Плевральна пункція (плевроцентез, торакоцентез). Асистування лікареві під час процедури

Пункцію плевральної порожнини проводять з лікувальною та діагностичною метою. Лікувальний плевроцентез показаний при ексудативному плевриті (накопичення рідини у плевральній порожнині), травматичному гемотораксі, пневмотораксі (спонтанному, а особливо клапанному), а також у разі потреби введення в плевральну порожнину лікувальних препаратів.

Діагностичний плевроцентез показаний усім хворим з наявністю випоту в плевральній порожнині невизначеної етіології.

Основним протипоказанням до проведення плевральної пункції є підвищена кровоточивість судин. Крім того, не проводять її на ділянках з ураженням шкіри.

Плевральну пункцію проводять у процедурному кабінеті, при тяжкому стані пацієнта — впалаті.

Для видалення повітря з плевральної порожнини пункцію проводять у II міжребровому проміжку по середньоключичній лінії або у V—VI міжребрових проміжках по середній пахвовій лінії. У першому випадку пацієнт сидить обличчям до лікаря, у другому — теж сидить, але повернутий до лікаря відповідним боком з відведеною за голову рукою. Якщо хворий сидіти не може, то пункцію проводять у положенні лежачи на здоровому боці з відведеною за голову рукою.

Для видалення крові та ексудату з плевральної порожнини функцію виконують у VIII—IX міжребрових проміжках по задній пахвовій або лопатковій лініях. Хворий при цьому сидить на стільці обличчям до його спинки, дещо нахиливши голову і поклавши руки на груди. Плевральну пункцію виконують з дотриманням правил асептики.

Методика виконання діагностичного плевроцентезу. Після знезараження шкіри зону пункції обкладають стерильними серветками. Перед проведенням пункції в місці проколу тонкою голкою послідовно проводять знеболення 0,5% розчином новокаїну шкіри, підшкірної жирової клітковини, міжребрових м'язів. При проколюванні плеври створюється відчуття провалу і при підтягуванні поршня у шприц разом з новокаїном поступає плевральна рідина. Це свідчить про те, що голка досягла плевральної порожнини.

Положення хворого під час проведення плевральної пункції	Дренування плевральної порожнини триампульною системою

Плевральна рідина не надходить у шприц, якщо голку введено вище (у легеню) чи нижче плевральної порожнини (у черевну порожнину) або в разі відсутності в ній плевральної рідини.

Після анестезії голку виймають з грудної клітки і в цьому місці виконують пункцію плевральної порожнини спеціальною голкою і шприцом ємністю 20 мл, у якому міститься 1 мл (1000 ОД/ 1 мл) розчину гепарину для запобігання зсіданню плевральної рідини. Після відсмоктування рідини у шприц голку виймають і на місце проколу накладають стерильний марлевий тампон, змочений 70 % етиловим спиртом, зверху — стерильну марлеву серветку, яку прикріплюють до грудної стінки лейкопластиром або клеолом. Плевральну рідину доправляють до лабораторії негайно, щоб запобігти руйнуванню ферментів та клітинних елементів.

Методика проведення лікувального плевроцентезу. Хворий перебуває в такому положенні, як при виконанні діагностичного плевроцентезу. Для вилучення повітря з плевральної порожнини пункцію проводять у II міжребровому проміжку по середньо-ключичній лінії; для вилучення вільної рідини — частіше в VI—VII міжребрових проміжках по задній підпахвовій лінії. Знезараження місця пункції, обкладання стерильними серветками і пошарову анестезію виконують так само, як при діагностичному плевроцентезі.

Пункцію плевральної порожнини виконують стерильною голкою з тупим кінцем, на канюлю якої герметично надіта і закріплена гумова трубка. Гумова трубка перекрита затискачем, щоб уникнути потрапляння повітря в плевральну порожнину (у плевральній порожнині від'ємний тиск). Після потрапляння голки в плевральну порожнину до гумової трубки приєднують шприц Жане або систему для відкачування рідини (апарат Боброва, система трубок, затискач, відсмоктувач).

Допомога лікареві під час пункції:

• необхідно попередньо ознайомитись із порядком виконання процедури;

• забезпечити всі умови для дотримання правил асептики під час процедури;

• забезпечити все необхідне для пошарового знеболювання грудної стінки;

• потурбуватися заздалегідь, щоб до голки для пункції була герметично прикріплена гумова трубка, підготовлений затискач, шприц Жане;

• заздалегідь перевірити роботу системи для евакуації рідини з плевральної порожнини;

• забезпечити все необхідне для накладання асептичної пов'язки на місце пункції;

• терміново відправити плевральну рідину до лабораторії, щоб запобігти руйнуванню формених і клітинних елементів.

Можливі ускладнення при проведенні плевроцентезу, надання допомоги.