 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Необхідно ознайомитися з переліком НПА, що входять до кожної групи
Структура закону передбачає статті, що об’єднані у розділи:
Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯРозділ II. ЗАСАДИ ПРОВЕДЕННЯ ОЦІНКИ МАЙНА
Розділ III. НАБУТТЯ ПРАВА НА ЗАНЯТТЯ ОЦІНОЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
Розділ IV. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОЦІНОЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Розділ V. САМОРЕГУЛІВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОЦІНЮВАЧІВ
Розділ VI. ПРАВА, ОБОВ'ЯЗКИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ОЦІНЮВАЧІВ І СУБ'ЄКТІВ ОЦІНОЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Розділ VII. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
12 (держ. іспит) правове регулювання оцінювання землі в Україні: зміст, завдання.
Правове регулювання оцінки земель здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Закону України «Про оцінку земель», законів України, інших нормативно-правових актів (НС № 2), прийнятих відповідно до них. Відповідно до статті 13 Конституції України: Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської)економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Стаття 201 Земельного Кодексу визначає види грошової оцінки земельних ділянок: залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Закон України «Про оцінку земель» визначає правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов'язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель. Відповідно ЗУ «Про оцінку земель» (ст. 3), об'єктами оцінки земель є: територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, території оціночних районів та зон, земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України. В законі (ст. 4) також визначені принципи та види (ст. 5) оцінки земель. Залежно від мети та методів проведення оцінка земель поділяється на такі види: - бонітування ґрунтів; - економічна оцінка земель; - грошова оцінка земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки. Суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є: - органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють управління у сфері оцінки земель, а також юридичні та фізичні особи, заінтересовані у проведенні оцінки земельних ділянок; - юридичні особи - суб'єкти господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, що мають у своєму складі оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок та які отримали ліцензії на виконання землеоціночних робіт увстановленому законом порядку; - фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які отримали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок та ліцензію на виконання землеоціночних робіт у встановленому законом порядку; - юридичні особи - суб'єкти господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які в установленому законом порядку отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою.В Законі (ст. 13) визначені випадки обов'язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок, як нормативної, так й експертної.
29/30/31. Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.
До таких нормативно – правових актів відноситься Постанова Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1891 «Про затвердження Методики оцінки майна».
Методика оцінки майна складається з наступних частин:
- загальні питання, де визначені випадки застосування даної методики та розкрито сутність певних категорій, що застосовуються в даному НПА,
- підготовчий етап до оцінки майна,
- порядок погодження та затвердження оцінки майна,
- визначення розміру статутного капіталу відкритого акціонерного товариства, що створюється в процесі приватизації,
- визначення розміру статутного капіталу відкритого акціонерного товариства (пайового фонду колективного сільськогосподарського підприємства), що створюється на базі майна радгоспів,інших державних сільськогосподарських підприємств та підприємств рибного господарства,
- особливості визначення вартості внесків учасників та засновників до статутних капіталів господарських товариств,
- особливості оцінки цілісних майнових комплексів,
- особливості оцінки пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що належать державі,
- особливості оцінки часток (паїв, акцій),
- особливості оцінки об'єктів незавершеного будівництва.
Ця Методика застосовується для проведення оцінки майна у таких випадках:
- приватизації (корпоратизації);
- створення підприємств (господарських товариств) на базі державного та комунального майна, а також майна господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна) у статутному капіталі та у разі відчуження такого майна у випадках, встановлених законодавством, крім випадків відчуження рухомого майна згідно із Законом України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" визначення вартості внесків учасників (засновників) господарських товариств у разі, коли до статутних капіталів зазначених товариств вноситься державне (комунальне) майно, майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна) у статутному капіталі;
- визначення вартості цілісних майнових комплексів господарських товариств, до статутних капіталів яких вноситься державне (комунальне) майно;
- виділення або визначення часток майна у спільному майні, в якому є державна (комунальна) частка;
- застави державного та комунального майна, а також майна господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна) у статутному капіталі;
- повернення об'єктів приватизації у державну власність, у тому
числі за рішенням суду.
Відповідно до цієї Методики проводиться оцінка об'єктів у матеріальній формі (крім земельних ділянок), об'єктів у нематеріальній формі та цілісних майнових комплексів.
Зміст роботи підготовчого етапу залежить від цілей та об’єкту оцінки. Основними складовими цього процесу можна визначити такі: утворення державним органом приватизації інвентаризаційної комісії, визначення державним органом приватизації дати оцінки, проведення інвентаризації, відбір державним органом приватизації на конкурсних засадах суб'єкта оціночної діяльності, затвердження державним органом приватизації зведеного акта інвентаризації майна,
50 – 51. У відповідності до Господарського кодексу України, до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності.
Випадки обов’язкового проведення оцінки майна:
- приватизації (корпоратизації); - створення підприємств (господарських товариств) на базі державного та коммунального майна, а також майна господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна) у статутному капіталі та у разі відчуження такого майна у випадках, встановлених законодавством, - визначення вартості внесків учасників (засновників) господарських товариств у разі, коли до статутних капіталів зазначених товариств вноситься державне (комунальне) майно, майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунальногомайна) у статутному капіталі; - визначення вартості цілісних майнових комплексів господарських товариств, до статутних капіталів яких вноситься державне (комунальне) майно; - виділення або визначення часток майна у спільному майні, в якому є державна (комунальна) частка; - застави державного та комунального майна, а також майна господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна) у статутному капіталі; - повернення об'єктів приватизації у державну власність, у тому числі за рішенням суду.
Слід зауважити, процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими
актами з оцінки майна.
Оцінка державного майна регулюється Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», Методикою оцінки майна, Методикою оцінки вартості об'єктів оренди, порядку викупу орендарем оборотних матеріальних засобів та порядку надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів.
Управління об'єктами державної власності відповідно до Закону України « Про управління об'єктами державної власності» здійснюють Кабінет Міністрів України і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. Згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Оцінка державного майна здійснюється суб'єктами оціночної діяльності: - суб'єктами господарювання, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності; - органами державної влади, органами місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі. Оцінка майна з метою створення підприємства здійснюється як для індивідуально визначеного майна (основних засобів, нематеріальних активів, фінансових інвестицій), так і для підприємства у вигляді цілісного майнового комплексу, а також пакетів акцій або корпоративних часток, іншого майна, яке відповідно до законодавства може бути внесено до статутного фонду підприємства Процедура створення підприємства може відбуватися з використанням як державного або комунального майна, при цьому процес створення підприємства обов’язково контролюється та погоджується Фондом державного майна України та іншими уповноваженими органами, так і майна приватної форми власності. З метою створення підприємства з часткою державного або комунального майна, що перевищує 25% від статутного фонду обов’язковим є проведення конкурсу з відбору суб’єкту оціночної діяльності, що здійснюється органами приватизації. Реорганізація, банкрутство, ліквідація підприємств регулюється Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом і державними цільовими фондами”, Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та іншими законодавчими та нормативними актами. Відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”: 1. Майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі продажу майна на аукціоні вартість майна, що визначається шляхом його оцінки, є початковою вартістю. 2. Для здійснення оцінки майна арбітражний керуючий має право залучати на підставі договору суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання з оплатою їх послуг за рахунок коштів, одержаних від виробничої діяльності боржника, визнаного банкрутом, або реалізації його майна, якщо інше не встановлено комітетом кредиторів.Визначення вартості об’ктів приватизації з метою відчуження шляхом викупу або продажу за конкурсом впроваджується відносно майна, в якому міститься частка державного або комунального майна. В даному випадку узгодження робот з оцінки об’єктів приватизації впроваджується органами приватизації (Фондом державного майна України, органами місцевого самоврядування). Для цілей даної оцінки відповідно до Методики, затвердженої постановою КМУ №1891, передбачено проведення інвентаризації, після затвердження якої на конкурсних засадах обирається суб’єкт оціночної діяльності, звіт про незалежну оцінку підлягає обов’язковому рецензуванню та затвердженню органами приватизац
Застава майна (іпотека) за вимогою фінансової установи, може також потребувати проведення незалежної оцінки. При цьому сьогодні більшість банківських установ встановлює особливі вимоги щодо суб’єктів оціночної діяльності. Вимоги щодо акредитації суб’єктів оціночної діяльності встановлюється внутрішніми наказами банків. Проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок при складені цивільно-правових угод є обов’язковим.ії.
У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
52-53-54. Закон України "Про оренду державного та комунального майна" покликаний забезпечити підвищення ефективності використання державного та комунального майна шляхом передачі його в оренду фізичним та юридичним особам.
Цей Закон регулює:- організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів; - майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.В Законі визначені: поняття оренди, об’єкти оренди, орендодавці, орендарі, порядок прийняття рішення про оренду, порядок укладання договору оренди, істотні умови договору, основні обов’язки орендаря, орендна плата та інші питання, пов’язані з орендою державного та комунального майна.Згідно статті 11 «Оцінка об'єкта оренди»: оцінка об'єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Постановою Кабінета Міністрів України в редакції 2003 року (МЕТОДИКА оцінки об'єктів оренди).
Відповідно до цієї Методики здійснюється оцінка майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, яке належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, що передається в оренду, а саме:
- цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць);
- нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) та іншого окремого індивідуально визначеного майна підприємств (машин, устаткування, інших облікових одиниць основних засобів, нематеріальних активів та інших цінностей, що виділяються у самостійний об'єкт оренди згідно із законодавством);
- майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації).
Оцінка об'єктів оренди проводиться з метою визначення вартості таких об'єктів згідно з положеннями (національними стандартами) оцінки майна та цією Методикою з урахуванням положень (стандартів) бухгалтерського обліку для відображення її в договорі оренди та використання під час розрахунку орендної плати.
Оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди.Оцінка цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу проводиться комісією, на підставі складеного на дату проведення оцінки передавального балансу, в якому відображені результати незалежної оцінки основних засобів, довгострокових біологічних активів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів та оборотних матеріальних засобів (запасів).
До складу комісії з оцінки майна, що передається в оренду, включаються в обов'язковому порядку представники орендодавця та органу, уповноваженого управляти зазначеним майном, а також можуть входити представники особи, що подала заяву про оренду.
Під час проведення оцінки визначається вартість майна, що:
передається в оренду;
надається орендареві на умовах кредиту;
передається на утримання або зберігання орендареві;
викуповується орендарем.
Оцінка цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу проводиться після закінчення підготовчого етапу, під час якого:
- проводиться інвентаризація майна підприємства на визначену орендодавцем дату оцінки;
- комісією на підставі поданих матеріалів інвентаризації визначається склад майна, що передається в оренду, на утримання або зберігання орендарю, надається орендареві на умовах кредиту, викуповується орендарем;
- визначається суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання для проведення незалежної оцінки.
Оцінка цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу проводиться у такій послідовності:
- укладення договору про проведення незалежної оцінки майна;
- проведення незалежної оцінки основних засобів, довгострокових біологічних активів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, оборотних матеріальних засобів (запасів) відповідно до положень (національних стандартів) оцінки майна;
- рецензування звіту про оцінку майна;
- відображення результатів незалежної оцінки в бухгалтерському обліку підприємства з подальшим складенням передавального балансу;
- проведення стандартизованої оцінки цілісного майнового комплексу на підставі даних передавального балансу і складення акта встановленого зразка;
- рецензування і затвердження акта оцінки цілісного майнового комплексу.
Інвентаризація проводиться відповідно до Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
2 березня 1993 р. N 158, та положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
Одночасно з проведенням інвентаризації здійснюється у встановленому законодавством порядку аудиторська перевірка стану бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності на підприємстві, цілісний майновий комплекс якого або його структурного підрозділу передається в оренду.
Оцінка цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу здійснюється станом на останнє число місяця, на яке проводиться інвентаризація майна та складається передавальний баланс. До 15 числа місяця, що настає після дати інвентаризації комісії з інвентаризації подають протокол інвентаризації, передавальний баланс, затверджені керівником підприємства, та інші дані, необхідні для оцінки майна, до
комісії (зазначений строк може бути продовжений за рішенням
орендодавця, але не більш як на 15 днів).
Вартість майна, що передається в оренду, визначається шляхом підсумовування всіх активів, які входять до цілісного майнового комплексу підприємства, структурного підрозділу підприємства, крім оборотних засобів та довгострокових фінансових інвестицій. Вартість основних засобів та нематеріальних активів визначається за результатами незалежної оцінки.
У разі оренди нерухомого майна здійснюється його незалежна оцінка. При цьому вартість робіт з оцінки оплачується за домовленістю сторін договору оренди.
Оцінка нерухомого майна проводиться із застосуванням бази, що відповідає ринковій або спеціальній вартості. При цьому ринкова і спеціальна вартість визначаються відповідно до вимог Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і
майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р.
У разі передачі в оренду нерухомого майна, орендодавцем якого є орган, визначений абзацах другому і третьому статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", звіт про незалежну оцінку розглядається і рецензується зазначеним органом.
У разі передачі в оренду нерухомого майна, орендодавцем якого є підприємство, висновок про вартість майна затверджується органом, що уповноважений управляти майном такого підприємства.
Якщо органом, що управляє майном підприємства, є Кабінет Міністрів України, звіт про незалежну оцінку розглядається і рецензується Фондом державного майна.
Якщо для розрахунку орендної плати не передбачено здійснення незалежної оцінки нерухомого майна, може здійснюватися стандартизована оцінка зазначеного майна.
55. В процесі господарської діяльності підприємства трапляються переоцінки активів.
Згідно методики відображення незалежної оцінки для цілей бухгалтерського обліку, визначено обов’язкові випадки проведення незалежної оцінки (ст.7 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»): 1. переоцінка основних фондів для цілей бухгалтерського обліку; 2. оподаткування майна згідно з законом; 3. визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом; 4. визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін.
Нормативно - правове регулювання переоцінки майна для цілей фінансової звітності відбувається на основі основних НПА щодо оцінки майна та Положень (стандартів) бухгалтерського обліку № 7 «Основні засоби», №14 «Оренда».
Згідно з стандартом 7 бухобліку: “Підприємство може переоцінювати об'єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об'єкту істотно відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об'єкту основних засобів на ту ж дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт.
При переоцінці основних засобів підприємства, майно розділяється на дві групи: спеціалізоване і надлишкове.
· “спеціалізоване майно - майно, що, як правило, не буває самостійним об'єктом продажу на ринку і має найбільшу корисність та цінність у складі цілісного майнового комплексу;
· надлишкове майно - майно, що не використовується у господарській діяльності підприємства і максимальна цінність якого досягається внаслідок відчуження” (НС №1).
Згідно з Національним стандартом №1: “Оцінка майна з метою відображення її результатів у бухгалтерському обліку в порядку, встановленому законодавством про бухгалтерський облік, проводиться з урахуванням того, що:
· справедлива вартість активу дорівнює його ринковій вартості у разі можливості її визначення у порядку, встановленому цим та іншими національними стандартами;
· справедлива вартість активу, який може бути віднесено до спеціалізованого майна, майна спеціального призначення або спеціальної конструкції, дорівнює його залишковій вартості заміщення (відтворення);
· ліквідаційна вартість активу згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку дорівнює його вартості ліквідації згідно з цим Стандартом;
· надлишкові активи оцінюються з урахуванням принципу їх найбільш ефективного використання із застосуванням такої бази оцінки, як ринкова вартість або вартість ліквідації, з дотриманням відповідних умов, що висуваються до їх визначення.
Для переоцінки певних видів майна можуть застосовуватися різні підходи. Як база оцінки може виступати ринкова вартість або, для спеціалізованого майна, залишкова вартість заміщення (відтворення).
Для виконання робіт по переоцінці основних засобів підприємства згідно Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльность в Україні” необхідне укладення договору на проведення незалежної оцінки між власником майна, особою, у якої майно знаходиться на законних підставах або особою, що діє на підставі довіреності, виданої зазначеними особами а також суб'єктом оціночної діяльності, що має сертифікат Фонду державного майна України на проведення оцінки по напрямах, відповідних оцінюваним активам підприємства.
Поиск по сайту: