Словник складено з використанням інформації офіційного сайту

в Інтернеті “Нормативні акти України”

А

А – позначення, яке вживають у написах на векселях замість слова “акцептований”, тобто взятий до оплати.

Абандон – 1) відмова від володіння отриманим у спадок майном на користь кредиторів; 2) відмова власника вантажу чи судновласника (страхувальника) від своїх прав на застраховане майно на користь страхової організації за умови одержання від неї повної страхової суми. А. звичайно застосовують у разі: зникнення судна з невідомих причин; економічної недоцільності усунення пошкоджень судна чи доставки застрахованого вантажу до місця призначення; захоплення судна чи вантажу. Якщо страховик прийняв А. і сплатив страхову суму, а об’єкт страхування не загинув, то страхувальник повинен повернути страховикові отриману від нього страхову суму й увійти в права власника майна.

Абсолютна земельна рента – форма земельної ренти, яку отримують землевласники незалежно від родючості й місця розташування земельних ділянок. Абсолютна рента є економічною формою реалізації монополії приватної власності на землю.

Абсолютна перевага –можливість тієї чи іншої країни, завдяки її природно-кліматичним особливостям, виробляти продукцію з більш низькою собівартістю, ніж в інших країнах, що виробляють і продають таку саму продукцію.

Абстрактна праця – специфічна суспільно-економічна форма праці в умовах товарного виробництва, в якій виражається суспільний характер праці. Абстрактна праця - це праця взагалі, узята безвідносно до її конкретної форми. Абстрактна праця розглядається як витрачання робочої сили у фізіологічному розумінні (затрати мускульної, нервової й розумової енергії людини). У такому вигляді різні види конкретної праці прирівнюються один до одного. Однак така рівність набуває реальної економічної значущості тільки тоді, коли продукти праці обмінюються. Суспільний характер праці за умов товарного виробництва прихований і виявляється лише у сфері обміну. Абстрактна праця – це одна зі сторін праці. Інша її сторона – конкретна праця.

Абстракція – спосіб наукового дослідження, який передбачає відхилення у ході пізнання від несуттєвих елементів, сторін і виділення глибинної суті в економічних процесах та явищах.

Аваліст – юридична або фізична особа, яка гарантує оплату векселя.

Авалювання – оформлення юридичною або фізичною особою авалю за векселем, тобто прийняття зобов’язання оплатити вексель по­вністю або частково за одну із зобов’язаних за векселем осіб у ра­зі несплати векселя платником у строк або, якщо немає змоги одержати платіж за векселем, у строк.

Аваль – вексельне поручительство, за яким особа (аваліст), яка його здійснює, бере на себе відповідальність перед власником векселя за виконання векселедавцем, акцептантом або індосантом зобов’язань щодо оплати цього векселя. Аваль виражається словами «вважати за аваль» або будь-яким іншим рівнозначним формулюванням, оформляється на векселі або на алонжі, підписується листом.

Аванс – 1) грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх платежів за матеріальні цінності, виконані роботи чи нагані послуги. У разі розірвання договору чи невиконання взятих зобов’язань А. підлягає поверненню. У міжнародній торгівлі розмір А. становить здебільшого 10-15% від суми контракту; 2) грошова сума, яку видають працівникові підприємства в рахунок належної йому заробітної плати або на витрати у зв’язку зі службовим відрядженням чи на господарські видатки.

Авансований капітал – капітал у формі грошей або майнових цінностей, вкладений у справу з метою отримання прибутку (доходу).

Авансування – 1) надання авансу; 2) економічний процес, ще передбачає вкладання коштів у виробництво та повернення їх із приростом після проходження різних фаз кругообігу вартості.

Аварійний комісар – особа, яка з’ясовує причини настання страхового випадку та визначає розмір збитків і відповідає кваліфікаційним вимогам.

Аварія – в морському страхуванні - синонім збитку. А. - страховий випадок, який зумовив пошкодження чи загибель судна, вантажу або фрахту, а також – витрати на попередження збитку від цього випадку. Розрізняють загальні та часткові А. Загальна А. – це збитки, спричинені надзвичайними і в той же час цілеспрямованими та продуманими заходами, здійснюваними для рятування судна, вантажу та фрахту від спільної для них небезпеки (наприклад, викидання вантажу за борт з метою зменшити осадку судна при знятті його з мілини чи виплата винагороди за надання допомоги судну, що зазнає лиха). Інші види А., які не містять ознак загальної А., називаються частковими.

Авераж – стратегія біржової гри, яка полягає в послідовних купівлі та продажеві через певний час акцій конкретного випуску залежно від зміни їх курсу. При цьому клієнтам біржі надаються певні пільги.

Авізо – офіційне письмове банківське повідомлення про виконання розрахункової операції.

Авізувати – повідомляти контрагента про здійснені на його рахунку операції, надсилаючи авізо.

Авіста – 1) напис на векселі чи будь-якому іншому платіжному документі, який засвідчує, що оплату за цим документом належить здійснити відразу після його пред’явлення або через певний час після цього; 2) вексель на пред’явника, виданий без вказання терміну оплати. До оплати його можна пред’явити в будь-який час.

Автаркія - політика економічного уособлення, яка проводиться країною або регіоном і веде до створення замкнутого господарювання. Наслідком автаркії є насамперед розрив традиційних зовнішньоекономічних зв’язків або встановлення високих митних тарифів.

Автоматизація — застосування машин, машинної техніки і технології з метою полегшення людської праці, витіснення її ручних форм, підвищення продуктивності праці. Автоматизація виробництва усуває фізично важку, одноманітну працю. Автоматизація управління спрямована на використання комп’ютерів та інших технічних засобів обробки і передавання інформації в управлінні виробництвом, економікою.

Автоматизована карткова система – програмно-технічний комплекс, за допомогою якого забезпечується виконання функцій членом чи учасником НСМЕП щодо емісії карток, оброблення інформації за операціями з їх застосуванням, управління терміналами і банкоматами тощо.

Автоматизоване робоче місце трейдера (АРМ трейдера) — програмне забезпечення робочого місця трейдера (ЕРТ або ВЕРТ), використовуючи яке, трейдер безпосередньо сам подає заявки в електронну систему торгів, укладає угоди, отримує звіти за укладеними угодами і інформацію про поточний стан ринку по місцю розташування АРМу.

Автономія місцевого самоврядування фінансова – спроможність адміністративно-територіальних одиниць та їх органів самоврядування здійснювати покладені на них законом функції за рахунок власних фінансових джерел.

Автономні інвестиції – капіталовкладення, не пов’язані зі зміною рівня доходів. Прикладами таких інвестицій є: державні інвестиції; інвестиції, що є прямим наслідком винаходів, і також велика частина довгострокових інвестицій, що, як очікується, окупляться не швидко.

Авторитаризм - державний устрій, головними рисами якого є режим особистої влади, відсутність демократичних інститутів, диктаторські методи правління.

Авуари – майно, активи, наявні гроші (в національній та іноземній валюті), чеки, векселі, акредитиви інші цінні папери, а також золото та цінності, за рахунок яких здійснюються платежі, погашаються борги та зобов’язання їх платників, платіжний обіг між країнами. А. також називають активи, ресурси країн в іноземній валюті і золото, яке зберігається в банках інших країн. У вузькому значенні А. - це лише активи, що знаходяться на їхніх рахунках у закордонних банках. Сукупність цих засобів називають іноземними А.

Агент – 1) фізична або юридична особа, котра виконує функції довіреної особи, посередника, уповноваженого здійснювати певні дії від імені іншої особи (принципала) за дорученням і в інтересах цієї особи. У фінансово-комерційних операціях агентами є брокери, дилери, маклери, комісіонери, фондові менеджери, адвокати. За обсягом повноважень розрізняють А. з правом та А. без права провадити операції від імені й коштом принципала; 2) гуртовий торговець, який представляє інтереси продавця чи покупця на відносно постійній основі та виконує певні функції без права власності на товар.

Агент з розміщення депозитарних розписок — юридична особа, яка відповідно до договору з Фондом державного майна України, бере на себе зобов’язання щодо продажу депозитарних розписок на державні акції ВАТ на міжнародних фондових ринках.

Агент з розміщення та викупу цінних паперів інститутів спільного інвестування — торговець цінними паперами, який отримав у встановленому порядку ліцензію на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів — діяльності з випуску та обігу цінних паперів, та діє в інтересах емітента на підставі договору з компанією з управління активами про надання послуг з розміщення та викупу цінних паперів інститутів спільного інвестування.

Агент страховий – фізична або юридична особа, що діє від імені та за дорученням страховика відповідно до наданих їй повноважень. А.с. виконує частину страхової діяльності страховика, зокрема: укладає договори майнового та особистого страхування, одержує страхові платежі, виконує роботи, пов’язані з виплатами страхових сум і страхового відшкодування. А.с. є представником страховика, діє на підставі договору з ним і в його інтересах за комісійну винагороду.

Аграрна політика - наукове обґрунтування стратегії, тактики і розробка системи заходів, спрямованих на розвиток продуктивних сил сільського господарства і вдосконалення або докорінну зміну існуючих у ньому відносин власності та господарювання, на поліпшення умов життя та побуту жителів села, на ефективне і стабільне функціонування аграрного виробництва.

Аграрні відносини - відносини, що складаються між людьми в процесі сільськогосподарського виробництва, присвоєння і використання землі та інших засобів виробництва.

Агрегат - 1) результат укрупнення (агрегування) інформації; 2) показник, який характеризує сумарну економічну діяльність господарюючих суб’єктів суспільства.

Агрегати грошові – види грошей, коштів, що відрізняються один від одного ступенем ліквідності, тобто здатністю швидко перетворюватися в готівку. Є показниками структури грошової маси. У світовій практиці здебільшого використовують такі агрегати: М_О - готівка; М₁ - готівка, чеки, вклади до запитання; М₂ - готівка, чеки, вклади до запитання та невеликі строкові вклади; М₃ - готівка, чеки, будь-які вклади; L - готівка, чеки, вклади, пінні папери. Національний банк України визначає такі А.г.: М_О- готівка (гроші поза банками); М₁ - кошти на розрахункових і поточних рахунках; М₂ - строкові депозити, кошти на рахунках капітальних вкладень підприємств і організацій, кошти Держстраху та валютні заощадження; М₃ - кошти клієнтів за трастовими операціями банків.

Агрегування - укрупнення економічних показників шляхом їх об’єднання в єдину групу. Агреговані показники являють собою узагальнені, синтетичні вимірники, що об’єднують в одному загальному показнику багато окремих. Агрегування здійснюється шляхом підсумування, групування та інших способів зведення окремих показників в узагальнені. Наприклад, всі ціни окремих товарів і послуг утворюють один загальний рівень цін або всі одиниці продукції агрегуються в реальний чистий національний продукт.

Агропромислова інтеграція - органічне поєднання і взаємодія сільського господарства і взаємопов’язаних з ним галузей виробництва. Внаслідок цього сільське господарство зосереджується на виробничих функціях, а його продукція транспортується, зберігається, переробляється та реалізується підприємствами третьої сфери АПК.

Агропромисловий комплекс (АПК) - сукупність галузей національної економіки, які беруть участь у виробництві сільськогосподарської продукції і доведенні її до споживача. АПК структурно охоплює чотири сфери: І сфера АПК - виробництво засобів виробництва для сільського господарства (засобів і предметів праці); II сфера АПК - власне сільськогосподарське виробництво; III сфера АПК - промисловість, яка використовує продукцію сільського господарства як сировину; IV сфера АПК - галузі, які охоплюють виробничу й соціальну структуру АПК.

Адаптація - пристосування економічної системи та її окремих суб’єктів до змінних умов зовнішнього середовища, виробництва, праці, обміну, життя.

Адаптивні сподівання – формування сподівань щодо майбутнього значення економічних показників тільки на підставі їх попередніх значень. Економічні суб’єкти коригують свої сподівання щодо майбутніх кількісних значень економічних показників, виходячи з їхніх останніх значень.

Адміністративний лаг - один із лагів, що впливає на ефективність проведення фіскальної або грошово-кредитної політики. Це час між усвідомленням органами влади, що певна дія є необхідною і початком здійснення цієї дії. Тривалість часу залежить від ефективності влади і від того, чи вірить вона в миттєві дії або в радикальніші зміни.

Адміністративні ціни - ціни, що встановлюються усвідомленим рішенням приватної організації або державою, а не об’єктивною грою ринкових сил.

Адміністративно-командна (державно-планова) економіка - система управління економікою країни, в якій головна роль належить розподільним, командним методам, а влада сконцентрована в руках центральних органів управління.

Ажіо – 1) відхилення курсу валюти, акцій, векселів та інших цінних паперів від їх номінальної вартості або паритету в бік перевищення. Виявляється у: а) збільшенні вартості національної грошової одиниці стосовно інших валют; б) надвишку до продажної ціни валюти за особливих умов її реалізації (терміновість, обсяг обміну тощо); в) надвишку до ціни акції під чає розміщення та перепродажу її на ринку, що визначається як різниця між продажною і номінальною цінами акції або як різниця між цінами останнього та передостаннього продажу акцій на фондовій біржі; г) надвишку до ціни золота, який за умови золотого обігу стихійно складається на ринку внаслідок знецінення паперовогрошових одиниць щодо золота; д) перевищенні ринкової ціни золота над офіційною; 2) комісійний збір, сплачуваний за обмін нерівноцінних валют або за обмін банкнот на металеві монети; 3) різниця в сумах валютного виторгу або платежів, що виникає при зміні співвідношення між курсами валют оплати і національної валюти з моменту платежу.

Ажіотаж - ринкова гарячка, обумовлена різкими змінами кон’юнктури, попиту і пропозиції, цін товарів, курсу цінних паперів, валютного курсу. Виникає у зв’язку з можливістю отримання швидко і великого прибутку, а також виникнення значних збитків.

Ажіотажний попит - лавиноподібне зростання попиту.

Ажур – 1) стан бухгалтерського обліку, коли всі бухгалтерські записи роблять у день здійснення господарських операцій; у ширшому значенні - коли обліково-обчислювальні операції виконуються у встановлені терміни. Дає змогу оперативно оцінити господарський стан підприємства; 2) відповідність даних аналітичного і синтетичного обліку, складського і бухгалтерського обліку, залишків і оборотів по рахунках синтетичного обліку, виведених у Головній книзі, балансовим залишкам.

Аквізитор – 1) працівник страхової організації, страховий агент, діяльність якого полягає в укладанні чи відновленні страхових контрактів, договорів про страхування; 2) агент транспортної організації, який залучає нових вантажовідправників.

Аквізиція – укладання нових договорів страхування; розвиток страхового поля компанії; комплекс організаційно-масових заходів серед фізичних та юридичних осіб реклами, маркетингу.

А-конто – платіж, здійснюваний імпортером на рахунок експортера як попередній розрахунок (передоплата) за імпортовані товари, роботи чи послуги.

Акордна оплата, акорд – відрядна, разова оплата виконаної роботи; одноразова виплата організацією заробітної плати працівникам за весь обсяг виконаних робіт за наперед встановленою ставкою оплати. Зазвичай, акордна оплата застосовується в умовах, коли роботу необхідно виконати терміново і замовник згоден оплатити її за підвищеним тарифом.

Акордний податок - установлення однакової суми податку для кожного його платника.

Акредитив – це умовне грошове зобов’язання, що надається банком-емітентом за дорученням та з інструкціями клієнта – Наказодавця акредитива (та від його імені) або від власного імені, здійснити платіж на користь одержувача коштів чи визначеної ним особи бенефіціара або акцептувати і сплатити виставлені бенефіціаром переказні векселі (тратти), або уповноважити інший банк провести такий платіж, або акцептувати і сплатити переказні векселі (тратти), або надати повноваження іншому банку здійснити негоціацію (купити або врахувати переказні векселі) проти передбачених документів з урахуванням дотримання умов акредитива.

Акредитив авізований – акредитив, за яким банк-емітент звертається з дорученням до іншого банку (авізуючого), щоб сповістити бенефіціара про відкриття акредитива без будь-якого зобов’язання з боку авізуючого банку.

Акредитив авізований прямо – акредитив, що його банк-емітент скеровує безпосередньо бенефіціарові без втручання іншого банку. Така форма авізування має певні недоліки: не дозволяє контролювати справжності акредитива й ускладнює процес з’ясування платоспроможності банку-емітента.

Акредитив безвідкличний – див. Акредитив документарний (товарний).

Акредитив відкличний – див. Акредитив документарний (товарний).

Акредитив грошовий (циркулярний) – розпорядження банку на виплату тримачеві акредитива у разі виконання умов, визначених акредитивом, вказаної в ньому суми у валюті тієї країни, де акредитив пред’явлено до оплати, за курсом на день оплати.

Акредитив документарний (товарний) – один з основних видів міжнародних банківських розрахункових операцій. Є угодою, відповідно до якої банк-емітент, що діє за дорученням клієнта (наказодавця акредитива) повинен протягом певного часу (терміну акредитива) виплатити зазначену суму (суму акредитива) третій особі (бенефіціарові).

Акредитив зустрічний – форма акредитива, аналогічна компенсаційному акредитиву (див. Акредитив компенсаційний), за винятком того, що у разі використання А.з. для виставлення другого акредитива банк бенефіціара-посередника не приймає першого (основного) акредитива як забезпечення. Натомість банк дебетує рахунок бенефіціара-посередника за всіма платежами, здійснюваними за другим акредитивом.

Акредитив із попереднім авізо – акредитив, за яким банк-емітент звертається з дорученням до іншого банку (авізуючого), щоб попередньо сповістити бенефіціара про відкриття акредитива без будь-якого зобов’язання як з боку авізуючого банку, так і з боку банку-емітента.

Акредитив із червоною смугою – акредитив, згідно з яким авізуючий або підтверджучий банк авансує бенефіціара (експортера) до відправки ним товарів. Цю спеціальну умову зазначають в акредитиві на вимогу заявника акредитива (покупця-імпортера). Назва акредитива походить від того, що первісне таку спеціальну умову (застереження) вписували червоним чорнилом.

Акредитив імпортний — акредитив, який відкривається уповноваженим банком-емітентом за дорученням Наказодавця акредитива або від власного імені на користь бенефіціара, розташованого за межами України або в межах України за умови відкриття транс-ферабельного (переказного) акредитива.

Акредитив компенсаційний – форма розрахунків за експортно-імпортними операціями. На відміну від переказного акредитива (див. Акредитив переказний трансферабельний), коли виставляють лише один акредитив, що його потім перший бенефіціар (посередник) переказує другому бенефіціарові, у розрахунках за допомогою А.к. використовують два акредитиви. Перший (основний) акредитив за дорученням чужоземного покупця його банк виставляє бенефіціарові, який фактично є посередником. Другий акредитив уже за дорученням бенефіціара-посередника його банк виставляє бенефіціарові, який є справжнім постачальником товарів.

Акредитив кумулятивний – див. Акредитив револьверний..

Акредитив некумулятивний – див. Акредитив револьверний..

Акредитив непереказний – акредитив, що не може бути використаний іншими бенефіціарами, крім бенефіціара, на користь якого цей акредитив відкрито.

Акредитив непідтверджений – див. Акредитив документарний.

Акредитив неподільний – акредитив, який передбачає, що повну суму, котра належить експортерові, буде сплачено після останньої часткової поставки. Використовується зазвичай у разі постачання окремими партіями обладнання, технологічно тісно пов’язаного, коли непоставка однієї або кількох партій робить неможливим використання обладнання, що надійшло раніше. А.н. захищає інтереси покупця (імпортера).

Акредитив непокритий – акредитив, оплату за яким у разі тимчасової відсутності у платника коштів гарантує банк-емітент за рахунок банківського кредиту.

Акредитив переказний (трансферабельний) – акредитив, що забезпечує бенефіціарові право давати розпорядження банкові, який здійснює оплату, акцепт або купівлю трат (документів), передати акредитив повністю або частинами одному чи кільком третім особам (іншим бенефіціарам).

Акредитив підтверджений – див. Акредитив документарний.

Акредитив подільний - акредитив, за яким передбачено виплату експортерові певних, визначених контрактом сум після кожної часткової поставки.

Акредитив покритий – акредитив, для оплати якого платник завчасно резервує кошти на окремому рахунку в банку-емітентові чи у виконавчому банку.

Акредитив револьверний – акредитив, за яким банк-емітент зобов’язаний після використання цього акредитива відновити його вартість до початкової суми. Кількість використань і період чинності обумовлюють в акредитиві. А.р. використовується в тому разі, коли покупець потребує отримання замовлених товарів частинами, що відправляються через певні інтервали часу (контракт багаторазового постачання). А.р. буває кумулятивним або некумулятивним.

Акредитив резервний (акредитив «стенд-бай») – зобов’язання банку-емітента перед отримувачем-бенефіціаром (організацією-експортером) здійснювати оплату в межах зазначеної в акредитиві суми у разі невиконання наказодавцем (імпортером) своїх зобов’язань за основним контрактом. Оскільки зобов’язанням імпортера за контрактом є його оплата, А.р. є надійною гарантією повної і своєчасної сплати заборгованості за контрактом.

Акредитив товарний – див. Акредитив документарний (товарний).

Акредитив циркулярний – вказівка банку своєму агентові за кордоном оплатити переказний вексель клієнта до певної максимальної суми.

Акредитивна форма розрахунків – див. Розрахунки акредитивами.

Акселератор - показник, що характеризує певні взаємозв’язки у процесі економічного циклу ринкової економіки. Принцип акселерації полягає в тому, що зміна споживчих видатків викликає відповідні зміни у процесі нагромадження капіталу. Коефіцієнт акселерації (акселератор) визначається як відношення приросту інвестицій до відносного приросту доходу, споживчого попиту або готової продукції, що його зумовили.

Аксесуари невіддільні – предмети тривалого користування, фізично пов’язані з об’єктом нерухомого майна, що є предметом застави. Список таких предметів складають заздалегідь з метою їх вилучення у разі можливого судового позову.

Актив - 1) ліва сторона бухгалтерського балансу підприємства, фірми, яка відображає в грошовому вираженні матеріальні цінності, що належать підприємству, фірмі, їх склад, розміщення та використання на початок і кінець звітного періоду; 2) перевищення доходів над ви­датками (наприклад, в активному платіжному балансі).

Активи – економічні ресурси підприємства у формі сукупних майнових цінностей, що використовуються в господарській діяльності і належать підприємству на правах власності, чи у формі претензій (вимог) за зобов’язаннями інших осіб. А. підприємства є кошти, цінні папери, товарно-матеріальні цінності, основні засоби (фонди), фінансові інвестиції, боргові вимоги та будь-яка інша його власність. Кожен з видів А. підприємства має грошову оцінку. У бухгалтерському балансі А. записують у лівій частині. А. підприємства класифікують за багатьма ознаками, основними з яких є: форма функціонування - матеріальні, нематеріальні, фінансові А.; характер участі в господарському обороті - оборотні та позаоборотні А; ступінь ліквідності - ліквідні та неліквідні А.

Активи грошові – сума коштів, які перебувають у розпорядженні підприємства на певну дату і є його активами у формі готових засобів оплати (тобто у формі абсолютної ліквідності). До А.г. належать: кошти в касі підприємства, кошти на розрахунковому та валютному рахунках, короткотермінові фінансові вкладення, інші грошові активи. А.г. забезпечують постійну платоспроможність підприємства. На відміну від бухгалтерського обліку, де короткотермінові фінансові вкладення є самостійним об’єктом аналізу та звітності, у фінансовому менеджменті їх зараховують до А.г., оскільки ці вкладення є формою резервного зберігання коштів підприємства і в будь-який момент їх можна вилучити для забезпечення поточних платежів.

Активи ліквідні – кошти, цінні папери, матеріальні цінності, інші активи, які можуть бути швидко реалізовані і використані для сплати боргових зобов’язань. До А.л. підприємства належать грошові активи врізних формах (готівка, кошти на рахунках у банках тощо), короткотермінові фінансові вкладення, дебіторська заборгованість (крім безнадійної), запаси готової продукції,призначеної до реалізації.

Активи матеріальні – основні фонди й оборотні активи будь-якого виду, відмінного від коштів, цінних паперів, деривативів та нематеріальних активів. До А.м. підприємств належать активи, які мають речову (матеріальну) форму, зокрема: основні засоби, незавершені капітальні вкладення, обладнання, призначене до монтажу, виробничі запаси сировини і матеріалів, запаси малоцінних і швидкозношуваних предметів, обсяги незавершеного виробництва, запаси готової продукції, призначеної до реалізації, інші види А.м.

Активи неліквідні – група активів підприємства, які можуть бути реалізовані без втрат своєї поточної (балансової) вартості лише протягом тривалого часу. До цієї групи активів належать: основні засоби, незавершені капітальні вкладення, обладнання, призначене до монтажу, нематеріальніактиви, довготермінові фінансові вкладення, безнадійна дебіторська заборгованість, витрати майбутніх періодів.

Активи нематеріальні – група активів підприємства, які не мають матеріально-речової форми, зокрема: придбані підприємством за плату права на користування землею, водою, корисними копалинами та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, авторські права, права на товарні знаки і торгові марки, інші майнові права, брокерські місця, програмне забезпечення, організаційні витрати, репутація підприємства, фінансова стабільність та деякі інші активи.

Активи оборотні (поточні) – сукупність майнових цінностей підприємства, які обслуговують поточний господарський процес і повністю споживаються впродовж одного операційного циклу. До А.о.(п.) належать: виробничі запаси сировини й матеріалів, запаси малоцінних і швидкозношуваних предметів, обсяги незавершеного виробництва, запаси готової продукції, призначеної до реалізації, дебіторська заборгованість, грошові активи у всіх формах, короткотермінові фінансові вкладення, витрати майбутніх періодів.

Активи операційні – активи підприємства, безпосередньо задіяні в його виробничій діяльності та формуванні доходу від цієї діяльності. Для визначення обсягу А.о. загальну суму активів зменшують на суму довготермінових фінансових вкладень, незавершеного капітального будівництва, невстановленого та виведеного з експлуатації обладнання, дебіторської заборгованості за позиками, наданими працівникам, та інших аналогічних активів. Частку А.о. серед усіх активів підприємства обчислюють за допомогою коефіцієнта А.о. (К_ОА):

К_ОА = А_О: А,

де А_О - обсяг А.о. підприємства, безпосередньо задіяних у його виробничо-комерційній діяльності; А - загальна сума активів підприємства.

Активи паперові – фінансові активи, зокрема акції, облігації, інші цінні папери.

Активи позаоборотні – 1) сукупність майнових цінностей підприємства, які багаторазово беруть участь у процесі його господарської діяльності. До А.п. належать основні засоби, нематеріальні активи, незавершені капітальні вкладення, довготермінові фінансові вкладення, інші А.п.; 2) власні ресурси підприємства, які вибули з господарського обороту, але й далі числяться на його бухгалтерському балансі.

Активи поточні – див. Активи оборотні (поточні).

Активи поточні чисті – різниця між поточними активами та поточними зобов’язаннями.

Активи процентні – активи, що приносять процентний дохід (цінні папери, депозити).

Активи резервні міжнародні – валютні активи держав (банків, транснаціональних корпорацій), що є резервами міжнародних платіжних засобів. До А.р.м. належать золото і різні міжнародні вимоги в чужоземних валютах - депозити, скарбничі векселі, чеки, державні та муніципальні облігації, ринкові цінні папери. Країни-члени МВФ до А.р.м. зараховують також авуари в СДР та резервну позицію в МВФ, а країни ЄС - свої авуари в євро. А.р.м., виражені в євро, мають регіональний характер.

Активи робочі – кошти банку (на кореспондентському рахунку, в касі, вкладені в майно та цінні папери, розміщені в інших банках), надані кредити, інші кошти й активи, що приносять прибуток банкові.

Активи страхові – кошти страхової організації, інвестовані в певні галузі економіки, передані як кредитні ресурси чи в позику органам управління, населенню та страхувальникам, розміщені на зберігання в банки. Ці кошти забезпечують страховій організації дохід у формі позикового процента. Їх показують на активних рахунках бухгалтерського балансу.

Активи фінансові – активи підприємства у формі наявних коштів та різного роду фінансових інструментів. До цієї групи активів належать: грошові активи в національній та чужоземних валютах, дебіторська заборгованість, коротко- та довготермінові вкладення підприємства.

Активи чисті – сукупність майнових цінностей (активів) підприємства, сформованих за рахунок власного капіталу. Вартість А.ч. обчислюють як різницю між сумою всіх активів підприємства за балансовою вартістю та сумою використовуваного підприємством позикового капіталу. Показник вартості А.ч. є основою балансової оцінки підприємства як цілісного майнового комплексу.

Активне сальдо - перевищення доходів над видатками в торговельному або платіжному балансі.

Активне сальдо торговельного балансу - активний торговельний баланс - це перевищення вартості товарного експорту країни над вартістю товарного імпорту.

Активні депозитні операції — це вкладання тимчасово вільних ресурсів одних банків в інших кредитних установах, в тому числі і в центральному банку.

Активні операції банку — операції банку, спрямовані на розміщення ресурсів банку. Обліковуються за активом балансу або на активних рахунках позабалансового обліку.

Активні рахунки у цінних паперах — рахунки в цінних паперах, що відкриваються депозитарною установою згідно з її Регламентом та/або її Внутрішнім положенням про депозитарну діяльність та чинним законодавством з метою забезпечення депозитарного обліку депозитарних активів, зокрема, для відображення місця їх знаходження (зберігання) та стану випуску цінних паперів.

Акт ревізії – офіційний документ, у якому зафіксовано результати перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства, організації, установи чи посадових осіб за певний період.

Акт страховий – документ, в якому вказується місце, час, причини, страхові випадки, розмір збитку тощо і при необхідності містить записи експертів та інших компетентних органів. Складається страховою компанією з участю страхувальника або його представника при настанні страхового випадку і є підставою для виплати страхового відшкодування. Реквізити акта і порядок його складання мають певні відміни за видами страхування, а також за страховими організаціями. У зарубіжній страховій практиці А.с. складає аджастер.

Актуарій – фахівець, що здійснює актуарні (математичні) розрахунки на базі відповідної статистики настання страхових випадків для розрахунку страхових тарифів страховика і умов здійснення їм роботи з формування та оптимізації страхового портфеля, у т.ч. за рахунок перестрахувальної діяльності.

Актуарна вартість потоку платежів (страхових внесків, страхових виплат) на визначену дату — математичне очікування вартості потоку на цю дату.

Актуарні прибутки (збитки) — прибутки (збитки), які є різницею між попередніми актуарними припущеннями і тим, що фактично відбулося, з урахуванням зміни актуарних припущень.

Актуарні припущення — демографічні та фінансові припущення, що використовуються для обчислення теперішньої вартості зо­бов’язання за програмою з визначеною виплатою.

Актуарні розрахунки — фінансовий аналіз коротко- і довгострокових наслідків функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, що містить прогноз фінансових потоків, оцінку фінансових зобов’язань, довгостроковий прогноз стану та стабільності системи, докладний аналіз коротко-1 довгострокових фінансових наслідків будь-яких змін у цій системі.

Акцепт — це згода на оплату або гарантування оплати платіжних документів.

Акцептант – особа, котра акцептує (підписує) платіжний документ, зокрема вексель (трату), беручи на себе зобов’язання своєчасно його оплатити; те саме, що й трасант.

Акцептація партикулярна – погашення чи згода на оплату тільки частини суми, на яку виписано вексель.

Акцепт векселя — напис платника на переказному векселі (тратті) про згоду на оплату.

Акцептування банківське – згода банку на оплату платіжних документів та певна форма гарантії їх оплати. Оформляють як відповідний напис на документах банку-акцептанта. Боржник звичайно до настання терміну оплати перераховує суму боргу в банк, який і здійснює платіж. У разі неплатоспроможності боржника оплату здійснюють коштом банку-акцептанта.

Акциз специфічний – непрямий податок, що встановлюється за окремими ставками для певних видів товарів.

Акциз універсальний – непрямий податок, що встановлюється як надвишок до загального обороту реалізації товарів (робіт, послуг) за єдиною чи кількома ставками. Може бути у формі податку з продажів (купівель), податку з обороту чи податку на додану вартість.

Акцизи – непрямі податки на товари і послуги, включені до ціни і сплачувані за рахунок покупців. Збирачами А. є підприємства, що виробляють чи імпортують підакцизні товари або надають послуги, на які нараховуються А. Платниками А. є споживачі. До А. належать акцизний збір і податок на додану вартість (податок з обороту).

Акції «голубі фішки» – акції компаній зі стійкою доброю репутацією на біржі та з високими доходами.

Акції «гарячі» – акції, що мають великий попит на біржі; часто акції нових емісій, піна яких швидко зростає.

Акціонер – власник акції (крім привілейованих), який відповідає за зобов’язаннями акціонерного товариства в межах вартості придбаних ним акцій. А. має право брати участь в управлінні акціонерним товариством у порядку, визначеному засновницькими документами, має право брати участь у розподілі прибутку, одержувати частину прибутку (дивідендів), на вихід у встановленому порядку з акціонерного товариства, на одержання інформації про його діяльність.

Акціонерне товариство — господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов’язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій.

Акціонерний капітал — капітал відділень, усі акції дочірніх і асоційованих підприємств, крім привілейованих акцій без права голосу, а також інші капіталовкладення прямого інвестора, що збільшують статутний фонд підприємства прямого інвестування.

Акціонерні банки - банки, що утворюються у формі акціонерних товариств. За сучасних умов - це головна форма організації комерційних банків.

Акціонування – процес персоніфікації державної власності, який полягає у визначенні майнової частки (в грошовому вираженні) кожного робітника або пенсіонера підприємства у статутному фонді внаслідок його перетворення в акціонерне товариство. А передбачає видачу акцій або сертифікатів акцій, що засвідчує передач майнових часток у приватну власність, і дає право на одержання дивідендів у порядку, визначеному статутом товариства.

Акція – іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства в разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Акція багатоголоса – див. Акція плюральна (багатоголоса).

Акція безголоса – акція, що не дає її власникові права голосу на загальних зборах акціонерів.

Акція безкоштовна – акція, яку безкоштовно надають акціонерові за рахунок резервних фондів акціонерного товариства у разі збільшення його статутного фонду. Кількість А.б., що їх отримує кожен акціонер, є пропорційною до тієї кількості акцій товариства, якими він уже володіє.

Акція безоплатна – див. Акція безкоштовна.

Акція засновницька - вид акцій, що поширюються серед засновників акціонерної компанії і надають їм певних переваг, зокрема додаткові голоси на зборах акціонерів, право першочергової купівлі акцій наступних випусків.

Акція іменна - акція, видана на ім’я окремої особи, яка має право на її використання.

Акція кумулятивна – акція, за якою відбувається накопичення отриманих дивідендів.

Акція на пред’явника - акція, в якій відсутні будь-які вказівки на ім’я власника. Акціонером вважається той, хто в цей момент володіє нею.

Акція одноголоса – акція, що дає її власникові право одного голосу на загальних зборах акціонерів.

Акція плюральна (багатоголоса) – акція, що дає акціонерові право декількох голосів на загальних зборах акціонерів.

Акція преміальна – акція, що дає право лише на частину капіталу та прибутку порівняно зі звичайною акцією такої ж номінальної вартості. Ці акції звичайно розподіляють як надвишок до заробітної плати.

Акція преференційна – акція, власник якої, крім отримання дивідендів, користується різними преференціями (пільгами).

Акція привілейована кумулятивна – акція, що дає право її власникові отримати в майбутньому проценти, нагромаджені за ті роки, коли компанія не могла їх виплатити через фінансові проблеми.

Алегрі – лотерея, за якою розіграш відбувається відразу ж після купівлі лотерейного квитка.

Алієнація – 1) відчуження майна; 2) операція щодо зміни власника акції, капіталу, певних цінностей, тобто передавання майна, яке належало одній особі, у власність іншій особі.

Алокатура – документ, звичайно у формі сертифікату, який подають до податкової інспекції на підтвердження витрат платника податків, пов’язаних з незавершеними угодами, ліквідацією майна тощо.

Алонж – аркуш, що додається до векселя для додаткових індосаментів (передавальних написів) у разі, коли на зворотному боці векселя вони не вміщуються. Перший передавальний напис на А. роблять упоперек з’єднання векселя і додаткового аркуша, тобто так, щоб він починався на векселі й закінчувався на А.

Альпарі – відповідність (рівність) ринкового (біржового) курсу цінних паперів чи валюти їхньому номіналові (паритетові).

Альтернатива - необхідність вибору між двома чи кількома можливостями, що виключають одна одну; кожна з цих можливостей.

Альтернативна вартість (витрати) - цінність вибору, яка вимірюється з точки зору втраченої можливості займатися найкращою із доступних альтернативних видів діяльністю, що потребує тих же самих витрат. Альтернативні витрати в економіці виникають тому, що ресурси для задоволення бажань обмежені. У такому разі всі бажання не можуть бути задоволені.

Амальгамація підприємств (банків) – злиття двох чи декількох раніше самостійних підприємств чи банківських установ; одна з форм централізації капіталу в процесі конкурентної боротьби. Розрізняють два види А.п.(б.): 1) поглинання одним підприємством іншого, яке при цьому втрачає самостійність і звичайно обмінює свої акції на акції підприємства, що його поглинуло; 2) утворення нового підприємства шляхом злиття підприємств, які втрачають при цьому самостійність і передають свої активи новому підприємству.

Амбалаж – витрати на пакування; пакувальний матеріал.

Амортизаційні відрахування — величина вартості основного капіталу, яка переноситься на вартість виробленої продукції за один кругооборот. Амортизаційні відрахування включаються до собівартості продукції і тим самим переходять у її ціну. Після реалізації продукції вони вилучаються і накопичуються в амортизаційному фонді, кошти якого використовуються для відтворення основного капіталу.

Амортизація – виражене в грошовому виразі зношування основних фондів та нематеріальних активів (фізичний та моральний) у процесі їх виробничого використання. А. являє собою об’єктивний процес поступового перенесення вартості засобів праці у міру їх зношування на створюваний ними продукт. В Україні А. визначається податковим законодавством, згідно з яким А. є поступовим віднесенням витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм А. відрахувань.

Амортизація боргу – поступова сплата (погашення) боргу окремою особою чи підприємством шляхом періодичних грошових внесків або викупу зобов’язань.

Амортизація нематеріальних активів – поступове списання вартості нематеріальних активів у процесі їх виробничого використання. А.н.а. здійснюють, використовуючи рівномірний (прямолінійний) метод. Норми списання нематеріальних активів підприємство встановлює самостійно в межах терміну їх повного корисного використання (але він не повинен перевищувати 10 років безперервної експлуатації). Амортизацію нараховують до повної вичерпаності залишкової вартості нематеріальних активів, тобто коли вона набуде нульового значення.

Амортизація основних фондів – 1) списання протягом певного часу згідно з вимогами оподаткування та бухгалтерського обліку початкової балансової вартості основних фондів з метою відшкодування витрат на їх придбання. Цей процес полягає в зарахуванні встановленої згідно з нормативами частини вартості основних фондів, тобто амортизаційних відрахувань, до собівартості виготовленої продукції (робіт, послуг). До вартості основних фондів, що підлягають амортизації, включають витрати на їх придбання, виготовлення та поліпшення (ремонт, реконструкцію, модернізацію). Нарахування амортизації здійснюється за нормами амортизаційних відрахувань. За рахунок амортизаційних відрахувань, що включаються до витрат виробництва, формується амортизаційний фонд, кошти якого використовуються для відтворення основних фондів; 2) зниження вартості основних фондів у процесі їх використання; 3) елемент собівартості продукції (робіт, послуг), що відображає суму амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів, нараховану згідно з балансовою вартістю фондів та офіційно затвердженими нормами амортизаційних відрахувань.

Амортизація прискорена – метод нарахування амортизації активів (основних фондів) за нормами, які перевищують офіційно затверджені норми амортизаційних відрахувань. Використовується з метою створення фінансових умов для прискореного впровадження у виробництво нової техніки і технологій. Згідно з чинним законодавством України А.п. дозволена тільки щодо активної частини операційних основних фондів.

Амортизація рівномірна (прямолінійна) – амортизація, яку обчислюють пропорційно до вартості основних фондів і розподіляють рівномірно в розрахунку на весь передбачуваний термін їх експлуатації.

Ампліащя - 1) копія розписки про прийняття грошей; 2) копія певного акту.

Аналіз – 1) метод наукового пізнання через розклад предмета на складові частини, зокрема логічним шляхом, з використанням абстрагування. Поряд з А. використовується синтез, як заключний етап, в якому поєднуються складові в певну систему; 2) використання засобів А. для дослідження економічного чи фінансового стану підприємства, ступеня використання його ресурсів або ефективності діяльності у виробничій сфері чи на ринку. Може розрізнятися за предметом А., в якості якого вибирається вид ресурсів.

Аналіз грошових потоків – елемент інвестиційного аналізу, завданням якого є визначення величини та напрямів використання грошових потоків, що створюватиме інвестиційний проект протягом його життєвого циклу. Проводиться за трьома основними функціональними сферами діяльності підприємства: операційною (виробнича і збут), інвестиційною та фінансовою.

Аналіз критичного шляху – метод управління роботами по реалізації інвестиційного проекту. Основна мета аналізу - пошук резервів скорочення загального часу виконання проекту. Критичний шлях у проекті визначається послідовністю взаємопов’язаних робіт чи операцій, що мають найбільшу за часом тривалість, послідовність яких не можна змінити або замінити іншими операціями чи роботами.

Аналіз проектний, аналіз «витрати-вигоди» — спеціальний метод оцінки великомасштабних інвестиційних проектів народногосподарського рівня, що передбачає порівняння не тільки фінансових, а й всіх потенційних (у т.ч. соціальних) витрат і вигод, пов’язаних з проектом. Застосовується у державному секторі для оцінки інвестиційних проектів, які фінансуються із залученням фінансових ресурсів Всесвітнього Банку і, як правило, на вимогу останнього. Західні приватні компанії метод «витрати-вигоди» практично не використовують.

Аналіз трендів – метод оцінки та прогнозування тен­денцій (темпів та напрямів руху) основних показників фінансово-господарської діяльності підприємства, в основі якого лежить побудова графіків динаміки окремих показників у певному періоді, визначення відповідної тенденції (тренду) та її поширення на найближчий прогнозний період.

Аналіз чутливості передбачає дослідження залежності результатного показника (найчастіше чистої теперішньої вартості та внутрішньої норми дохідності) від варіації значень показників, що беруть участь у його визначенні (ключових перемінних). Він дозволяє одержати відповіді на питання: що буде з результатною величиною, якщо зміниться значення деякої вихідної величини.

Андерайтер – 1) маклер в операціях із цінними паперами; 2) фізична або юридична особа, котра гарантує емітентові пінних паперів їх розміщення (продаж) на ринку на узгоджених умовах за відповідну винагороду; 3) у страхуванні - юридична особа, відповідальна за укладання страхувальних (перестрахувальних) угод і формування портфеля страхових зобов’язань згідно з нормами страхового права та економічною доцільністю. Оформляє страхові поліси, визначає ступінь страхового ризику, ставки премій та умови страхування.

Андерлаїнг – цінні папери, на які є право купівлі чи продажу відповідно до умов опційного контракту.

Андеррайтинг – розміщення цінних паперів по публічній підписці через посередників, функції яких виконують інвестиційні банки.

Антидатування – видавання платіжного документа (векселя) заднім числом.

Антиінфляційна політика - комплекс взаємопов’язаних напрямків, засобів і важелів держави, центрального банку країни з метою запобігання високим темпам інфляції та управління нею на рівні, незагрозливому для стабільності економічної системи.

Антимонопольне (антитрестівське) законодавство - сукупність законодавчих і нормативних актів, які обмежують або забороняють створення монополій у сферах виробництва та обігу з метою захисту і посилення конкуренції. Внаслідок цього для покупця створюється більш широкий вибір потрібних йому товарів. Антимонопольне (анти-трестівське) законодавство включає також заборону «нечесної конкуренції» і «нечесної торгівлі». Для проведення антимонопольної політики створюється антимонопольний комітет.

Антициклічне регулювання економіки - свідомі, цілеспрямовані дії держави (певною мірою могутніх корпорацій та наднаціональних органів) щодо розвитку економічного циклу з метою зменшення глибини циклічних криз, стабілізації господарської кон’юнктури і прискорення темпів економічного зростання.

Антиципація – 1) сплата боргу до настання встановленого терміну; 2) стягнення податку раніше, ніж передбачено чинним законодавством.

Аннуітет – періодично сплачувана грошова сума (внески, рента або дохід). Існує кілька видів А. А. з інвестиційним планом виникає при поєднанні страхової ренти з вкладенням капіталу в цінні папери. При відстроченому А. (ренті) річний дохід виплачують після закінчення певного строку (кількості років) з моменту укладання договору страхування. При груповому А. дохід виплачують за єдиним страховим полісом (договором) кільком фізичним або юридичним особам. Неподільний А. має місце у випадку, коли виплачуваний дохід не підлягає розподілу між спадкоємцями. При безповоротному А. виплачені при страхуванні внески у випадку смерті застрахованої особи не повертаються на відміну від зворотного А., коли у випадку смерті спадкоємця застрахованого виплачується частина внесеного внеску. Отже, А- це одержання якоїсь суми і виплата її.

Анулювання (ануляція) – процес визнання недійсними акцій чи інших цінних паперів у разі їх втрати. Може полягати в опублікуванні відповідного оголошення у спеціальному виданні.

Анулювання страхового договору – розривання (визнання недійсним) договору страхування, який суперечить законові чи укладений протиправним шляхом.

Апарат фінансовий – працівники фінансових органів, податкової служби, фінансових відділів чи управлінь підприємств (організацій та установ), міністерств і відомств, які здійснюють функції оперативного управління фінансами.

Апорти – майно, що надходить до акціонерного товариства як плата за акції. А. можуть бути товари, окремі будівлі чи споруди, підприємства, інше рухоме чи нерухоме майно, оцінене і прирівняне до певної суми грошового капіталу.

Апреціація – підвищення валютного курсу.

Арбітраж валютний – купівля-продаж чужоземної валюти з наступною зворотною угодою з метою отримання прибутку від різницівалютних курсів у часі(часовий А.в.) або за рахунок різниці в курсах певної валютина різних валютних ринках (просторовий А.в.). А.в. здійснюють із двома(простий А.в.) чи більшим числом валют (складний А.в.) на умовах «спот» або «форвард».

Арбітраж вексельний – спекулятивні операціїщодокупівлі-продажу векселів у чужоземній валюті з метою отримання курсової різниці.

Арбітраж відсотковий – угода, яка поєднує валютну та депозитну операції з метою регулювання суб’єктами господарювання валютної структури своїх короткотермінових активів і пасивів. Дає змогу отримати прибуток за рахунок різниці у відсоткових ставках за різними валютами в різних країнах. Розрізняють: А.в. з форвардним покриттям - купівля чужоземної валюти за курсом спот, вкладення її на строковий депозит і одночасний продаж за форвардним курсом; А.в. без покриття - купівля валюти за курсом спот, розміщення її на строковий депозит, а після закінчення його терміну - зворотна конверсія за курсом спот.

Арбітраж конверсійний – різновид валютних операцій з метою отримання прибутку за рахунок послідовного багаторазового обміну валют. Фінансовий зміст цієї операції полягає в постійній підтримці довгої позиції тієї валюти, курс якої зростає, і відповідно - короткої позиції валюти, курс якої знижується.

Арбітражування - діяльність, спрямована на отримання прибутку, що пов’язана із закупівлею товарів або ресурсів за нижчою ціною на одному ринку і перепродажем їх за вищою ціною на інших ринках.

Арбітраж фондовий – біржова спекулятивна операція, що передбачає купівлю цінних паперів на одному майданчику (ринку) і продаж їх на іншому з метою отримання прибутку за рахунок курсової різниці.

Арбітражист (арбітражер) – кредитно-фінансова установа чи фірма, яка здійснює арбітражні операції на товарних, фондових, валютних та грошових ринках.

Арешт майна – опис майна та оголошення заборони розпоряджатися ним. Застосовується у виконанні судових рішень як засіб забезпечення позову.

Арешт на вклад – припинення видачі грошей з рахунку вкладника в банку на виконання відповідної ухвали суду чи слідчих органів, а також у разі конфіскації майна.

Асигнівка – документ, розпорядження, за яким здійснюють витрачання кредитів, відкритих посадовій особі чи установі, або видають певну суму на конкретні потреби.

Асигнування бюджетні - кошти державного та місцевого бюджетів, які виділяються на розвиток економіки держави, фінансування соціально-культурних заходів, оборону країни та утримання органів державної влади й управління.

Асістанс – перелік послуг, які надаються через медичне, технічне й фінансове сприяння для забезпечення безпеки подорожуючих під час поїздок за кордон. При страхуванні А. застрахованому надається негайна допомога у визначених надзвичайних ситуаціях.

Асоціація – добровільне договірне об’єднання підприємств чи громадян для досягнення спільної господарської, наукової, культурної або будь-якої іншої мети. А. можуть утворюватися у вигляді концернів, міжгалузевих об’єднань, господарських та агроконсорціумів. Підприємства-учасники А., зберігають господарську самостійність, права юридичної особи, не змінюють форм власності. До складу А. можуть входити державні, орендні, кооперативні, спільні підприємства (міжгосподарські, змішані), акціонерні товариства, підприємства громадських організацій.

Асоціація комерційних банків України – див. Асоціація банківська.

Асюре – засіб формування поліграфічного зображення хвилястими лініями. Використовується для фонового друку банкнот, цінних паперів.

Аудит – перевірка офіційної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству. Розрізняють зовнішній і внутрішній А.

Аудитор – працівник аудиторської служби (фірми), який здійснює незалежну експертизу чи контроль за дотриманням установленого порядку проведення фінансово-господарських операцій, бухгалтерського обліку та звітності, надає із цих питань консультаційні послуги.

Аудиторська фірма (служба) – організація, що на договірних засадах здійснює аудит – позавідомчу незалежну фінансову та бухгалтерську експертизу чи контроль діяльності господарських суб’єктів (підприємств, фірм, організацій), а також надає консультаційні послуги. Метою такої експертизи є об’єктивна оцінка фінансового стану, перевірка правочинності укладених угод, дотримання законодавства, насамперед податкового, й достовірності поданої звітності. А.ф.(с.) можна створювати на основі будь-яких форм власності. Для здійснення аудиторської діяльності потрібно мати ліцензію.

Аудиторство – див. Аудит.

Аукціон – спосіб продажу товару або цінного паперу на публічних торгах, коли покупці завчасно ознайомлені з номенклатурою товарів, пропонованих на продаж, їх властивостями та орієнтовними цінами. Можливе попереднє ознайомлення зі зразками на спеціально організованих оглядах. Об’єкт продажу дістається особі, яка запропонувала за нього найвищу ціну. У формі аукціону здійснюється продаж майна неплатоспроможних боржників за рішенням органів суду. Правила аукціонної торгівлі досить складні. За найпростішої форми покупці перебувають в однакових конкурсних умовах, торгуються, тобто пропонують свою ціну, підвищуючи її до такого рівня, який не спроможні сплатити інші учасники аукціону. Таким чином А. - ринкова форма торгівлі при продуманій системі державного регулювання.

Аутрайт – проста строкова валютна угода, що передбачає виплати в точно визначені сторонами терміни за курсом, зафіксованим на момент угоди (форвард).

Аутсайдери - 1) підприємства будь-якої галузі економіки, що не входять до монополістичного об’єднання підприємців галузі; 2) особи,які володіють акціями підприємства, але не є його працівниками.

Аутсорсинг – відмова від власного ведення певних процесів власної справи та передача їх іншим особам. Це може бути відмова від виготовлення певного виду допоміжної продукції, ведення обліку, розрахунків з податковими органами, матеріально-технічного забезпечення чи реалізації продукції тощо. По суті це різновид кооперації.

Афера валютна – протиправна, шахрайська валютна операція з метою отримання незаконного доходу.

Афінаж – процес очищення коштовних металів (золота, платини, срібла) від домішок з метою отримання кінцевого продукту високої проби.

Афірмація – підтвердження, засвідчення рахунків, фінансових документів.

А-форфе – фінансування міжнародної торгівлі шляхом обліку першокласних векселів без права регресу, коли покупець векселя бере на себе увесь ризик неплатежу і не може пред’явити претензії попередньому векселетримачеві.

Б

Багатство - накопичене окремою людиною чи об’єднаннями людей майно та грошові заощадження.

Багатство національне - 1) сукупність наявних, створених працею всього суспільства і накопичених у країні матеріальних благ, рівня освіти, виробничого досвіду і майстерності населення; 2) сукупність матеріальних благ, створених і накопичених суспільством у процесі попереднього розвитку, а також природних ресурсів, залучених до господарського обігу.

База - фінансова чи інша інформація, що стосується моменту (чи періоду) часу, який беруть за основу для порівняння (оцінки) подальших змін аналізованого процесу або явища.

База контракту - один з декількох видів, сортів чи марок товару, дозволених до постачання за біржовим контрактом з оплатою за ціною, що відповідає біржовому котируванню.

База оподаткування - базова вартісна величина конкретного об’єкта оподаткування, за якою нараховують певний податок.

Базис - 1) підвишка до біржового котирування чи знижка з нього, які є предметом торгу. Залежить від сорту і якості товару, умов постачання та оплати, інших чинників. Б., що збільшується, показують у пунктах вгору від біржового котирування, а Б., що зменшується, - у пунктах вниз; 2) різниця між ціною товару чи фінансового інструмента, проданого з умовою постачання через певний час, і ціною того ж товару, проданого за готівку з умовою негайної поставки.

Базис розрахунку резервів (страхових премій) — сукупність значень параметрів, що впливають на розміри резервів (страхових премій). За договором базис розрахунку резервів може відрізнятися від базису розрахунку страхових премій.

Базисний ризик (щодо процентної ставки) — ризик того, що під час переоцінки змінної процентної ставки амплітуда зміни ставки не буде повністю збігатися з амплітудою коливання базової ставки.

Базова ставка — ставка, від величини якої вираховується значення змінної процентної ставки під час її переоцінки.

Базовий актив — товари, цінні папери, кошти та їх характеристики, що є предметом виконання зобов’язань за деривативом.

Байдужість - твердження про те, що одне благо, подія або проект не має переваги перед будь-яким іншим. Якщо індивід байдужий до вибору блага Х або У, то це означає, що корисність блага Х дорівнює корисності блага У.

Поиск по сайту: