Витяг з мемуарів маршала І. Конєва

Помню, как в конце октября (1943 г. - Авт.) на мой командный пункт в селе Залесье, что 12 километров севернее Пятихатки, не­ожиданно прибыли член ГКО А. Микоян, начальник тыла Красной Армии генерал армии А. Хрулев и начальник продовольственно­го управления генерал-лейтенант Д. Павлов. Они добирались до КП от станции Пятихатки пешком по грязи, поскольку на машинах проехать было невозможно.

А. Микоян интересовался нашими возможностями по отправке в тыл зерна из запасов фронта. Урожай в 1943 г. в Харьковской, Пол­тавской, Днепропетровской и части Кировоградской областях был на радость богатым. Отступающие гитлеровцы не успели его полно­стью уничтожить, а население не в силах было убрать... Большая часть хлеба была отправлена в Москву и Ленинград.

Конев И. Записки командующего фронтом. -М.: Воениздат, 1991. - С. 70-71.

Запитання:. - Наскільки виправданим було вилучення залишків продовольчих запасів на Лівобережжі восени 1943 р.?

Звіт німецького офіцера про повернення Червоної армії до Харкова у лютому 1943 р.

...По відступаючих німецьких військах стріляли з вікон і погребів, і як німецька армія відступала, з'явилися червоні прапори... До німецького відступу місто налічувало 300.000 мешканців. При поверненні німців у місті було не більше 200.000 осіб. Згідно з німецькими повідомленнями, втрати становили 100.000 осіб: з них 10.000 евакуювали німці; 10.000 забрали більшовики; 4.000 розстріляло НКВД (особливо дівчата, що мали зносини з німець­кими солдатами, вагітні, або такі, що вже мали дітей); 15.000 чо­ловік від 15 до 40 років було забрано до Червоної армії і послано на фронт без підготовки...; 5.000 молодих дівчат забрали росіяни, щоб підготувати їх на агентів розвідки; 35.000 мешканців залиши­ли місто, шукаючи притулку на селі; 21.000 загинули під час боїв. Після відступу Червоної армії мешканці Харкова стали більш привітними до німців, ніж перед тим...

Документ Федерального архіву в Кобленці - ФРН// Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. -С. 376, 378-379.

Запитання: - Прокоментуйте цей документ і охарактеризуйте особливості відновлення радянського режиму на звільнених від німецьких військ територіях.

Радянські партизани і населення

Вот висит немецкое объявление, что за убитого немецкого сол­дата будет сожжена деревня, в которой это произошло. Ну, каза­лось бы, по-человечески партизанам пожалеть бы жителей де­ревни, ан нет, солдата убивают, деревня немцами сжигается, жи­телям жить негде, деваться некуда, кроме как идти в лес к парти­занам. Достигнуты две цели: население начинает ненавидеть ок­купантов еще больше, партизанские отряды пополняются людь­ми... Партизаны сражались с немцами, но они же и терроризиро­вали население оккупированных областей.

Кондратьев В. Оплачено кровью// Родина. - 1991. - № 6-7. - С. 8

Запитання: - Дайте оцінку цьому фрагменту зі статті російського публіциста В.Кондратьева.

З листівки «За що бореться Українська повстанська армія (УПА)?»

Серпень 1943 р.

Українська повстанська армія бореться за Українську Самостійну Соборну Державу (УССД) і за те, щоб кожна нація жила вільним життям у своїй власній, самостійній державі... УПА бореться проти імперіалістів і імперії, бо в них один паную­чий народ поневолює культурно і політично та визискує еко­номічно інші народи. Тому УПА бореться проти СРСР і проти німецької «Нової Європи».

В лавах УПА борються українські селяни, робітники та інтелігенти проти гнобителів за УССД, за національне і соціальне визволен­ня, за новий державний порядок та новий суспільний лад.

I.а) За знищення більшовицької експлуататорської кріпацької системи в організації сільського господарства. Виходячи з того, що земля є власністю народу, Українська народна влада не накидатиме селянам однієї форми користування землею. Тому в українській державі допускатиметься індивідуальне та колективне
користування землею залежно від волі селян.

4. б) За справедливу оплату праці, за участь робітників у прибут­ках підприємства. Робітник отримуватиме таку зарплату, яка потрібна для забезпечення матеріальних і духовних потреб цілої його сім'ї.

7.а) За обов'язкове середнє навчання. За піднесення освіти і культури широкої народної маси...

в) За вільний доступ молоді до вищих навчальних закладів. За за­безпечення студентства стипендіями, харчами, помешканнями та навчальним приладдям.

10. а) За свободу друку, слова, думки, переконань, віри і світогляду.

II.За повне право національних меншостей плекати свою власну по формі і змісту національну культуру.

12. За рівність усіх громадян України незалежно від національно­стей в державних та громадських правах і обов'язках, за рівне право на заробіток і відпочинок...

Українська суспільно-політична думка в 20 столітті. Документи і матеріали. - Т. III. - С. 79-81

Запитання: - Ознайомтеся з документом, подумайте над питаннями:

а)яку мету ставила УПА?

б)як вирішувалося питання власності? Які факти свідчили про демократичну спрямованість програми УПА?

Поиск по сайту: