Обгрунтування рекомендованої товарної стратегії СГК

Аналіз практики формування товарної політики на аграрних підприємствах України з торгівлі господарськими товарами свідчить, що формуванню товарного асортименту, як правило, не передує розробка товарної політики. При цьому звичайно кожне підприємство виходить із своїх фінансових можливостей, стану інформаційного, технічного забезпечення, кваліфікації кадрів, але вони на більшості підприємств знаходяться на конче низькому рівні.

Виходячи з вище зазначеного, пропонуємо для СГК «Летава» типову модель формування товарної політики, яка відображена на рис. 3.1.

Рекомендована модель складається з п’яти етапів, кожний з них потребує певної послідовності дій. Одним з важливих етапів у формуванні товарної політики є підготовчий етап до її розробки. Збирання інформації не можливе без застосування комп’ютерної техніки, що дає можливість не лише реєструвати зміни зовнішніх та внутрішніх факторів, а й пропонувати варіанти рішень з того чи іншого питання.

Підготовчий етап до розробки товарної політики починається з визначення місії та встановлення стратегічних цілей підприємства. Це є базовою основою для формування товарної політики аграрного підприємства. Місія оптового підприємства маркетингової орієнтації повинна відтворювати ті різновиди своєї діяльності, на які орієнтується підприємство, з урахуванням ринкових потреб, кола оптових покупців, особливостей товарів господарського призначення та наявності конкурентних переваг. Визначення місії підприємства надає можливість встановити його стратегічні цілі, які мають відповідати таким вимогам, як підпорядкованість, кількісна визначеність, реальність, сумісність, гнучкість.

	Визначення місії та встановлення стратегічних цілей підприємства
	Підготовчий етап до розробки товарної політики		Визначення: цілі товарної політики; вимог до товарної політики. Розробка програми збору, обробки та аналізу необхідної інформації. Збір та аналіз інформації щодо: кон’юнктури ринку; товаровиробників (спеціалізація, розміри, територіальна віддаленість, обсяг виробництва товарів, їх асортимент, якість) і перспектив їх розвитку; споживачів та їх попиту на товари та послуги; обсягів роздрібного продажу товарів за різними каналами; стану та перспектив розвитку об’єктів роздрібної торгівлі; конкурентів. Аналіз обсягу надходження товарів, їх реалізації, стан товарних запасів на підприємстві. Оцінка потенційних можливостей ринку та підприємства (фінансові ресурси, складські потужності, кадровий потенціал) щодо задоволення потреб та попиту покупців. Визначення необхідного обсягу товарообороту та реалізації послуг, виходячи з цільової суми прибутку.
	Розробка товарної політики		Розробка асортиментної концепції та визначення: широти, глибини товарного асортименту, КСП товарів; співвідношення товарів, які знаходяться на різних стадіях життєвого циклу. Формування асортиментного переліку товарів за 5 асортиментними групами за ознакою їх приналежності до відповідної стадії життєвого циклу. Визначення номенклатури супутніх послуг.
	Вибір найбільш оптимального варіанту товарної політики		Кількісна оцінка результативності декількох варіантів товарної політики та оцінка можливих ризиків. Визначення сильних і слабких сторін різних варіантів товарної політики. Оцінка оптимальності вибраного варіанту товарної політики.
	Реалізація товарної політики		Розробка маркетингових програм реалізації з товарної політики та з інших взаємопов’язаних напрямків діяльності підприємства. Впровадження оптимального варіанту товарної політики.
	Моніторинг стану реалізації товарної політики		Контроль за реалізацією товарної політики. Аналіз стану реалізації товарної політики. Коригування та удосконалення товарної політики.

Рис. 3.1. Модель управління товарною політикою у СГК «Летава»

Визначені напрямки діяльності підприємства обумовлюють мету товарної політики та вимоги до неї. Визначаючи цілі розвитку аграрного підприємства, необхідно враховувати життєвий цикл підприємства і якщо ціллю діяльності обирається "збільшення частки ринку", то її досягнення передбачає вирішення наступних питань: розширення асортименту товарів, що реалізуються, залучення більшої кількості споживачів за рахунок відносно низьких цін, удосконалення технологічного процесу складської обробки товарів, підвищення якості обслуговування оптових покупців, розширення номенклатури супутніх послуг тощо.

Реалізація цих завдань дозволяє збільшити обсяг реалізації товарів, за рахунок чого зростає маса прибутку (за умови, що темп росту доходу більший за темп росту витрат обігу).

Досягнення головної цілі діяльності оптового підприємства забезпечується певним обсягом товарообороту, який можливий лише при наявності відповідного обсягу та асортименту товарних ресурсів. Таким чином, діяльність аграрних підприємств щодо формування товарної політики є визначальною умовою та інструментом досягнення головної цілі підприємства.

Аналіз фінансового стану підприємства є постійною необхідністю кожного підприємства, бо не можна здійснювати господарську діяльність без аналізу його доходів і витрат.

Суттєвим завданнями аналізу фінансових можливостей підприємства є: виявлення чинників, що впливають на формування прибутку, вивчення напрямків і тенденцій розподілу прибутку, виявлення резервів його збільшення, розробка заходів щодо використання цих резервів.

Основними методами аналізу фінансових можливостей підприємства, які використовуються в практиці господарської діяльності, є: горизонтальний, вертикальний, коефіцієнтний та факторний аналізи. Якість фінансового аналізу залежить від застосованої методики, достовірності даних фінансової звітності, а також від кваліфікації фахівців, які проводять даний аналіз. Внутрішній аналіз здійснюється на основі нормативів та їх порівнянні з фактичними показниками фінансової діяльності оптового підприємства.

Один із варіантів відбору аналітичних показників для визначення фінансових можливостей СГК «Летава» наведено у табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Поиск по сайту: