Роль інформацією суспільстві: історичний аспект

(2 години)

Для курсантів 1 курсу факультетів підготовки фахівців для підрозділів КМ, МГБ, ПС та слухачів 2 курсу факультету ФЗН ОВС

Дніпропетровськ – 2015

Лекція підготовлена завідувачем кафедри філософії та політології, доктором філософських наук, професором Кузьменком В.В.

РЕЦЕНЗЕНТИ:

Шевцов С.В., завідувач кафедрою філософії Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара, доктор філософських наук.

Палагута В.І., завідувач кафедрою інженерної педагогіки Національної металургійної академії України, доктор філософських наук, професор.

Лекція обговорена та схвалена на засіданні кафедри філософії та політології 10 серпня 2015 р., протокол № 1.

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

Вступ

1. Роль інформацією суспільстві: історичний аспект

2. Поняття інформаційного суспільства

3. Витоки інформаційного нашого суспільства та деякі, основні концепції

4. Сучасні тенденції інформатизації

5. Проблеми інформаційного суспільства

6. Перспективи розвитку інформаційного суспільства

Висновки

Рекомендована література:

1. Хромов Л. И. Теорія інформації та теорія пізнання. -Спб, Вид. Російського наукового товариства, 2006. – 200с.

2. Чугунов А.В. Розвиток інформаційного суспільства: теорії, концепцій і: Навчальний посібник. — СПб.:Ф-т філології і чомусь мистецтвСПбГУ, 2007. – 98 с.

3. Тоффлер Еге. Третя хвиля. – М.: АСТ, 1999.

4. Кастельс М. Становлення суспільства мережевих структур //Нова постіндустріальна хвиля у країнах: Антологія. - М., 1999.

5. Мелюхин І.С. Інформаційне суспільство: витоки, проблеми, тенденції розвитку. –- М., Видавництво МДУ, 1999.

6. Лактионов А. Інформаційне суспільство:Сб. - М.: ТОВ ВидавництвоИ74 АСТ, 2004.

7. Абдеев Р.Ф. Філософія інформаційної цивілізації. - М.:ВЛАДОС, 1994.

8. Варакин Л. Є. Глобальне інформаційне суспільство: Критерії розвитку та соціально-економічні аспекти. - М.:Междунар.акад. зв'язку, 2001. – 43 с.

9. Землянова Л.М.Сетевое суспільство,информационализм і віртуальна культура // Вісник Московського університету, Серія 10, "Журналістика" - N 2, 1999, С. 58-69.

10. Чернов А. А. Становлення глобального інформаційного суспільства: проблеми і перспективи. - М.:Издательско-торговая корпорація «Дашков і Ко°», 2003.

11. Крисько У.Словарь-справочник з соціальної психології. -Спб. Пітер 2003. –416с.

12. Кравченка А. І., Соціологія у питаннях і відповідях. - М., «Проспекта», 2006 р.

13. Мелюхин І.С. Концепція «інформаційного суспільства» та криза // Інформаційне суспільство, 1998, вип. 6, С. 20 - 22.

14. Іноземців В.Л. Сучасне постіндустріальне суспільство: природа, протиріччя, перспективи. – М.: Логос, 2000.

15. Уебстер Ф. Теорії інформаційного суспільства Переклад з англійської М. В. Арапова і Н.В.Малихиной під редакцією доктора філологічних наук, проф. Є. Л.Вартановой - М.: АСПЕКТ ПРЕС, 2004.

16. Вороніна Т. П. Інформаційне суспільство: сутність, риси, проблеми. М., 1995. — 111 з.

17. Черри До. Людина й інформація. - М., Зв'язок, 1972

18. Янков М. Матерія й інформація. - М., 1979

Мета лекції:

· Ознайомити з системо загальнолюдських цінностей.

· Сформувати світогляд як складову побудови наукового знання.

· Розкрити роль філософії як основи юридичного знання.

· Розкрити зв’язки між дисциплінами, які носять деонтологічний характер.

· Ознайомити з методологією побудови наукового знання.

Вступ

На межі 60-70 років ХХ століття в розвинених країн стає зрозуміло, що інформаційні технологій і процеси починають надавати значний вплив в розвитку суспільства. Спроби осмислити цей вплив призводять до зародженню концепції інформаційного суспільства – суспільства, у якому головною цінністю і структуроутворюючої основою є інформація, й у який всі тісно пов'язані з туристичною інформацією і інформаційними технологіями (передусім, електронними). Таке суспільство зазвичай сприймається як новий рівень еволюції людської цивілізації, як нова фаза у суспільному розвиткові, коли він інформаційний сектор економіки починає вирішальну роль розвитку країн всієї світової співтовариства.

Нині є велика кількість наукових досліджень про, футурологічних і публіцистичних робіт, які з різних точок зору досліджуються проблеми взаємовідносини нашого суспільства та особистості з інформаційними технологіями, регулярно проводяться конференції та семінари. Актуальність цієї теми привертає мою увагу значної частини вчених і громадських діячів, і це не дивно – інформаційна індустрія продовжує бурхливо розвиватися, охоплюючи дедалі нові напрями.

Далі зроблено спробу узагальнити деякі погляди інформаційний суспільство, особливості її формування, проблеми і перспективи розвитку. І тому необхідно розглянути історичні передумови її виникнення, основні теоретичні ідеї, й концепції. З іншого боку, важливо простежити сучасні тенденції розвитку суспільства, пов'язані із широкою поширенням інформаційних технологій, що дозволить дійти невтішного висновку у тому, як іде процес розвитку інформаційного суспільства нині, і до яких наслідків ці процеси матимуть для таких людей.

Роль інформацією суспільстві: історичний аспект

Протягом історії людської цивілізації давніх часу і донині можна виокремити декілька про інформаційних революцій – якісних змін в усіх галузях життя суспільства, викликаних впровадженням нових засобів передачі й зберігання інформації. Прийнято виділяти чотири інформаційних революції, які надали визначальним чином вплинути в розвитку людства.

Перша революція ознаменувалася винаходом писемності призвела до значному стрибка у розвитку людської цивілізації. З'явилась би можливість неспотвореній передачі знань і збереження їхньої для наступних поколінь.

Друга революція пов'язана з розвитком друкарства, що у своє чергу було пов'язане переходити до індустріального суспільству. Книгодрукування відкрило можливість тиражувати знання, із єдиною метою зробити їх доступними для значної частини людей.

Наступний якісний стрибок у питаннях передачі й зберігання інформації був визначений впровадженням нових технологій зв'язку, заснованих на виключно електриці і радіохвилях. Це й дозволило передавати інформацію на величезні відстані практично миттєво, і навіть зберігати його на магнітних та інших носіях.

І, нарешті, четверта революція, що сталася у другій половині ХХ століття, характеризується успіхами у сфері електроніки (зокрема, широким застосуванням напівпровідникової техніки), які зробили можливим створення невеликих високопродуктивних електронно-обчислювальних машин з сучасним програмним управлінням, повсюдне їх у діяльність людини, і навіть створення комп'ютерних мереж. Це викликало у себе кардинальні зміни у засобах формування, організації та поширення інформації. Також у цей період було досягнуто неабиякі успіхи у розвитку телебачення.

Кожна наступна революція була б неможливою без досягнень, зроблених на попередніх етапах. Але саме четверта революція мала визначальне значення для виходу першому плані інформаційної індустрії, пов'язаної з виробництвом технічних засобів, методів, технології виробництва нових знань. Фактично ця революція інтегрує ефекти попередніх, бо створює технологічну основу об'єднання інтелектуальних здібностей людства. Як ніяке попереднє відкривання або використання винахід у світі інформації та комунікацій, ця інформаційна революція (іноді вживається терміни «комп'ютерна революція» чи «мережна революція») надає могутньо вплинути попри всі царини життя суспільства: політику, економіку, культури і, зрозуміло, життя і безпека людей.

Паралельно зі розвитком техніки розвивалося і саме поняття інформації, набуваючи нові сенси та докладання у різноманітних галузях. Поняття інформації є настільки ємним, що немає єдиного його тлумачення. Проте, воно повсюдно використовують у фізиці, інформатики, кібернетиці, теорії кодування, теорії систем, філософії у цілому, є наріжним поняттям сучасної науки. У цьому кожна галузь наукового знання розглядає інформацію виходячи з власної набору ознак.

Слід зазначити, що, по-справжньому дослідженнями у сфері інформації почали займатися лише у XX столітті. Приміром, в 20-х роках ХХ століття були спроби вивчення властивостей інформації, як сукупності фактів, з теорії журналістики. Потім До.Шенноном було створено статистична теорії інформації (професорЛ.И.Хромов, також вживає стосовно теорії Шеннона термін «теоріяскалярной інформації» [1]) як теорії зв'язку й теорії кодування. Пізніше поняття інформації було розширене і доповнене М.Винером і У.Эшби з погляду кібернетики.

Подальші засвідчили, що правове поняття інформації значно більше ємне І що дуже важливо, існуюче поза сприйняття конкретної людини. Отже, поняття інформації стало розглядатися і з філософської погляду. Весь навколишній світ, як доступний, не доступний людині, скрізь має інформаційну структуру. Виникають різні погляди на інформацію з погляду філософії. З'являється таке наукова дисципліна як філософія інформації, основні завдання якому було сформульовані як критичне дослідження відверненої природи й основних принципів інформації, і навіть із розробкою та застосуванняминформационно-теоретических і обчислювальних методологій до філософським проблемам.

Не варто 1960-х років ХХ століття інформація, і інформаційні процеси розглядали чимось самостійне. А погляду матеріалістичної філософії (довгий часдоминировавшей, зокрема, нашій країні) вважалося, що вдосконалення інформаційних процесів викликається, передусім, потребами розвитку матеріального виробництва та переслідує мету обслуговування. Приміром, темпи зростання пізнання, накопичення цінної інформації є важливим показником громадського прогресу, але цей показник не розглядався як головний й єдине. Йшлося про те, у тому що собі інформація неспроможна збільшити виробництво зерна потребує матеріальних та культурних цінностей, і що вона приносить користь тільки тоді ми, коли втілено техніку й технологію, на культурні цінності, в знання людей форми їх спілкування, на повну систему громадських відносин. Цінність інформації є справжньою, коли він сприяє зростаннювещественно-енергетического та духовної потенціалу людей, сприяє їхній всебічному розвитку й удосконаленню. Тому місце соціальної інформації залежить, передусім, від характеру самого суспільства, від властивої йому системи суспільних соціальних і передусім економічних відносин. Соціальна інформація характеризує суспільну свідомість, взяте у йогорегулятивном аспекті. І це означає, що у всіх випадках соціальна інформація є продуктом і відбитком громадського буття у тій ступеня, який таким продуктом і відбитком є суспільну свідомість. Будучи вторинної стосовно громадському буття, соціальна інформація водночас у чимраз зростаючої ступеня надає нею активне зворотний вплив, що знаходить своє вираження у її посилюється регулятивної функції. Проте, регулятивна роль соціальної інформації визначається потребами матеріального виробництва та тим, наскільки адекватно вона відбиває найглибшу сутність цієї об'єктивної основи суспільства. Отже, з вищевикладеної погляду, громадське буття, матеріальне виробництво завжди будуть визначальним, первинним чинником, а соціальна інформація – вторинним і визначальним чинником.

ВИСНОВКИ З ПЕРШОГО ПИТАННЯ:

Проте, вже у ХХ століття розвинені капіталістичні країни входять у постіндустріальну фазу розвитку. Відбуваються докорінні зміни у структурі суспільства, економічній галузі, зайнятості, виробництва, чому сприяє технічні досягнення у галузі зв'язку, масових комунікацій, обчислювальної техніки. Виникає тенденція превалювання знань над капіталом. Обсяг знань та його виробництво постійно зростають. Настає усвідомлення, що може розглядатися як промисловий продукт і виробництво її – одне із видів промислової індустрії. Виникає ринок інформаційних послуг. Всі ці процеси поступово призводять до того, як колись погляди в ролі інформації та інформаційних процесів у суспільстві стають невтішними, і це спонукає дослідників шукати нові підходи для оцінювання проблеми.

Поиск по сайту: