АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Визначення й обґрунтування вибору проблеми мешканців Харківської області, для вирішення якої слід розробити пропозиції до регіональної політики

Читайте также:
  1. D. Визначення енергетичної цінності та нутрієнтного складу добового раціону на підставі статистичної обробки меню-розкладок
  2. Definitions. Визначення.
  3. I. Визначення сімейства рослини.
  4. II. Визначення видової приналежності рослини.
  5. IV. Основні поняття і визначення,
  6. А) Визначення термінології
  7. А.Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження
  8. Актуальні проблеми кримінально-правової кваліфікації
  9. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СВІТОГЛЯДНОЇ ПУБЛІЦИСТИКИ ІВАНА ФРАНКА
  10. Актуальність проблеми
  11. Актуальність проблеми управління освітою
  12. Аналіз змін у пропозиції й у розмірі (обсязі) пропопзиції: Чинники пропозиції.

 

Анотація проблеми:

 

Проект спрямований на сприяння розв’язанню резонансної проблеми мешканців Харківської області: найвищих в Україні комунальних тарифів на місцеві енергетичні ресурси, що призводить до виникнення важкого соціально-економічного явища «енергетичної бідності». Дана проблема обрана як одна з найбільш резонансних та значущих для території Харківської області, що визначено на основі контент-аналізу повідомлень у ЗМІ та аналізу регіональної політики (анотації результатів наведено нижче).

Тому, метою проекту є впровадження громадської ініціативи із координації розробки пропозицій до регіональної політики в галузі енергозбереження в Харківській області. Слід підкреслити, що аналіз існуючої регіональної політики дозволяє зробити висновок, що дана проблема розглядається місцевою владою, як суто технічна, не враховуючи соціальні та економічні аспекти. Проектом пропонується запропонувати розв’язання даної проблеми, враховуючи енергетичну (технічну), соціальну та економічну складові.

Оскільки зазначена проблема є результатом синергії соціальної та економіко-енергетичної проблем, то для її розв’язання будуть залучені провідні експерти як в галузі енергозбереження, так і фахівці в галузі економіки та соціальної політики.

Слід зазначити, що проблему обрано як репрезентативну для більшості областей України – успішне експертне сприяння розв’язанню даної проблеми може бути репліковане в інших областях країни.

 

Короткий опис проблеми:

 

В м. Харків та Харківській області (за доповіддю Прем’єр-міністра України М.Я. Азарова на засіданні Кабінету Міністрів України 03 липня 2011 р.) найвищі серед міст України тарифи на послуги комунальних підприємств, особливо, в галузі місцевої енергетики – надання послуг із опалення та гарячого водопостачання.

Враховуючи факт, що в Харківській області середній рівень заробітної плати становить 1 256,5 грн. (за даними щорічного звіту Державного агентства статистики України за 2010 р.), слід зазначити – цей показник є середнім для території України.

Об’єднуючи наведені вище тези можна зробити висновок, що невисокий рівень середньої заробітної плати та високі тарифи на регіональні енергетичні ресурси призводить до виникнення в Харківській області складного соціально-економічного явища – «енергетичної бідності» (за С. Штенлі, Манчестер, 1999 р.).

Енергетична бідність – складне соціально-економічне явище, що виникає у регіонах, в яких переважна більшість населення не здатна сплатити за спожиті енергетичні ресурси, або ж структура витрат домоволодінь, більше ніж як на 20% складається із витрат на енергозабезпечення. Якщо середній рівень енергетичної бідності в регіоні становить:

- 20% від загального прибутку домоволодіння, то дане явище вважається регульованим на регіональному рівні;

- в межах 20-30%, то дане явище вважається керованим на регіональному рівні та потребує змін програм соціальної політики та енергоспоживання;

- в межах 30-40% – явище важкокерованим на регіональному рівні та потребує системних змін;

- в межах 40-50% – явище потребує системного державного керування;

- більше 50% – явище незворотнє та потребує радикальних реформ державного рівня.

Слід зазначити, що в Україні нормативом є сплата за комунальні послуги, в тому числі за спожиті енергетичні ресурси, менше ніж 20% від сукупного прибутку домоволодіння (відповідно до закону України «Про соціальний захист населення»).

За даними Рахункової палати України 12,5 млн. осіб (26,4% населення держави) планує свій місячний бюджет менш, ніж на 700 грн., що не досягає прожиткового мінімуму (911 грн. на 01.06.2011 р.). За інформацією Міністерства праці та соціальної політики зазначена вище категорія населення складається із непрацездатних людей, пенсіонерів, багатодітних родин та родин із одним опікуном (переважно, жінками). Дана ситуація є більш характерною для східних областей України (особливо для Харківської та Донецької областей), в яких рівень безробіття значно вищий. Так, в Харківській області (разом із м. Харків) мешкає 765,6 тис. осіб даної соціальної групи (близько 1/3 населення).

За даними соціального опитування, проведеного у 2010 р. Харківським фондом соціологічних досліджень, мінімально 1 людина витрачає на енергетичні комунальні послуги 375 грн. на місяць (оплата опалення в багатоквартирному будинку, електроенергії та природного газу), що складає майже ½ місячного прибутку соціально незабезпечених сімей (таблиця 1.1). Слід зазначити, що у сільській місцевості домоволодіння витрачає на газове опалення кошти, які значно перевищують прожитковий мінімум (близько 850 грн. на місяць). Дані факти призводять до посилення явища «енергетичної бідності» – населення не здатне покрити свої видатки на опалення та освітлення свого помешкання. Явище є характерним для робітничих районів м. Харків та газифікованих сіл Харківської області. За розрахунками Інституту сталого розвитку, потенційно, явищем «енергетичної бідності» охоплено 832,5 тис. осіб (близько 1/3 населення Харківської області, разом із м. Харків).

Табл. 1.1 – Структура витрат та прибутки на комунальні послуги домоволодіння в м. Харків та Харківській області

(за результатами опитування Харківського фонду соціальних досліджень, 2010)

Види платежів Сума, грн. Середній прибуток, особа/грн. Доля витрат на комунальні послуги у загальній структурі витрат, %
Домоволодіння з 2 працюючих громадян
Експлуатаційні витрати 74,2 1 616,5 19,6

Таблиця 1.1 (продовження)

Природний газ 56,8    
Електрична енергія 98,3
Опалення 216,3
Сума, грн. 445,6
Домоволодіння з 2 працюючих та 1 опікуна
Експлуатаційні витрати 74,2 504,2 34,8
Природний газ 76,8
Електрична енергія 110,2
Опалення 254,5
Сума, грн. 515,7
Домоволодіння з 1 працюючим та 2 опікунами
Експлуатаційні витрати 74,2 418,6 41,1%
Природний газ 76,8
Електрична енергія 110,2
Опалення 254,5
Сума, грн. 515,7

З таблиці 1.1 видно, що явищем енергетичної бідності в Харківській області (включаючи м. Харків), середньостатистично, охоплені родини із щонайменше 1 опікуном та щонайбільше 2 працюючими – зростання пропорції між непрацюючими та працюючими призводить до посилення явища енергетичної бідності в регіоні.

 

Поло-вікова структура населення Харківській області (разом із м. Харків), що за розрахунками Інституту сталого розвитку, охоплена явищем «енергетичної бідності» представлена на рисунку 1.1, що побудований за даними Головного управління статистики в Харківській області. Як видно із поло-вікової діаграми, цільовою групою, що зазнає впливу від проблеми «енергетичної бідності», переважну більшість займають жінки. Особливо це стосується населення у віці 18-24 роки (молоді матері, що виховують дітей самостійно), 51-60 років (жінки, яких покинули чоловіки) та старше 80 (жінки-діти війни, чоловіки яких рано померли через хвороби, отримані під час другої Світової війни).

Рисунок 1.1 – Поло-вікова діаграма населення, охопленого «енергетичною бідністю» (побудована за даними Головного управління статистики в Харківській області, 2010)

Крім того, суттєвим є те, що проблема енергетичної бідності в Харківській області є динамічною, оскільки постійно зростає вартість споживчих цін на енергетичні ресурси, за певних соціальних проблем збільшується кількість соціально незахищених верств населення. Інститутом сталого розвитку було здійснено ретроспективний аналіз проблеми, починаючи з 2003 р., коли вона вперше була офіційно оприлюднена Харківською обласною радою під час перегляду «Програми газифікації сільських населених пунктів Харківської області на 2000-2010 р.р.». Динаміка охоплення населення «енергетичною бідністю» наведена на рисунку 1.2. Слід зазначити, що за 7 років існування проблеми кількість населення, охопленого зазначеним явищем збільшилась на 527,6 тис. осіб, що складає ¼ від загального населення Харківської області. Отже, можна зробити висновок, що дана проблема є достатньо вагомою та такою, що інтенсивно розвивається.

 

тис. осіб

 

Рисунок 1.2 – Динаміка населення, що охоплено соціально-економічним явищем «енергетичної бідності» в Харківській області

 

Зазначимо, що в Україні діє соціально-економічний інструмент боротьби із енергетичною бідністю – житлові субсидії, що призначаються населенню, відповідно до закону України «Про соціальний захист населення». Так, нормативно врегульовано, що житлова субсидія може бути призначена громадянам, витрати на спожиті житлово-комунальні послуги єдиного домоволодіння яких перевищують 20% сукупного повного прибутку (включаючи податки та обов’язкові виплати). За даними Головного управління праці та соціального захисту населення в Харківській області, під дану категорію підпадає близько 54% мешканців Харківської області, включаючи місто Харків (1,4 млн. осіб, що дорівнює сумарній кількості населення таких міст як Полтава, Рівне, Чернівці та Миколаїв). В Харківській області даний показник один із найвищих в Україні – 3 місце за кількістю населення, що потребують житлових субсидій: регіон поступається лише Донецькій та Луганській областям.

Житлові субсидії, відповідно до згаданого вище нормативно-правового акту, сплачуються за рахунок видаткової частини державного бюджету. За даними Головного управління фінансів в Харківській області, вартість перерахованих коштів до підприємств комунального господарства, зокрема, місцевої енергетики, на компенсацію нарахованих структурними підрозділами Головного управління праці та соціального захисту населення в Харківській області (включаючи м. Харків) у 2010 р. склало 59,06 млн. грн.

Слід зазначити, що сума виплачених у 2010 р. житлових субсидій еквівалентно вартості 114 сучасних енергозберігаючих котелень (що можуть опалювати 3-5 5-ти поверхових будинки), 23 стаціонарних енергозберігаючих котелень (що можуть опалювати мікрорайон з 10 9-ти поверхових будинків), 29 кілометрам сучасних ізольованих тепломереж, або заміні повної системи опалення у 18 4-х під’їзних 9-ти поверхових будинках. Отже, по суті інструмент житлових субсидій не є засобом боротьби із енергетичною бідністю, а лише стимулює її розвиток: кошти державного бюджету витрачаються на оплату спожитих енергетичних ресурсів, замість модернізації енергетичних мереж.

Отже, можна зробити висновок, що в Харківській області (разом із м. Харків) явище соціально-економічне енергетичної бідності охоплено близько 25% населення, тому явище вважається (за С. Штенлі, Манчестер, 1999 р.) керованим на регіональному рівні та потребує змін програм соціальної політики та енергоспоживання.

Слід зауважити, що збільшення вартості комунальних послуг пов’язане із значною зношеністю енергетичних мереж (зі звіту Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, 2010 р.). Слід зазначити, що стан систем енергозабезпечення і енергопоставок Харківської області, за оцінками Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (інформаційне повідомлення на офіційному сайті Міністерства від 02.03.2011), у порівнянні з іншими регіонами Східної України, мають критичний стан. Згідно щорічного звіту губернатора Харківської області Михайла Добкіна «Стан соціально-економічного розвитку Харківської області у 2010 р.», область має перевищений споживання твердого палива (в основному, вугілля) і природного газу для виробництва енергії в регіоні. Це пояснюється тим, що з 96 централізованих систем опалення міських та сільських населених пунктів – 82 мають систему виробництва, логістики та споживання побутового тепла, побудовану в 1972-1976 р.р. При цьому, середній коефіцієнт корисної дії 76 систем лежить в межах (40%, 45%), що означає марні втрати 55-60% палива. Постійно збільшується споживча ціна на природний газ, що призводить до значного підвищення виробленої та поставленої споживачу одиниці енергії (як електричної, так і теплової). Зазначену проблему керівництво області протягом останніх 6 років намагається розв’язати на державному рівні (за даними офіційного сайту Харківської обласної державної адміністрації).

Значна зношеність енергетичних мереж в Харківській області призводить до високого рівня витрат енергетичних ресурсів для постачання теплової та електричної енергії, а також гарячої води, населенню. Слід зазначити, що експертами Інституту сталого розвитку у 2010 р. проводився громадський моніторинг рівня витрат енергетичних ресурсів органами місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій в Харківській області. Так, за результатами даного моніторингу можна зробити висновок щодо рівня енергозбереження в адміністративних районах Харківської області та м. Харків (рис. 1.3).

 

Умовні позначення
       
      Рівень енергоспоживання енергетичних ресурсів в адміністративних районах Харківської області
       
      Райони із надмірним рівнем енергоспоживання
       
      Райони із високим рівнем енергоспоживання
       
      Райони із середнім рівнем енергоспоживання
       

 

Рисунок 1.3 – Рівень споживання енергетичних ресурсів органами місцевого самоврядування та районними державними адміністраціями Харківської області

для забезпечення комунальних потреб громадян

 

 

З рисунку 1.3 видно, що 9 з 16 адміністративних районів Харківської області мають надмірний та високий рівень енергоспоживання, а інші 7 адміністративних районів – рівень енергоспоживання, що наближений до середнього. Даною ілюстрацією підкреслюється достатньо високий рівень енергоспоживання паливних енергетичних ресурсів в Харківській області.

 

Отже, можна зробити висновок, що в для населення Харківської області, включаючи місто Харків є характерними 2 взаємопов’язані проблеми:

  • проблема «енергетичної бідності» населення;
  • проблема високого рівня витрат енергетичних ресурсів.

На думку експертів у галузі енергетики Інституту сталого розвитку, найбільш доцільним є розв’язання перерахованих вище проблем комплексно. Тобто необхідним є розробка регіональної політики, що буде враховувати одночасно підвищення енергоефективності області та зменшення рівня «енергетичної бідності» населення.

 

Обґрунтування вибору проблеми:

 

Проблеми високого рівня витрат енергетичних ресурсів в Харківській області та «енергетичної бідності» населення були обрані як найбільш характерні та репрезентативні для регіону.

За результатами контент-аналізу інформаційних повідомлень 12 місцевих та 16 регіональних ЗМІ (в тому числі Інтернет-видань), що проведений у травні 2011 р. Інститутом сталого розвитку, найбільшу увагу журналістів ЗМІ зазнають проблеми житлово-комунального господарства. Так, було проаналізовано 386 повідомлень за період 2008-2010 р.р. та 5 місяців 2011 р., що містять словосполучення «проблема мешканців Харківської області», «проблема мешканців м. Харків», «регіональна політика», «резонансна проблема». Найбільш актуальними у проаналізованих повідомленнях є проблеми:

  • високі комунальні тарифи, особливо на енергетичні ресурси, – 72 повідомлення (18,6 %);
  • неспроможність соціально незахищених верств населення сплачувати спожиті комунальні, особливо, енергетичні послуги, – 58 повідомлень (15 %);
  • зношеність енергетичних мереж, що є у власності територіальних громад та районних державних адміністрацій, – 41 повідомлення (10,6 %);
  • низький рівень продуктивності комунальних енергетичних систем, зокрема локальних котелень, особливо у малих містах та селищах міського типу, – 39 повідомлень (10 %);
  • потреба у впровадженні енергоефективних технологій у комунальному господарстві – 32 повідомлення (8,3 %).

Всього, зазначені вище проблеми відображені у 242 повідомленнях (62,5 % проаналізованих матеріалів), а отже, можна зробити висновок, що проблема є репрезентативною, переважаючою та характерною для Харківської області (включаючи місто Харків).

До інших проблем мешканців м. Харків та Харківської області, що виявлені в результаті контент-аналізу місцевих ЗМІ можна віднести наступні проблеми: проблема непрозорості діяльності міської та обласної влади; проблема прозорості міської забудови; проблема низької якості роботи комунального транспорту; проблема вивозу твердих побутових відходів з прибудинкових територій, - що можна узагальнити у проблему прозорості та підзвітності міської та обласної влади.

Розподіл визначених проблем відображені на рисунку 1.3. З рисунку видно, що інші проблеми, які об’єднані у групу проблем прозорості та підзвітності міської та обласної влади, у згадуваннях у місцевих та регіональних ЗМІ (за період проведення контент-аналізу) мають лише 37,5 %.

 

Крім того, проблема необхідності розробки регіональної політики, що буде враховувати одночасно підвищення енергоефективності області та зменшення рівня «енергетичної бідності» населення, була обрана Інститутом сталого розвитку, оскільки організація має високий творчий та виконавчий потенціал у галузі реалізації ініціатив у галузі енергозбереження та прозорості використання енергетичних ресурсів.

 

 

Рисунок 1.4 – Розподіл згадування проблем мешканців Харківської області в 12 місцевих та 16 регіональних ЗМІ (в тому числі Інтернет-видань)

за період 2008-2010 р.р. та 5 місяців 2011 р.

 

 


Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.)