Аналіз маркетингової товарної політики підприємства

Довгий час в АПК однією із самих слабких ланок залишались переробні галузі. За 2011 рік в досліджуваному регіоні підприємствами промисловості по виробництву харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів вироблено від 31,4 % у Хмельницькій до 55,3 % у Вінницькій областях загального обсягу реалізованої промислової продукції, які на протязі останніх трьох років нарощують темпи виробництва і вдосконалюють асортимент продукції (додатки АС і АТ). Так, протягом 2003-2011 років серед молочної продукції виробництво молока обробленого рідкого збільшилось в 1,6 рази, сиру свіжого неферментованого та сиру кисломолочного – лише на 5,5 %, а от виробництво масла вершкового зменшилось за аналізований період досить суттєво – на 45 %, сирів жирних – на 2,4 %. Серед м’ясних виробів найбільше у регіоні зросло виробництво м'яса і субпродуктів свійської птиці – у 21,2 рази та свинини свіжої (чи охолодженої) – у 2 рази; виробництво ж усіх інших видів м’ясопродукції (з аналізованих) у регіоні зменшилося протягом 2003-2010 років – свинини мороженої – вдвічі, яловичини і телятини, свіжих чи охолоджених – на 59 %, яловичини і телятини морожених – на 63 %, виробів ковбасних – на 39 % відповідно.

Але кінцеве споживання продуктів харчування залежить не тільки від виробника сировини, переробного підприємства, але й від торговельного посередника (роздрібного чи оптового торговельного підприємства) – суб’єкта, призначення якого у покращенні організації реалізації продукції, оптимізації цін на неї, вдосконалення асортименту продовольчих продуктів тощо. Проте на сьогоднішній день прибутки торговельних підприємств перевищують прибутки виробників і переробників у десятки разів і часом необґрунтовано завищують ціни на сільськогосподарську продукцію, що, в свою чергу, вкрай негативно впливає і на споживача, і на виробника.

На балансі підприємств-юридичних осіб Подільського регіону, що здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі та ресторанного господарства, на 1 січня 2012 року перебувало 5702 об’єкти (у 2000 році 10153 од.), з них 4436 магазини. Ними було продано населенню споживчих товарів на суму 14722,7 млн. грн., що складає 74 % від обсягу 2009 року, обсяг реалізованих продовольчих товарів склав 4950 млн. грн. В порівняні з попереднім роком кількість магазинів у 2011 році зменшилась на 6,1 %, у тому числі у містах та поселеннях міського типу – на 6,9 %, у сільській місцевості – на 5,4 в. п. Кількість ринків з продажу споживчих товарів на кінець 2011 року склала 287 одиниць (що на 18 од. більше у порівнянні з 2000 роком) [42].

У структурі обороту роздрібної торгівлі 37,8 % обсягів становив оборот торгової мережі підприємств (юридичних осіб), 23,2 % – оборот фізичних осіб-підприємців, що мають мережу поза ринками, 39,0 % припадало на оборот ринків. У структурі обороту роздрібної торгівлі переважає частка продажу непродовольчих товарів, їх питома вага складала в середньому 63 %. Частка реалізації продовольчих товарів в обсязі роздрібного товарообороту склала 37 % та майже не змінювалась за останні 5 років.

Аналіз ситуації на споживчому ринку регіону свідчить про зростаючу частку обсягу роздрібного товарообороту (юридичних та фізичних осіб), що складає майже дві третини ринку роздрібної торгівлі регіону, тоді як на організовані та неформальні ринки припадає трохи більше третини. Підприємствами оптової торгівлі за 2011 рік було реалізовано продовольчих товарів на суму 7044,4 млн. грн (у 2010 та 2009 роках – 6325,1 та 5064,3 млн. грн. відповідно), що склало 38 % сукупного оптового товарообороту. В загальнорегіональних обсягах роздрібного товарообороту більш вагомою була частка товарообороту у міських поселеннях – 76,7 %, ресторанного господарства – 74,9 %. Питома вага товарообороту у сільській місцевості склала 23,3% від загального обсягу, ресторанного господарства – 25,1 в. п.

Аналізуючи структуру оптового та роздрібного товарообороту продовольчими товарами можна бачити, що у товарній структурі оптового товарообороту продовольчих товарів основну частину займала оптова торгівля тютюновими виробами (19 %), оліями рослинними (12 %), кондитерськими виробами (7 %), горілкою, іншими міцними спиртовими напоями (5%); у роздрібному товарообороті – м’ясо та птиця, м’ясні вироби (11 %), кондитерські вироби (5 %), молоко та молочні продукти (2 %) тощо. В динаміці обсяги оптового та роздрібного товарообороту за останні п’ять років зросли: у 2,7 рази збільшився оптовий товарооборот та у 2,5 рази – роздрібний товарооборот продовольчими продуктами, що є позитивним фактором розвитку ринку продовольчої продукції у регіоні.

Рівень виробництва і реалізації основних видів продукції рослинництва у досліджуваному господарстві розглянемо у наступній таблиці через показники виходу продукції в центнерах і кількість реалізованої продукції, також в центнерах.

З даних таблиці 2.11 можна зробити висновок, що вихід продукції і кількість реалізованої продукції зернових і зернобобових збільшились за період 2010-2012 років на 26,8 та 49,3 % відповідно, в тому числі вихід продукції пшениці збільшується з 27559 ц у 2010 році до 28387 ц у 2012 році, кількість реалізованої пшениці становила 20665 ц у 2010 р. та 34742 ц у 2012 р., відношення складає 103,0 % і 168,1 %.

Таблиця 2.11

Рівень виробництва і реалізації основних видів продукції рослинництва в СГК «Летава»

Отже, найвищий рівень виробництва і реалізації серед основних видів продукції рослинництва мають пшениця і ячмінь.

Товарність – один з важливих показників господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. Вона являє собою процентне відношення товарної продукції до валового її виробництва і характеризується обсягом реалізації. Високий рівень товарності властивий високо розвинутому сільськогосподарському виробництву, це головний шлях збільшення товарного фонду країни.

Товарність зумовлюється рядом чинників. Вона залежить від величини врожайності, від рівня використання виробленої продукції всередині господарства, від раціональної спеціалізації. Головний шлях збільшення товарного фонду – зростання обсягів виробництва валової продукції рослинництва.

Характерна особливість тваринництва – це висока товарність галузі. Про це свідчить зростання товарного фонду основних видів продукції тваринництва. На товарність тваринницької продукції впливає те, що значна її кількість використовується для особистих потреб у підсобних господарствах. Про рівень товарності основних видів сільськогосподарської продукції СГК «Летава» дізнаємося з наступної таблиці.

Таблиця 2.12

Динаміка виробництва валової і товарної продукції та рівень її товарності в СГК «Летава»

Основна продукція рослинництва СГК «Летава» – це зерно і цукрові буряки. Валовий збір зерна і зернобобових збільшився з 64059 ц у 2010 р. до 81285 ц у 2012 р. або на 17226 ц. Збільшилась кількість реалізованого зерна. У 2010 р. обсяг зерна для продажу склав 51267 ц, а вже у 2012 р. – 76558 ц.

Таким чином, для збільшення пропозиції окремих соціально-важливих товарів на ринку і згладжування тимчасових дисбалансів, що виникають, необхідно:

- проводити постійний моніторинг цінової ситуації і дотримання суб'єктами господарювання антимонопольного законодавства на споживчому ринку, що дозволить своєчасно і ефективно реагувати на виникнення дисбалансів між попитом і пропозицією, на прояв недобросовісної конкуренції і монополізму на ринках;

- формувати продовольчий резерв держави і проводити товарні інтервенції;

- реалізовувати стратегію горизонтальної диверсифікації сільгоспвиробників, що має ряд як економічних, так і соціальних переваг - забезпечується більша зайнятість населення, реалізація ширшого кола соціальних та матеріальних потреб селян тощо.

Поиск по сайту: