Теоретичні відомості. Соціальні небезпеки – небезпеки, спричинені низьким духовним та культурним рівнем населення: бродяжництво

Соціальні небезпеки – небезпеки, спричинені низьким духовним та культурним рівнем населення: бродяжництво, проституція, алкоголізм, злочинність тощо. Джерелом цих небезпек є:

‑ незадовільний матеріальний рівень;

‑ неналежні умови проживання;

‑ повстання, революції, страйки;

‑конфліктні ситуації на міжнаціональному, етнічному, расовому чи релігійному ґрунті.

Соціальна безпека – це стан захищеності соціальних інтересів особи, суспільства, держави від впливу загроз національній безпеці.

Складовими соціальної безпеки є: соціальна безпека людини, соціальна безпека суспільства, соціальна безпека держави. Соціальна безпека людини включає якість життя (охорону здоров’я, харчування, одяг, житло, сім’ю, освіту, культуру та мистецтво, вільне пересування та доступ до інформації, дозвілля, комунікації та зв’язок) та рівень життя (прожитковий мінімум, заробітна плата, доходи та витрати населення, зростання цін, заборгованість з заробітної платні). Соціальна безпека суспільства враховує гендерну політику, боротьбу з бідністю, етно-національні відносини, запобігання та вирішення трудових конфліктів, соціальне страхування, соціальне середовище.

Соціальна безпека держави ‑ це екологічна безпека, епідеміологічна безпека, демографічна ситуація, соціальне партнерство, зайнятість і ринок праці, безробіття.

Небезпеки соціально-політичного походження умовно можна поділити на:

‑ соціально-політичні небезпеки (війни, конфлікти, тероризм);

‑ криміногенні небезпеки (шантаж, розбій, зґвалтування тощо);

‑ соціально-психологічні небезпеки (натовп, паніка, суїцид);

‑ шкідливі звички (алкоголь, наркоманія, тютюнокуріння тощо).

Соціально-політичні небезпеки виникають у разі соціально-політичних конфліктів. Джерелами конфліктів є:

‑ соціальна нерівність, яка існує у суспільстві;

‑ система розподілу таких цінностей, як влада, соціальний престиж, матеріальні блага, освіта.

Конфлікт – зіткнення протилежних інтересів, поглядів, гостра суперечка, ускладнення, боротьба сторін, що ворогують, різного рівня та складу учасників.

Конфлікт передбачає усвідомлення протиріччя і суб'єктивну реакцію на нього. Якщо конфлікт виникає в суспільстві, то це суспільний конфлікт. Будь-який соціальний конфлікт, набуваючи значних масштабів, об'єктивно стає соціально-політичним. Політичні інститути, організації, рухи, втягуючись у конфлікт, активно обстоюють певні соціально-економічні інтереси. Конфлікти, що відбуваються в різних сферах, набувають політичної значущості, якщо вони зачіпають міжнародні, класові, міжетнічні, міжнаціональні, релігійні, демографічні та інші відносини.

Соціально-політичний конфлікт використовується, коли трапляються великомасштабні зіткнення всередині держав (громадянська війна, страйки), та між державами (війни, партизанські рухи).

Суб'єктами соціально-політичного конфлікту стають люди, які усвідомили протиріччя і обрали як спосіб його вирішення зіткнення, боротьбу, суперництво. Подібний спосіб вирішення протиріччя здебільшого стає неминучим тоді, коли зачіпає інтереси й цінності взаємодіючих груп, коли має місце відверте зазіхання на ресурси, територію з боку індивіда, групи, держави (коли йдеться про міжнародний конфлікт). Суб'єктами конфліктів можуть виступати:

‑ окремі люди, групи, організовані в соціальні, політичні, економічні та інші структури;

‑ об'єднання, які виникають у вигляді політизованих соціальних груп, економічних і політичних груп тиску, кримінальних груп, які домагаються певних цілей.

Помітне місце нині посідає один із різновидів соціального конфлікту ‑ міжетнічний, пов'язаний із суперечностями, що виникають між націями. Особливої гостроти він набув у країнах, які зазнали краху форми державного устрою (СРСР, Югославія).

Існує дві форми перебігу конфліктів:

• відкрита – відверте протистояння, зіткнення, боротьба;

• закрита, або латентна, при якій відвертого протистояння нема, але точиться невидима боротьба.

Досить часто після завершення конфлікту виникає ще один етап ‑ постконфліктний синдром, який характеризується напруженням у відносинах сторін, які щойно конфліктували. Постконфліктний синдром у разі загострення може започаткувати новий конфлікт. Це ми спостерігали на прикладах перманентного близькосхідного конфлікту, конфліктів у Північній Ірландії, Іспанії та ін.

Війна – збройна боротьба між державами або соціальними, етнічними та іншими спільнотами.

Терор (тероризм) (лат. – страх, жах) ‑

1) це форма політичного екстремізму, застосування чи загроза застосування найжорсткіших методів насилля, у тому числі фізичне знищення людей, залякування урядів та населення з метою досягнення певних цілей;

2) насильницькі дії (переслідування, захоплення заручників, убивства тощо) із метою залякування, знищення політичних суперників і конкурентів, нав'язування певної лінії поведінки;

3) суспільно небезпечна діяльність, яка полягає в свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров'я ні в чому не винних людей або погрози вчинення злочинних дій із метою досягнення злочинних цілей (ст.1 Закону України „Про боротьбу з тероризмом” від 20 березня 2003р № 638 - IV).

Розрізняють такі види терору:

‑ індивідуальний;

‑ груповий (дії екстремістських політичних угруповань);

‑ державний (репресії диктаторських і тоталітарних режимів);

‑ міжнародний.

Терористичний акт ‑ злочинне діяння у формі застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, відповідальність за які передбачена статтею 258 Кримінального кодексу України.

Найбільш поширеними в світі терористичними актами є:

‑ напади на державні або промислові об'єкти, які призводять до матеріальних збитків, а також є ефективним засобом залякування та демонстрації сили;

‑ захоплення державних установ або посольств (супроводжується захопленням заручників, що викликає серйозний громадський резонанс);

‑ захоплення літаків або інших транспортних засобів (політична мотивація ‑ звільнення з тюрми товаришів по партії; кримінальна мотивація ‑ вимога викупу);

‑ насильницькі дії проти особистості жертви (для залякування або в пропагандистських цілях);

‑ викрадення (з метою політичного шантажу для досягнення певних політичних поступок або звільнення в'язнів, форма самофінансування);

‑ політичні вбивства (один із найбільш радикальних засобів ведення терористичної боротьби; убивства, в розумінні терористів, повинні звільнити народ від тиранів);

‑ вибухи або масові вбивства (розраховані на психологічний ефект, страх та невпевненість людей).

Інцест – сексуальні або насильницькі дії з боку родичів.

Насильство, ґвалтування стається за умови існування чотирьох чинників:

місце – частина простору, яка сприяє ситуації (відлюдні місця, темні провулки, ліфти, дачі тощо);

агресор – люди зі специфічним світоглядом; це, як правило, люди з психопатологічними, біологічними, психосамотичними відхиленнями, нестійкою психікою;

жертва ‑ людина, яка своєю присутністю, індивідуальними особливостями вербально і невербально, свідомо чи несвідомо провокує агресію;

обставини – чинники, що провокують неконтрольовану небезпечну поведінку, загострюють і оголюють інстинкти.

Крадіжка – таємне заволодіння чужим майном.

Грабіж – відкрите заволодіння чужим майном із насильством чи без нього, небезпечне для життя та здоров’я потерпілого.

Шантаж – [фр. chantage, лат. cantаre ‑ вимагання]. Погроза розголошення компрометуючих відомостей із метою одержання певних вигод.

Розбій – напад із метою заволодіння майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоров’я жертви, або загрозою такого насильства.

Шахрайство – заволодіння особистим майном громадян або придбання права власності шляхом обману чи зловживання довірою.

Засоби самозахисту:

найдоступнішими засобами самозахисту, для яких не потрібний спеціальний дозвіл, є:

‑ газові балончики (аерозольні);

‑ кишенькова сирена;

засобами самозахисту, на носіння яких потрібно мати дозвіл правоохоронних органів, є:

‑ холодна зброя;

‑ газовий пістолет;

‑ вогнепальна зброя.

Кожний засіб захисту має вимоги щодо зберігання і використання. Наприклад, щоб попередити неприємності з газовими балончиками, необхідно дотримуватися таких правил:

1. Зберігати їх у спеціальному місці, недосяжному для сторонніх, дітей, домашніх тварин.

2. Дотримуватися терміну й умов зберігання (не нагрівати, не розбирати, не деформувати корпус).

3. Зберігати в такому положенні, в якому балончик буде доступним для екстреного використання (у зручному місці, на рівні робочого положення руки тощо).

4. Уміти користуватися газовим балончиком, навчитися швидко його діставати (потренуватися виймати його і розпилювати вміст).

5. Пам'ятати про власну безпеку під час користування балончиком (вчасно набрати повітря і не дихати).

Суїцид – самовбивство, самогубство, акт позбавлення себе життя, при якому людина діє цілеспрямовано, усвідомлено.

Алкоголізм – страшна хвороба, яка виникає внаслідок неодноразового прийняття алкоголю та виникнення залежності від нього. Через надмірне вживання алкоголю в Україні стається 20% побутового, 46% вуличного травматизму та 72,5% дорожньо-транспортних пригод.

Наркоманія – захворювання, що характеризується наркозалежністю, при цьому вражаються внутрішні органи, виникають неврологічні та психічні розлади, настає виснаження організму.

Деструктивний культ – це релігійна або містична організація, діяльність якої супроводжується порушенням громадської безпеки та порядку, ушкодженням здоров’я і моральності населення.

Тоталітарний культ – це релігійна або містична організація, яка характеризується необмеженою владою духовних лідерів, жорстокою дисципліною, сильним впливом на психіку адептів, релігійним фанатизмом та екстремізмом.

Апокаліптичні культи – різновид тоталітарного угруповання, де сповідують масове насильство як законний спосіб прискорення "божого суду" над невіруючими.

Методи, які застосовують псевдорелігійні секти для підкорення людей своїм цілям:

‑ психологічна обробка особи, що може призвести навіть до незворотних змін у світосприйнятті людини, його соціальній орієнтації;

‑ феномен віри, тобто здатність сприймати будь-яку інформацію як достовірну, без сумнівів та логічного аналізу;

‑ залежність від наставника, яка виникає після декількох сеансів і не припиняється, якщо наставник (гіпнотизер) не дасть установки.

Інформаційно-психологічна безпека – стан захищеності окремих осіб чи груп осіб від негативних інформаційно-психологічних упливів та пов’язаних із цим інтересів особи, суспільства, держави в інформаційному середовищі.

Спеціальні засоби впливу – технічні і програмні засоби, що використовують із метою негативного інформаційно-психологічного впливу на людину чи групу людей.

Спеціальні методи впливу – послідовність прийомів упливу на психіку людини, використання яких призводить до негативних наслідків для особистості, суспільства, держави.

Завдання для практичної роботи.

Завдання №1

Розгляньте запропоновану ситуацію і дайте відповіді на питання. При обговорені рекомендується апелювати до Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, Кримінального та адміністративного кодексів України, нормативних актів з охорони праці (наявність відповідних документів під час заняття забезпечує викладач) та додаток № 4:

Варіант 1

Петру 14 років. Мати виїхала за кордон на заробітки і зникла. Батько п’є, не має постійної роботи, час від часу працює у фермера. До цього фермера віддав на роботу і Петра. Гроші за роботу Петра отримував батько. Школу підліток не відвідує, бо восени багато роботи на фермі, а взимку відсутні теплі речі.

Обговорити наступні питання:

1. Чи є конкретна ситуація порушенням прав дитини і яких саме?

2. Яку відповідальність несе батько та фермер у цій ситуації?

3. Як потрібно діяти дитині в цій ситуації? Які вона має права згідно законодавства України?

4. Які умови роботодавець має забезпечити підлітку, беручи його на роботу?

Варіант 2

П’ятеро учнів молодших класів потрапили до реанімації. Вийшовши на перерві з їдальні, вони потрапили у нібито безневинну хмаринку пилу, що виявився сльозоточивим газом з балончика. Це, заради забави, зробив десятикласник Ігор. Балончик він поцупив у мами з сумки. Газом він ні в кого спеціально не цілився, а просто хотів випробувати новинку.

Розгляньте ситуацію та дайте відповіді на наступні питання:

1. Що потрібно робити, коли в очі бризнули газом з балончика?

2. Яку відповідальність у цьому випадку несе учень та його батьки?

3. Із якого віку за законом дозволяється користуватися газовим балончиком?

4. Якою, на вашу думку, має бути реакція директора школи?

Варіант 3

Олег і Олеся вирішили одружитися відразу після закінчення школи. На першому курсі університету, через п’ять місяців після офіційної реєстрації шлюбу, у них народилась донька Оксанка. Однак життя молодих не склалось. Олег часто запитував у Олесі, чи це його донька, підвищував голос, навіть одного разу вдарив. Олеся плакала, нервувала, у неї зникло молоко. Оксана часто хворіла, була блідою і худенькою. Через дев’ять місяців Олег вирішив розірвати шлюб.

Обговорити наступні питання:

1. Чи забезпечені нормальні психологічні умови Оксанці та Олесі?

2. Чи ця ситуація порушує права дитини, людини?

3. Які права має жінка в Україні в зв’язку з народженням дитини?

4. Як потрібно аргументовано відповісти Олегу на його запитання про батьківство?

Варіант 4

На вечірці Вам запропонували приєднатися до компанії та покурити сигарету з наркотиком. Вас переконують, що це дуже приємно, безпечно, що залежність не виникає, це тільки один раз. Говорять, що ви протиставляєте себе колективу.

Обговорити ситуацію та дати відповідь на наступні питання:

1. Які аргументи необхідно навести у відповідь?

2. Яку відповідальність несуть особи, що пропонують Вам наркотики?

3. Оцініть наслідки "однієї спроби"?

4. Перерахуйте злочини, пов’язані з наркотиками.

Варіант 5

Один молодий хлопець, що вважає себе інтелігентною людиною, бо має два диплома про вищу гуманітарну освіту, зізнався, що збирається бити свою майбутню дружину. Не тому, що він схильний до садизму, а з виховною метою. Зрештою його батько теж іноді бив матір, а сім’я була міцна і дружня.

Обговорити наступні питання:

1. Як впливають стереотипи щодо домашнього насильства на окремих людей?

2. Яку відповідальність несуть чоловіки за відповідні дії в сім’ї?

3. Якою має бути стратегія, щодо подолання домашнього насильства?

4. Якою має бути поведінка жінки у цій ситуації?

Варіант 6

Однією багатодітною сім'єю було усиновлено з інтернату 10 дітей, яких використовували для роботи в «копанках» у нічний час. На Донеччині існують так звані сімейні шахти, які викопують на присадибних ділянках і в підвалах. Саме там працюють усі члени сім'ї, у тому числі – й діти.

Обговорити наступні питання:

1. Назвіть небезпечні та шкідливі чинники роботи у таких шахтах для дітей.

2. Які органи влади мають відстежувати подальшу долю усиновлених дітей?

3. Напишіть ознаки трудового виховання й експлуатації праці.

4. Які конвенції, рекомендації спрямовані на обмеження використання дитячої праці, забезпечення охорони дитячої праці, встановлення вікових обмежень у залученні дітей до праці?

Варіант 7

Ви з другом уболіваєте за різні футбольні команди. Під час обговорення останніх футбольних матчів між вами відбулася сварка, тому що кожен категорично наполягав на тому, що саме його команда є кращою.

Обговорити ситуацію та дати відповідь на наступні питання:

1. Як можна уникнути конфлікту в цій ситуації?

2. Записати негативні наслідки конфлікту.

3. Визначити тип цього конфлікту?

4. Чи може конфлікт мати позитивні наслідки і якщо так, то які?

Варіант 8

На початку літа Олена познайомилася з молодою парою. Вони були шикарно одягнені, їздили на гарній машині. Олена зустрілася з ними на дискотеці. Люда і Вадим підійшли до неї, розговорилися, пригостили Олену випивкою, цигарками. Під ранок усі пішли до нових знайомих. Олену вразила їхня шикарна квартира. Вона дуже втомилася і, коли прилягла на диван, відразу відключилася. Коли прокинулася, вже було темно. Кімната була інша ‑ обшарпані стіни, стеля, що потекла. Тут стояв дим, сиділо троє чоловіків, дивилися на Олену, щось говорили ‑ вона нічого не розуміла. Спробувала піти, її не випустили...Той вечір закінчився не скоро ‑ вони ґвалтували Олену, вона знепритомніла. Коли прокинулася, побачила своїх знайомих Люду і Вадима. Вони пояснили, що тепер вона належить їм і вони робитимуть з нею все, що вважають за потрібне. Олену чимось напоїли і перевезли в інше місто. Щодня повторювалося одне і те ж: ‑ приїжджали нові чоловіки, її били, ґвалтували. Кілька разів вона помічала, що в кімнату заходив чоловік із відеокамерою. Він голосно говорив: «Можеш передати привіт своїй матусі», - і сміявся. Одного разу її «господарі» не замкнули двері й Олені вдалося вирватися на волю.

Обговорити ситуацію та дати відповідь на наступні питання:

1. Які помилки в поведінці Олени спровокували цю ситуацію?

2. Назвіть статті Кримінального кодексу, які порушені в цій ситуації?

3. Яку відповідальність несуть Люда та Вадим у цій ситуації?

4. Назвіть Всеукраїнські громадські організації та організації в Житомирській області, що надають допомогу жінкам у подібних ситуаціях.

Завдання №2

Провести дискусію на одну із запропонованих тем:

1. Чи потрібен Україні Закон "Про зброю"?

На сьогодні зброю має приблизно 1 млн. осіб – більше 2% населення України. Формально ситуація не виглядає небезпечною. Проте існують тенденції, котрі вказують на зростання потенційної небезпеки протиправного використання зброї. Наприклад, реальне насильство в індустрії розваг було замінено в свідомості людей перебігом гри, що ніякої відповідальності не несе.

2. Трудова міграція: дві точки зору.

Основними причинами виїзду трудових мігрантів є відсутність роботи в регіоні (19%) та бажання заробити гроші (28%), у тому числі для навчання дітей (86%), виплати боргів (59%).

3. Слабоалкогольні напої ‑ крок до алкоголізму.

За даними ВООЗ Україна в 2007 році займає перше місце за рівнем уживання алкогольних напоїв підлітками. Кожен із опитуваних хоча б один раз на місяць вживає алкогольні напої.

4. Торгівля людьми: міф чи реальність?

Тільки в 2006 році органи внутрішніх справ порушили 376 кримінальних справ за фактом торгівлі людьми. Однак, із 86 торговців людьми 47 отримали лише умовне покарання. У 2007 році Кабінет Міністрів України видав постанову "Про затвердження Державної програми протидії торгівлі людьми на період до 2010 року" (№410).

5. Чи може Україна стати вільною від фактів тілесних покарань дітей?

Відомо, що дитина в майбутньому відтворює ту модель поведінки, з якою вона мала справу в дитинстві. Фізичне насильство потім стає нормою в житті. Крім того, у частини дітей, до котрих застосовували методи покарання, спостерігається занижена самооцінка, неактивна життєва позиція, в інших – підвищений рівень агресії, перш за все, стосовно до слабших. Необхідно зазначити, що дві третини опитаних у 2006 році інститутом соціальних досліджень України зазначили, що тілесні покарання застосовувались до них досить часто, коли вони були дітьми.

6. Суїцид в Україні.

У світі кожні 20 секунд одна людина скоює самогубство, а кожні 2 секунди хтось намагається звести рахунок із життям. Опитування, проведені в різних країнах світу, показують, що до 80% підлітків періодично замислюються про те, щоб здійснити самогубство. Як правило, випадки самогубства збігаються з віковими кризами, у першу чергу, із кризою перехідного віку (13-18 років) і кризою середини віку (33 - 36 років). У цей час різко змінюється структура свідомості, інакше оцінюються вчинки й досягнення, соціальний статус і особисті якості.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНИХ РОБІТ

У практичній роботі "Теоретичні основи безпеки життєдіяльності" вивчаються основні поняття та терміни безпеки життєдіяльності. Залежно від профілю навчання студентів запропоновані різні практичні завдання.

Щоб підготуватися до практичної роботи необхідно:

1. Опрацювати текст лекції, основну та додаткову літературу, рекомендовану викладачем.

2. Вивчити основні терміни та формули.

3. Розглянути інженерний та соціологічний методи визначення ризику.

4. Ознайомитись із методикою розв’язування задач на визначення ступеня ризику.

5. Підготуватись до написання тестів із запропонованої теми.

6. Пам’ятати, що на кожне запитання є лише одна правильна відповідь.

Практична робота оцінюється в 21 бал (100 балів для соціально-психологічного факультету).

На початку заняття проводиться тестування. Кожен варіант тестів містить 5 питань. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал (3 бали для соціально-психологічного факультету). За тестові завдання студент може отримати максимум 5 балів (15 балів для соціально-психологічного факультету).

Приклад тестів:

1. Ризик це:

1. Людина збирається зробити щось небезпечне.

2. Частота проявлення небезпеки.

3. Якісна й кількісна характеристика небезпеки.

2. Аксіома про потенційну небезпеку діяльності людини стверджує, що...

1. Абсолютної безпеки не існує.

2. Необхідно забезпечити абсолютну безпеку.

3. Необхідно прагнути досягти нульовий ризик.

3. Який з методичних підходів до оцінки коефіцієнта індивідуального ризику використовує результати опитування населення:

1. Експертний.

2. Інженерний.

3. Соціологічний.

4. Модельний.

4. Потенціал небезпечного фактора це:

1. Час дії фактора.

2. Характеристика, що виражає специфічні особливості, наприклад, агрегатний стан.

3. Шкода, яку заподіяв фактор.

4. Його кількісна характеристика.

5. Інженерний, модельний, експертний, соціологічний, статистичний, інтерполяція ‑ це:

1. Методи визначення ризику.

2. Методи забезпечення безпеки.

3. Методи ліквідації небезпеки.

4. Методи попередження безпеки.

Робота на занятті проводиться в групах (до 6 осіб), кожна з яких отримує свій варіант завдань. Кожне завдання оцінюється в 3 бали (10 балів для соціально-психологічного факультету).

За практичні завдання на занятті студент може отримати максимум 9 балів (30 балів для соціально-психологічного факультету). На виконання кожного завдання відводиться по 20 хвилин.

У кінці заняття кожен студент отримує індивідуальну роботу, яка містить 2 практичних завдання, за виконання якої може отримати максимум 3 бали (15 балів для соціально-психологічного факультету). Виконання індивідуальної роботи перевіряється викладачем на початку наступного заняття.

Самостійна робота виконується у вигляді рефератів (дивись додаток № 1). Максимальна кількість 4 балів (40 для соціально-психологічного факультету). Реферати необхідно здати протягом десяти днів після закінчення останньої практичної роботи.

У практичній роботі "Небезпеки природного, техногенного походження та безпека в умовах надзвичайних ситуацій" вивчаються основні поняття та моделі поведінки при аваріях, стихійних лихах та небезпечних ситуаціях природного та техногенного походження.

Щоб підготуватися до практичної роботи необхідно:

1. Опрацювати текст лекції, основну та додаткову літературу, рекомендовану викладачем.

2. Вивчити основні терміни та характеристики небезпек природного та техногенного походження.

3. Розглянути запропоновані моделі поведінки в умовах природних й техногенних небезпек (додаток №2).

4. Підготуватись до написання тестів із запропонованої теми.

5. Пам’ятати, що на кожне запитання є лише одна правильна відповідь.

На початку заняття проводиться тестування. Кожен варіант тесту містить 5 питань. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал (3 бали для соціально-психологічного факультету). За тестові завдання студент може отримати максимум 5 балів (15 балів для соціально-психологічного факультету).

Приклад тестів:

1. До якого виду стихійних лих належить повінь?

1. Водні.

2. Біологічні.

3. Метеорологічні.

4. Топологічні.

2. Що розуміють під глибиною осередку землетрусу?

1. Відстань від епіцентру до місцевості, де відчувається землетрус.

2. Відстань від поверхні Землі до епіцентру землетрусу в земній корі.

3. Відстань за прямою, що проходить через епіцентр землетрусу, від і до місцевості, де землетрус вже не відчувається.

3. Інтенсивність землетрусу вимірюється за шкалою:

1. Бофорта.

2. Фаренгейта.

3. Ріхтера.

4. Цельсія.

4. Який із цих вітрів є найслабшим за шкалою Бофорта?

1. Легкий бриз.

2. Слабкий бриз.

3. Свіжий бриз.

4. Тихий вітерець.

5. Ознаки витоку газу:

1. Запах газу та шипіння, що чути від газового балона.

2. Подряпини та вм’ятини на балоні.

3. Іржа на балоні.

Робота на занятті проводиться в групах (до 6 осіб), кожна з яких отримує свої варіанти завдань. Перше завдання передбачає визначення моделі поведінки в небезпечних ситуаціях природного чи техногенного походження. Студентам пропонується продемонструвати модель поведінки відповідно до ситуації. До другого завдання запропоновані малюнки, на яких зображені ситуації з порушенням правил безпеки. Студентам необхідно визначити 10 або більше таких порушень. Третє завдання пов’язано з небезпеками побутової хімії. Воно передбачає пошукову і творчу роботу студентів. За кожне з трьох завдань роботи студент може отримати по 3 бали (10 балів для соціально-психологічного факультету). За найкращу антирекламу студенти можуть отримати додатково по 2 бали (5 балів для соціально-психологічного факультету). На виконання кожного завдання відводиться по 20 хвилин.

У кінці заняття кожен студент отримує індивідуальне завдання, за виконання якого може отримати максимум 3 бали (15 балів для соціально-психологічного факультету). Виконання індивідуального завдання перевіряється викладачем на початку наступного заняття.

Самостійна робота спрямована на визначення небезпечних районів, об’єктів, ситуацій тощо, які існують в Житомирській області. Вона оцінюється в 4 балів (40 балів для соціально-психологічного факультету).

У практичній роботі "Небезпеки соціального походження" вивчаються питання побудови моделі поведінки в ситуаціях соціально-психологічних, криміногенних небезпек та правове забезпечення захисту людини в цих ситуаціях.

Практична робота оцінюється в 21 бал (100 балів для соціально-психологічного факультету).

На початку заняття проводиться тестування. Кожен варіант тесту містить 5 питань. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал (3 бали для соціально-психологічного факультету). За тестові завдання студент може отримати максимум 5 балів (15 балів для соціально-психологічного факультету).

Приклад тестів:

1. Тоталітарний культ – це:

1. Релігійна або містична організація, діяльність якої супроводжується порушенням громадської безпеки та порядку, ушкодженням здоров’я і моральності населення.

2. Різновид тоталітарного угруповання, де сповідують масове насильство як законний спосіб прискорення "божого суду" над невіруючими.

3. Релігійна або містична організація, яка характеризується необмеженою владою духовних лідерів, жорстокою дисципліною, сильним впливом на психіку адептів, релігійним фанатизмом та екстремізмом.

2. Соціальні небезпеки виникають у разі:

1. Соціально-політичних конфліктів.

2. Зіткнення протилежних інтересів, поглядів, гострої суперечки, ускладнення, боротьби ворогуючих сторін різного рівня та складу учасників.

3. Небезпек, спричинених низьким духовним та культурним рівнем населенн я.

3. Війна – це:

1. Зіткнення протилежних інтересів, поглядів, гостра суперечка, ускладнення, боротьба ворогуючих сторін різного рівня та складу учасників.

2. Збройна боротьба між державами або соціальними, етнічними та іншими спільнотами.

3. Злочинне діяння у формі застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій.

4. Соціально-політичне середовище ‑ це:

1. Форми спільної діяльності людей, єдність способу життя, комунікативної дії.

2. Створений людством духовний світ, що охоплює національні, соціальні, економічні, політичні відносини тощо, які впливають на людей, формують їхній світогляд і взаємовідносини.

3. Сукупність людей, об'єднаних відносно стійкими соціальними зв'язками і відносинами, яка має загальні ознаки, що надають їй неповторної своєрідності.

5. Розбій – це:

1. Відкрите викрадення чужого майна з насильством чи без нього, небезпечне для життя та здоров’я потерпілого.

2. Таємне розкрадання чужого майна.

3. Напад із метою заволодіння майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоров’я жертви, або загрозою такого насильства.

Робота на занятті проводиться в групах (до 6 осіб), кожна з яких отримує свої варіанти завдань. Перше завдання передбачає аналіз певних небезпечних життєвих ситуацій та самостійну роботу студентів із нормативно-правовими документами. Також студенти повинні до кожної ситуації створити модель поведінки. Друге завдання вимагає вміння проводити дискусію, аргументовано доводити свою думку, користуючись нормативними документами, статистичними даними тощо. Кожне завдання оцінюється в 8 балів (42 бали для соціально-психологічного факультету).

Додаток №1

СПИСОК РЕФЕРАТІВ ДО КУРСУ

1. Порівняльний аналіз статистичних даних щодо громадян, котрі виїжджають за кордон.

2. Вплив техногенного середовища на озоновий шар нашої планети.

3. Небезпека вживання м’яса при лейкозі великої рогатої худоби.

4. СНІД як соціальна і медична проблема.

5. Надзвичайні ситуації, що загрожують добробуту людини та суспільства.

6. Чорнобильська катастрофа: контроль радіоактивного забруднення довкілля.

7. Монологи про Чорнобиль.

8. Забруднення харчових продуктів металами і неметалами.

9. Небезпека продуктів згоряння газу.

10. Вплив нестачі йоду на організм людини.

11. Про небезпеку мобільних телефонів.

12. Безпека життєдіяльності людини та біоритми.

13. Забруднення атмосферного повітря м. Житомира.

14. Біологічна загроза безпеці життєдіяльності.

15. Духовна безпека населення ‑ як складова його фізичного й психічного здоров’я.

16. Психологічні травми й самогубство.

17. Зсуви ґрунту як надзвичайна ситуація: особливості прогнозування і попередження.

18. Люди гинуть через паніку? (аналіз причин загибелі людей під час екстремальних ситуацій).

19. Із історії пожежних автомобілів.

20. Пожежа на атомній електростанції (дослідження світового досвіду).

21. Пожежна безпека в побуті.

22. Пожежна ситуація в Україні та їх наслідки.

23. Сучасний стан техногенної безпеки в Україні та напрямки підвищення ефективності запобіжних заходів.

24. Новобогданівка: три дублі.

25. По кому б’є….блискавка?

26. Місце й роль флори та фауни в забезпеченні нормальних умов життєдіяльності людини.

27. Вплив мікроорганізмів на життя і здоров’я людини.

28. Екологічні проблеми в Україні.

29. Взаємозв’язок життєдіяльності людини та стану навколишнього середовища.

30. Людина в міському середовищі.

31. Фактори ризику в урбанізованому середовищі.

32. Конституція України про забезпечення безпеки життєдіяльності людини.

33. Основні положення Законодавств України про охорону здоров’я і охорону праці щодо забезпечення безпеки життя, здоров’я та діяльності людини.

34. Основні положення Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” щодо забезпечення права людини на екологічну безпеку.

35. Нормативні документи та їх основні вимоги щодо забезпечення безпеки життєдіяльності населення.

36. Система управління безпекою життєдіяльності, її структура, функції, інформаційне забезпечення.

37. Служби охорони громадського порядку.

38. Добровільні об’єднання громадян з питань безпеки життєдіяльності.

39. Контроль за станом безпеки життєдіяльності.

40. Природні катаклізми та стихійні лиха, що мали місце протягом останнього року (за даними ЗМІ).

41. Що треба знати про туберкульоз?

42. Запобігання торгівлі людьми

43. Екологічні фактори середовища та організація роботи щодо здоров’я населення.

44. Неоголошена війна природи (повені на Закарпатті: причини, наслідки, шляхи подолання).

45. Тероризм як системна сила світової дезінтеграції.

46. Трудова міграція з України в контексті загальносвітових міграційних процесів: причини та небезпеки, пов’язані з трудовою міграцією.

47. Про деякі аспекти впливу радону на людину.

48. Суїцид в Україні.

49. Біологічно активні добавки. Факти й коментарі.

50. Популяційно-генетичні наслідки Чорнобиля.

Додаток №2

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ В УМОВАХ ПРИРОДНИХ ТА ТЕХНОГЕННИХ НЕБЕЗПЕК

Поиск по сайту: