Грудня 2014 року м. Київ

Суддя апеляційного суду Київської області Матюшко М.П., за участю водія ОСОБА_1 розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Баришівського районного суду Київської області від 23 вересня 2014 року, якою провадження щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, непрацюючого,

закрито у зв'язку із його неосудністю,

в с т а н о в и в:

Відповідно до постанови, 15 серпня 2014 року близько 18 години 10 хвилин, ОСОБА_1 в смт. Баришівка по вул. Жовтневій Київської області керував велосипедом та при здійсненні маневру ліворуч, не подав жест рукою, не переконався, що це буде безпечним, в результаті чого здійснив зіткнення із автомобілем НОМЕР_1 під керуванням водія - ОСОБА_2.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить поновити строк на оскарження постанови від 23.09.2014 року та скасувати постанову Баришівського районного суду Київської області постановивши нове рішення. Свої апеляційні вимоги мотивує тим, що судом першої інстанції невірно було приєднано до матеріалів справи довідку про хворобу ОСОБА_1, не було здійснено експертизу на ступінь неосудності. На думку апелянта, суд залишив поза увагою той факт, що у відповідно до законодавства України відповідальність за спричинення матеріальних збитків недієздатною особою несе її опікун (піклувальник).

Заслухавши думку ОСОБА_1, який просив постанову суду залишити без змін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав, а клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає до задоволення, оскільки строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин.

Згідно з ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно ст. 20 КУпАП, не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.

Довідка, що міститься в матеріалах справи / а.п. 11/, вказує на наявність в ОСОБА_1 розумової відсталості з діагнозом дебілізм в легкій формі. Врахування її судом першої інстанції вказує на всебічну оцінку особи ОСОБА_1

Слід відмітити, що питання про відшкодування шкоди, завданої недієздатною особою, та матеріальної відповідальності опікуна виходить за межі судового розгляду стосовно справи про адміністративне правопорушення та має вирішуватися в рамках цивільного судочинства.

Таким чином, при вирішенні питання про закриття справи про адміністративне правопорушення, судом першої інстанції вірно було враховано характер скоєного, наявність пом'якшуючих обставин (хвороба - дебілізм в легко вираженій формі) ОСОБА_1

Суд, на підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження зазначеної постанови суду. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову судді Баришівського районного суду Київської області від 23 вересня 2014 року відносно закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - залишити без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя (підпис)

Поиск по сайту: