Гігієна одягу та взуття

Одяг захищає людину від несприятливого впливу навколишнього середовища, бере істотну участь у регулюванні теплообміну тіла і оберігає шкіру від забруднення і механічних пошкоджень. Вплив зовнішніх умов на організм значно стає меншим в результаті повітряного прошарку, що створюється між одягом і тілом. До тканин одягу пред'являються такі гігієнічні вимоги: хороша повітропроникність і гігроскопічність, мала теплопровідність і велика теплоємність, легка вага. Одяг має бути зручного крою і приємного кольору.

Спортивний одяг має підбиратися за гігієнічним властивостям тканин, виходячи із специфіки занять різними видами спорту. Неприпустимий зайвий одяг під час тренувань, коли в організмі виробляється велика кількість тепла. У жаркий літній час спортсменам на тренування і змагання слід надягати сатинові труси і легку трикотажну майку, а спортсменкам - труси чи легкі вільні штани, бюстгальтер і майку. Щоб не перегрітися, доцільно покривати голову легкої світлої косинкою або одягати головний убір. Спортивні костюми для зимових видів спорту виробляють, як правило, з вовняних тканин, що відповідає гігієнічним вимогам. Залежно від метеорологічних умов надається різна одежа. Якщо змагання або тренування з лиж проводяться в сильний мороз і вітер, то поверх білизни та вовняного лижного костюма необхідно надіти сорочку і брюки з щільного вітрозахисного матеріалу. Слід також застосовувати заходи до захисту від холоду ніг, рук, вух і статевих органів.

Одяг слід носити легкий, зручний, не надто теплий; він не повинен затрудняти рухів, заважати диханню і кровообігу, подразнювати шкіру. Спортсмену треба строго стежити за чистотою одягу. Верхній одяг потрібно щодня чистити щіткою або пилососом, періодично провітрювати на сонці, а в кінці сезону віддавати в хімічну чистку. Негігієнічно носити спортивний одяг поза занять спортом. Дуже важливо стежити за регулярною зміною білизни. Спостереження показали, що після тижневої шкарпетки повітропроникність білизни зменшується на 20 %, а вага збільшується на 5-10%. Натільна білизна зазвичай змінюється три рази на тиждень - після миття в лазні, а при інтенсивній фізичній роботі білизну слід міняти частіше.

Призначення взуття складається в захисті ніг від охолодження, пошкоджень і забруднень. Взуття має бути зручним, вільним, легким. Гігієнічні вимоги до взуття зводяться до того, щоб воно повністю відповідало всім особливостям будови стопи і було зручним у русі. Гарне взуття забезпечує еластичність і стійкість ходи. Кращим матеріалом для взуття є шкіра з достатньо пористістю і гігроскопічністю. Шкіра забезпечує необхідне випаровування поту, має м'якістю, еластичністю і малою теплопровідністю. В даний час застосовують різні синтетичні матеріали. Деякі з них за своїми гігієнічним властивостям навіть краще натуральної шкіри. Взуття для спортсмена має особливо важливе значення в тих видах спорту, які пов'язані з пересуванням на місцевості: біг, ходьба, лижний і ковзанярський спорт, футбол, хокей та ін. Нераціональне взуття може викликати потертості, травми, що спричинить за собою зниження спортивних результатів. Цілком виправдано, коли спортсмени (стаєр, ходоки, марафонці) підкладають в спортивне взуття під п'яту гумову губку і виступають тільки в розношеному взутті. Всім спортсменам на змаганнях слід користуватися розношеним взуттям. У тих видах спорту, де найбільш часто травмується гомілковостопний суглоб, вживають заходів до його захисту. Приміром, на бутси або кеди накладають додатковий шар шкіри.

Для занять зимовими видами спорту слід підібрати взуття на половину розміру більше, щоб можна було надіти другу пару вовняних шкарпеток. У взуття на гумовій підошві вкладається, крім того, тепла устілка. Потрібно стежити, щоб взуття і шкарпетки завжди були сухими і чистими. З цією метою після кожного заняття взуття необхідно очищати і сушити, а шкарпетки прати. Спортсменкам слід знати, що постійно носити взуття на високих підборах негігієнічно: положення тіла недостатньо стійко, порушується рівновага. У такому взутті неможливо зробити нормальний крок; вона поступово викликає несприятливі зміни в будові і функції стопи. Крім того, носіння взуття на високих підборах змінює нормальний прогин хребта, змінює нормальне положення тазу і внутрішніх органів. Виходячи з цього, ми рекомендуємо для повсякденного користування туфлі на низьких підборах.
Гігієна сну

Під час сну людина відпочиває, відновлюючи свої сили. Сон є необхідною потребою. Здорова людина зазвичай засинає швидко і спить глибоко, до ранку його сон стає більш поверхневим. Хороший сон найбільш повно відновлює сили. При правильному режимі потреба сну наступає після рівних проміжків часу неспання (приблизно через 16 годин). Можна не спати 1-2 доби, але з кожною годиною потреба в сні стаєт все сильніше.

Позбавлення сну переноситься більш болісно, ніж голодування. Тривала відсутність сну може призвести до тяжких захворювань. Дослідами доведено, що тварини, позбавлені сну, швидко гинуть. Коли людина спить, у неї спостерігається зниження всіх життєвих функцій організму: дихання уповільнюється, пульс стає рідше, артеріальний тиск зменшується, обмін речовин послаблюється, діяльність шлунково - кишкового тракту, нирок знижується, м'язи тіла розслабляються. Найбільші зміни наступають в нервово - психічній сфері. Знижується збудливість центральної нервової системи, свідомість відсутня. Під час сну різко змінюється робота центральної нервової системи, що здійснює зв'язок організму з навколишнім світом.

Під час сну клітини мозку відновлюють свій нормальний склад і працездатність. Одночасно відбувається засвоєння поживних речовин і накопичення енергії для подальшої нервової діяльності. Сон усуває стомлення і попереджає виснаження нервових клітин, сприяючи відновленню працездатності організму. Прийнято вважати, що людині досить спати приблизно 8 годин на добу. Найбільш гарне для сну час з 9-10 години вечора до 6-7 годин ранку. Не рекомендується один день спати більше, а інший менше. Постійне недосипання призводить до перевтоми і нервового виснаження. Недосипання чинить негативний вплив не тільки на нервову систему, а й на інші органи і системи, тобто весь організм в цілому. Недосипання нічим не може бути компенсовано.

Тривалий сон здоровій людині шкідливий, оскільки призводить до бездіяльності і пасивного стану організму. Кожному слід визначити постійний час, коли він повинен лягати спати і вставати. Так виробляється певний рефлекс. Коли спортсмен засинає швидко, сон у нього міцний, повноцінний. Давно відомо, що регулярні заняття спортом сприяють здоровому, міцному сну. Хороший вплив на організм надає короткочасний денний сон (хоча б 1 година), але ця рекомендація строго індивідуальна. В останні дні перед змаганнями спортсмен повинен добре висипатися. Проте нерідкі випадки, коли спортсмени напередодні змагань погано сплять, недосипають. У таких випадках можна вдатися до снодійних ліків, але тільки за приписом лікаря. Не рекомендується спати вдень перед змаганнями, хоча деякі спортсмени вважають це корисним. У таких випадках сон повинен бути нетривалим (не більше 1 години). Вставати треба не пізніше ніж за 4 години до змагання.

Перед сном необхідно провітрити кімнату, відкривши кватирку або вікно. Якщо організм досить загартований, можна спати при відкритій кватирці і в холодні місяці. Температура повітря в кімнаті повинна бути 17-18°. Не можна їсти безпосередньо перед сном. Вечеряти треба за 2 години до сну, при цьому вечеря не повинна бути рясною, з пряностями. Не рекомендується пити міцний чай, каву. Це збуджує центральну нервову систему. Не слід лягати спати відразу після напруженої роботи або фізичних занять. Перед сном рекомендується невелика прогулянка.

Гігієна житла

Людина більшу частину свого життя знаходиться в житловому приміщенні, яке повинно міститися в чистоті і відповідати гігієнічним вимогам, тобто бути сухим, теплим, чистим, світлим, висвітлюватися сонцем, добре провітрюватися. Нормальний стан житла є одним з основних зовнішніх факторів, що позитивно впливають на людину, що сприяють відновленню його сили і працездатності, збереженню здоров'я і продовженню життя. У житловому приміщенні повинне бути чисте повітря. Для цього треба не менше 4-5 разів на день провітрювати приміщення. Провітрювання житла вранці і ввечері має бути обов'язковим. Найкращим способом провітрювання вважається наскрізне. Провітрювати кімнату краще вранці, після закінчення прибирання, вдень, після обіду і перед сном. При провітрюванні з житла видаляються вуглекислий газ, водяні пари, пил, запахи. Сирість в житлі ще одна з причин деяких захворювань (ангіна, катар верхніх дихальних шляхів та ін.) Появі вогкості сприяють водяні пари, що утворюються в результаті прання та сушіння білизни, приготування їжі, зберігання та сушіння дров в житлових приміщеннях, нерегулярної топки печей. Сильно забруднює повітря приміщень куріння. Дуже важливо підтримувати чистоту в житловому приміщенні. Необхідно щодня прибирати кімнату вологою ганчіркою. Підлоги слід мити регулярно. Слід ретельно видаляти пил з кутів кімнати, під ліжками, диванами, шафами, так як в цих містах - зазвичай затемнених - шкідливі мікроби найдовше зберігають життєздатність. Кілька разів на рік слід проводити генеральне прибирання - мити вікна і двері, відсувати громіздкі речі, щоб вимити підлогу, видаляти пил зі стін, стель. Одночасно слід витрушувати килими і вибивати м'які меблі. Треба не допускати, появи мишей, комах і мух. Необхідно підтримувати чистоту не тільки в кімнатах, а й у коридорах, кухні, ванній та туалеті.

Важливе значення для здоров'я має освітлення. Чим більше проникає в кімнату сонячних променів, тим краща санітарно - гігієнічна обстановка житла. Ультрафіолетові промені, настільки необхідні для здоров'я людини, частково затримуються склом. Чисте скло затримує до 13 % сонячних променів, а брудне - до 50 %. Тому не рекомендується заставляти підвіконня квітами, вішати щільні завіси, портьєри. Тюлеві завіси, наприклад, поглинають до 40 % світла. Променям сонця повинен бути відкритий широкий доступ до кімнати. Чимале значення має штучне освітлення. Існуюча думка про шкоду змішаного освітлення - природного та штучного - не отримала наукового обґрунтування. Кращим джерелом штучного освітлення в даний час вважаються люмінесцентні лампи денного світла. Вони створюють м'яке, розсіяне світло без тіней.

Науковими спостереженнями встановлено, що сильний шум впливає на слухові центри головного мозку, слуховий аналізатор і тим самим знижує працездатність, виснажує нервову систему. З шумом треба вести рішучу боротьбу. Якщо житло, освітлення, меблі не відповідають основним гігієнічним вимогам і знаходяться в антисанітарному стані, то тим самим створюються негативні умови для розвитку різних порушень діяльності організму.

3.Гігієнічні норми рухливої активності школярів.

Установлено, що рухова активність у 9 – 10 класі менше, ніж у 6- 7 класі, дівчатка роблять у добу менше кроків, чим хлопчики; рухова активність у неділі більше, ніж у навчальні дні. Відзначено зміну величини рухової активності в різних навчальних чвертях. Рухова активність школярів особливо мала узимку; навесні і восени вона зростає.
Школярам не тільки приходиться обмежувати свою природну рухову активність, але і тривалий час підтримувати незручну для них статичну позу, сидячи за чи партою навчальним столом.

Мало рухливе положення за партою чи робочим столом відбивається на функціонуванні багатьох систем організму школяра, особливо сердечно –судинної і дихальний. При тривалому сидінні подих стає менш глибоким обмін речовин знижується, відбувається застій крові в нижніх кінцівках, що веде до зниження працездатності всього організму й особливо мозку: знижується увага, послабляється пам'ять, порушується координація рухів, збільшується час розумових операцій.

Негативний наслідок гіпокінезії виявляється так само при опірності молодого організму "простудним і інфекційним захворюванням”, створюються передумови до формування слабкого, нетренерованого серця і пов’заного з цим подальшого розвитку недостатності сердечно – судинної системи. Гіпокінезія на тлі черезмірного харчування з великим надлишком вуглеводів і жирів у денному раціоні може вести до ожиріння.
У малорухомих дітей дуже слабкі м'язи. Вони не в змозі підтримувати тіло в правильному положенні, у них розвивається погана постава, утворюється сутулість.

Єдина можливість нейтралізувати негативне явище, що виникає в школярів при тривалій і напруженій розумовій праці, - це активний відпочинок від школи й організована фізична діяльність.
Руховий режим школяра складається в основному з ранкової фіззарядки, рухливих ігор на шкільних перервах, уроках фізичної культури, заняття в кружках і спортивних секціях, прогулянок перед сном, активного відпочинку у вихідні дні. При систематичних заняттях фізичною культурою і спортом відбувається безупинне удосконалювання органів і систем організмі людини. У цьому головним чином і полягає позитивний вплив фізичної культури на зміцнення здоров'я.

Середні показники росту і розвитку, а так само деякі функціональні показники в юних фізкультурників значно вище, ніж у їхніх однолітків, що не займаються спортом: довжина тіла юнаків 16-17 років більше на 5,7 – 6 см, маса тіла – на 8- 8,5 кг, а окружність грудної клітки на 2,5 – 5 см, сила стиску кисті руки – на 4,5 – 5,7 кг, життєва ємність легень – на 0,5 – 1,4 літри.

М'язи складають від 40 до 56 % маси тіла людини і навряд чи можна мати гарне здоров'є якщо добра половина складових організмів кліток не одержують достатнього харчування і не мають гарну працездатність.
Під впливом м'язової діяльності відбувається гармонічний розвиток усіх відділів центральної нервової системи. При цьому важливо, що фізичні нагрузки були систематичними, різноманітними і не викликали перевтоми. Фізичні вправи благотворно впливають на розвиток таких функцій нервової системи як сила, рухливість і урівноваженість нервових процесів. Навіть напружена розумова діяльність неможлива без руху."Ходьба оживляє і надихає мої думки. Залишаючись у спокої, я майже не можу думати; необхідно, щоб моє тіло знаходилося в русі, і тоді розум теж починає рухатися”, - визнання великого французкого мислителя Ж.Ж. Руссо як не можна краще показує взаємозв'язок мозку з рухом. Достатня рухова активність є необхідною умовою гармонійного розвитку особистості.

Список використаної літератури

1. Рекомендации по питанию спортсменов г.Москва “Физкультура и спорт”1975

2. “Гигиена питания” Петровский К.С., М., 1984г.

3. “Пищевые продукты в питании человека”. Припутина Л.С., Киев, 1984г

4. “Как правильно питаться” Скурихин И.М., М., 1985г.

5. Основи гігієни. Посібник / За ред. Васильченко В.С. – К., 1996.

6. Методика проведення спортивних занять. – К., 1994

7. В.Ф. Новосельський "Фізична культура і здоров’я школярів” Київ. Знання. 1984 р.
8. В.М. Качашкін. "Методика фізичного виховання” Москва "Просвіта”. 1987 р.
9. Н.А. Козленко. "Школьникам в привычку занимающехся физкультурой”. Київ Радянська школа. 1985 р.
10. В.К. Бальсевич. "Физическая культура для всех и для каждого”. Москва ф/с 1988 р.

Поиск по сайту: