Зі статті Иосифа Сталіна «Відповідь товариша.» українцям у тилу і на фронті» (17 грудня 1917р.)

«Конфлікт виник не з питання про цен­тралізм і самовизначення, а з таких трьох конкретних питань:

Перше питання. Конфлікт почався з наказів по фронту члена Генерального Секретаріату Петлюри, що загрожували повною дезорганізацією фронту... Петлюра почав у своїх наказах скликати на Ук­раїну всі українські частини армії і флоту...

Друге питання. Конфлікт, що почався наказами Петлюри, був загострений по­літикою Генерального Секретаріату Ради, який почав роззброєння Ради депутатів України. Загони Генерального Секретарі­ату напали вночі на радянські війська та роззброїли їх.

Третє питання. Конфлікт дійшов до краю, коли Генеральний Секретаріат на­відріз відмовився пропустити революцій­ні війська Рад проти Каледіна...

Від свідомості і революційності укра­їнських робітників та солдатів залежить закликати до порядку свій Генеральний Секретаріат або перебрати його в інтере­сах мирного розв'язання небезпечного конфлікту».

З відповіді Генерального Секретаріату Центральної Ради па ультиматум Раднаркому РРФСР (5 грудня 1917р.)

«Генеральний Секретаріат у заяві [Рад;] Народних Комісарів про визнання ними Української Республіки убачає або нещи­рість, або протиріччя самих собі.

Не можна одночасно визначити право на самовизначення аж до відокремлення і в той же час робити грубий замах на це право нав'язуванням своїх форм держав­ного устрою самовизначення держав, як це робити Рада Народних Комісарів Ве­ликоросії...

Звідси випливають і подальші відповіді на запитання Ради Народних Комісарів.

Єдність фронту визначає і Генеральний Секретаріат Української Народної Республіки, але після того як Рада Народних Комісарів Великоросії зруйнувала цей фронт внесенням в нього повної дезорга­нізації, після того, як більшовицькі части­ни залишають і оголюють фронт, Гене­ральний Секретаріат не знаходить можли­вості єдино силами українських частин охороняти усю величезну лінію фронту...

Що стосується другого питання про пропуск частин через територію Українсь­кої Народної Республіки, то Генеральний Секретаріат займає певну позицію: він признає право на самовизначення кожної національності або області аж до відок­ремлення, тому нав'язування Великоросії, Дону, Уралу, Сибіру, Бессарабії або кому іншому свого сприйняття політичного управління Генеральний Секретаріат не вважає логічним і можливим...

Нарешті, відносно четвертого питання, чи буде Рада роззброювати неукраїнський полон. Генеральний Секретаріат заявляє, що на території Української Народної Рес­публіки влада належить демократії Укра­їни. Всілякі замахи збройної сили на цю владу будуть придушуватися тією ж си­лою».

Завдання: - Уважно ознайомтеся з доку­ментами, враховуючи аргументи кожної зі сторін. Уявіть себе сучасником і учасником тих подій. Визначить своє ставлення до цього конфлікту. Свою думку обґрунтуйте.

- Проаналізуйте ультиматум Раднаркому за таким планом:

1. Ставлення радянського уряду до УНР.

2. Умови дип­ломатичного визнання УНР

3. Можливі наслідки ультиматуму для УНР.

Дайте влас­ну оцінку цьому документові.

З «IV Універсалу Української Централь­ної Ради» (9(22) січня 1918р.)

«...Але з тяжку годину відродилась воля України. Чотири роки лютої війни знеси­лили наш край і людність. Фабрики това­рів не виробляють. Заводи спиняються. Залізниці розхитані. Гроші в ціні падають. Хліба зменшується. Насуває голод. По краю розплодились юрби грабіжників і злодіїв.

Через усе це не могли відбутися вибори в Українські Установчі збори в приписа­ний нашим попереднім універсалом час. Ці Збори, призначені на нинішній день, не змогли зібратись.

А тим часом петроградське правительство народних комісарів, щоб приверну­ти під свою владу вільну Українську Рес­публіку, оповістило війну Україні і наси­лає на наші землі своє військо...

...Ми, Українська Центральна Рада, сповіщаємо всіх громадян України:

Однині Українська Народна Республі­ка стає самостійною, ні від нікого не за­лежною, вільною, суверенною державою українського народу.

Власть в ній буде належати тільки на­родові України, іменем якого, поки збе­руться Українські Установчі збори, буде­мо правити ми, Українська Центральна Рада, представництво робочого народу, селян, робітників ї солдатів, та наш вико­нуючий орган, який однині матиме назву Ради Народних Міністрів.

Незмірно тяжка війна, розпочата буржу­азними правительствами тяжко мучила нам народ, знищила наш край, розбила господарство. Тепер тому мусить бути кінець!

В справі земельній комісія. вибрана на останній сесії нашій, вже зробила закон про передачу землі трудовому народові без викупу, прийнявши за основу скасу­вання власності і соціалізацію землі згід­но з нашою постановою на сьомій сесії.

...В самостійній Українській Народній Республіці нації користуватимуться пра­вом національно-персональної автоно­мії...»

Завдання: - Виявіть центральну тезу IV Універсалу, а також причини його прого­лошення. Свої думки обґрунтуйте.

- Проаналізуйте документ за таким планом:

І. Причини проголошення універсалу.

2. Основна ідея його.

3. Пер­ші заходи самостійної держави.

4. Історич­не значення Універсалу.

Поиск по сайту: