Історик Роман Шпорлюк про розширення української етнічної території в другій половині XVIII ст

(Уривки)

Для утримання кріпаків в покорі і доброму порядку поміщик має право вико­ристовувати домашні засоби виправлення і покарання за власним розсудом, але без каліцтва і тим менш ще з небезпекою для їх життя.

Коли володілець (власник) не побажав карати кріпаків своїх сам або якщо використані ним засоби покарання і виправлення залишаться безуспішними, то він може звернутись до уряду і просити законного з його боку сприяння.

За провини, власне, проти володільця або йот upan, так само як і за приступки поліцейські, кріпаки, за його проханням, підданим я поліцейському покаранню, з поверненням до попереднього житла, або утриманню в упокорювальних і робіт­них домах на строк, самим володільцем визначений…

Заколотом проти властей, урядом встановлений, вважається і всяке заворушення селян або дворових людей проти своїх поміщиків, володільців або управляючих і проти волосних та громадських управлінь…

Кріпаки за подачу на поміщиків своїх заборонених законом скарг покаранню різками до п’ятдесяти ударів.

Джерело: Історія України. Хрестоматія. У 2-х ч. К., 1996. — Ч. І - С. 241.

Запитання і завдання: Чи можна на підставі наведеного документа стверджувати, що ста ­новище кріпосних селян було близьким до становища рабів.

- Згадайте про соціальне становище селян Гетьманщини. Порівняйте його з їх становищем у кінці XVIII – першій половині XIX ст.

Життя в херсонських військових поселеннях.

(Уривок з записок військового урядовця Є. фон Брадке)

...В цій величезній степовій місцевості, де 90 тисяч душ, приписаних до військових поселень, займались землеробством і скотарством, господарство провади­лось цілком екстенсивно і неправильно...

Тут я знайшов цих колись дуже заможних селян в надзвичайних нестатках і злигоднях, і мені не важко було відшукати причину цього сумного становища. Коли полки почали користуватися призначеними їм ділянками і прийняли на себе управління, ними оволоділо палке завзяття на користь казни і вони у відношенні одержаних ними природних багатств не задовольнялись щедрим утриманням, здо­бутим для своїх людей і коней, а намагались нагромаджувати найбільшу кількість запасного хліба і сіна. Цієї мети вони безсумнівно досягли, хоч і тут цілі стада пацюків знищили цю добру половину; але в той же час полки віднімали у селяни­на кращі землі, провадили великі посіви без усякого поводження з трудовими силами і віддавали селянинові лише мізерну решту часу на його власне господар­ство. Через те, що оранка під час тривалого літа може провадитися довго і праці по угноєнню не існує, то ця система була б ще менш шкідливою для матеріально­го добробуту поселенців, але під час збирання, коли при великій сонячній спеці часто все разом дозріває, хліб в один день починає спіти, а трава перетворюється в солому, казанні величезні посіви потребували такої посиленої праці, що збиран­ня на селянських ланах відкладалося до закінчення цих робіт, і селяни часто привозили на свої токи одну лише солому.

Джерело: Хрестоматія історії Української PCP. (7-8 клас). — К.: 1970 - С. 114-115.

Запитання і завдання: Використайте уривок в розповіді про кризу кріпосницьких відносин. Які військові повинності були зобов'язані виконувати поселенці?

З «Руської правди» Павла Пестеля

...Володіти іншими людьми як власністю своєю, продавати, закладати, дару­вати в спадщину людей, подібно до речей, використовувати їх по власній своїй сваволі без попередньої з ними угоди і єдино тільки для власного свого прибутку, вигоди, а іноді і примхи, є справа ганебна, супротивна людству, супротивна зако­нам природнім, противна святій вірі християнській, противна, нарешті, заповідній волі Всевишнього, який гласить у святому письмі, що люди перед ним усі рівні і що одні лише діяння їх і доброчинності різницю між ними роблять.

І тому не може далі в Росії існувати дозвіл одній людині мати і називати іншу своїм кріпаком. Рабство повинно бути рішуче знищено і дворянство повинно неод­мінно відмовитися від мерзенної переваги володіти іншими людьми...

Увесь російський народ складає один стан — громадянський; всі сучасні ста­ни знищуються і зливаються в один стан — громадянський. Всі різні племена, з яких складається Російська держава, визнаються російськими і, складаючи різні свої назви, становлять один народ російський...

...Постановляється корінним законом Російської держави, що будь-яка думка про федеративний устрій відкидається цілком, як найзгубніший злочин і найбіль­ше зло. Уникати належить усього того, що безпосередньо чи опосередковано, прямо чи непрямо, відкрито чи таємно, до такого устрою держави вести б могло.

Джерело:

Освободительное движение и общественная мысль в России XIX в. Для семинарских и практических занятий. — М., 1991. — С. 87, 90.

Запитання і завдання:- Порівняйте положення «Руської правди», в яких йдеться про ліквіда­цію кріпосного права та про принципи організації міжнаціонального співжиття в майбутній демократичній державі. Чи згодні ви з про­позицією Павла Пестеля саме таким чином розв'язати національне питання?

- Порівняйте пункти «Руської правди» і зміст Конституції, Микити Муравйова щодо вирішення національного питання.

- Що вам відомо про долю видатних російських революціонерів Павла Пестеля і Микити Муравйова?

Статут Кирило-Мефодіївського товариства

Головні ідеї:

1. Визначаємо, що духовне і політичне об'єднання слов'ян є тією справжньою метою, до якої вони повинні прагнути.

2. Визначаємо, що при об'єднанні кожне слов'янське плем'я повинно мати свою самостійність, а такими племенами вважаємо: південно-русів (українців), північно-русів (росіян), білорусів, поляків, чехів зі словенцями, лу­жичан, ілліросербів з хуруганами (хорватами) і болгар.

3. Визначаємо, що кожне плем'я повинно мати народне правління і дотриму­ватися повної рівності співгромадян за їх народженням, християнським віроспо­віданням і станом.

4. Визначаємо, що правління, законодавство, право власності і освіта у всіх слов'ян повинні ґрунтуватися на святій релігії господа нашого Ісуса Христа.

5. Визначаємо, що при такій рівності освіченість і чиста мораль повинні слу­жити умовою участі в правлінні.

6. Визначаємо, що має існувати спільний Слов'янський собор з представників всіх племен.

Головні правила товариства:

1. Товариство утворюється з метою поширення вище викладених ідей пере­важно через виховання юнацтва, літературу і примноження членів товариства. Товариство визначає своїми покровителями святих Кирила і Мефодія і приймає своїм знаком перстень або ікону з іменами чи зображенням цих святих.

2. Кожний член товариства при вступі приймає присягу використовувати та­лант, працю, статки, свої громадські зв'язки для цілей товариства, і якщо б кот­рийсь з членів зазнав гонінь і навіть страждань за прийняті товариством ідеї, то, відповідно присязі, він не видасть нікого з членів, своїх побратимів.

3. У випадку, коли член потрапляє до рук ворогів і залишає в нужді сімейство, товариство допомагає йому.

4. Кожний член товариства може прийняти нового члена товариства, не по­відомляючи йому імена інших членів.

8.Товариство буде прагнути зарані про викорінення рабства і всякого приму­шення бідних класів, а водночас і про повсюдне поширення грамотності.

9.Як все товариство в цілому, так і кожний член окремо повинні узгоджувати свої дії з євангелійськими правилами любові, покірності і терпіння; правило ж: «Мета виправдовує засоби» товариство визначає безбожним.

11. Ніхто з членів товариства не повинен оголошувати про існування і склад товариства тим, котрі не вступають або не подають надії на вступ до нього.

Джерело: Кирило-Мефодіївське товариство. — К.; Наукова думка, 1990. - Т. 1. - С. 150 - 152.

Запитання і завдання: - Визначте головні завдання, які Кирило-Мефодіївці ставили:

а) для розв'язання соціальних проблем;

б) для розв'язання проблем національних.

- Про що свідчить те, що у списку «слов'янських племен», які повинні мати самостійність і ввійти в федерацію слов'ян, «північно – руси» (росіяни) стоять на другому місці, а «південно - руси» (українці) — на першому?

- Про що свідчила відмова товариства від принципу «Мета виправдо­вує засоби»?

Поиск по сайту: