АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Вибір стратегії поведінки

Читайте также:
  1. VІIІ. Приведення нормативно-правової бази у відповідність із завданнями Стратегії
  2. в) фіксовані правила поведінки, що пропонують визначений тип моральних взаємовідносин, які є оптимальними з точки зору професійної діяльності.
  3. Варіанти стратегій розвитку організації й відповідні їм стратегії управління людськими ресурсами
  4. Взаємозв'язок особистісної акцентуації з відхиленнями поведінки
  5. Взаємозв'язок стратегії організації й стратегії управління персоналом
  6. Вибір альтернативної стратегії.
  7. Вибір бази практики
  8. ВИБІР БЛИСКАВКОВІДВОДІВ
  9. Вибір варіанта контрольної роботи
  10. Вибір варіанта контрольної роботи
  11. ВИБІР ВАРІАНТУ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
  12. Вибір варіанту контрольної роботи. Підбір і вивчення літератури.

Одну й ту ж саму мету можна досягти в різні способи. На даному етапі підприємець повинен визначити способи досягнення поставленої мети і вибрати з них найкращий. Для цього розробляється декілька різних варіантів стратегії, з яких підприємець вибирає найбільш прийнятний для свого бізнесу. Варіанти стратегій та підходи до їх класифікації є об’єктом дисципліни «Стратегічне управління», тому розглянемо лише основні положення цієї проблеми. У цілому ефективна стратегія:

1) орієнтується на конкретних користувачів, їх потреби, запити та інтереси;

2) відбиває всі сильні сторони фірми, які в сукупності створюють її конкурентні переваги;

3) містить перелік конкретних задач з реалізації цих конкурентних переваг;

4) містить методи, які дають змогу побороти слабкості фірми та загрози із зовнішнього середовища.

Не зупиняючись на всіх можливих класифікаціях стратегій, звернемо увагу на декілька з них, найбільш характерних для нової фірми. Причому не слід забувати, що на різних етапах життєвого циклу підприємства стратегія може бути різною. Задачею підприємця є: провести аналіз стратегічних альтернатив і вибрати стратегію, яка найбільше його задовольняє. Головний принцип такого вибору: «концентрація зусиль на тому, що найкраще виходить, а не намагання діяти на всіх фронтах». Щодо стратегії поведінки на ринку, то новій фірмі слід віддати перевагу атакуючій позиції (завоюванню частки ринку).

Важливим є привертання до себе перших споживачів і гарна реклама, участь у виставках, презентаціях. Але затягувати терміни атаки не варто, оскільки конкуренти можуть застосувати «контрудари» і переорієнтувати свої дії.

Для того, щоб закріпитись (утриматись) на ринку, необхідна оборонна позиція. Запорукою успіху є захист конкурентних переваг свого товару. Отже, під постійною увагою підприємця знаходяться:

¾ технічне вдосконалення виробничого процесу;

¾ поліпшення якості ІПП;

¾ виважена політика збуту;

¾ маркетинг;

¾ економія на витратах.

Необхідно пам’ятати, що утримати ринок можливо лише:

1) забезпечуючи оновлення ІПП;

2) формуючи нові потреби у покупців;

3) проникаючи у нові сфери використання продукту.

При цьому не є обов’язковим знищувати конкурентів, ліпше з ними «товаришувати» і розширювати обсяги свого ринку разом із конкурентами, а не за рахунок конкурентів. Такої стратегії дотримуються лідери ринку, такі як корпорації IBM і Microsoft, Sun, Cisco та ін.

Крім названих стратегій, відомі й інші (наприклад, стратегія оновлення). У межах цієї стратегії, можна віддати перевагу або стратегії нового продукту, або стратегії диференціації (різноманітності) продукту, коли в центрі уваги знаходиться не принципово новий продукт, а лише його модифікація (варіант).

Можливі й такі стратегії:

1. Розосередження ризику, тобто здійснення своїх операцій не на одному, а на декількох ринках, а також виробництво широкого спектру ІПП;

2. Адаптація до умов, що змінюються (наприклад, інвестування маркетингу, пошук можливостей випуску нових ІПП);

3. Стратегія пасивного маркетингу — відмова від наступу на позиції конкурентів, а звідси — відсутність ризику зворотного удару;

4. Цільові відрахування від прибутку (створення відповідних резервів «на чорний день») та ін.

Можлива також комбінація різних стратегій.


1 | 2 | 3 | 4 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)