Сукупність аналітичних показників оцінки фінансових можливостей підприємства

Підготовчий етап щодо розробки товарної політики є достатньо складним і пов’язаний зі збором інформації з питань кон’юнктури ринку, споживчого попиту на товари, споживачів, оптових покупців, товаровиробників, конкурентів. Це потребує розробки спеціальної програми збору, обробки та аналізу інформації. Вихідними даними для такого є показники статистичної та бухгалтерської звітності, матеріали проведених маркетингових досліджень.

Збір та аналіз інформації про кон’юнктуру ринку на підготовчому етапі до розробки товарної політики дозволить виявити ситуацію, яка склалася на ринку. У процесі аналізу кон’юнктури визначається взаємозв’язок між такими складовими: виробництво – його обсяг, структура, завантаженість виробничих потужностей; попит і споживання за окремими групами споживачів; ціни, їх рівень, динаміка, співставлення за товарами або товарними марками та країнами або регіонами, політика в галузі ціноутворення. Значну частку необхідної інформації про кон’юнктуру ринку можна знайти в статистичній звітності Держкомстату України та його регіональних управлінь, у мережі Інтернет, у періодичних друкованих виданнях економічної орієнтації, інформаційно-аналітичних бюлетенях та інших джерелах. В цих документах міститься різноманітна інформація про пропозиції товарів, ціни та попит на них, а також повідомлення про виробництво нових товарів тощо. Однак слід зазначити, що належна інформаційна система, яка б дозволяла достатньо повно, об’єктивно (без викривлення) оцінювати та прогнозувати кон’юнктуру ринку, в Україні ще не створена.

Запропоновано на основі зібраної інформації про конкурентів підприємствам аналізувати свої конкурентні позиції на ринку та зіставляти їх з позиціями конкурентів, використовуючи метод бальних оцінок. Подібний аналіз передбачає здійснення таких операцій: виявлення потенціалу підприємства шляхом порівняння характеристик ринкових параметрів відносно конкурентів; визначення конкурентних позицій основних пріоритетних конкурентів підприємства, що досліджується, їхнього потенціалу та перспектив розвитку; зіставлення конкурентних можливостей підприємства та його конкурентів (пріоритетного конкурента) на основі побудови багатокутника конкурентноздатності. Такий аналіз дозволяє підприємству ціленаправлено покращувати свої показники за конкретними напрямками.

Рекомендовано також аналізувати не тільки динаміку обсягу продажу товарів підприємства та його основних конкурентів, а також динаміку їх ринкових часток. Рекомендовано розраховувати в динаміці коефіцієнт співвідношення часток ринку, які припадають на підприємство та його конкурентів. Аналіз динаміки часток ринку дозволяє більш глибоко оцінювати ринкову ситуацію та конкурентні позиції підприємства. Причини збільшення ринкової частки підприємства можуть бути викликані тим, що: до незмінної кількості «старих» покупців з постійною швидкістю додаються нові, у тому числі від конкурентів; рівень притоку покупців вищий ніж рівень їх уходу; кількість покупців залишаються незмінною, а деякі з них збільшили обсяг закупівлі товарів.

На основі проведеного аналізу, оцінки конкурентоспроможності підприємства та визначеного необхідного обсягу оптового товарообороту та реалізації послуг, виходячи з цільової суми прибутку, розробляється товарна політика, яка повинна відповідати цілому ряду принципів, сформульованих нами у роботі.

Розроблена товарна політика аграрного підприємства була б неповною, якщо б не визначала напрям дій щодо формування номенклатури супутніх послуг, (інформаційно-консультативних, рекламних, сервісних, фінансових, комерційно-виробничих, технологічних, транспортних), які повинні надавати підприємства з повним циклом обслуговування товаропостачальникам і оптовим покупцям.

Важливим етапом у маркетинговій діяльності підприємства є реалізація розробленої товарної політики, а це залежить від ефективності функціонування перш за все комерційної служби, яка здійснює закупівлю товарів, їх просування та оптовий продаж. Тому необхідно здійснювати аналіз, контроль за ходом її впровадження та коригування у разі необхідності.

У практичній роботі значна увага повинна приділятися спеціалізації аграрних підприємств. Багатьом з них необхідно визначитися зі своєю спеціалізацією та обрати свій цільовий ринок. Рівень і форма спеціалізації оптового підприємства повинні залежати від його розміру, особливостей товарів, що реалізуються, географічної локалізації і віддаленості від товаровиробників та підприємств-споживачів, наявної кількості та особливостей конкурентів. При формуванні стратегічного товарного «портфеля» рекомендується використовувати методичні підходи інтегрованого АВС - ХYZ – аналізу та Закону В. Парето.

Однак для успішного функціонування підприємству слід визначити не тільки свою товарну спеціалізацію, а знайти і найбільш перспективний ринок та окремі його сегменти в межах ринкового простору, де планується здійснювати торговельну діяльність. Це буде його стратегічна зона господарювання, вибір якої обумовлюється багатьма факторами.

Диференціація споживчих вимог є основою сегментації ринку. Вибираючи сегменти ринку, перевагу рекомендовано надавати сегментам з чітко визначеними межами та прогресивним попитом.

Для розробки ефективної товарної політики необхідно суттєво покращити проведення маркетингових досліджень щодо вивчення ринку та попиту (реалізованого, незадоволеного, формуючогося) покупців на товари та послуги, причому дослідження повинно здійснюватися систематично та комплексно.

Рекомендовано у процесі дослідження кон’юнктури ринку вивчати взаємозв’язок між такими складовими: виробництво – його обсяг, структура, завантаженість виробничих потужностей, портфель замовлень тощо; попит і споживання за окремими групами споживачів; товар, його конкурентоспроможність та стан збуту; ціни на товари різних виробників (їх рівень, динаміка) та політика ціноутворення в країні та на підприємстві.

Аналізуючи існуючих і потенційних покупців рекомендовано визначати наступне: «портрет» груп споживачів (кінцевих) за різними параметрами; ставлення споживачів до товарів, які пропонує оптове підприємство; мотивацію споживачів до придбання товарів; склад та особливості оптових покупців - партнерів аграрного підприємства. Досліджуючи відношення споживачів до товарів різноманітних торгових марок, необхідно використовувати різні види опитування (кількісний метод), а також глибинні інтерв’ю, фокус-групи та тестування (якісні методи). Визначаючи мотивацію покупців щодо придбання товарів, необхідно аналізувати дію на споживачів певних чинників, виявляти моделі купівельної поведінки, а саме, економічну, соціологічну і психологічну. Отже, тільки на основі комплексних маркетингових досліджень можна формувати ефективну товарну політику та управляти нею.

Реалізація оптимальної товарної політики в підприємствах надає можливість сільськогосподарським товаровиробникам (особливо малим) закупляти товари у одного (постійного) посередника, для виробничих підприємств теж створюються умови, що сприяють налагодженню випуску необхідних споживачеві товарів та більш успішному їх збуту.

Отже, на вітчизняних аграрних підприємствах необхідно значно підняти рівень аналітичної роботи усіх напрямків діяльності, зокрема тих, що пов'язанні з розробкою товарної політики та її реалізацією, створити сучасну систему обліку, нормативну базу різних показників, налагодити електронний обмін даними між партнерами, і мати відповідне не тільки інформаційне, а і методичне, технічне та кадрове забезпечення. Розв’язання цих проблем дозволить підвищити рівень обґрунтування управлінських рішень і покращити управлінську діяльність підприємства в цілому, визначати сильні та слабкі сторони торговельної діяльності, сконцентрувати діяльність на напрямках, які є найбільш перспективними і прибутковими.

Поиск по сайту: