АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Основні цілі митної політики

Читайте также:
  1. I.4. ОСНОВНІ МОДЕЛІ ЗВЕРТАННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
  2. II. Основні напрями роботи, завдання та функції управління
  3. III. Основні правила та обов’язки працівників
  4. IV. Основні обов’язки власника або уповноваженого ним органу
  5. IV. Основні поняття і визначення,
  6. N 1243, 31.10.2011, Наказ, Про Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
  7. А. ОСНОВНІ ФОРМУЛИ, ЯКІ НЕОБХІДНО ВИКОРИСТАТИ
  8. Адаптація. Характеристика адаптацій. Основні концепції адаптаційних пристосувань
  9. Аналіз маркетингової товарної політики підприємства
  10. Аналіз стану облікової політики
  11. Асортимент товарів. Основні показники асортименту продукції.
  12. Банки — основні учасники ринку капіталів

- виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи;

- Захист економічних інтересів України;

- Забезпечення виконання зобов’язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи;

- Сприяння захисту інтелектуальної власності учасників зед;

- Застосування відповідно до закону тарифного та нетарифного регулювання при переміщенні товарів через митний кордон України;

- Здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та транспортних засобів при переміщенні через державний кордон України;

- Контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;

- Здійснення спільно з іншими уповноваженими органами державної влади заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і дотримання учасниками зовнішньоекономічних зв’язків державних інтересів на зовнішньому ринку;

- Боротьба з контрабандою та порушенням митних правил;

- Розвиток міжнародного співробітництва у галузі митної справи;

- Ведення митної статистики;

- Ведення Української класифікації товарів зед

- Здійснення верифікації сертифікатів походження товарів з України.

Принципи митного регулювання - основні ідеї, що пронизують всю митну систему і є визначальними при здійсненні митної політики. Вони закріплені у статті 4 Митного кодексу України.

Основні принципи митного регулювання:

1. Виключна юрисдикція України на її митній території.

Україна відповідно до міжнародно-правових стандартів та потреб самостійно визначає свою митну політику та послідовно проводить її у національному законодавстві і практичній діяльності митних органів. Митне регулювання на території України здійснюється відповідно до Митного кодексу, інших чинних у країні законів та міжнародних договорів. Україна вправі вступати в митні союзи з іншими державами та брати участь у діяльності міжнародних організацій з митної справи. Втім, Україна поки що утримується від вступу у митні союзи й переважно свої відносини в галузі митної справи врегульовує на підставі двосторонніх угод з іншими країнами.

Відповідно до статті 3 Митного кодексу України регулювання митної справи здійснюють вищі органи державної влади та управління. При цьо­му основні напрямки митної політики України, структура системи органів державного регулювання митної справи, розміри мита та умови митного обкладення, спеціальні митні зони і митні режими на території України, перелік товарів, експорт, імпорт та транзит котрих через територію України заборонено, визначаються Верховною Радою України.

До компетенції Кабінету Міністрів України відповідно до статті 106 Конституції України та Закону України «Про Кабінет Міністрів України» входить: забезпечення здійснення митної політики відповідно до чин­ного законодавства України; встановлення розмірів митних зборів та плати за митні процедури; координація діяльності міністерств, держав­них комітетів та відомств України з питань митної справи; проведення переговорів та укладання міжнародних договорів України з митних пи­тань у передбачених чинним законодавством України випадках; подан­ня на розгляд Верховної Ради України пропозицій стосовно структури митних органів.

Галузевим, спеціально уповноваженим органом державного управ­ління у сфері митної справи є Державна митна служба України (Держмитслужба України). Вона діє на підставі затвердженого Указом Пре­зидента України «Положення про державну митну службу в Україні» від 8 лютого 1997 p., де вказано, що ця служба є центральним орга­ном виконавчої влади, який забезпечує проведення в життя державної митної політики, організовує функціонування митної системи, здійснює керівництво дорученою йому сферою управління, відповідає за її стан та розвиток.

При регулюванні митної справи враховуються міжнародні вимоги та практика, зобов'язання України у зовнішньоекономічній сфері, по­треби забезпечення законних прав та інтересів громадян, розвиток економіки;

 

2. Єдиний порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Цей порядок відображає загальноприйняті у світі режими і національні особливості;

 

3. Законність - загальний принцип діяльності всіх осіб, держав­них органів. Він має два прояви: функціональний щодо певного виду діяльності та правовий як загальноправовий принцип побудови регулю­вання суспільних відносин окремими галузями права;

 

4. Ефективність.

Принцип перетинається із принципом доцільності і функціональності. Митна справа - засіб забезпечення виконання функцій держави. Якщо діяльність державного інституту неефективна, то виникає слушне питання про його доцільність. Ефективність митної справи має економічну, соціальну та правову оцінку. Перша полягає у здатності митної справи сприятливо впливати на економіку країни та формування дохідної частини бюджету. Соціальна ефективність оцінюється через спрямування митних процедур та відгуки населення про діяльність митних органів. Якщо митні органи чинять перепони у переміщені через митну територію мішка картоплі, вирощеної на своєму городі, то це не сприяє соціальному характерові держави;

 

5. Виключна компетенція митних органів України у здійсненні митної справи.

Наведений принцип проявляється у наявності власної митної систе­ми, власних митних органів, встановленні засад їх взаємодії з іншими державними органами. Чинним законодавством України визначено по­вноваження кожного митного органу та їх співробітників. Виходити за визначені межі ніхто не може.

Разом у тим митні органи тісно співпрацюють із митними органами інших держав. Вони виконують з ними спільні функції та завдання, що є основою для такого співробітництва;

 

6. Додержання прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб. По суті цей принцип є відображенням вимог ст. 3 Конституції України і повинен мати пріоритет над іншими;

 

7. Системність - полягає у формуванні структури митної справи, структурі мит­них органів та їх взаємозалежності, етапах митного оформлення і його наслідках, підборі кадрів тощо;

 

8. Гласність та прозорість. Митна політика та митна справа є відкритою. Але у той же час не всі чисто професійні аспекти діяльності митних органів повинні стати загальнодоступними. Митні органи інформують громадськість про свою діяльність та її наслідки, виявлені порушення та вжиті відповідні заходи тощо.

 

Митна справа, основу якої складає митне законодавство, відіграє значну роль у зовнішньополітичній та зовнішньоекономічній діяльності будь-якої країни, тому що митна система є невід'ємним елементом її економічної самостійності.

Виникла необхідність у становленні цієї самостійності і в Україні у зв'язку із проголошенням її як суверенної держави і, як наслідок, інтенсифікацією економічної активності населення та міграційної політики.

Україна самостійно створює банківську (включаючи зовнішньоеко­номічний банк), цінову, фінансову, митну, податкову системи, формує державний бюджет. Це положення регулюється розділом VI Декларації про державний суверенітет України, прийнята Верховною Радою України 16 липня 1990 р.

Врегулювання митної справи стало одним із перших та пріоритетних завдань України на шляху до самостійності. Так, 25 червня 1991 р. Верховна Рада Української РСР приймає Закон Української РСР «Про митну справу в Українській РСР», де визначено, що ним регулюють­ся відповідно до Конституції правові засади організації митної справи при орієнтації на формування спільного ринкового простору і митних союзів із іншими країнами. Україна як суверенна країна самостійно створює митну систему та здійснює митну справу. Остання визнається складовою частиною зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності. Отже, митна справа започатковувалася як елемент зовнішньої політики України та зовнішньоекономічної діяльності. Відкритість чи закритість суспільства пізнається через низку зовнішніх та внутрішніх чинників, чимале місце серед яких відводиться митній справі. Але не тільки цим визначається спрямованість та зміст митної справи. Вона є необхідним елементом переміщення осіб, транспортних засобів, предметів та особливо товарів через кордон. Зміст митної спра­ви визначався встановленням порядку та організацією переміщення че­рез митну територію України товарів і предметів, обкладення їх митом, оформлення, здійснення контролю та інших заходів щодо реалізації митної політики. При цьому підкреслювалося, що при здійснені митної справи Україна дотримується визнаних у міжнародній практиці систе­ми класифікації та кодифікації товарів, єдиної форми декларування експорту та імпорту товарів, стандартів митної інформації та інших за­гальноприйнятих у міжнародній практиці норм та стандартів. У подаль­шому з розвитком митного законодавства і особливо з прийняттям но­вого Митного кодексу України більшість норм згаданого закону в ньому інкорпоровано та уточнено.

Відповідно до статті З Митного кодексу України, прийнятого Вер­ховною Радою України від 11 липня 2002 p., митна справа є складо­вою зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України, заснованої на додержанні визнання міжнародних відносин, систем класифікації і кодування товарів, єдиної форми декларування експорту й імпорту товарів, митної інформації, інших міжнародних норм і стандартів. Отже митна справа є політико-структурним явищем і включає в себе: порядок переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів; митне регулювання, пов'язане із встановленням й справ­лянням митних платежів, процедури митного контролю та оформлен­ня, боротьбу з контрабандою та порушеннями вимог Митного кодек­су України, спрямованих на реалізацію митної політики. Митна справа є складовою частиною зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України, де дотримуються визнаної у міжнародних відносинах системи класифікації та кодування товарів, єдиної форми декларуван­ня експорту й імпорту товарів, митної інформації, інших міжнародних норм і стандартів.

Але цим не обмежується зміст митної справи. У митну справу та­кож включається митна статистика та ведення товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності, профілактика виявлення та припинення контрабанди та інших порушень митного законодавства, розгляд справ про їх порушення, співробітництво з митними органами інших країн. Крім цього при виконанні своїх безпосередніх обов'язків митні органи зв'язані з іншими правовідносинами: міжнародно-правовими, цивільно-правовими, зовнішньоекономічними тощо. Відповідно кожен із перелічених напрямів має свій зміст, свою специфіку та інструментарій здійснення. У ряді випадків здійснення митної справи виходить за межі компетенції самих митних органів. Так, уже згаданою статтею 3 Митно­го кодексу України визначається, що засади митної справи, у тому числі розміри податків і зборів та умови митного обкладення, спеціальні митні зони і митні режими на території України, перелік товарів, експорт, імпорт та транзит яких через територію України забороняється, вста­новлюються виключно законами України та Митним кодексом України.

Кабінет Міністрів України організовує та забезпечує здійснення митної справи відповідно до Митного кодексу України, інших законів та погоджених з Верховною Радою України міжнародних договорів. Уряд координує діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи, інших органів виконавчої вла­ди при вирішенні питань, що стосуються митної справи.

Отже, митна справа є специфічною діяльністю держави та створе­них нею митних органів у взаємодії з іншими державними органами щодо забезпечення зовнішньополітичної і особливо зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів підприємництва. Сучасне уявлення про митну спра­ву охоплює складний комплекс відносин, безпосередньо пов'язаних із зовнішньою та внутрішньою політикою держави. Перш за все це стосується зовнішньоекономічних, культурних та інших зв'язків.

Митна справа здійснюється в межах митної політики, має бага­тоцільовий характер, слугує задоволенню інтересів та потреб фізичних та юридичних осіб і самої держави. Відповідно до статті 3 Конституції України визначено пріоритети здійснення державної політики. Тому й митна політика повинна слугувати інтересам людини. Лише в тако­му ракурсі повинна оцінюватися діяльність всіх ланок державного механізму здійснення митної політики.

Митна справа в той же час не є незмінною і перебуває у постійному розвитку. Тому з ускладненням завдання митної політики змінюються її пріоритети та засоби здійснення. У той же час стратегічно митна справа завжди спрямована на досягнення гуманітарних, політичних, економічних, фіскальних, правоохоронних і регулятивних завдань дер­жави. Гуманітарна сфера пов'язана із забезпеченням прав та інтересів людини, у тому числі на вільне пересування і спілкування, вільне забез­печення своїх культурних, професійних та інших потреб на основі кра­щих досягнень людства. При цьому економічна мета митної діяльності полягає у захисті економічних інтересів та національного ринку, стягненні митних платежів при переміщенні товарів та предметів че­рез кордон. Відповідно до Митного кодексу України, Митного тарифу України та інших законів України також стягується мито, податок на до­дану вартість, акцизні та інші збори, у тому числі й за митне оформлення, зберігання товарів, їх митне супроводження. Тим самим митна справа через здійснення фіскальної політики є вагомим джерелом формування державного бюджету. Регулятивна мета митної справи та митного ре­гулювання досягається шляхом встановлення ставок мита, які застосо­вуються до товарів при їх переміщенні через кордон, встановлення за­борон та обмежень на ввезення, транзит та вивіз товарів, ліцензування та квотування експорту та імпорту, видачі дозволів на ввезення та вивіз окремих товарів.

Регуляторна політика при здійсненні митної справи є відображенням економічної політики та проводиться відповідно до міжнародних зоб­ов'язань України, з необхідності захисту економічної основи власно­го суверенітету, захисту власного споживацького ринку від засилля низькоякісних товарів, для сприяння внутрішньому товаровиробникові та захисту від дискримінації з боку інших країн тощо. Основу цієї та іншої діяльності складає необхідність захисту життя та здоров'я людей, їх законних прав та інтересів. Сюди входить також захист державної безпеки, суспільного порядку, моралі, культурного й історичного над­бання, охорона тваринного та рослинного світу, довкілля. Одночас­но захищаються законні права та інтереси українських підприємців і споживачів ввезеного товару, вживаються заходи для запобігання їх незаконному обігу, наприклад наркотиків, зброї, предметів історичної, культурної спадщини. Митні органи здійснюють боротьбу із контрабан­дою, порушенням митних правил, незаконним обігом валюти та іншими злочинами і порушеннями митного законодавства.

Із самого словосполучення випливає, що митна справа власне означає діяльність, здійснювану митницею і взаємодіючими з нею іншими державними і недержавними органами. У сучасному розумінні термін «митна справа» охоплює складний комплекс відносин, безпосередньо пов'язаний із зовнішньою і внутрішньою політикою та діяльністю дер­жави. У рамках державної політики митна діяльність має багатоцільовий характер, служить задоволенню різноманітних інтересів і потреб.

Зміст митної справи складають не тільки її напрямки, а й компетенція державних митних та інших органів, суб'єктивні права і юридичні обо­в'язки учасників митних правовідносин. Вони стосуються багатьох інститутів митного права і є засобом реалізації митної політики. Права та обов'язки складаються при переміщенні товарів та інших предметів че­рез митний кордон України. Для цього суб'єкт, який їх переміщає, пови­нен мати належним чином підтверджене право. Одна річ, коли ці товари переміщає пересічний громадянин в режимі візового чи безвізового пе­ресування, а інша річ - суб'єкт підприємницької діяльності. Особливо це стосується переміщення дипломатичної пошти та предметів, що належать особам, які мають дипломатичний імунітет. Тому підходи до реалізації змісту митної справи можуть відрізнятися. Надалі мова йтиме про окремі напрями змісту митної справи. Митна справа має декілька аспектів.

Митна справа як засіб забезпечення прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб має внутрішній та зовнішній аспекти. Внутрішній аспект пов'язаний із безпекою людини, наприклад, від неза­конного переміщення наркотичних засобів, прекурсорів, інших подіб­них їм за дією препаратів, неякісних лікарських препаратів, продуктів харчування, товарів народного споживання тощо. Це також стосується наповнення вітчизняного ринку тими товарами, що їх не виробляють вітчизняні підприємства. Зовнішній аспект пов'язаний із задоволен­ням культурних та інших потреб населення України: міжнародний ту­ризм, міжнародний культурний обмін; лікування за рубежем, навчан­ня, спілкування із родичами, міграція тощо. Особливе значення має зовнішньоекономічна діяльність та кооперація із зарубіжними підпри­ємцями, митна справа як напрям реалізації зовнішньої політики країни та співробітництва з іншими країнами у різних сферах. Наприклад, це проявляється у боротьбі з міжнародним тероризмом, контрабандою, розповсюдженням наркотиків, боротьбі з хворобами тощо.

Основне - це розвиток взаємної довіри між державами та спів­робітництво на взаємовигідній основі.

Митна справа як засіб забезпечення безпеки держави полягає в тому, що при її здійсненні визначальним моментом є захист суверенітету України, її економічних інтересів. Не є таємницею, що як держава, що розвивається, Україна ба­гатьма західними та, на превеликий жаль, вітчизняними підприємцями сприймається виключно як ринок для реалізації низькоякісної, еколо­гічно шкідливої продукції та товарів західних виробників, чи звалище шкідливих для довкілля відходів виробництва. Політика відкритих дверей та романтизм у її здійсненні на перших порах України дає тому бага­то свідчень. Розвиваючи економічні, культурні та інші зв'язки з іншими країнами, не треба забувати про необхідність запобіжних організаційних заходів щодо попередження проникнення в Україну неякісних товарів, які можуть завдати шкоди населенню, запобігання вивезенню її культур­них та історичних цінностей, економічному шпигунства та інше.

Законодавство України про митну справу відносно молоде, воно розвивається з урахуванням національних традицій та правової системи і міжнародного законодавства в галузі митної справи. Останнє зумовле­но не тільки потребою активного товарообігу між країнами та залучення іноземних інвестицій, а й політикою відкритих дверей. Воно відображає міжнародно-правові стандарти й підходи в забезпечені прав людини та організацій і здійсненні митної справи. Без цього співробітництво України у митній справі з іншими країнами було б суттєво ускладнене. Крім цього, при здійсненні митної справи переслідуються і національні інтереси щодо забезпечення економічної та іншої безпеки держави, недопущення проникнення на її територію небажаних осіб, перевезен­ня шкідливих та небезпечних товарів і предметів.

 


1 | 2 | 3 | 4 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)