З Декларації Директорії 'УНР

Героїчним поривом українського озброєного трудового народу зметено з лиця землі української руйнуюче поміщицько-монархічне панування - гетьманщину.

До повного вирішення земельної реформи Директорія Українсь­кої Народної Республіки оголосила: всі дрібні селянські господар­ства і всі трудові господарства залишаються в користуванні попередніх їх власників непорушними, а решта земель перехо­дить у користування безземельних і малоземельних селян, в пер­шу чергу тих, хто пішов у військо Республіки для боротьби з бувшим гетьманом. Ця постанова стосується також до монастир­ських, церковних і казенних земель.

Постановою 9 грудня Директорія одмінила всі закони і постанови гетьманського уряду в сфері робітничої політики. Відновлено восьмигодинний робочий день. Знов установлено договори, право коаліцій і страйків, а також усю повноту прав ро­бітничих фабричних комітетів.

Кому належить влада?

Директорія є тимчасова верховна влада революційного часу... Влада в Українській Народній Республіці повинна належати лише класам працюючим - робітництву й селянству, тим класам, що здобули цю владу своєю кров'ю.

Гріхи буржуазії

Так звані «пануючі класи», класи земельної, промислової буржуа­зії, за сім місяців цілковитого, нічим не обмеженого свого панування на Україні доказали свою цілковиту нездатність і надзвичайну шкі­дливість для всього народу і управління державою.... З боку революційного правительства, поставленого народом, що в гніві й муках постав проти цих гнобителів, було би злочинст­вом супроти всього краю після всього цього допустити ці класи до участі в управлінні країною.

Робітничий контроль

Усі зусилля свої Директорія направить на таку організацію народ­ного господарства, яка б відповідала сучасному переходовому моменту, коли нищиться старий капіталістичний світ й на його руїнах сходять паростки нового всесвітнього ладу, який не зна­тиме ніякого гніту і визиску. Директорія вважає своїм обов'язком взяти під керування УНР головні галузі української промисловос­ті і направити господарство в інтересах працюючих класів і всьо­го громадянства, а не малої групи класу великовласників...

Міжнародні відносини

У сфері міжнародних відносин Директорія стоїть на ґрунті цілко­витого нейтралітету і бажання мирного співжиття з народами всіх держав.

Внутрішня політика

... Класам нетрудовим треба розумно і чесно признати шкідливість і несправедливість їхнього бувшого панування і раз на все при­миритися з тим, що право рішати долю більшості народу повин­но належати тій самій більшості, себто класам трудовим. Голова Директорії УНР В. Винниченко члени Директорії С. Петлюра, Ф. Швець, П. Андрієвський, А. Макаренко

Конституційні акти України. 1917-1920. - С. 100-104.

Запитання - Що було спільного, а в чому відмінності у підході більшовиків і Директорії до питань

- аграрної реформи;

- політичної влади в Україні;

- місця і ролі заможних класів;

- міжнародної політики?

Зроби висновки

Оцінка командиром Корпусу Січових стрільців полковни­ком Є. Коновальцем причин невдач Директорії

Хитання уряду було для нас фатальним. Було і є дві ясних лінії -або большевизм, або антибольшевизм. У Директорії й Уряду не було ні того, ні другого, а тому в результаті ми опинилися майже в безвихідному положенні. Через що кидаємо фронт? Головне через те, що немає резервів, всі стомилися, всяка ідея гасне...Іванис В. Симон Петлюра - Президент України - Торонто, 1952. - С. 92.

Запитання: - Наскільки вичерпно оцінює Є. Коновалець причини невдач Дирек­торії?

Зі Статуту Української Національної Ради, прийнятого у Львові 18 жовтня 1918 р.

1. Українська Національна Рада є конституантою тієї частини укра­їнського народу, яка живе в Австро-Угорській монархії, на цілій його етнографічній території.

2. Українська Національна Рада має право і обов'язок:

а) виконати в хвилі, яку признається за відповідну, іменем україн-
ського народу Австро-Угорської монархії, його право самовизна-
чення та рішити про державну долю всіх областей, заселених тим
народом;

б) підприняти усі постанови та заходи репрезентативного,
законодатного та адміністративного характеру, щоби своє рішен-
ня під а) перевести в життя.

Конституційні акти України. 1917-1920. -К.: Філософська і соціологічна думка, 1992. - С. 92.

Запитання: - Прочитай документи з'ясуй:

а)для чого була створена Українська Національна Рада?

б)які принципи було покладено в основу її державотворчої діяльності?

З Прокламації Української Національної Ради від жовт­ня 1918 р.

Стоячи на становищі самовизначення народів, Українська Націо­нальна Рада, як конституанта, постановляє:

1. Ціла етнографічна українська область в Австро-Угорщині, зок­рема Східна Галичина з граничною лінією Сяну з включенням Лем-ківщини, південно-східна Буковина з містами Чернівці, Сторожинець і Серет та українська полоса північно-східної Угор­щини - творять одноцілу українську територію.

2. Ця українська національна територія уконституйовується оцим як Українська Держава. Постановляється поробити приготовані заходи, щоби це рішення перевести в життя.

3. Взиваються всі національні меншини на цій українській облас­ті, - причім жидів призначається за окрему національність, щоби уконституюватися і негайно вислати своїх представників до Укра­їнської Національної Ради в кількості, відповідаючій їх числу на­селення.

4. Українська Національна Рада виготовить конституцію для утворення таким способом держави, на основах: загального, рів­ного, тайного і безпосереднього права голосування з пропорціо-нальним заступництвом, з правом культурно-національної автономії та з правом заступництва в правительстві для націо­нальних меншин.

5. Українська Національна Рада жадає, щоби зорганізована оцим в державу українська територія мала безумовно своїх заступни­ків на мировій конференції.

Конституційні акти України. 1917-1920. - С. 93.

Запитання: - Прочитай документи з'ясуй:

а)для чого була створена Українська Національна Рада?

б)які принципи було покладено в основу її державотворчої діяльності?

Поиск по сайту: