Семінарське заняття №11

Тема: Стан економіки та розвиток культури України наприкінці 50х у I половині – 60х р.

Що це за людина, яка прийшла з народу?

Людина, яка визволила мільйони висланих,

а народ не може вибачити їй кукурудзи.

Е. Габрилович

…Забудеться і Манеж, і кукурудза… а люди

будуть довго жити в його будинках. Звільнені

ним люди… і зла на нього ніхто не буде мати..

М. Ромм

План:

1) Реформи системи управління н/г та промисловості.

2) Аграрна політика наприкінці 50- у I половині 60х рр.

3) Реформи в соціальній сфері.

4) Культура і духовне життя в Україні. «Шістдесятники».

Література:

1) Бойко О.Д. Історія України. – К., 2002.

2) Борисенко В. Курс Укр. Історії: з найдавніших часів доХХ ст.. – К., 1996.

3) Грицак Я. Нарис історія України. Формування модерної Української нації. – К.,2000.

4) Довідник з історії України «А» - «Я». – К., 2001.

5) Історія України / Під ред. Ю. Зайцева.-Львів, 1998.

6) Історія України: нове бачення. 42т. – К., 1995-1996.

7) Малин Я., Вол Б., Чуприна В. Історія Української державності, - Львів, 1995.

8) Субтельний О. Україна: історія. – К., 1993.

Після вивчення теми студенти повинні знати:

а) хронологічні рамки:

• політики десталінізації в СРСР;
• семирічного плану розвитку н/г УСРР;

б) дати:

• реформи системи загальної освіти в УРСР;
• реформування промислового сектору,с/г, соціальної сфери;

в) імена, прізвища:

• найбільш відомих українських «шістдесятників»;
• відомих діячів української культури та їхні найзначніші досягнення в обраній ними царині культуротворення.

г) зміст понять і термінів:

• десталінізація, лібералізація, «відлига»;
• децентралізація, освоєння цілини, «кукурудзяна кампанія», рівень життя;
• «зближення і злиття націй», русифікація, «шістдесятники».

Після вивчення теми студенти повинні вміти:

А) розповідати про розвиток науки та мистецтва в УРСР.

Б) визначити наслідки для української економіки та суспільства реформи

М. Хрущова.

В) виявити факт, які свідчать про непослідовність та суперечливість реформ

М. Хрущова.

Питання для обговорення:

1) Хрущовська політика десталінізації суспільно – політичного життя:

а) призвела до встановлення демократії в країні.

б) носила суперечливий і незавершений характер.

в) потерпіла повний крах.

Чому? Обґрунтуйте своє твердження.

2) Реформи у сфері сільського господарства в часи Хрущова призвели:

а) до повного зубожіння українського села.

б) не мали ніяких позитивних наслідків в Україні.

в) сприяли певному покращенню справ в сільському господарстві України і

підвищенню життєвого рівня колгоспників.

3) Чому заходи щодо десталінізації суспільства не призвели до зміни політичної системи

в УРСР?

4) Назвіть відомих вам діячів культури – «шістдесятників». Що було характерно для їх

творчості?

Теми повідомлень, рефератів:

1) XX з’їзд КПРС. Засудження культу особи Й. Сталіна.

2) Хрущовські «кукурудзяні експерименти» в Україні: уявні та реальні наслідки.

Практикум за темою: « Стан економіки та розвиток культури України

наприкінці 50х- у I половині – 60х р. »

Хід роботи

1) Ознайомтесь з джерелами й завданням.

2) Обміркуйте засоби йо виконання й визначить основні етапи роботи.

3) Проаналізувати джерела, фіксуючи підсумки в зошитах.

4) Підготуйтеся до короткого усного звіту про свою роботу

Джерела

Історик М. Гефтер про Хрущова

На первый взгляд, Хрущев мало чем отличался от своих соратни­ков. Как и другие, и в меру занимаемого им положения, он был во многом повинен, в том числе и прежде всего в человеческих жертвах (Сталин зорко следил, чтобы никто из его окружения не уклонялся от законов круговой поруки...). А то, что отличало Хру­щева до 1953г., могло бы даже рассматриваться как недостатки его по сравнению с другими, более высокопоставленными члена­ми иерархии. Он не был теоретиком и даже не в состоянии был ка­заться им. В качестве первого секретаря ЦК КП Украины он, прав­да, подписывал дежурные статьи о сталинской дружбе народов, но ни малейших новшеств себе не позволял... Хотя Хрущев был хитер и искушен в правилах аппаратной игры, эта хитрость все же не убила в нем непосредственности, которая не принадлежала к числу качеств, позволявших подняться на самый верх. Хрущев был, безусловно, смелым человеком, но и это качество казалось избыточным в политике, пока не пришел его, хрущевский, час....Различие между ним и остальными из ближних бояр состояло в том, что он - и не только в силу занимаемых постов (в Москве и Киеве), но и по самому складу - принадлежал к категории массо­виков. Таковых к началу 50-х годов осталось не слишком много среди партийных деятелей высокого ранга, но их было немало в толпе низовых кадров, и им Хрущев всем своим обликом был ближе, чем вельможи - холопы старого закала и типичные карь­еристы третьего призыва.

Гефтер М. От анти-Сталина к не-Сталину: непройденный путь // Осмыслить культ

Сталина.- М., 1989. - С.508.

Запитання: - Спираючись на оцінки М. Гефтера, дайте відповідь, які особисті якості М. Хрущова сприяли його піднесенню до вершин керівництва державою. Яких якостей йому бракувало як керівникові?

Історик Ярослав Грицак про стратегічні прорахунки ра­дянського керівництва в економіці

Він (Хрущов) старанно вираховував, скільки тонн заліза має Радянський Союз, щоб перегнати США. Іронія полягала в то­му, що США, як й інші промислово розвинуті країни, у той самий час розвивали нові технології, які не потребували такої кількості металу. На Заході повним темпом йшла науково-технічна рево­люція, що базувалася на використанні нових матеріалів напівпровідників, пластмаси. Хрущов хотів догнати і перегнати західний капіталізм, але не розумів, що біжить у цілком протилеж­ний бік. Він став перед потребою нової модернізації країни у відповідь на виклик, який кидала неефективній радянській сис­темі господарства повоєнна науково-технічна революція. Однак його програма модернізації більш відповідала початку, а не другій половині XX ст.

Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної ук­раїнської нації ХІХ-ХХ ст. - К.: Генеза, 2000. - С. 278-279.

Запитання: - Яке місце відводилося Україні у виконанні народногосподарських планів СРСР? Чи реальними були ці плани? Як реально гасло «Все в ім'я людини, все для блага людини» пов'язувалося з народно­господарськими планами та їх виконанням?

- У чому полягав основний стратегічний прорахунок радянського керівництва в економіці? Якими були його наслідки?

Роз'яснення національної політики КПРС журналом АН СРСР «Советское государство и право»

В настоящее время вопрос о взаимоотношениях в СССР имеет лишь коммунистическую постановку - достижение всестороннего единства советских наций с перспективой их полного слияния... Взаимная ассимиляция наций по сути дела денационализирует национально-территориальные автономии и даже союзные рес­публики, приближая с этой стороны советское общество к пункту, по которому полное государственно-правовое слияние наций станет делом обозримого будущего.

Поиск по сайту: