АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Г) імена великих київських князів X-XI ст. знати хронологічну послідовність їх

Читайте также:
  1. Архіви центральних установ Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Литовська та Коронна метрики. Волинська метрика
  2. В эпоху великих загонщиков
  3. Велике князівство Литовське: особливості взаємодії культур литовської і давньоруської.
  4. Вікові особливості серця і великих судин
  5. Влияние геополитики на международную стратегию государств, на глобалистские амбиции великих держав.
  6. Галицько-Волинське князівство за правління Данила Галицького (1238 – 1264).
  7. Галицько-Волинське князівство та його роль в збереженні української діяльності
  8. Глава XLVI ИСЧИСЛЕНИЕ ЖЕРТВ ИНКВИЗИЦИИ И ХРОНОЛОГИЧЕСКИЙ СПИСОК ВЕЛИКИХ ИНКВИЗИТОРОВ, В ПРАВЛЕНИЕ КОИХ ПРОИСХОДИЛИ КАЗНИ
  9. Дана послідовність 6 цифр. Чи може вона визначати дату? (ЧЧММГГ).
  10. Деякі імена доменів верхнього рівня
  11. Для того, щоб бути хорошим викладачем-педагогом необхідні лише дві умови – досконально знати і любити свій предмет, поважати і любити своїх учнів.

правління.

д) біографічні дані та основний зміст державно - політичної діяльності:

  • Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха;

е) зміст понять і термінів:

  • теорії походження назви: «Русь», держава, князь, Київська Русь, віче, дружина, полюддя, печеніги, літописання, бояри, смерди, холопи, рядович, закуп, челядь, ізгої, вотчина, князівські усобиці, політична роздробленість, децентралізація.

 

Після вивчення теми студенти повинні вміти:

а) розповідати про:

  • виникнення державності у східних слов’ян;
  • походження назви «Русь»; теорію «норманського» походження держави Київської Русі;
  • реформи Володимира Великого, Ярослава Мудрого та його синів;
  • зовнішня і внутрішня політика Київських князівств.

Б) встановити факти, які свідчать про посилення влади великого Київського князя

Та зростання міжнародного авторитету та політичного впливу Русі в X- XI ст.

В) укласти «історичний портрет» київських князів Святослава, Володимира

Великого, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха, княгині Ольги;

Г) визначити основні причини визнання християнства державною релігією Русі та

наслідки;

Д) визначити внутрішню політику та зовнішньо – політичні фактори, які зумовили

Розпад Київської держави та наслідки політичного роздроблення Київської Русі.

Питання для обговорення:

 

- За яких обставин утворилася держава Київська Русь?

- Яка теорія походження київської Русі здається вам більш аргументованою?

- Які періоди виділяють у політичній історії Київської Русі?

- Оцініть значення запровадження на Русі християнства.

- Доведіть, що X-XI ст. стали періодом розквіту Київської держави.

- Визначить історичне значення Київської Русі.

Теми повідомлень, рефератів:

 

- Князь Святослав: людина, полководець, державний діяч.

- Зовнішня політика Київської Русі.

- Історичний портрет Володимира Великого.

- Історичний портрет Ярослава Мудрого.

- Державницька діяльність Володимир Мономаха.

Практикум за темою:

« Утворення й розвиток ранньофеодальної держави – Київська Русь »

Хід роботи

1) Ознайомтесь з джерелами й завданням.

2) Обміркуйте засоби його виконання й визначить основні етапи роботи.

3) Проаналізувати джерела, фіксуючи підсумки в зошитах.

4) Підготуйтеся до короткого усного звіту про свою роботу

Джерела

З "Повісті минулих літ "

Боротьба між синами Святослава. Початок князювання Володимира

У рік 6485 [977]. Пішов Ярополк на Олега, брата свого, на Деревлянську землю. І вийшов супроти нього Олег, і приготувались вони обидва до бою, і коли зітнулися війська, переміг Ярополк Олега. І побіг тоді Олег з воями своїми в город, що зветься Вручий. А був міст через рів до воріт городських, і [люди], давлячи один одного, спихнули Олега з мосту в урвище. І падало багато людей з мосту, і подавили [тут] і коней, і людей.

І Ярополк, ввійшовши у город Олегів, узяв волость його і послав шукати брата свого. І, шукавши, його не знайшли, та сказав один древлянин: "Я бачив учора, як спихнули його з моста". 1 послав Ярополк шукати його, і волочили трупи з рову од ранку й до полудня, і знайшли Олега насподі під трупами, і, винісши, поклали його на коврі. І прийшов Ярополк до нього, і плакав, і сказав Свенельду: "Дивись, адже ти сього хотів". І погребли Олега на [високому] місці коло города Вручого, і єсть могила його коло Вручого й до сьогодні. І взяв волость його Ярополк. А в Ярополка була жона - грекиня - [раніше] ж була вона черницею, та привів був її отець його Святослав і віддав її за Ярополка, бо гарна вона була з лиця.

Коли ж почув це Володимир у Новгороді, що Ярополк убив Олега, то, убоявшись, утік він за море. А Ярополк посадив посадників своїх у Новгороді і володів один у Русі...

У рік 6488 [980]. Прийшов Володимир з варягами до Новгорода і сказав посадникам Ярополковим: "Ідіте до брата мойого і скажіте йому: "Володимир іде на тебе, готуйся насупроти битися".

І сів він у Новгороді, і послав [отроків] до Рогволода, князя полоцького, мовлячи: "Хочу взяти дочку твою за жону". Він тоді запитав дочку свою: "Чи хочеш ти за Володимира?" А вона сказала: "Не хочу я роззути Володимира, а Ярополка хочу". Рогволод же прийшов був із замор'я і мав волость свою в Полоцьку. А Тур [сів] у Турові; од нього ж і туровці прозвалися. І прийшли отроки Володимирові, і повідали йому всю річ Рогніді, дочки Рогволода, князя Полоцького. Володимир тоді зібрав воїв багато - варягів, і словен, і чуді, і кривичів - і пішов на Рогволода. У сей же час хотіли видати Рогнідь за Ярополка. 1 прийшов Володимир на Полоцьк, і вбив Рогволода і синів його двох, а дочку його Рогнідь узяв за жону і пішов на Ярополка.

і прийшов Володимир до Києва з воями многими. І не зміг Ярополк стати супроти Володимира, і заперся Ярополк з людьми своїми і з воєводою Блудом. І стояв Володимир, окопавшись, на Дорогожичі - межи Дорогожичсм і Капичем, - і єсть рів [той] і до сьогодні.

Володимир тим часом послав до Блуда, воєводи Ярополкового [послів], обманливо мовлячи: "Посприяй мені! Якщо уб'ю я брата свойого - буду мати тебе за отця свойого і велику честь бо дістанеш ти од мене. Не я бо почав братів убивати, а він. Я ж того убоявся і прийшов на нього", і сказав Блуд до посланих Володимиром: "Я буду з тобою в приязні".

0 злая облудо людськая! Як ото Давид говорить: "Той, що їсть хліб мій, підняв на мене облуду"....Отак і Блуд зрадив князя свого, діставши од нього почесті многі. Сей і був повинен за ту кров.

Бо сей Блуд, запершись із Ярополком [у Києві], часто слав до Володимира [послів], кажучи йому іти на приступ до города з боєм, [а] сам замишляв убити Ярополка. Та [через] городян не можна [було] вбити його. Блуд, отож, не змігши, як би його погубити, замислив [учинити це] обманом, кажучи йому не виходити на битву з города. І мовив при цім Блуд Ярополкові: "Кияни посилають до Володимира, говорячи. "Іди на приступ до города з боєм. Ми видамо, -мовляв, - тобі Ярополка. Утікай із города".

1 послухав його Ярополк, і побіг із города, і, прийшовши, заперся в городі Родні на усті Росі. А Володимир увійшов у Київ.

І обложили [вої Володимирові] Ярополка в Родні, і був голод великий у ньому, і єсть примовка й до сьогодні: "Біда, як у Родні". 1 сказав Блуд Ярополкові: "Чи бачиш ти, скільки воїв у брата твойого? Нам їх не перебороти. Тому мирися ти з братом своїм", - обманюючи його, це говорив він. І мовив Ярополк: "Нехай буде так". І послав Блуд до Володимира [посла], кажучи: "Збувся, мовляв, намір твій. Я приведу, мовляв, Ярополка до тебе, а ти приготуй

[людей] убити його". Володимир же, це почувши [і] увійшовши у двір теремний отчий, що про нього ми раніш сказали, сів тут із воями і з дружиною своєю.

І сказав Блуд Ярополкові: "Піди до брата свойого і скажи йому: "Що ти мені не даси - те я візьму". Пішов тоді Ярополк, і сказав йому [боярин його] Варяжко: "Не ходи, княже. Уб'ють тебе. Утікай в Печеніги і ти приведеш воїв".

І не послухав він його, і прибув Ярополк до Володимира. І коли входив він у двері, підняли його два варяги двома мечами під груди, а Блуд зачинив двері і не дав услід за ним увійти своїм. І так убитий був Ярополк.

Варяжко ж, побачивши, що вбито Ярополка, утік із двору в Печеніги і багато воював з печенігами проти Володимира. І той ледве прихилив його [до себе], поклявшись йому.

Володимир же став жити з жоною брата, грекинею, а була вона вагітна. Від неї він і родив Святополка. А від гріховного кореня лихий плід буває. Тому що була раніш мати його черницею, а по-друге, [оскільки] Володимир жив із нею, не одружившись, то був він плодом перелюбства. Тим-то й отець його не любив, бо був він од двох батьків: од Ярополка і від Володимира.

І став княжити Володимир у Києві один. І поставив він кумири на пагорбі, поза двором теремним: Перуна дерев'яного, а голова його [була] срібна, а вус - золотий, і Хорса, і Дажбога, і Стрибога, і Сімаргла, і Мокош. І приносили їм [люди] жертви, називаючи їх богами, і приводили синів своїх, і жертвували [їх цим] бісам, і оскверняли землю требами своїми. І осквернилася жертвами їхніми земля Руськая і пагорб той. Але преблагий бог не хоче смерті грішникам; на тім пагорбі нині є церква святого Василія [Великого], як ото ми потім скажемо. Та ми до попереднього повернемось.

Володимир же посадив Добриню, вуя свого, в Новгороді. І Добриня, прийшовши в Новгород, поставив кумир Перуна над рікою Волховом, і приносили йому жертви люди новгородські, яко богу.

Був же Володимир переможений похіттю до жінок, [і] було йому приведено шість жон: Рогнідь, що її посадив він на [річці] Либеді, де ото є нині сільце Передславине, і від неї родив чотирьох синів: Ізяслава, Мстислава, Ярослава, Всеволода і двох дочок: [Передславу та Премиславу]; від грекині [він родив] Святополка; від чехині [Аллогії] - Вишеслава, а від другої [чехині Малфріді] - Святослава [і] Станіслава; від болгарині - Бориса і Гліба. І наложниць [було] у нього триста у Вишгороді, триста - в Білгороді, а двісті - на Берестовім...

Запитання:

Поясніть причини гострих князівських усобиць.

У який спосіб Володимир став великим київським князем?

Визначте позицію автора "Повісті" щодо змальованих ним подій. Чи згодні Ви з нею?

 

 

Охрещення Володимира

У рік 6496 [988], А за божим приреченням в цей час розболівся Володимир очима. І не бачив він нічого, і тужив вельми, і не догадувався, що зробити. І послала до нього цесариця [посла], кажучи, "Якщо ти хочеш болісті сеї позбутися, то відразу охрестись. Якщо ж ні - то не позбудешся сього". ї, це почувши, Володимир сказав: "Якщо буде се правда - воістину велик Бог християнський"'. І повелів він охрестити себе.

І тоді єпископ корсуньський з попами цесарициними, огласивши його, охрестили Володимира. І коли возложив [єпископ] руку на нього - він зразу прозрів. Як побачив Володимир це раптове зцілення, він прославив Бога, сказавши: "Тепер узнав я Бога істинного". А коли побачила це дружина його - многі охрестилися.

...Коли ж охрестили Володимира в Корсуні, [то] передали йому віру християнську, кажучи так: "Хай не спокусять тебе деякі з єретиків. А ти віруй, так говорячи: "Вірую во єдиного Бога отця вседержителя, творця неба і землі", - і до кінця цей символ віри.

Запитання:

Чи могла змальована у документі подія стати головною причиною охрещення Володимира?

Які причини спонукали князя прийняти християнство?

 

З "Руської правди"

1. Коли вб'є чоловік чоловіка, то мститься брат за брата, якщо сини одного батька, чи батька син, якщо племінник, чи сестри син; а якщо не буде мститися - то 40 гривен за голову; якщо буде русин, чи гридин, чи купець, чи ябетник, чи мечник, якщо ізгой чи слов'янин, то 40 гривен поклади за нього.

2. Якщо буде кров чи синці в ураженого, то не потрібен і свідок людині тій; якщо не буде знаку якогось - потрібен свідок, не буде знаків - й справі кінець; якщо не може метатися, то взяти за образу 3 гривні, а лікарю нагорода.

3. Якщо хтось когось ударить батогом чи жердиною, чи рукою, чи чашею, чи рогом, чи

обухом, то 12 гривен; якщо його не спіймали, то помоталися йому, на тому й кінець.

4. Якщо поранить мечем, не виймаючи його, чи рукояттю, то 12 гривен.

5. Якщо поранить руку, і відпаде рука чи всохне, 40 гривен. Якщо нога буде ціла чи почне

кульгати, тоді то друзі примирять.

6. Якщо палець вріже якийсь, то 3 гривні за образу.

7. А коли вуса - 12 гривен, бороду - 12 гривен.

8. Якщо ж хто вийме меча, але не вдарить, то той гривню покладе.

9. Якщо ж поранить чоловік чоловіка чи від себе, чи до себе - 3 гривні та два свідки; якщо буде варяг чи колбяга - то під присягу.

10. Якщо челядин сховається чи у варяга, чи у колбяга і його впродовж трьох днів не

знайдуть, і на третій день не зізнається, - то 3 гривні за образу.

11. Якщо хто поїде на чужому коні, не позичивши його, - виклади 3 гривні.

12. Якщо хто візьме чужого коня чи зброю, чи одяг, а знайдеться у своєму миру (общині), то

взяти хазяїнові своє, а 3 гривні - за образу.

13. Якщо знайшов крадія, не кажи йому: "моє"; нехай піде на звід, де річ взяв, якщо не піде, то знайди поручника впродовж п'яти днів...

15. Якщо хто челядина спіймати хоче, упізнавши своє, то до одного вести, у кого той купував, а той веде до іншого, і так, коли дійде до третього, - кажи йому: "віддай ти мені свого челядина, а ти свої гроші шукай зі свідками".

16. Якщо холоп ударив вільного чоловіка і біжить до хоромів, а пан почне ховати його, то холопа спіймати, а пан мусить сплатити за нього 12 гривень, коли зустріне той муж холопа -може вбити його.

17. А якщо зламає чи спис, чи щит, чи сокиру і захоче сховати у себе, то взяти гроші у нього; а якщо зламав і почне повертати, то грішми мусить заплатити, скільки це коштуватиме.

18. Якщо уб'ють огнищанина за образу, то вбивці мусять сплатити 80 гривен, а людям не потрібно; і за збирача княжих податків - 80 гривен...

21. А за княжого тивуна 80 гривен. А за конюха стада 80 гривен.

22. А за сільського старосту княжого і хлібороба 12,гривен. А за радовичів княжих 5 гривен.

23. А за смерда і холопа 5 гривен.

24. Якщо сина годувальниці, чи годувальницю, 12.

25. А за княжого коня, якщо той з плямою, - 3 гривні; а за смердового - 2 гривні.

26. За кобилу 60 різань, а за вола гривню, а за корову 40 різань, а за третяка (дворічний бичок, жеребець) 15 кун, а за лонщину (худоба на другому році) півгривні,а за теля 5 різань, за яря (ягня) - ногата, за барана - ногата.

27. А якщо забере (уведе) чужого холопа чи раба, платити йому за образу 12 гривен...

31. Якщо смерда мордують без княжого повеління, то за образу 3 гривні.

Запитання: • Що дає "Руська правда" як історичне джерело для розуміння історії Київської Русі?

З "Повчань" Володимира Мономаха

Найперше, задля Бога і душі своєї, страх майте Божий у серці своїм і милостиню чиніть щедру, бо се єсть початок всякому добру.

Не наслідуй лиходіїв, не завидуй тим, що творять беззаконня, бо лиходії винищені будуть, а ті, що надіються на Господа, заволодіють землею.

Бо іще трохи - і не станс нечестивого, шукатиме він місця свого - і не знайде [його]. А кроткії унаслідують землю [і] радуватимуться у тривалому мирі. Підстерігає грішний праведного і скрегоче на нього зубами своїми. Господь же посміюється над ним, бо бачить, що прийде день Його...

Тож, Бога ради, не лінуйтеся, я благаю вас, не забувайте трьох діл тих, бо не є важкі вони....

Якщо вам Бог зм'якшить серце, то сльози свої пролийте за гріхи свої, кажучи: "Як ото блудницю, і розбійника, і митника ти помилував єси, [Господи], так і нас, грішних, помилуй". І в церкві се дійте, і [спати] лягаючи. Не пропустіте ж ні одної ночі. Якщо ви при силі, [хоч раз] поклонітесь до землі, а коли вам станс немічне - то тричі. І сього не забувайте, не лінуйтеся, бо тим нічним поклоном і співом [молитви] чоловік побіждає диявола, і що за день людина согрішить, то сим ізбавляється [од гріха]. Навіть і на коні їздячи, [коли] не буде [у вас] ні з ким діла [і] якщо інших молитов не умієте ви мовити, то "Господи, помилуй" благайте без перестану потай - бо ся молитва єсть ліпша од усіх. [Молітеся краще], ніж думати нісенітницю, їздячи.

Усього ж паче - убогих не забувайте, але, наскільки є змога, по силі годуйте і подавайте сироті, і за вдовицю вступітесь самі, а не давайте сильним погубити людину.

Ні правого, ні винного не вбивайте [і] не повелівайте вбити його; якщо [хто] буде достоїн [навіть] смерті, то не погубляйте ніякої душі християнської.

Паче всього - гордості не майте в серці і в умі. А скажімо: "Смертні ми єсмо, нині живі, а завтра - у гробі. Се все, що Ти нам, [Боже], дав єси, - не наше, а Твоє, [його] нам поручив Ти єси на небагато днів". І в землі не ховайте [нічого], - се нам великий єсть гріх.

Старих шануй, як отця, а молодих - як братів.

У домі своїм не лінуйтеся, а за всім дивіться. Не покладайтесь на тивуна, ні отрока, щоби не посміялися ті, які приходять до вас, ні з дому вашого, ні з обіду вашого.

На війну вийшовши, не лінуйтеся, не покладайтеся на воєвод. Ні питтю, ні їді не потурайте, ні спанню. І сторожів самі наряджайте, і [на] ніч лише з усіх сторін розставивши довкола [себе] воїв, ляжте, а рано встаньте. А оружжя не знімайте із себе вборзі, не розгледівши [все] через лінощі, бо знагла людина погибає.

Лжі бережися, і п'янства, і блуду, бо в ньому душа погибає і тіло.

А куди ви ходите в путь [за даниною] по своїх землях, не дайте отрокам шкоди діяти ні своїм [людям], ні чужим, ні в селах, ні в хлібах, а не то клясти вас начнуть. А куди підете і де станете -напоїте, нагодуйте краще стороннього; а ще більше вшануйте гостя, звідки він до вас [не] прийде - чи простий, чи знатний, чи посол, - якщо не можете дарунком, [то] їжею і питвом. Вони бо, мимоходячи, прославлять чоловіка по всіх землях - або добрим, або лихим.

Жону свою любіте, але не дайте їм [жінкам] над собою власті.

Запитання:

Чи поділяєте Ви ті ідеї, керуватися якими закликав Володимир Мономах своїх наступників?

Які із наведених у повчанні правил мають загальнолюдське значення?

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.012 сек.)