Визначення основних параметрів газгольдера

Об’єм газгольдера (V_г):

,

де t_нб – тривалість накопичування газу за добу.

Геометричні розміри газгольдеру визначаються із умов найменших витрат матеріалу. Під час використання “мокрого” газгольдера його корисний об’єм визначається:

,

де D – діаметр ковпака газгольдера;

Н₀ – висота ковпака;

h – висота шару води, що потрапляє під ковпак, як результат балансового відношення тисків;

Дійсне значення тиску під ковпаком складає:

р = р₀ – р₁ – р₂,

де р₀ – тиск, що виникає за рахунок маси ковпака:

,

де G – маса ковпака.

р₁ – зниження тиску за рахунок виштовхуючої сили, що діє на занурену частину ковпака:

,

де G’ – маса ковпака з урахуванням виштовхуючої сили:

,

де m – маса стінок ковпака.

р₂ – зменшення тиску за рахунок різниці густини повітря навколишнього середовища та газу під ковпаком:

,

де G’’ – вертикальна складова підйомної сили, що виникає як результат різниці густини повітря та газу:

,

де g_п, g_г - відповідно густина повітря та газу.

В “сухому” газгольдері різниця тиску складає:

,

де h_c - висота газового шару в газгольдері.

Тиск в газгольдері є вихідним параметром установки, тому за його величиною корегуються розміри газгольдеру.

Розрахунок кількості теплоти в установці

Загальна теплова енергія від газу:

Q_заг =G_б × С_б,

де С_б - теплотворна здатність газу (с=24 МДж/ м3).

Витрати теплоти на нагрівання сировини

,

де t₁ – початкова температура нагрівання;

t₂ - режимна температура (мезофільний або термофільний процес);

С_с - тепломісткість сировини (наприклад, для гною сільськогосподарських тварин 4.06 кДж/ кг⁰С);

h – ККД нагрівача.

Витрати теплоти на власні потреби:

,

де Q_втр – кількість теплоти на компенсацію тепловтрат.

Поиск по сайту: