|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
А. ОСНОВНІ ФОРМУЛИ, ЯКІ НЕОБХІДНО ВИКОРИСТАТИУ РОЗВ’ЯЗАННІ: 1. За акціями. Ціна (Ц) акції (А) перебуває у функціональній залежності від доходу і дохідності. Дохідність є відношення доходу до ціни, а сам дохід складається з двох складових: виплати дивідендів і курсової різниці, (можливість продати акцію дорожче, ніж її було куплено). Дохідність від дивідендів = дивіденди Д / Ц купівлі акції. Дохідність від продажу = (Ц продажу – Ц купівлі) / Ц купівлі. Ціна акції = Д / Др, де Д – дивіденд; Др – дохідність ринку. . Ціна акції = Д / Др – приріст доходу. Ціна акції (звичайна) = Д / ставка доходу від акції. Ціна акції (з постійним приростом) = Д/(ставка доходу – приріст Д). Ціна акції номінальна = СК / N, де СК – статутний капітал; N – кількість випущених акцій. Курс акції = (Цр / Цн) х 100, де Цр – ціна ринкова; Цн – ціна номінальна. 2. За облігаціями. Облігації – це один з видів боргових цінних паперів, що підтверджують наявність кредиторсько-дебіторських взаємовідносин між емітентом і власником облігацій. У цих взаємовідносинах емітент є позичальником грошей, а власник облігації – кредитором. Номінальна ціна облігації: , де Z – сума позики всіх боргових зобов’язань; N – кількість емітованих облігацій. Поточний (купонний) річний дохід за облігацією: , де Ік – норма прибутковості (купонна річна відсоткова ставка); Цн.о – номінальна ціна облігації. 3. За векселями. Ціна векселя: Цв = Нв – Взн, де Нв – номінальна ціна векселя; Взн – вартість знижки (дисконту). Вартість знижки, яка використовується для розрахунку ціни векселя: Взн = Нв х Зпр х ТД/н, де Зпр – прибуткова знижка (облікова ставка); Тд – тривалість дії векселя; н – тривалість року в днях. 4. За казначейськими зобов’язаннями. Дохідність державних казначейських зобов’язань в Україні розраховується за формулою: , де Дкз – дохідність казначейського зобов’язання у відсотках річних; р – ціна казначейського зобов’язання у відсотках від номіналу; 100 – номінал казначейського зобов’язання у відсотках; t – строк до погашення, днів. 5. За опціонами, ф’ючерсами, форвардами. Вартість похідних цінних паперів визначається залежно від динаміки вартості фінансових активів, що лежать у їхній основі. Основними видами опціонів є “права”, варанти й опціони “пут” і “кол”. Вартість одного акціонерного “права” може бути визначена за формулою: , де W – вартість акціонерного “права”; Pn – курс акцій нового випуску; Pn-1 – курс акцій старого випуску; N – кількість “прав”, необхідних для купівлі однієї акції. Вартість варанта визначається за формулою: , де Wв – вартість варанта; Ка – переважний ринковий курс акцій; Кв – курс виконання; N – кількість акцій, що можуть бути куплені на один варант. Для розрахунку вартості опціонів “пут” і “кол” використовуються дві схожі формули. Вартість опціону “кол”: , де КРокл – ринковий курс фінансового активу, що є в основі опціону “кол”; КВокл – курс виконання опціону “кол”. Вартість опціону “пут”: , де КРОПТ – ринковий курс фінансового активу, що є в основі опціону “пут”; КВОПТ – курс виконання опціону “пут”. Величина опціонної премії опціону “кол” обчислюється шляхом помноження його котирувальної ціни на кількість опціонів у лоті, що відповідає розмірові лота фінансового активу, що лежить у його основі: Опціонна премія опціону “кол”: , де СL (СаІІ s La s t) – котирувальна ціна опціону “кол”. Величина опціонної премії опціону «пут» обчислюється аналогічно шляхом помноження його котирувальної ціни на кількість опціонів у лоті, що відповідає розмірові лота фінансового активу, що лежить у його основі: Опціонна премія опціону “пут”: . де РL (Put s -La s t) – котирувальна ціна опціону “пут”. Інвестиційна премія показує надлишкову вартість, яка пов’язана з котирувальною ціною опціону, і яка має свій розрахунок. Інвестиційна премія на опціон: , де Цопц – ціна опціону; ПРопц – величина опціонної премії. Точка беззбитковості для опціону “кол” розраховується за формулою: , де КРокл – ринковий курс фінансового активу, що лежить в основі опціону “кол”, що забезпечує відсутність збитків з опціону; КВокл – курс виконання опціону “кол”; ПРопц – величина опціонної премії. Точка беззбитковості для опціону “пут”: , де КРОПТ – ринковий курс фінансового активу, що лежить в основі опціону “пут”, що забезпечує відсутність збитків з опціону; КВОПТ – курс виконання опціону “пут”; ПРОПЦ – величина опціонної премії. Премія продавця опціону: , де N – кількість акцій для продажу; Цопц – ціна опціону. Премія інвестора, який купив опціони на продаж акцій: , де Цак – Ціна акції під час продажу; Цвик – ціна використання. Внутрішня вартість опціону: , де Цакп – поточний курс купівлі акції; Цвик – ціна використання. Часова вартість опціону: , де ПР – премія, сплачена за опціон; ВОвнутр – внутрішня вартість опціону. Ліверидж ф’ючерсного контракту: , де Вкп – поточна вартість контракту; Вк – вартість контракту під час купівлі; Д – вартість депозиту (дивіденд). Фінансовий результат при використанні цін спот і форвардній: , де ФР – фінансовий результат; Цф форвардна ціна; Цс – ціна спот; N – маса (кількість) контракту; Цфу – ціна форвардної угоди. Ціна ф’ючерсна: , де ЦЗб – Ціна зберігання; Цстр – ціна страхування; К – сума процентів за кредит. Рентабельність операції з урахуванням вартості товару під час купівлі та поточної вартості: , де ВП – вартість товару поточна; Вк – вартість товару під час купівлі; Д – дивіденд (інвестиційний капітал, депозит). Дисконт (премія) при курсах спот і форвард: , де F – курс форвард; S – курс спот; п – кількість місяців до поставки за форвардною угодою. Фактична маржарозраховується: 6. Розрахункова вартість цінного папера ІСІ: Ø акцій, інвестиційних сертифікатів – визначається як результат ділення загальної вартості чистих активів ІСІ на кількість цінних паперів ІСІ, що перебувають в обігу на дату проведення розрахунку; Ø акцій, інвестиційних сертифікатів, що купуються інвесторами – визначається виходячи з розрахункової вартості цінного папера, що встановлюється на день подання інвестором заявки на придбання цінних паперів ІСІ, у якій зазначається кількість цінних паперів ІСІ, що купуються інвестором; Ø акцій, інвестиційних сертифікатів, що викуповуються ІСІ у інвесторів – визначається, виходячи з розрахункової вартості цінного папера, що встановлена на день подання інвестором заявки на викуп цінних паперів ІСІ, у якій зазначається кількість цінних паперів ІСІ, що пропонуються до викупу. Б. ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ АКЦІЙ ТА ОБЛІГАЦІЙ ОКРЕМИХ КОРПОРАЦІЙ Капіталізована вартість акцій (Кв.а.) – визначає ринкову вартість акцій акціонерного товариства: . де Q – кількість емітованих акцій; Ар – ринкова вартість акцій. Балансова вартість однієї акції (Ав) – є бухгалтерським підтвердженням забезпеченості емітованої акції капіталом АТ: . де Ка – балансова вартість акціонерного капіталу; Р – розмір страхового (резервного) фонду). Співвідношення ринкової і балансової вартості акцій (Са) – це узагальнюючий показник, що свідчить про успіх (невдачу) корпорації: Са = Ар / Аб. Коефіцієнт “ціна-дохід” (Кц/д) – характеризує зв’язок між ринковою вартістю акції і доходом, що вона приносить. Якщо порівняти цей показник стосовно акцій кількох підприємств, найбільш інвестиційно привабливими будуть акції з найменшим коефіцієнтом: КЦ/Д = Ар/Па, де Па – прибуток на акцію. Коефіцієнт платіжності (Кпл.) – свідчить, яка частка прибутку спрямовується на виплату дивідендів: Кпл. = Д/Па. Коефіцієнт ліквідності акцій (Кл) – характеризує можливість продажу акцій конкретного емітента: , де – загальний обсяг пропозиції акцій; – реальний обсяг продажу акцій. Коефіцієнт “пропозиції-попиту” (Кп/п) – свідчить про співвідношення цін пропозиції та попиту: , де Цпроп – ціна пропозиції акцій; Цпопиту – ціна попиту на акції. Коефіцієнт обігу акцій (Коб) – дає змогу визначити обсяг обігу акцій конкретного емітента і є різновидом показників ліквідності: . Для характеристики якостей облігацій використовуються такі показники: Прямий дохід па облігацію – визначає залежність доходу на облігацію від норми відсотка та її ринкової вартості: , де Нпр – норма відсотка; Он – номінальна вартість облігації; Ор – ринкова вартість облігації. Ціна конверсії (Цк) – ціна, за якою облігація може бути-конвертована в акцію. Конверсійна премія (Пк) – характеризує вигоди (збитки) інвестора за конвертації облігації в акції: , де Ар.к – ринкова вартість акції на момент випуску конвертованої облігації; Цк – ціна конверсії. Коефіцієнт конверсії (Кк ) – показу: кількість акцій, що їх отримано в обмін на конвертовану облігацію: , де Он.к – номінальна вартість конвертеваної облігації; Цк – ціна конверсії. Показник повного доходу від капіталу (Дповн.кап) – узагальнює всі доходи й збитки за акціями: , де Д – розмір нарахованого дивіденду; Цк – ринкова вартість акції на кінець року, грн.; Цп – ринкова вартість акції на початок року, грн. Ставка доходу за акціями (теорія МОКА) = , де Rб – безризикова процентна ставка; M(Rp) – середня ринкова ставка; – коефіцієнт бета корпорації. Ціна капіталу з урахуванням ризиків: . де – номінальна ставка; ІР – ризик за можливий дефолт; – премія за ризик; LР – премія за ліквідність; МР – премія за строковість. Вартість конвертованої облігації: В0.к = Ор х Кк, де Ор – поточна ринкова вартість акції; Кк – коефіцієнт конверсії. Прямий дохід на облігацію (До) – визначає залежність доходу на облігацію від норми відсотка та її ринкової вартості: , де Нпр – норма відсотка; Он – номінальна вартість облігації, грн.; Ор – ринкова вартість облігації, грн. Нарощена, сума боргу (при простих відсотках): , де Со – сума позики (первинна сума); р – процентна ставка; н – період нарахування, роки. , де т – період нарахування, місяці. , де d – період нарахування, дні. Нарощена сума боргу ( при складних, відсотках, коли термін погашення більше року): де s – ставка складних річних відсотків; п – період нарахування, роки. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.018 сек.) |