 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Семінарське заняття №1
Міністерство освіти України
Сумський державний університет
Машинобудівний коледж
Методичні рекомендації
Щодо підготовки студентів до семінарських
Занять з історії України
Підготував викладач
Якущенко О.А.
Розглянута і затверджено
Цикловою комісією
Соціально – гуманітарних
Дисциплін коледжу
протокол від ______ 200 _ р.
Суми, 2008р.
Передмова
Ми не удревнюємо української історії. Нею можна пишатися такою,
якою вона є насправді. Ми не привласнюємо здобутків та досягнень
інших народів. Тих, які належать безпосередньо українському народу,
цілком достатньо для визначення його вагомого вкладу в
євроатлантичну цивілізацію.
В. Смолій
Вивчення історії України потребує від студентів систематичного опрацювання наукової літератури та матеріалів документального характеру, серйозного осмислення історичних процесів, що відбулися на території України; вдосконалення власного розуміння історії: вироблення уміння, необхідних для самостійного опрацювання історичної інформації, та здатності критично оцінювати результати своєї праці. Найбільш ефективним засобом є семінарське заняття, де студенти вчаться робити доповіді, брати участь у дискусіях, висловлювати та відстоювати власну думку з поставленої проблеми. Немаловажним є уміння самостійно працювати, яке найбільше проявляється у процесі підготовки до семінарських занять.
Семінар -це активна форма навчального процесу, вид практичних занять, які передбачають обговорення під керівництвом викладача підготовлених студентами доповідей і повідомлень чи проблемного питання, участь студентів у дискусіях, виступи з доповненнями до відповідей.
На семінарах студенти розширяють, поглиблюють і змінюють набуті на лекціях і під час самостійної роботи знання, накопичують у пам’яті нові факти, положення, вчаться критично аналізувати документи і матеріали, ведення полеміки, відстоювання власних поглядів, виробляють уміння користуватися науковою термінологією й поняттями.
Участь у підготовці й обговоренні питань які виносяться на семінарське заняття, допомагає глибше засвоїти історію України, розвиває самостійність у підходах до аналізу актуальних питань соціально-економічного, суспільно-політичного, культурного та релігійного розвитку на різних етапах вітчизняної історії. Активна участь на семінарських заняттях прищеплює навички участі в дискусії, аналізі різних точок зору, вмінню відстоювати свою позицію.
Основними орієнтаціями у підготовці до заняття є план семінару, а також методичні рекомендації, конкретизація завдань. Після усвідомлення студентом поставленого перед ним завданням, він приступає до опрацювання матеріалу підручників і посібників, записів конспекту лекцій (з даної тема або дотичної до неї), а потім – документів тощо.
З метою усвідомлення суті певних термінів, явищ, подій, процесів необхідно звертатися до довідників, словників, енциклопедій. Термінологічний словник може бути оформлений в окремому зошиті або в кінці зошита для семінарських занять.
Важливим етапом підготовки до семінарських занять є конспектування. Для цього у студентів обов’язково має бути окремий зошит (для семінарських занять), у якому він опрацьовуватиме літературу відповідно до кожної теми.
Поради загального характеру: прочитайте основну літературу й документальні джерела до кожного з питань семінару, намагаючись осмислити прочитане. Розпочинаючи конспектування матеріалів, слід записати прізвище автора твору, повну назву праці. Законспектуйте необхідний матеріал, випишіть цитати, якщо потрібно дані, цифрові дані, відсотки, діаграми, схеми, таблиці. Те саме зробіть із додатковою літературою. Складіть план і текст свого виступу на семінарському занятті з кожного питання. Конспект може бути стислий, короткий (близький до плану) і поширений (близький до тексту). Цитати необхідно наводити точно і правильно оформлювати (джерело, сторінки).
Виступ на занятті повинен бути розрахований на 5-7хв. З одного питання, доповнення-на 2-3хв. Важливо при доповненні не повторювати сказане доповідачем. На семінару під час виступу студент має право користуватися конспектом, однак не читати повністю відповіді на питання, а лише користуватися, своїми записами при наведенні конкретних цифрових даних або цитуючи джерело.
Крім усього, до кожної теми семінарського заняття пропонуються теми повідомлень (рефератів) та практикум з метою доповнення або поглиблення питань семінару.
Студенти мають бути готовими на семінарі не лише до усної відповіді на питання, а й до виконання практичних завдань, тестування – метою якого є бліц-контроль за рівнем підготовки усієї групи.
Загальні методичні вказівки
Як працювати з параграфом підручника:
- Прочитайте весь параграф. Складіть цілісне уявлення про описані в ньому події, явища. Уважно розгляньте карти, схеми, інші ілюстрації.
- Зверніть увагу на виділення і підручнику фактів, висновків, ідей.
- Складіть розгорнутий план – він полегшить підготовку домашнього завдання.
- Постарайтеся зв’язати з матеріалом параграфа те, що побачили і почули на уроці, що читали з досліджуваної теми.
- Іноді необхідно переглянути параграфи, вивчені раніше.
- Якщо щось здається незрозумілим, зверніться до словника, енциклопедії.
- Перевірте, чи знаєте матеріал теми.
- Підготуйте відповіді на питання і завдання, що містяться наприкінці параграфа. Виконайте завдання, запропоновані викладачем.
Як скласти план:
- Уважно прочитайте текст.
- Розділіть його на частини, виділіть в кожній із них головну думку.
- Дайте назви частинам.
- У кожній виділіть кілька положень, що розвивають головну думку.
- Тепер залишається перевірити, чи всі основні ідеї, викладені в тексті, знайшли відображення у плані.
Як скласти тези:
(Тези – стило сформульовані основні положення статті, лекції, повідомлення, доповіді.)
Прочитайте текст, тези якого необхідно скласти. Переділіть на логічно завершенні частини і дайте їм назву, тобто складіть план. Знайдіть у тексті основні положення, які дають відповіді на запитання плану. Як порівнювати різноманітні оцінки історичних явищ?
- Визначте сутність кожної оцінки, події або явища.
- Спробуйте з’ясувати, на що спирався автор, даючи цю оцінку, і визначте об’єктивність його висновків.
- Проаналізуйте наведені аргументи і логіку наведених доказів.
- Зробіть свій вибір на користь однієї з наведених оцінок і поясніть, чому ви зробили саме даний вибір.
Робота з цитатою:
- Цитатою користуються для уточнення власних думок, для їх підтвердження.
- Для цитування вибирайте ті місця, що найбільш повно і чітко виражають головні думки автора.
- Не можна зловживати цитатами. Посилання на авторитет – це не доказ.
- Цитата повинна містити завершену думку автора.
- Виписувати цитату треба старанно, буз заміни слів, із дотриманням розділових знаків, з позначенням пропусків.
- Кожна цитата береться в лапки.
- Після цитати зазначаються джерела, тобто прізвище автора, назва книги, місце, рік видання, сторінки.
Як працювати с історичним документом:
· З’ясуйте походження документа:
- Хто його автор.
- За яких історичних обставин він з’явився.
· Що являє собою документ за змістом і формою (опис історичної події сучасником, оцінка подій істориком, законодавчий акт тощо).
· З’ясуйте, яке завдання до документа ви повинні виконати і що для цього потрібно.
· Якщо документ має поглибити ваші знання про якесь історичне явище, подію чи особу, - пригадайте що вам уже відомо про це.
· Прочитайте текст документа, визначте значення понять і термінів, що місяться в ньому.
· Спробуйте виконати завдання. Якщо ви не можете це зробити, визначте, що вам заважає.
· Зверніть увагу на те, як сформульовано завдання; можливо, ви не зрозуміли поставленої задачі.
· Прочитайте уважно й повільно документ іще раз, звертаючи увагу на зміст окремих речень.
Як написати реферат:
Уважно розберіться, на яку тему слід підготувати реферат. Вивчить літературу з цієї теми.
Визначте, в якій послідовності будете висловлювати. Складіть план реферату.
Реферат пишеться за таким планом:
· У вступі ви пояснюєте важливість і актуальність обраної теми.
Звертайте увагу на те, що і як описувати.
· В основній частині розкриваєте зміст реферату.
· У закінченні формулюєте головні підсумки та висновки, яких ви дійшли.
· Наприкінці реферату подається список літератури, яку ви використовували.
Як скласти повідомлення:
- Прочитайте в підручнику матеріал, до якого ви складаєте повідомлення.
- Прогляньте літературу, за якою ви будите його готувати.
- Складіть план своєї розповіді.
- За планом запишіть зміст повідомлення або складіть його тези.
- Подумайте на тим, який ілюстративний матеріал доцільно використати під час виступу повідомлення не забувайте про виразність і правильність своєї мови.
Як скласти історичний портрет:
- Історичні умови, в яких відбувається, діяльність особистості.
- Завдання, які прагне розв’язати Історичний діяч, і методи їх розв’язання.
- Інтереси яких верств населення виражає Історичний діяч.
- Значення його особистих якостей.
- Оцінювання результатів діяльності історичної особи.
Модуль 1
Семінарське заняття №1
Тема: Утворення й розвиток ранньофеодальної держави – Київська Русь
Чи можуть не викликати повагу люди, які створили одну з
найбільших та наймогутніших держав середньовічної
Європи, державу, яка, за словами митрополита Ілларіона,
«була відома і чутна по всіх чотирьох кінцях землі».
П. Толочко
План:
1) Передумови утворення східнослов’янської держави.
2) Виникнення, становлення і розквіт Київської Русі.
3) Процес розпаду Київської Русі.
Література:
1) Аркас М. Історія України-Русі. - Одеса: Маяк, 1994. –С. 67-127.
2) Балушок В.Г. Полюддя: прагматична дія і ритуал // Український історичний журнал.
-1994. -№1. –С. 113-115.
3) Горський А.А. Ще раз про роль норманів у формуванні Київської Русі // Український
історичний журнал. – 1994 -№1.
4) Грушевський М.С. Очерк истории украинского народа. –К.: Лыбидь, 1990. –С. 34-75.
5) Дорошенко Д.І. Нарис історії України. – Львів: Світ, 1991. –С. 47-100.
6) Ефименко А.Я. История украинского народа. – К.: Лыбидь, 1990. –С. 27-89.
7) Історія України: курс лекцій. У 2 кн. Кн. І. Від найдавніших часів кінця XIX століття.
-К.: Либідь, 1991. –С 35-80.
8) Котляр М.Ф. Запровадження християнства у Давньоруській державі // Український
історичний журнал. -1988. -№6. –С. 14-25.
Котляр М.Ф. Київська держава часів Аскольда і Олега // Київська старовина. -1993.
-№3. –С. 70-75.
10) Крип’якевич І.П. Історія України. –Львів: Світ, 1990. –С. 33-85.
11) Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2 т. Т.1 До середини XVII століття. –К.:
Либідь, 1992. –С. 87-156, 179-213.
12) Пріцак О. Походження Русі // Хроніка-2000. -1994. -№3-4. –С. 21-42; 1995. -№1. –С.
10-30.
13) Смолій В.А., Гуржій О.І. Становлення української феодальної державності //
Український історичний журнал. -1990. –№10. –С. 10-20.
14) Субтельний О. Україна: історія. –К.: Либідь, 1991. –С. 37-50.
15) Сухарев Ю.В. Киевская Русь й кочевник // Военно-исторический журнал. -1994. -№2.
-С. 84-92.
16) Історія України: Документи. Матеріали / уклад., комент. В.Ю. Короля. –К., 2001
17) Присяжнюк В. Виникнення і розвиток давньоруської держави. // Історія України.
-2003. -№ 44- С.1-6
Після вивчення теми студенти повинні знати:
а) хронологічні рамки:
- існування держави, яку називають «Київська Русь»;
- найбільш могутності давньоруської держави;
- правління Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха.
б) дати:
- прихід до влади в Києві Олега; його походи на Візантію;
- князювання Ігоря, повстання древлян;
- розгром хазарів Святославом, його загибель;
- князювання Ольги, хрещення Ольги;
- князювання Володимира;хрещення Русі;зведення Десятинної церкви;
- правління Ярослава, розгром печенігів, будівництво Софійського собору; заснування Києво-Печерського монастиря;заснування першої школи та бібліотеки;
- укладення «Правди Ярославичів», Любецький з’їзд князів;
- повстання у Києві; князювання Володимира Мономаха;
- перша згадка назви «Україна»; створення «Слово о полку Ігоровім»; Остромирове Євангеліє;
- «Повість минулих літ»; «Повчання дітям».
в) назви:
Поиск по сайту: