 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Середньовіччя. Період феодалізму
раннього феодалізму (5-10 століття н.е.)
розвиненого феодалізму (10-15 століття)
Період пізнього феодалізму (15-18 століття) Саме в період розквіту феодалізму відбувається остаточне відокремлення ремесла від сільського господарства. В такий спосіб поглиблюється, уже на новому рівні, спеціалізація виробництва. Утверджуються (відновлюються) старі і виникають нові міста як центри ремесла і торгівлі, і що особливо важливо як центри товарного виробництва.
Нового змісту набирає торгівля. За феодалізму формується такий суспільний прошарок як купецтво (в Європі формується на основі об'єднань, що утворилися на останніх етапах рабовласництва). Торгівля стає єдиною сферою діяльності купців, і вже в цей період формується головний інтерес купецтва в одержанні прибутку. Досить поширеним стає об'єднання купців в гільдії, хоча їх функції їх ті ж самі захист корпоративних інтересів.
Типовою формою феодальної торгівлі стають ярмарки. Західноєвропейські країні підтримували контакти зі Сходом. Західноєвропейські міста вели торгівлю в межах так званого Ганзейського союзу.
3. Становлення індустр.цивілізації. здійснився перехід капіталізму від вільної конкуренції до його вищої стадії. В усіх сферах ек. життя чітко визначалася тенденція до монополізації. МЕВ почали швидко розвиватися, охоплюючи поряд з торгово- ек. стосунками і вивіз капіталу, валютні відносини. Великого ек. значення став набувати стан торгового та платіжного балансу, що відбивав широкий спектр МЕВ, як прояв поглиблення перш за все світогосп. зв’язків.
З розвитком вир-ва розвивався і міжнар. обмін і формувався механізм МЕВ. Інтенсивне зростання зовнішньо-ек. обороту в кінці 19 і першому десятиріччі 20 ст. супроводжувалося загостренням боротьби імперіалістичних країн за ринки збуту.
Поряд із розвитком зовн. торгівлі все більшого значення, починаючи з 70-х рр. 19ст. набуває вивіз капіталу. На етапі розвитку монополістичного капіталізму велику роль відігравали валютні стосунки між державами, панувала валютна система золотого стандарту у формі так зв. золотомонетного обігу (класичний монетаризм) коли певна сума грошей дорівнювала відповідній кількості золота.
4. ПОВОЄННІ ЧАСИ. Змінилася географічна структура капіталовкладень економічно розвинених держав. Посилилося взаємопроникнення капіталу між цими країнами. Для американського приватного капіталу найважливішою сферою їхнього вкладення стали країни Західної Європи,. Значні кошти економічно розвинених держав вкладалися в економіку США. Новим у вивозі приватного капіталу була зміна джерел фінансування. Поряд з новими іноземними інвестиціями збільшилося значення реінвестованих прибутків. Об'єктом капіталовкладень були насамперед добувна і металоплавильна промисловість
Після завершення Першої світової війни розпочався процес деколонізації, який завершився в 60-х роках ХХ ст., і у результаті якого світове господарство набуло сучасного вигляду. Особливостями цього господарства є взаємопроникнення економічних систем, перетворення національного виробництва на інтернаціональне, набуття ним міжнародних і міжнаціональних ознак; активізація спільної підприємницької діяльності із масштабним залученням до неї іноземного капіталу, формування інтернаціональних господарських комплексів, виникнення міжнародної власності.
6. СУЧАСНИЙ ЕТАП РОЗВИТКУ МЕВ. Глобалізація міжнародних відносин — це посилення взаємозалежності і взаємовпливу різних сфер громадського життя і діяльності в області міжнародних відносин. Процеси глобального розвитку, у рамках яких структури національного виробництва і фінансів стають взаємозалежними, прискорюються в результаті збільшення числа укладених і реалізованих зовнішніх угод. Глобалізація, що охопила всі регіони і сектори світового господарства, принципово змінює співвідношення між зовнішніми і внутрішніми факторами розвитку національних господарств на користь перших. Жодна національна економіка незалежно від розмірів країн (великі, середні, малі) і рівня розвитку (розвинуті, зростаючі чи перехідні) не може більше бути самодостатньою, виходячи з наявних факторів виробництва, технологій і потреби в капіталі. Інтенсифікація і глобалізації міграції капіталу. Ріст масштабів міграції робочої сили. Незважаючи на багато протиріч нинішньої епохи, її основною рисою усебільше стає не протиборство, а тенденція до співробітництва івзаєморозуміння. Загальний рух до єдиного, взаємозалежного,розвиненого і соціально-справедливого світу - от основна тенденція світового господарства.
Поиск по сайту: