|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
З листа міністра внутрішніх справ Валуєва міністру освіти про заборону української мови (18 липня 1863 р.)Давно вже йде суперечка в нашій пресі про можливість існування самостійної малоруської літератури. Приводом до цієї суперечки були твори деяких письменників, які відзначалися більш або менш чудовим талантом або своєю оригінальністю. За останній час питання про малоруську літературу набуло іншого характеру, внаслідок обставин чисто політичних, що не мають ніякого відношення до інтересів власне літературних. Попередні твори малоруською мовою були розраховані лише на освічені класи південної Росії, а тепер прихильники малоруської народності звернули свої погляди на масу неосвічену, і ті з них, які прагнуть здійснити свої політичні задуми, взялися, під приводом поширення грамотності і освіти, видавати книги для початкового читання,букварів, граматик, географій і т.д. В числі подібних діячів було багато осіб, про злочинні дії яких проводилась слідча справа в особій комісії. В С.-Петербурзі навіть збираються пожертви для видання дешевих книг на південно руському наріччі. Багато з цих книг надійшли вже на розгляд в С.-Петербурзький цензурний комітет. Немало таких же книг буде представлено і в Київський цензурний комітет. Цей останній відчуває деякі утруднення з розглядом згаданих видань через такі обставини: навчання в усіх без винятку училищах проводиться загальноруською мовою і вживання в училищах малоруської мови ніде не допущено.; саме питання про користь і можливості вживання в школах цього наріччя не тільки не розв'язане,, але навіть порушення цього питання прийнято більшістю малоросіян з обуренням, яке часто висловлюється в пресі. Вони досить ґрунтовно доводять, що ніякої окремої малоруської мови не було, немає і не може бути, і що наріччя їх, яке вживається простолюдом, є та ж російська мова, тільки зіпсована впливом на неї Польщі, що загальноруська мова так само зрозуміла для малоросів, як і для великоросів, і навіть значно зрозуміліша, ніж тепер створювана для них деякими малоросами, і особливо поляками, так звана українська мова. Особам того гуртка, який намагається довести протилежне, більшість самих малоросів докоряє в сепаратистських задумах, ворожих Росії і згубних для Малоросії. Беручи до уваги, з одного боку, теперішнє тривожне становище суспільства, яке хвилюють політичні події, а з другого боку, маючи на увазі, що питання про навчання грамотності на місцевих наріччях не дістало ще достатнього розв'язання в законодавчому порядку, міністр внутрішніх справ визнав за необхідне, надалі до погодження з міністром народної освіти, обер-прокурором св. синоду і шефом жандармів щодо друкування книг малоруською мовою, дати по цензурному відомству розпорядження, щоб до друку дозволялись тільки такі твори цією мовою, які належать до галузі красного письменства; пропускання ж книг малоруською мовою як духовного змісту, так навчальних і взагалі призначених для початкового читання народу, припинити... Це розпорядження було передано на височайший государя імператора розгляд і його величності бажано було удостоїти оноє монаршого схвалення. Джерело: М.Лемке. Эпоха цензурных реформ 1859 — 1865 годов. —СПб, 1904. - С. 302 - 304.
Запитання і завдання: - Чим була викликана поява валуєвського циркуляра 1863 р.? - На основі аналізу наведеного документа покажіть імперську політику російського царизму щодо України. Заборона друкувати і ввозити з-за кордону книги українською мовою (1876 р.). Урядовий указ Госуд. імп, в 18/30 день минулого травня височайше наказав: 1) не допускати ввозу в межі імперії без окремого на те дозволу Голови, упр. яких би то не було книг і брошур, що видаються за кордоном на малоруському наріччі. 2) Друкування і видання в Імперії оригінальних творів і перекладів на тому ж наріччі заборонити, за винятком тільки: а) історичних документів і пам'яток і б) творів красного письменства, але з тим, що при друкуванні історичних пам'яток безумовно додержувати правопису оригіналів; у творах же красного письменства не допускати ніяких відступів від загальноприйнятого російського правопису і щоб дозвіл на друкування творів красного письменства давати тільки після розгляду рукописів у Голови, управл. 3) Заборонити також різні сценічні вистави і читання на малоруському наріччі, а також і друкування на ньому текстів до музикальних нот. 4) Припинити видання газети «Киевский телеграф». Про цю височайшу волю пропоную Голови, упр. до належного виконання... Джерело:Історія України. Хрестоматія. Ч. 1. — С. 301. Запитання і завдання: - Порівняйте указ 1876 р. з циркуляром 1863 р. Зробіть висновки. - Чому російські шовіністи вважали, що валуєвської заборони недостатньо для розправи з українською мовою? Програмні засади Братства тарасівців 1) Самостійна суверенна Україна, соборна, ціла й нероздільна, від Сяну по Кубань, від Карпатів по Кавказ, вільна між вільними, рівна між рівними, без пана й без хама, в будучому без класової боротьби; 2) федерація всередині, цеб-то федерація лівобережної, правобережної, Степ. України, Кубани й Галичини; 3) гетьман — як президент і сойми; 4) мета державна — перед усе й понад усе; 5) удержавлення поверхні і надр землі, грубого промислу й гуртової торгівлі, трудова повинність,...загальна безплатна й обов'язкова наука, цілковита воля віри, відокремлення церкви від держави, національна армія; 6) боротьба з імперіалізмом, боротьба зі свавільними утисками; 7) не говорити, а робити; не знати, а вміти; 8) Україна для українців, цеб-то, що визнають себе українцями; 9) культура нації: своя наука, своя краса, своє сумління, свій розум, своя правда, своя воля, свій бог; 10) культура «я» чи то братерства: держава — велика зорганізована громада; громада складається з осібників; коли осібник вільний і дужий, то і держава міцна; коли осібник — раб темний, то й держава ні до чого; 11) не ми будемо, коли Вкраїні волі й долі не здобудемо. Джерело: Слабченко М.Є. Матеріали до економічно-соціальної історії України XIX століття. –Т. II. - Харків, 1927. - С. 204.
Запитання і завдання: - Проаналізуйте програмні завдання Братства тарасівців і дайте відповідь на питання: а) Який політичний лад планували встановити в Україні тарасівці? б)Яким соціально-економічним порядкам, віддавали перевагу члени Братства тарасівців? в) Які перетворення в культурно освітній і духовній сферах передбачали тарасівці? Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |