмно-цільовий підхід. Він дасть змогу цілісно розглянути охорону навколишнього середовища, з одного боку, як органічно спеціалізовану функцію виробничого процесу, а з іншого — як особливий вид діяльності, що має самостійну цільову орієнтацію зі специфічним змістом і засобами реалізації. Програмно-цільовий підхід допомагає найбільш гнучко й ефективно формувати особливі високоадаптивні структури управління, залучати висококваліфікованих фахівців, мобілізувати фінансові ресурси на цільове призначення

В загальному аспекті визначення раціонального розподілу функцій реалізації державної екологічної політики на національному, регіональному та місцевому рівнях здійснено в “Основних напрямах державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки”, затверджених Постановою Верховної Ради України від 5.03.98 р. № 188/98-ВР. Стаття 33 цього документа проголошує, що до функцій національного рівня управління належить вирішення таких питань:

Розроблення методологічного, нормативного та правового забезпечення;

Розроблення політики регулювання ядерної безпеки;

Проведення держаної екологічної експертизи;

Формування економічного механізму природокористування;

Регулювання використання природних ресурсів та запобігання забрудненню довкілля;

Ліцензування екологічно небезпечних видів діяльності;

Державна політика щодо зон надзвичайних екологічних ситуацій;

Встановлення нормативів якісного стану природних ресурсів;

Формування та використання державних фондів охорони довкілля;

Регулювання використання ресурсів державного значення;

80) -. Международный опыт и сотрудничество в области охраны окружающей среды

Особенности экологического регулирования и планирования в зарубежных странах. Лицензирование природоохранной деятельности. Трансграничное загрязнение. Международный реестр экологической информации. Экологические инвестиции и рыночные механизмы охраны окружающей среды. Экологические субсидии, займы, налоги, сборы, штрафы, кредиты, квоты, сертификаты. Оценка экологических затрат и выгод. Принцип "загрязнитель платит". Опыт зарубежных стран в сфере охраны окружающей среды. Международное сотрудничество в сфере охраны окружающей среды. Международные экологические организации. Роль международной общественности в предотвращении глобального экологического кризиса.

- Эколого-экономическая ситуация в Украине
Причины обострения экологического положения в Украине. Состояние окружающей среды и природоохранная деятельность. Социально-экономические, политические и моральные предпосылки экологического кризиса. Экстенсивное развитие базовых отраслей экономики. Экологический уровень технологии производства. Материально-техническая база области охраны окружающей среды. Политическая, экономическое и институциональное обеспечение экологической политики. Экологизация общественного производства. Правовое и нормативное обеспечение экологической политики переходного периода. Система финансирования экологических программ и мероприятий по охране окружающей среды за счет средств бюджета различных уровней. Национальный план действий по охране окружающей среды и перспектива Филипп. Использование международного опыта при разработке и реализации экологической политики.

- Теория экономического ущерба от антропогенного воздействия на окружающую среду
Общая классификация нарушений окружающей природной среды. Основные причины и источники нарушения. Возможность обсчет негативных последствий в экономических терминах на основе учета изменений экономических функций элементов природы. Механизм формирования экономического ущерба от загрязнения окружающей среды. Уровни оценки экономического ущерба, факторы влияния. Восприятие состояния. Классификация экономических убытков. Методы определения экономического ущерба от антропогенного воздействия окружающей среды. Методические принципы косвенной оценки ущерба. Метод "валовых выбросов". Метод "приземных концентраций. "Нетрадиционные методы". Особенности расчета локальных (пореципиентних) экономического ущерба от загрязнения воздуха, водной среды, хозяйственных объектов. Прогнозирование экономического ущерба от воздействия на окружающую среду. Подходы к оценке экономического ущерба от антропогенного воздействия на окружающую среду за рубежом.

- Социально-экономическая эффективность охраны окружающей среды
Классификация природоохранных мероприятий. Социальные, экологические и экономические результаты природоохранной деятельности. Народнохозяйственный подход к формированию природоохранных программ. Экономическое обоснование природоохранных мероприятий. Экономический результат мероприятий по охране окружающей среды при расчете общей эффективности природоохранных затрат. Критерии и показатели общей экономической эффективности природоохранных мероприятий. Критерии и показатели сравнительной экономической эффективности природоохранных мероприятий. Выбор базы и условия соотношение вариантов. Необходимость тождественности производственных результатов. Методы учета ограниченности ресурсов при расчетах экономического эффекта. Фактор времени. Механизм возведения различных по времени затрат и результатов до единого срока для всех вариантов. Экономический смысл коэффициента сводки. Методы оценки единовременных и текущих расходов. Годовой экономический эффект.

Содержание экон. классифик. прир. ресурсов.

Поиск по сайту: