Вибір альтернативної стратегії

Процес вибору альтернативної стратегії подальшого розвитку підприємства передбачає наступні етапи:

ü аналіз діючої стратегії;

ü аналіз портфелю бізнесу;

ü вибір стратегії подальшого розвитку підприємства.

При виборі стратегії подальшого розвитку необхідно враховувати наступні фактори:

1. Стан галузі та позиція підприємства в галузі.

В залежності від того на якому етапі життєвого циклу знаходиться галузь підприємства обирають стратегії, що відповідають цим етапам (зростання, стабілізації, скорочення). При цьому підприємства-лідери максимально використовують можливості які надає їхнє становище в галузі, а слабкі підприємства, звичайно, обирають стратегії що дозволяють посилити їх позиції на ринку. Якщо ж стратегій не має, то слабким підприємствам необхідно покинути галузь також використовуючи одну з альтернатив стратегії скорочення.

Для вибору стратегії подальшого розвитку в залежності від темпів зростання ринку можна використовувати матрицю запропоновану А. Томпсоном і А. Стріклендом, яку зображено на рис. 11.1.

Швидке зростання ринку

 

ІІ квадрант стратегій 1. Перегляд стратегій концентрації. 2. Горизонтальна інтеграція. 3. Злиття. 4. Скорочення. 5. Ліквідація	І квадрант стратегій 1. Концентрація. 2. Вертикальна інтеграція. 3. Централізована диверсифікація.
ІІІ квадрант стратегій 1. Мінімізація витрат. 2. Диверсифікація. 3. Скорочення. 4. Ліквідація.	ІV квадрант стратегій 1. Централізована диверсифікація. 2. Конгломератна диверсифікація. 3. Міжнародна диверсифікація.

Повільне зростання ринку

Рис. 11.1. Матриця А. Томпсона і А. Стрікленда

2. Цілі підприємства характеризують унікальність та оригінальність підприємства, його претензії на майбутнє. Якщо підприємство обирає інтенсивний розвиток – то йому буде відповідати одна із альтернатив стратегії зростання, якщо підприємство прагне зберегти існуюче положення то воно буде використовувати стратегії стабілізації.

3. Інтереси і ставлення вищого керівництва до подальшого розвитку також визначають вибір стратегій. Якщо керівництво отримає внутрішнє задоволення від ризику, то воно буде обирати відповідні цьому стану стратегії. Так, з метою доведення певним особам власної переваги, підприємство може обрати стратегію поглинання іншого підприємства.

4. Фінансові ресурси підприємства завжди визначають його стратегію. Якщо є відповідний запас фінансової міцності, то підприємство буде освоювати нові ринки, нові товари, нові галузі, а якщо такий запас відсутній, але необхідно прагнути зберегти досягнуті позиції. У випадку коли не вдається зберегти досягнутого, необхідно виходити із галузі.

5. Кваліфікація та відповідність персоналу обраній стратегії. Якщо стратегій потребує високої кваліфікації та глибоких знань, то для її втілення в життя не обхідно сформувати відповідний виконавчий персонал.

6. Попередні зобов’язання підприємства в ринках існуючої стратегії завжди будуть нагадувати про себе, при виборі нових стратегій на майбутнє. Тому, при розробці нових стратегій необхідно враховувати той факт, що попередні зобов’язання деякий час можуть стримувати та вносити свої корективи при їх реалізації.

7. Ступінь залежності від зовнішнього середовища також необхідно враховувати при виборі стратегії. Якщо залежність від постачальників знаходится на такому рівні, що не дозволяє збільшити обсяги виробництва, то таке підприємство не може використовувати стратегію зростання.

8. Фактор часу також враховувати, тому що дія сильних сторін, можливостей, загроз на підприємстві з боку зовнішнього середовища в часі змінюються і стратегію можна здійснити лише тоді, коли для цього зьявляються відповідні можливості.

Поиск по сайту: