Вправи для корекції зорового сприймання і дітей з дизартрією

Вправи для корекції зорового сприймання у дітей з алалією

. Алалія – системний недорозвиток мовлення, при якому порушені усі його сторони (фонетико-фонематична, лексико-граматична, синтаксична). При алалії мовлення зовсім не розвивається або розвивається з грубими відхиленнями. В залежності від того, які мовленнєві центри були уражені, розрізняють сенсорну і моторну алалії. Алалія належить до найскладніших патологій мовленнєвого розвитку.Іноді при сесорній алалії можуть проявлятися порушення зорового сприйманння, що пояснють близкістью зон органічного ураження до зорового кори потиличних зон кори г.м. У цьому випадку можуть виникати зорові агнозії, нестабільність зорової уваги, зниженя зорової памяті, особливості зоро-просторового та буквенного гнозису.Найважливіша умова виразного зорового сприйняття – уміння виділити предмет на загальному фоні на основі чіткого розпізнавання контуру. Цьому сприяють різні види завдань. Знаходження добре відомих предметів в умовах, що відволікають. Приклад завдань для індивідуальної і колективної роботи:
а) скільки предметів зображено на малюнку?
б) розпізнавання предмета за істотними ознаками контуру: До цього ж відноситься і таке завдання: “ Скільки тут вісімок?“
в) знаходження однакових предметів зоровим зіставленням їх форми – розташуванням, розміром, кольором.Скільки однакових фігур на двох малюнках?Вибір маршруту на основі зорового зіставлення різних напрямів руху.Яка дорога приведе ведмедика до дому?
Якою дорогою дівчинці найшвидше дібратися додому?
Де живе зайчик, а де білочка? Якою дорогою вони бігли?
Яким способом найшвидше можна знайти відповідь? Чому?
Пошук виходу з лабіринтів.
Покажіть лінією шлях, яким хлопчик може вибратися злісу.
Через які ворота кицька знайде вихід?
Вправи на тренування обсягу й точності зорового сприймання групи об*єктів.

вправи для корекції зорового сприймання і дітей з дизартрією

Відставання у розвитку зорового сприймання і зорових предметних образів у дітей з різними формами дизартрій, із затримками мовленнєвого розвитку спостерігається за умови браку первинних інтелектуальних порушень. ігрові завдання типу “ Що змінилося? “
Наприклад, на крилі дошки 6 – 7 малюнків овочів і фруктів або тільки овочів чи фруктів. Після короткочасного розгляду вихователь непомітно для дітей додає ще один малюнок. Цю зміну дітям визначати найлегше. А потім зміни ускладнюються: замість жовтого яблука з*являється червоне, фрукти, що були зверху, пересуваються вниз, змінюється їх взаєморозташування;
б) гра “ Фотограф “. Через невеликий отвір у картонній планці кожна дитина уважно вдивляється в якийсь куточок лісу, двору на території дитячого садка тощо. Те, що їй вдається помітити, вона потім відтворює в словесному опису чи малюнку;
в) гра – вправа “ Що я помітив (ла), йдучи до дитячого садка?” на спостережливість і подальше відтворювання;
г) складання такого самого візерунка з пам*яті; відтворення розташування фігур;
д) вправи на розрізнювання кольорів та їх відтінків в ускладнених умовах сприймання.

3. вправи для корекції сприймання у ДІТЕЙ з поруш.мовлення дітей

Для дітей дошкільного віку з порушенням мовлення характернішими є недостатність зорового сприймання та зорових предметних.У дітей з порушенням мовлення корекція відчуття та сприймання охоплює формування понять про колір, форму, величину, розміщення предметів у просторі.

Формування уявлення про колір відбувається у такій послідовності:— підбір предметів конкретного кольору за наочним зразком, словесною інструкцією;

— підбір предметів такого самого кольору як і фон;— складання груп предметів однакових за кольором;— конструювання та аплікація з урахуванням кольору;— викладання узорів, орнаментів з мозаїки.

Вивчення форми предметів починається з аналізу та узагальнення конкретної форми. Спочатку вона поділяється па складові, серед яких вирізняють головні, суттєві ознаки, що відрізняють її від інших форм. Встановлення відмінних і спільних властивостей відбувається шляхом порівняння форм, що вивчаються, наприклад: квадрат — прямокутник, квадрат — трикутник, коло — овал, квадрат — коло тощо.Після детального аналізу кожної форми дітям потрібно відтворити її: побудувати з паличок, намалювати в повітрі, на папері, вирізати, виліпити з глини чи пластиліну. Пропонується виокремити аналогічні форми серед навколишніх предметів, на малюнках. Це сприяє розвиткові вміння аналізувати, порівнювати, абстрагувати форму від конкретного предмета. З метою закріплення знань про форму дітей можна вчити перетворювати фігури, наприклад: з однієї чи декількох геометричних фігур побудувати нові шляхом їх реконструкції або поєднання; виконати завдання на домальовування незавершених контурів фігур або предметів, що охоплюють форми, які вивчалися.Слід пам'ятати, що під час здійснення всіх видів діяльності діти мають розповідати про те, що вони роблять, уміти називати кожну форму, яка вивчається, відповідним словом.Конструювання — це ефективний спосіб корекції просторового сприймання дітей з порушенням мовлення. Під час складання предмета діти встановлюють зв'язок між цілим і частинами, усвідомлюють можливість поділу його на частини, а потім знову створення єдиного цілого, що має надзвичайно важливе значення для корекційного розвитку просторового аналізу та синтезу.Діти швидше засвоюють інформацію про величину, якщо їх активно залучати до різних видів конструювання: за зразком, планом, до довільного конструювання тощо. У процесі складання розрізаних картинок, фігур із паличок, геометричної мозаїки, конструкцій з різного будівельного матеріалу діти аналізують форму предметів, порівнюють їх між собою та зразком, співвідносять частини предметів, величини шляхом накладання і прикладання, використовують умовні позначення.Важливим етапом корекційної роботи є формування уявлень про напрями простору, зокрема, вміння орієнтуватися у місцевості, площині, розуміти розташування предметів у просторі..Важливий етап формування просторових понять — це розвиток уявлення про розташування предметів один щодо одного. розумінням просторових зв'язків між предметами, що відображаються за допомогою відмінкових форм слів, тобто шляхом безприйменникових конструкцій.Ці вміння діти набувають під час активних дій з предметами та їх зображеннями у грі, у процесі складання орнаментів з мозаїки за словесною інструкцією тощо.Водночас із формуванням уявлень і понять відбувається розвиток мовлення дітей. їх активний словник поповнюється новими словами, що позначають властивості предметів, опосередковують їх просторові зв'язки.

Поиск по сайту: