АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ДОСЛІДЖЕННЯ ХЛІБА

Читайте также:
  1. БІОХІМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ КРОВІ
  2. Визначення завдань дослідження.
  3. Визначте основні методи дослідження психогенетики і можливості їх застосування
  4. Виникнення та сутність синергетичного методу дослідження політичного процесу.
  5. Відмінності результатів дослідження порівнюваних груп є випадковими і несуттєвими. Що це означає?
  6. Г л а в а VI ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ
  7. Глава IV ДОСЛІДЖЕННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ
  8. Глава VII ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕЧІНКИ
  9. Глава X ДОСЛІДЖЕННЯ СИСТЕМИ КРОВІ
  10. Добування та дослідження властивостей ацетилену
  11. Добування та дослідження властивостей етилену
  12. ДОСЛІДЖЕННЯ БОРОШНА

Відбір середньої проби та огляд хліба. Попередньо вибірково оглядають два-три лотки кожної вагонетки або 10% виробів кож­ної полиці хліба. Як середню пробу відбирають 0,2%, але не менше п'яти штук хлібобулочних виробів при масі окремих виробів по­над 1 кг, і 0,3% усієї партії, але не менше 10 штук, при масі окремо взятого виробу менше 1 кг. Кількість виробів, які відбирають як лабораторні зразки із середньої проби, залежить від маси цих ви­робів і становить не менше однієї штуки при масі виробу понад 400 г, не менше двох штук масою 200-400 г, не менше трьох штук масою 100-200 г і не менше шести штук масою менше 100 г. Перед відправленням у лабораторію хлібобулочні вироби упаковують у папір і опечатують.

У супровідному документі повинні міститися дані про наймену-напігя виробу, дату й місце відбору зразків, дату й час випікання, підприємство-виробника, особу, яка відбирала зразки, і мету дослід­ження. Фізико-хімічні показники повинні визначатися через 1 год після виходу з печі дрібноштучних виробів масою 200 г і менше і через год для решти виробів (Держстандарт 5667-65).

Поверхня хліба повинна бути гладенькою, без великих тріщин і відшарувань, від світло-жовтого до коричневого кольору, без підпа­лин та блідості. Форма хліба — не м'ятий, без бічних напливів. М'якушка добре пропечена, еластична, не липка і не волога на дотик, без грудочок та слідів поганого промішування. Пористість тонко­стінна, без порожнин і ознак закалу. Смак і запах мають бути вла­стиві даному гатунку хліба. В хлібі не допускається наявність оз­нак хвороби й плісняви, а також сторонніх включень (Держстан­дарт 26987-86).

Визначення кислотності хліба. Кислотність хліба зумовлюється кислотами, що е в його м'якушці, і вимірюється в градусах. Під градусами кислотності розуміють кількість 1 н. розчину їдкого натру або їдкого калі (мл), необхідного для повної нейтралізації кислот, що містяться в 100 г хлібної м'якушки.

Для визначенння кислотності 250 мл дистильованої води нагрі­вають у конічній колбі до 60°С. В іншу колбу з притертим корком кладуть 25 г попередньо подрібненої м'якушки, заливають частиною (приблизно 50 мл) нагрітої води, розтирають дерев'яним шпателем до гомогенної маси і доливають решту води. Колбу закривають проб­кою і енергійно збовтують упродовж 3 хв. Потім суміші дають усто­ятися 1 хв, після чого над осадовий шар рідини через марлю злива­ють у конічну склянку. Зі склянки в конічну колбу відбирають 50 мл фільтрату, додають дві-три краплі 1% спиртового розчину фенол­фталеїну й титрують 0,1 н. розчином їдкого натру або їдкого калію до отримання блідо-рожевого забарвлення, яке не зникає упродовж 1 хв.

Норми кислотності деяких сортів хлібобулочних виробів коли­ваються в межах 3-12° і подані в табл. 68 (Держстандарт 26987-86).

Визначення пористості хліба. Для визначення пористості хліба використовують прилад Журавльова (мал. 56). Він складається з металевого циліндра із загостреним краєм з одного боку та обідком — з другого, дерев'яної втулки і дерев'яного лотка з поперечною стін­кою і прорізом завглибшки 1,5 см на відстані 3,8 см від стінки.

Із середньої частини хліба вирізають скибку шириною не менше 8 см. Обертальними рухами циліндр, попередньо змащений рослин­ною олією, гострим краєм вводять у м'якушку на відстані не менше 1 см від скоринок і роблять послідовно три виїмки. Після кожної виїмки циліндр із м'якушкою укладають на лоток таким чином, щоб обідок циліндра щільно ввійшов у проріз. Потім дерев'яною втул­кою спочатку виштовхують хлібну м'якушку з циліндра приблизно на 1 см, обрізують її гострим ножем біля краю циліндра, а потімвиштовхують хлібну м'якушку до стикання зі стінкою біля основи циліндра. При внутрішньому діаметрі циліндра 3 см і відстані від стінки лотка до прорізу 3,8 см об'єм виїмки м'якушки становить 27 см3.

Для визначення пористості пшеничного хліба роблять три виїм­ки, а житнього — чотири. Одержані виїмки зважують одночасно, визначаючи їх загальну масу.


1 | 2 | 3 | 4 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)