АКСОНОМЕТРИЧНІ ПРОЕКЦІЇ

1. Які проекції називаються аксонометричними? Назвіть їх види.

Аксонометричні проекції – це наочні зображення просторових форм на площині методом паралельного проеціювання.

Види аксонометричних проекцій:

- прямокутні проекції: поділяються на симетричні та ізометричні проекції;

- косокутні проекції: поділяються на фронтально ізометричні та горизонтально ізометричні проекції.

Залежно від того, по скількох осях показники спотворення однакові, визначають ізометричні, диметричні та триметричні проекції.

2. Що називається коефіцієнтом спотворення? Які коефіцієнти мають ізо- і диметричні проекції?

Коефіцієнт спотворення – це відношення довжини аксонометричної проекції відрізка, розташованого вздовж визначеної координатної осі або паралельно до неї, до натуральної довжини цього відрізка.

У прямокутній ізометричній проекції коефіцієнти спотворення по всіх осях однакові і дорівнюють 0,82. У прямокутній диметричній проекції коефіцієнти спотворення по осях х та z однакові і дорівнюють 0,94, а по осі y = 0,47.

3. Вкажіть напрямок і величини осей ізо- і диметричних проекцій кіл.

В ізометрії: мала вісь кожного еліпса завжди перпендикулярна до великої осі. Якщо коло розташоване в площині, паралельній площині p₁, то велика вісь має бути горизонтальною, а мала вісь – вертикальною. Якщо коло розташоване в площині, паралельній площині p₂, то велика вісь має бути проведена під кутом 90° до осі ОУ. При розміщені кола в площині, паралельній площині p₃, велика вісь еліпса розташовується під кутом 90° до осі ОХ. Великі осі всіх трьох еліпсів направлені по великих діагоналях ромбів.

Для прямокутної ізометрії величини осей становлять: довжина великої осі еліпса дорівнює 1,22D, довжина малої осі – 0,71D (D – діаметр зображувального кола).

В диметрії: велика вісь кожного овалу перпендикулярна відповідній аксонометричній осі, а мала вісь – їй паралельна.

Для прямокутної диметрії величини осей становлять: довжина великої осі еліпса дорівнює 1,06D, довжина малої осі – 0,35D (D – діаметр зображувального кола).

СХЕМИ

1. Що називають схемою? На які види поділяються схеми згідно стандарту?

Схема – це конструкторський документ, в якому у вигляді умовних зображень або позначень показані складові частини виробу, а також зв’язки між ними.

Види схем: електричні – Е, гідравлічні – Г, пневматичні – П, кінематичні – К, оптичні – Л, комбіновані – С, вакуумні – В, газові – Х, схеми автоматизації – А.

2. На які типи поділяються схеми згідно стандарту? З чого складається шифр схеми?

Типи схем залежно від їх основного призначення:

- схеми, що відображають хід робочого процесу в пристрої: структурні схеми – 1, функціональні схеми – 2, принципові схеми – 3;

- схеми, що відображають взаємне розташування окремих частин пристрою і характер зв’язку між ними: схеми з’єднання – 4, схеми підключення – 5, загальні схеми – 6, схеми розташування – 7, інші схеми – 8, схеми об’єднання – 0.

Шифр (код) схеми складається з літера, яка визначає вид схеми, і цифри, яка визначає тип схеми. Наприклад, схема електрична принципова – Е3.

3. Як заповнюють основний напис при оформленні схеми (графа 1,2,6)?

В графу 1 основного напису після назви виробу, для якого розроблена схема, вписують назву схеми шрифтом меншого розміру. Назву виробу записують у називному відмінку однини, ставлячи на першому місці іменник. Знак переносу в назвах не використовується, крапка в кінці не ставиться.

В графі 2 основного напису вказується шифр схеми.

Графа 6 основного напису не заповнюється, тому що схеми виконуються без збереження масштабу.

4. Чи всі елементи, які входять у виріб, показують на схемах?

На схемах показують не всі елементи, які входять до складу виробу, а лише ті, що потрібні для пояснення принципу його дії.

5. Що таке умовна графічна познака елемента схеми? Чи відрізняються між собою графічні познаки елементів електричних схем, якщо вони належать до одного виду, але мають різні форму і розміри?

Умовна графічна познака елемента схеми – це графічний символ електричних елементів та пристроїв, установлений стандартами ЄСКД.Умовні графічна познаки елементів не відображають розміри самих елементів, а тільки визначають їх вид. Тому графічні познаки елементів одного виду, але різної форми і розмірів, не відрізняються між собою.

6. З чого складається позиційна ознака елементів на схемах? Який порядок позиційного позначення елементів на схемах?

Позиційні позначення розміщуються зверху чи праворуч від графічних позначень елементів схеми. Позиційне позначення складається з двох частин, які записуються без розділових знаків і пропусків. Перша частина – літерний код елементів, який визначає його вид згідно зі стандартом (одна чи кілька літер латинського алфавіту). Друга частина – порядковий номер елементів (одна або кілька арабських цифр). Порядкові номери присвоюють елементам одного і того ж виду, яким присвоєний однаковий літерний код. Порядковий номер присвоюється елементам, починаючи з одиниці, і далі згідно з послідовністю розташування однотипних елементів на схемі – зверху вниз у напрямку зліва направо.

7. Як відрізнити на електричній схемі провідники, що перетинаються, від провідників, що з’єднуються?

З’єднання провідників позначають зачорненою точкою, а перетин провідників - ні.

8. Чим схема відрізняється від інших креслеників? У чому основна перевага схем перед іншими видами креслеників?

Схема не передає дійсного просторового розміщення деталей у виробі. На відміну від складального креслення на схемі показують не всі елементи, які входять до складу виробу, а лише ті, що потрібні для пояснення принципу його дії. Схема не відображає конструктивних особливостей виробу, а розкриває хід робочого процесу в ньому. Схеми дають змогу визначити принцип дії виробів, і ними користуються тоді, коли на кресленні не треба показувати конструкцію з’єднань та окремих деталей.

9. Де розміщують перелік елементів? Яка послідовність його заповнення?

Перелік елементів розміщують на першому аркуші схеми над основним написом, причому відстань між ними не повинна бути меншою за 12 мм. Перелік елементів також може бути виконаний у вигляді самостійного документа. Перелік елементів оформлюють у вигляді таблиці, яку заповнюють зверху вниз. Продовження переліку розміщується зліва від основного напису.

ЗОБРАЖЕННЯ ТА КОМП'ЮТЕРНА ГРАФІКА

1. Яке зображення називають видом? Як основні види ви знаєте?

Вид – це зображення повернутої до спостерігача частини предмета.

Основні види: вид спереду (головний), вид зверху, вид зліва, вид справа, вид знизу, вид ззаду.

2. Як розміщують і позначають основні види? Від чого залежить кількість видів на кресленику?

Виконуючи креслення, зображувальний предмет розміщують відносно фронтальної площини проекцій так, щоб головний вид давав найповніше уявлення про форму предмета. Відносно головного виду (виду спереду) розміщують інші основні види: вид зверху – під ним, від зліва – праворуч від нього і на одній висоті. Вигляд зверху та вигляд знизу розташовують відносно головного виду на спільних вертикальних лініях зв’язку, а вигляди справа, спереду, зліва та ззаду розташовують на спільних уявлених горизонтальних лініях зв’язку.

Якщо всі вигляди розміщені на одному аркуші в безпосередньому проекційному зв’язку з головним зображенням, то їх не надписують. Якщо їх розміщують з порушенням проекційного зв’язку, то напрям проеціювання вказують стрілкою біля відповідного зображення, а над стрілкою і над зображенням наносять одну й ту ж прописну літеру українського алфавіту.

Кількість видів на кресленику залежить від форми зображувального предмету. Зазвичай використовують перших три види.

3. Для чого на кресленику роблять розрізи? Що називається розрізом? Як зображують на розрізі тонкі стінки та ребра жорсткості?

Розріз – це ортогональна проекція предмета, уявно розрізаного однією або кількома площинами для виявлення його невидимих поверхонь. Розрізи на кресленнях роблять для відтворення внутрішньої форми зображувального предмета, умовно перерізаного площиною. Тонкі стінки та ребра жорсткості зображують на розрізі незаштрихованими, якщо січна площина спрямована вздовж їх довгої сторони

4. Що називається перерізом? Як поділяються перерізи?

Переріз – це плоска фігура, яка зображає лише те, що міститься в самій січній площині. Перерізи поділяються на винесені (виконані окремо від основного зображення) та накладені (розміщені на самому зображенні предмета).

5. У чому відмінність між розрізом і перерізом?

На розрізі зображують фігуру, яка знаходиться в площині перерізу, і те, що розташовано за нею. А на перерізі зображують тільки фігуру, яка знаходиться в площині перерізу.

6. Що називається виносним елементом і як його виконують?

Виносний елемент – це додаткове зображення в збільшеному масштабі частини предмета, що містить елементи, яких немає на основному зображенні. Виносний елемент розміщують якомога ближче до відповідного місця на зображенні. Це місце обводять замкненою суцільною тонкою лінією – колом або овалом. Від цієї лінії проводять тонку лінію – виноску з поличкою, на якій літерою або цифрою позначають виносний елемент. На зображенні виносного елемента частину предмета зображують з усіма подробицями та позначають відповідною літерою або цифрою, зазначаючи в дужках масштаб зображення.

7. Сформулювати визначення комп’ютерної графіки. Які основні задачі розв’язує комп’ютерна графіка?

Комп’ютерна графіка – це сукупність методів і способів перетворення даних у графічне зображення і графічного зображення у дані за допомогою комп’ютера.

Основні задачі комп’ютерної графіки:

- створення креслень та креслярсько-конструкторських документів з використанням комп’ютерної техніки;

- автоматизація побудови зображень, що звільнює людину від виконання трудомістких графічних операцій;

- вироблення оптимальних рішень.

8. Що таке графічний примітив? Дати його характеристику.

Графічний примітив – це мінімальний графічний об’єкт.Графічним примітивом є точка, відрізок, коло, прямокутник, еліпс та ін. Графічні примітиви створюються на основі ключових точок, що визначаються у вигляді набору чисел. Зображення відтворюється шляхом з’єднання ключових точок Графічні примітиви описуються координатами положення характерних точок або математичною залежністю.

9. Що являє собою бібліотека примітивів? Що визначають параметри та атрибути геометричного примітива?

Бібліотека примітивів являє собою масив інформації у вигляді графічних примітивів та елементів, необхідних для побудови зображень.

Параметри геометричного примітива визначають форму примітива та його положення відносно вибраної системи координат. Атрибути геометричного примітива визначають візуальні властивості примітива (колір, товщина ліній, якими він відображується на екрані, та ін.).

10. На які складові можна поділити систему комп’ютерної графіки?

Основні складові системи комп’ютерної графіки:

- математично-алгоритмічне забезпечення: чисельні методи, математичні моделі, алгоритми для представлення даних в ЕОМ;

- програмно-технічне забезпечення: ЕОМ, пристрої введення-виведення графічної інформації, пакети прикладних програм, технічно-експлуатаційна документація, архіви, бази даних.

11. На які два компоненти можна поділити комплекс засобів для обробки даних?

Комплекс засобів для обробки даних складається з компонентів апаратного і програмного забезпечення.

Поиск по сайту: