Заочний розгляд цивільної справи

В деяких випадках, коли відповідач не з’являється у судове засідання, суду необхідно вирішити питання про відкладення розгляду справи або розгляд справи у його відсутність. Це, в свою чергу, накладає негативний відбиток на оперативність розгляду справи, а також формування повної доказової бази та встановлення дійсних обставин справи. Тому для уникнення таких негативних явищ цивільний процесуальний закон допускає заочний розгляд справи. Найменування такої форми судового розгляду цивільної справи вказує на заочність для відповідача, оскільки позивач у такій справі повинен бути присутній у судовому засіданні. Положення про можливість постановлення заочного рішення та його виконання повинні стимулювати відповідача до явки у судове засідання, ведення справи і уникати зловживання відповідачем своїм правом брати участь у судових засіданнях.Закон передбачає дві умови для заочного розгляду справи. По-перше, відповідач не з’явився у судове засідання, при чому він належним чином повідомлений про судове засідання або не з’явився з причин, які визнані судом неповажними (ст. 169 ЦПК). Якщо у справі бере участь декілька відповідачів, то заочний розгляд справи можливий тільки у випадку неявки усіх співвідповідачів. Якщо у справі немає відомостей про вручення повідомлення про судове засідання, заочний судовий розгляд також відбутися не може. Другою умовою є те, що на заочний розгляд справи повинна бути згода позивача (усіх співпозивачів). Процесуальний порядок розгляду справи визначений ст.ст. 224-233 ЦПК.Отже, заочний розгляд справи – це форма судового розгляду цивільної справи при відсутності відповідача, який не з’явився до суду без поважних причин, з наданням йому права звернутися із заявою про перегляд рішення по справі судом, який його ухвалив. Заочний розгляд справи може відбуватися і тоді, коли залишить залу судового засідання до ухвалення рішення у справі.Заочний розгляд справи не є самостійною формою розгляду та вирішення спору про право цивільне, адже підстави для його застосування з’ясовуються, як правило, у підготовчій частині судового засідання. Тому головуючий у випадку неявки відповідача, запитавши згоди позивача та вислухавши думку інших осіб, які беруть участь у справі, з приводу заочного розгляду справи, постановляє по цьому питанню ухвалу.Безпосередній розгляд справи та ухвалення рішення відбуваються за загальними правилами з винятками і доповненнями, встановленими законом, які обумовлені відсутністю у судовому засіданні відповідача. Суд заслуховує пояснення позивача та інших осіб, які беруть участь у справі, досліджує усі докази, які є у справі. У судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 173 ЦПК можуть заслуховуватися і досліджуватися письмові пояснення відповідача щодо заявлених вимог. За результатами розгляду справи суд ухвалює рішення, виходячи із заявлених позовних вимог та на підставі доказів, які подані чи повідомлення про котрі було здійснено до чи під час попереднього судового засідання.Особливість заочного розгляду цивільної справи полягає у тому, що при ньому неможливою є зміна позивачем предмета або підстави позову, зміна розміру позовних вимог (ст. 224 ЦПК), неможливим видається також прийняття та дослідження судом інших доказів, незважаючи навіть на поважність причин несвоєчасності їх подання до суду. Це не означає, що права позивача обмежені, адже якщо він бажає скористатися такими правами, то суд зобов’язаний відкласти розгляд у такій справі.

Поиск по сайту: