У кам’яній темниці

У кам’яному льоху було темно, хоч в око стрель. Сюди кинули вороги Андрія Закривидорогу. Після аркана в козака боліла шия, від ударів – голова.

Навпомацки Андрій обміряв свою темницю. Десять кроків уздовж, дев’ять – у ширину. Висота? Вона, певно, сягала двох Андрієвих зростів. Стеля йшла дугою, власне, це було склепіння. Дугу цю Андрій промацав біля стін. Двері були обковані залізом. Вікон козак не намацав, та й навіщо вони потрібні під землею, ті вікна?

Не раз доводилося Андрієві сидіти в темницях. Він почав пригадувати будову підземних камер. Часто їх обладнували так, що склепіння ловило всі звуки внизу, вони передавались у сусідню кімнату. В цій сусідній кімнаті під стелею був ряд тонких ялинових, укритих лаком дощечок. Вони передавали кожен звук, шепіт і схлип. Кати сиділи й слухали. Звуки проходили, повітря – ні.

Закривидорога ходив темницею та прислухався до своїх кроків. Вони лунали то тихіше, то голосніше. Подумалося, що тихшими звуки можуть бути напроти отієї діри, що веде в сусідню кімнату…

Козак вибрав місце, де звук був найтихіший. Зупинився, підстрибнув, ухопився руками за виступ каменя…

Коли наступного дня стражники відчинили кімнату й увійшли туди зі смолоскипами, вони нікого там не побачили (За С.Тельнюком: 193 сл.)

Опрацювання тексту потрібно розпочати з виконання учнями таких завдань:

· Пояснити лексичне значення слова склепіння ( опукле перекриття, що з’єднує стіни, підпори будівель).

· Дібрати синоніми до слів темниця (тюрма), стражник (вартовий), смолоскип (факел).

· Визначити тему та головну думку тексту.

· З’ясувати, які типи мовлення поєднано в тексті.

· Визначити стиль тексту, свою думку довести.

Пропонуємо шестикласникам відповісти на такі запитання:

· За що козака було ув’язнено ворогами? З чого видно, що його захопили в бою?

· Чому козак знав будову підземних камер?

· Як ви гадаєте, які почуття, охопили козака в темниці?

· Які риси вдачі виявив ув’язнений Закривидорога? Завдяки яким якостям вибрався на волю?

· Які почуття викликав у вас текст? Як ви оцінюєте вчинок козака Закривидороги?

Після заслуховування й обговорення відповідей на питання шестикласники складають план тексту.

Орієнтовний:

1. Козак Закривидорога в темниці.

2. Андрій навпомацки вивчає підземну камеру.

3. Якою була темниця:

а) десять кроків уздовж, дев’ять – у ширину;

б) висота сягала двох людських зростів;

в) стеля утворювала склепіння;

г) двері були обковані залізом, вікон не було.

3. Особливості обладнання «кам’яних мішків».

4. Кроки потихшали напроти дірки.

5. Козак визначив місце для втечі.

6. Наступного дня темниця була порожня.

До козацької теми можна звернутися і в процесі вивчення в 6 класі лексикології.Закріплюючи вивчене про застарілі слова та неологізми, можна запропонувати школярам таку вправу:

Уявіть, що машина часу перенесла вас у Запорозьку Січ. Це дало вам можливість розповісти нашим предкам про життя сучасних українців. Складіть висловлювання на тему «Моя мандрівка в козацьку давнину». Використайте застарілі слова та неологізми.

Дати простір дитячій уяві й фантазії можна, запропонувавши для самостійного виконання таку вправу[2]:

Прочитай. Усно продовж за поданим початком казку. Розкажи її продовження в класі. Удома продовження казки запиши. Добери до казки заголовок, упиши його у відповідний рядок.

_________________________________

(заголовок)

На Запорозькій Січі був цікавий звичай. Новачок, котрий вступав у Січове товариство, мав поміняти своє прізвище на козацьке прізвисько. Добираючи його новому побратимові, козаки любили пожартувати, незлостиво покепкувати з товариша. Тому багатьох нагородили такими кумедними прізвиськами, як Затуливітер, Неїжборщ, Непийвода, Недайкаша, Паливода, Загнибіда, Скачистрибайло.

Були серед запорожців четверо друзів: Пильнослух, Багатоказайло, Всечитака та Перомпишенко. Чому козаки наділили їх такими прізвиськами? Тому що кожен був неперевершений у чомусь одному,

Пильнослух мав гострий і витончений слух: чув те, що на другому березі моря говорилося пошепки. Говорити він не любив, а писати не вмів. Всечитака легко читав будь-який текст, записаний будь-якою мовою. Але людей він слухав неуважно, а балакав неохоче. Багатоказайло вирізнявся красномовством, умів переконувати, але на читання не мав терпіння, а писати йому було лінь. Перомпишенко мав чіткий і красивий почерк, але слова з нього й обценьками не витягнеш, а слухаючи людей, він засинав.

Якось Пильнослух, замріявшись, упав у глибочезну яму. Друзі кинулися його рятувати. Так усі четверо опинилися в Порталі часу, через який неждано-негадано потрапили… у ХХІ століття.

Прийнявши козаків за біженців із гарячих точок, наші сучасники оселили їх у санаторії й забезпечили всім необхідним. Перомпишенкові й Всечитаці видали один на двох мобільний телефон, Пильнослухові — ноутбук, Багатоказайлові — айпад…

Вправу школярі можуть виконати, об’єднавшись у групи або в пари. Складену учнями кінцівку тексту обов’язково потрібно прослухати й обговорити в класі, звернувши увагу на те, що такі звичаї українських козаків, як взаємовиручка, і такі риси вдачі, як сміливість, кмітливість, тямущість і почуття гумору, їхнім нащадкам, а нашим сучасникам передались у спадок повною мірою.

«Задля консолідації суспільства необхідно посилити національно-патріотичний характер навчання та виховання, передбачивши використання у виховній роботі з учнями кращих традицій та звичаїв Українського народу.

Для прикладу, проявами патріотизму є громадянський вчинок юних нахімовців, які під час перепідпорядкування Севастопольської військово-морської академії Російській Федерації на знак протесту заспівали Державний Гімн України, поведінка учнів Української гімназії у м. Сімферополь. Безперечним прикладом патріотичного виховання є сучасні військові», - сказано в листі МОН України від 25.07.2014 № 1/9-376 «Про методичні рекомендації з питань організації виховної роботи в навчальних закладах у 2014/2015 н.р.»

Замислитися над суттю яскравих виявів патріотизму наших сучасників допоможе робота над передбаченим навчальною програмою твором-роздумом про вчинки людей [3].

Шестикласникам необхідно пояснити, що вчинок — це дія, у якій визначають такі складники: мотив (спонукання, зацікавленості), намір, мету, власне дію, наслідки, самооцінку людиною власного вчинку та її ставлення до його оцінки, складеної іншими людьми.

У вчинку яскраво проявляється особистість — її потреби, ставлення до дійсності, характер. У вчинку проявляються такі риси особистості, як порядність/підлість, сміливість/боягузтво, відповідальність/нена дійність та ін. Вчинки оцінюються як патріотичний або зрадницький, героїчний або боягузливий, чесний або нечесний і т.ін.

Про патріотичні вчинки наших співгромадян може розповісти вчитель або заздалегідь підготовлений учень. Подаємо відповідну інформацію.

Поиск по сайту: