|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Плевральна пункція (плевроцентез, торакоцентез). Асистування лікареві під час процедуриПункцію плевральної порожнини проводять з лікувальною та діагностичною метою. Лікувальний плевроцентез показаний при ексудативному плевриті (накопичення рідини у плевральній порожнині), травматичному гемотораксі, пневмотораксі (спонтанному, а особливо клапанному), а також у разі потреби введення в плевральну порожнину лікувальних препаратів. Діагностичний плевроцентез показаний усім хворим з наявністю випоту в плевральній порожнині невизначеної етіології. Основним протипоказанням до проведення плевральної пункції є підвищена кровоточивість судин. Крім того, не проводять її на ділянках з ураженням шкіри. Плевральну пункцію проводять у процедурному кабінеті, при тяжкому стані пацієнта — впалаті. Для видалення повітря з плевральної порожнини пункцію проводять у II міжребровому проміжку по середньоключичній лінії або у V—VI міжребрових проміжках по середній пахвовій лінії. У першому випадку пацієнт сидить обличчям до лікаря, у другому — теж сидить, але повернутий до лікаря відповідним боком з відведеною за голову рукою. Якщо хворий сидіти не може, то пункцію проводять у положенні лежачи на здоровому боці з відведеною за голову рукою. Для видалення крові та ексудату з плевральної порожнини функцію виконують у VIII—IX міжребрових проміжках по задній пахвовій або лопатковій лініях. Хворий при цьому сидить на стільці обличчям до його спинки, дещо нахиливши голову і поклавши руки на груди. Плевральну пункцію виконують з дотриманням правил асептики. Методика виконання діагностичного плевроцентезу. Після знезараження шкіри зону пункції обкладають стерильними серветками. Перед проведенням пункції в місці проколу тонкою голкою послідовно проводять знеболення 0,5% розчином новокаїну шкіри, підшкірної жирової клітковини, міжребрових м'язів. При проколюванні плеври створюється відчуття провалу і при підтягуванні поршня у шприц разом з новокаїном поступає плевральна рідина. Це свідчить про те, що голка досягла плевральної порожнини.
Плевральна рідина не надходить у шприц, якщо голку введено вище (у легеню) чи нижче плевральної порожнини (у черевну порожнину) або в разі відсутності в ній плевральної рідини. Після анестезії голку виймають з грудної клітки і в цьому місці виконують пункцію плевральної порожнини спеціальною голкою і шприцом ємністю 20 мл, у якому міститься 1 мл (1000 ОД/ 1 мл) розчину гепарину для запобігання зсіданню плевральної рідини. Після відсмоктування рідини у шприц голку виймають і на місце проколу накладають стерильний марлевий тампон, змочений 70 % етиловим спиртом, зверху — стерильну марлеву серветку, яку прикріплюють до грудної стінки лейкопластиром або клеолом. Плевральну рідину доправляють до лабораторії негайно, щоб запобігти руйнуванню ферментів та клітинних елементів. Методика проведення лікувального плевроцентезу. Хворий перебуває в такому положенні, як при виконанні діагностичного плевроцентезу. Для вилучення повітря з плевральної порожнини пункцію проводять у II міжребровому проміжку по середньо-ключичній лінії; для вилучення вільної рідини — частіше в VI—VII міжребрових проміжках по задній підпахвовій лінії. Знезараження місця пункції, обкладання стерильними серветками і пошарову анестезію виконують так само, як при діагностичному плевроцентезі. Пункцію плевральної порожнини виконують стерильною голкою з тупим кінцем, на канюлю якої герметично надіта і закріплена гумова трубка. Гумова трубка перекрита затискачем, щоб уникнути потрапляння повітря в плевральну порожнину (у плевральній порожнині від'ємний тиск). Після потрапляння голки в плевральну порожнину до гумової трубки приєднують шприц Жане або систему для відкачування рідини (апарат Боброва, система трубок, затискач, відсмоктувач). Допомога лікареві під час пункції: • необхідно попередньо ознайомитись із порядком виконання процедури; • забезпечити всі умови для дотримання правил асептики під час процедури; • забезпечити все необхідне для пошарового знеболювання грудної стінки; • потурбуватися заздалегідь, щоб до голки для пункції була герметично прикріплена гумова трубка, підготовлений затискач, шприц Жане; • заздалегідь перевірити роботу системи для евакуації рідини з плевральної порожнини; • забезпечити все необхідне для накладання асептичної пов'язки на місце пункції; • терміново відправити плевральну рідину до лабораторії, щоб запобігти руйнуванню формених і клітинних елементів. Можливі ускладнення при проведенні плевроцентезу, надання допомоги. • Різке зниження артеріального тиску, яке пов'язане з реакцією на біль, вигляд крові, з проведенням процедури тощо. Хворий стає блідим, млявим, шкіра покривається холодним потом, може бути озноб. Перша допомога: плевроцентез припиняють, хворогокладуть у ліжко, ножний кінець якого піднімають, уводять внутрішньом'язово 2 мл кордіаміну. • Поява вазовагального рефлексу, який розвивається внаслідок подразнення листків плеври при її проколі. Характеризується рідким пульсом слабого наповнення, зниженням артеріального тиску. Перша допомога: плевроцентез припиняють, хворого кладуть у ліжко, йому вводять 1 мл 0,1 % розчину атропіну сульфату внутрішньом'язово. • Пневмоторакс розвивається внаслідок неправильного виконання маніпуляції, коли плевральна порожнина сполучається з атмосферою. Якщо голкою ушкоджується вісцеральна плевра, повітря потрапляє у плевральну порожнину з альвеол легенів. • Інфікування плевральної порожнини трапляється при порушенні правил асептики та антисептики. • Гемоторакс розвивається внаслідок ушкодження міжребрової аРтерії. • Колапс може виникнути при видаленні з плевральної порожнини значної кількості рідини, що призводить до швидкого зміщення °Рганів середостіння у хворий бік. • Проникнення голки у черевну порожнину і ушкодження печінки, кишок, селезінки. • Інфікування м'яких тканин грудної клітки трапляється при порушенні правил асептики та антисептики. Щоб звести до мінімуму виникнення можливих ускладнень при проведенні плевроцентезу, необхідно дотримуватись усіх належних правил виконання цієї процедури. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |