|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Визначення основних параметрів газгольдераОб’єм газгольдера (Vг):
,
де tнб – тривалість накопичування газу за добу. Геометричні розміри газгольдеру визначаються із умов найменших витрат матеріалу. Під час використання “мокрого” газгольдера його корисний об’єм визначається:
,
де D – діаметр ковпака газгольдера; Н0 – висота ковпака; h – висота шару води, що потрапляє під ковпак, як результат балансового відношення тисків; Дійсне значення тиску під ковпаком складає:
р = р0 – р1 – р2, де р0 – тиск, що виникає за рахунок маси ковпака:
, де G – маса ковпака. р1 – зниження тиску за рахунок виштовхуючої сили, що діє на занурену частину ковпака: , де G’ – маса ковпака з урахуванням виштовхуючої сили:
, де m – маса стінок ковпака. р2 – зменшення тиску за рахунок різниці густини повітря навколишнього середовища та газу під ковпаком:
,
де G’’ – вертикальна складова підйомної сили, що виникає як результат різниці густини повітря та газу:
,
де gп, gг - відповідно густина повітря та газу. В “сухому” газгольдері різниця тиску складає:
,
де hc - висота газового шару в газгольдері. Тиск в газгольдері є вихідним параметром установки, тому за його величиною корегуються розміри газгольдеру.
Розрахунок кількості теплоти в установці Загальна теплова енергія від газу:
Qзаг =Gб × Сб, де Сб - теплотворна здатність газу (с=24 МДж/ м3). Витрати теплоти на нагрівання сировини
, де t1 – початкова температура нагрівання; t2 - режимна температура (мезофільний або термофільний процес); Сс - тепломісткість сировини (наприклад, для гною сільськогосподарських тварин 4.06 кДж/ кг0С); h – ККД нагрівача. Витрати теплоти на власні потреби:
,
де Qвтр – кількість теплоти на компенсацію тепловтрат.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |