|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Маркетингові заходи на підтримку обраної товарної стратегіїСвітові тенденції глобалізації, швидкого технічного та технологічного підйому виробництва, зростання темпів розвитку національних ринків і, як наслідок, посилення до жахливого рівня конкурентної боротьби ставлять високі вимоги до стратегічного маркетингу в діяльності господарських суб'єктів. Адже тільки стратегічний маркетинг із властивим йому функціональним апаратом в змозі передбачити і зумовити майбутнє, саме він на даний час є одним з найважливіших елементів конкурентної боротьби [12; 39], а маркетингова стратегія є основним його інструментом, тому саме розробці маркетингових стратегій необхідно приділяти значну увагу, підприємствам, що господарюють в сучасних умовах. Саме маркетингові стратегії допомагають підприємствам цілеспрямовано просуватися вперед. В процесі розробки стратегії підприємство повинно розглядати ситуацію в комплексі, та об'єктивно дивитися на речі, що при грамотному підході дозволить виробити правильну та реальну програму дій, що буде відповідати вимогам ринку, та задовольняти розумні цілі яких хоче досягнути підприємство. Проведення якісних маркетингових досліджень, і, відповідно, організація відділу маркетингу на підприємстві, що відповідає сучасним вимогам, є пріоритетним видом діяльності при реалізації маркетингової стратегії. Щоб удосконалити маркетингову стратегію підприємства треба у відділі маркетингу сконцентрувати фахівців у галузі інформатики, економіки, рекламних технологій, що дозволить підняти рівень маркетингових досліджень на якісно новий рівень. Це дозволить більш чітко формулювати цілі маркетингових досліджень, більш оперативно реагувати на зміну зовнішнього середовища організації, застосовувати прогресивні технології в області ефективної організації інтелектуальної праці, наприклад, використовувати метод "мозкового штурму". Концентрація таких фахівців в одному відділі під єдиним керівництвом дозволить проводити організацію маркетингових досліджень комплексно, з урахуванням всіх можливих аспектів. Також треба залучати фахівців власного підприємства до організації маркетингових досліджень, що дозволить витратити мінімум коштів, провести даний захід оперативно, тому що усунено необхідність проведення заходів з відбору персоналу, потрібних у разі найму працівників з боку, а також зведено до мінімуму час, необхідний для адаптації персоналу у нових умовах роботи. Наступним заходом щодо вдосконалення управління маркетингом на підприємстві є організація в підприємстві ради з маркетингу, що включає керівників провідних служб і відділів підприємства. Загальним завданням функціонування такої ради буде координація зусиль керівників різних підрозділів організації для здійснення ефективної програми з визначення і освоєння нових видів товарів і послуг з урахуванням положення підприємства на ринку в даній сфері бізнесу. Створення такої ради необхідно для вироблення єдиної маркетингової політики на підприємстві, оперативного прийняття управлінських рішень щодо впровадження нових видів товарів і послуг, що виявляються за допомогою проведених маркетингових досліджень, що у свою чергу, дозволить підприємству максимально ефективно реагувати на тиск зовнішнього середовища, більш гнучко і швидко вносити корективи в комерційну діяльність фірми з урахуванням запитів споживачів. У сучасних підприємствах повинен бути розроблений комплекс маркетингу, який дозволить упорядкувати цілі відділу маркетингу. Він включає в себе: 1. Вивчення і оцінку зовнішнього середовища і внутрішнього середовища фірми. 2. Створення нових товарів, які повною мірою відповідали б вимогам споживача. 3. Визначення цінової політики. 4. Просування товарів. 5. Пробний маркетинг на основі малої партії нового товару, для того, щоб виявити динаміку продажів і рівня нормування попиту в рамках плану маркетингу. 6. Організація служби сервісу, для того, щоб організувати збір і аналіз скарг і претензій, рекомендацій щодо підвищення якості товару та провести моніторинг якості нового продукту, виведеного на ринок, який дозволяє своєчасно реагувати на виникаючі вимоги різних цільових груп споживачів. Також ефективність функціонування служби маркетингу можна підвищити за рахунок: 1. Чіткого розподілу праці; 2. Диференціації посадових обов'язків; 3. Розширення сфери діяльності в певному напрямку; 4. Можливості концентрації на поставленому завданні; 5. Чіткої координації виконуваних завдань і формулювання загальних цілей маркетингу; 6. Підвищення мобільності функціонування служби маркетингу; 7. Досягнення кінцевого результату за менший відрізок часу; 8. Підвищення професіоналізму маркетолога; 9. Підвищення матеріальної зацікавленості маркетолога, в залежності від кінцевої мети; 10. Посилення впливу та авторитету маркетингової служби [12; 6]. Сучасним менеджерам треба ретельно аналізувати зовнішнє середовище для своєчасного внесення змін у вибраний курс підприємства. Вони повинні добре знати особливості діяльності своєї компанії, її сильні та слабкі сторони та використовувати стратегічне планування. Стратегічно орієнтовані організації мають істотні переваги, які при правильному використанні можуть зумовити вихід на лідируючі позиції в галузі. До таких переваг відносять: 1. Зменшення до мінімуму негативних наслідків змін, що відбуваються, а також факторів "невизначеності майбутнього"; 2. Можливість врахувати об'єктивні фактори, що формують зміни, зосередитись на вивченні цих факторів; сформувати відповідні інформаційні банки; 3. Можливість отримати необхідну базу для прийняття стратегічних і тактичних рішень; 4. Полегшити роботу по забезпеченню довго - та короткострокової ефективності та прибутковості; 5. Можливість зробити організацію більш керованою, оскільки за наявності системи стратегічних планів є змога порівнювати досягнуті результати з поставленими цілями, конкретизованими у вигляді планових завдань; 6. Можливість встановлення системи стимулювання для розвитку гнучкості та пристосованості організації та окремих її підсистем до змін; 7. Забезпечення динамічності змін через прискорення практичних дій щодо реалізації стратегічних планів на основі відповідної системи регулювання, контролю та аналізу; 8. Створення виробничого потенціалу та системи зовнішніх зв'язків, що є сприйнятливими до змін і дають можливість досягти майбутніх цілей; 9. Реалізація зазначених принципів дає змогу побудувати обґрунтовану послідовність дій щодо реалізації концепції та формування системи стратегічного управління [17; 14]. Таким чином, усе вище викладене допоможе при визначенні та реалізації ефективної маркетингової стратегії. Удосконалення маркетингової стратегії підприємства полягає в тому, щоб у відділі маркетингу були сконцентровані фахівці у галузі інформатики, економіки, рекламних технологій, організуванні в підприємстві раду з маркетингу, чітко розробленому комплекс маркетингу та використанні стратегічного планування. ВИСНОВКИ На основі проведеного аналізу, оцінки конкурентоспроможності підприємства та визначеного необхідного обсягу товарообороту та реалізації послуг, виходячи з цільової суми прибутку, розробляється товарна політика, яка повинна відповідати цілому ряду принципів, сформульованих нами у роботі. Валова продукція в співставних цінах по СГК «Летава» збільшується і складає у 2012 році 14490 тис. грн., а у 2010 році – 13997 тис. грн. Якщо вона збільшується по господарству, то і в галузі рослинництва також збільшується і становить у 2011 році 8691,2 тис. грн., у 2012 році – 8408,3 тис. грн., тоді як за 2010 рік – 7950 тис. грн. Питома вага валової продукції в співставних цінах галузі рослинництва за 2010 рік складала 56,7 %, за 2012 рік – 58,0 %. У показниках витрат виробництва і повної собівартості продукції також спостерігається збільшення як по господарству, так і в галузі рослинництва. Питома вага тваринництва у показниках валової продукції, витрат та собівартості за 2010-2012 роки зменшилась. Повна собівартість продукції в галузі тваринництва збільшується від 13158,5 тис. грн. у 2010 році до 15878,5 тис. грн. у 2012 році, але при цьому питома вага тваринництва за цим показником зменшується і становить у 2010 році – 56,3 %, а у 2012 році – 52,2 %. Розроблена товарна політика аграрного підприємства була б неповною, якщо б не визначала напрям дій щодо формування номенклатури супутніх послуг, (інформаційно-консультативних, рекламних, сервісних, фінансових, комерційно-виробничих, технологічних, транспортних), які повинні надавати підприємства з повним циклом обслуговування товаропостачальникам і оптовим покупцям. Важливим етапом у маркетинговій діяльності підприємства є реалізація розробленої товарної політики, а це залежить від ефективності функціонування перш за все комерційної служби, яка здійснює закупівлю товарів, їх просування та оптовий продаж. Тому необхідно здійснювати аналіз, контроль за ходом її впровадження та коригування у разі необхідності. У практичній роботі значна увага повинна приділятися спеціалізації аграрних підприємств. Багатьом з них необхідно визначитися зі своєю спеціалізацією та обрати свій цільовий ринок. Рівень і форма спеціалізації оптового підприємства повинні залежати від його розміру, особливостей товарів, що реалізуються, географічної локалізації і віддаленості від товаровиробників та підприємств-споживачів, наявної кількості та особливостей конкурентів. При формуванні стратегічного товарного «портфеля» рекомендується використовувати методичні підходи інтегрованого АВС - ХYZ – аналізу та Закону В. Парето. Однак для успішного функціонування підприємству слід визначити не тільки свою товарну спеціалізацію, а знайти і найбільш перспективний ринок та окремі його сегменти в межах ринкового простору, де планується здійснювати торговельну діяльність. Це буде його стратегічна зона господарювання, вибір якої обумовлюється багатьма факторами. Диференціація споживчих вимог є основою сегментації ринку. Вибираючи сегменти ринку, перевагу рекомендовано надавати сегментам з чітко визначеними межами та прогресивним попитом. Для розробки ефективної товарної політики необхідно суттєво покращити проведення маркетингових досліджень щодо вивчення ринку та попиту (реалізованого, незадоволеного, формуючогося) покупців на товари та послуги, причому дослідження повинно здійснюватися систематично та комплексно. Рекомендовано у процесі дослідження кон’юнктури ринку вивчати взаємозв’язок між такими складовими: виробництво – його обсяг, структура, завантаженість виробничих потужностей, портфель замовлень тощо; попит і споживання за окремими групами споживачів; товар, його конкурентоспроможність та стан збуту; ціни на товари різних виробників (їх рівень, динаміка) та політика ціноутворення в країні та на підприємстві. Аналізуючи існуючих і потенційних покупців рекомендовано визначати наступне: «портрет» груп споживачів (кінцевих) за різними параметрами; ставлення споживачів до товарів, які пропонує оптове підприємство; мотивацію споживачів до придбання товарів; склад та особливості оптових покупців - партнерів аграрного підприємства. Досліджуючи відношення споживачів до товарів різноманітних торгових марок, необхідно використовувати різні види опитування (кількісний метод), а також глибинні інтерв’ю, фокус-групи та тестування (якісні методи). Визначаючи мотивацію покупців щодо придбання товарів, необхідно аналізувати дію на споживачів певних чинників, виявляти моделі купівельної поведінки, а саме, економічну, соціологічну і психологічну. Отже, тільки на основі комплексних маркетингових досліджень можна формувати ефективну товарну політику та управляти нею. Реалізація оптимальної товарної політики в підприємствах надає можливість сільськогосподарським товаровиробникам (особливо малим) закупляти товари у одного (постійного) посередника, для виробничих підприємств теж створюються умови, що сприяють налагодженню випуску необхідних споживачеві товарів та більш успішному їх збуту. Отже, на вітчизняних аграрних підприємствах необхідно значно підняти рівень аналітичної роботи усіх напрямків діяльності, зокрема тих, що пов'язанні з розробкою товарної політики та її реалізацією, створити сучасну систему обліку, нормативну базу різних показників, налагодити електронний обмін даними між партнерами, і мати відповідне не тільки інформаційне, а і методичне, технічне та кадрове забезпечення. Розв’язання цих проблем дозволить підвищити рівень обґрунтування управлінських рішень і покращити управлінську діяльність підприємства в цілому, визначати сильні та слабкі сторони торговельної діяльності, сконцентрувати діяльність на напрямках, які є найбільш перспективними і прибутковими. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |