АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ВПРАВА 3. Подані словосполучення поставте у давальному відмінку однини

Читайте также:
  1. Аналіз таблиць «Синтаксис» і «Словосполучення».
  2. Вправа 1 Напишіть речення у питальній та заперечній формі
  3. Вправа 1 Напишіть речення у питальній та заперечній формі
  4. Вправа 1 Поставте речення в питальну та заперечну форму
  5. Вправа 1 Поставте речення в питальну та заперечну форму
  6. Вправа 1. Накресліть структурні схеми речень та поставте розділові знаки.
  7. Вправа 1.3 Read the article above again. Which of the characteristics are mentioned ?
  8. Вправа 11. Виберіть слово, яке підходить за значенням.
  9. Вправа 12. Згрупуйте у пари
  10. Вправа 12. Згрупуйте у пари
  11. Вправа 13. Згрупуйте у пари
  12. Вправа 13. Підберіть слова, які можуть вживатися з поданим

Ректор Петренко Василь Олегович, директор Шульга Іван Іванович, керівник Ільїн Михайло Гнатович, бригадир Кузьменко Хома Лукич, президент Рощин Степан Федорович, кореспондент Пушенко Галина Олександрівна, проректор Голубчик Петро Ярославович.

ВПРАВА 4. Відредагуйте запропоновані речення. Правильний варіант запишіть. При потребі зверніться до словника.

 

1. Я хотів би наголосити на слідуючому. 2. На слідуючій парі ми будемо розглядати новий матеріал. 3. В кінці кінців він таки домігся перегляду. 4. Він не являється членом колективу. 5. Ткаченко являється гарним аналітиком. 6. Студенти по різному відносяться до навчання. 7. Письмо відноситься до найвизначніших винаходів людства. 8. Його теорія набула широкого розповсюдження. 9. Слухаючи мої нарікання, він тільки пожимав плечима. 10. На засіданні були підняті важливі питання. 11. Студент привів дуже вдалий приклад. 12. Ваша стаття протирічить реальним фактам.

ЗАВДАННЯ 5. Прочитайте уважно текст. Законспектуйте.

У системі сучасних мов світу (за різними джерелами їх нараховують від 2,5 до 5 тисяч) українська мова має своє визначене місце і складну історію розвитку. Українська мова належить до індоєвропейської мовної сім’ї, слов’янської групи, східнослов’янської підгрупи, до якої, крім української, належать російська й білоруська мови.

Усі слов’янські мови мають одне джерело – праслов’янську мовну основу, яка існувала у вигляді племінних діалектів (полян, древлян, сіверян, тиверців, угличів та ін.) на території сучасної України приблизно з середини ІІІ тисячоліття до н.е і до V століття н.е. З перетворенням і формуванням слов’янських племен в окремі народності формувалися й усі слов’янські мови. Ось чому кожна із слов’янських мов не тільки зберегла спільні риси, а й набула за час окремого розвитку багато нового у лексиці, граматиці, фонетиці.

За функціональним призначенням, виражальними можливостями, емоційно-експресивною насиченістю та милозвучністю українська літературна мова належить до найрозвиненіших мов світу і має давні писемні традиції. Найдавніший період функціонування української літературної мови засвідчено писемними пам’ятками Київської Русі (ХІ – ХІІІ ст.). У писемних пам’ятках цього періоду, написаних старослов’янською мовою, що була запроваджена просвітителями Кирилом і Мефодієм, досить виразно простежуються риси українського живого мовлення.

Становлення нової української літературної мови відбувалося на основі середньонаддніпрянських діалектів. Початком нової української літературної мови умовно вважається 1798 рік, коли вийшли друком три перші частини “Енеїди”І.П. Котляревського. І.П. Котляревський – зачинатель нової української літературної мови.

У творчості Т.Г. Шевченка, який є основоположником нової української літературної мови, було відшліфовано і закріплено загальнолітературні норми національної мови, розширено її стильові межі.

Наприкінці ХVІІІ ст. половина населення Франції не володіла французькою мовою. Проте завдяки послідовній мовній політиці держави, яка залучила до цієї справи такі чинники, як військова повинність, освіта, видання книг, газет і журналів французькою мовою, – французька мова протягом ХІХ ст. утвердилася як єдина на всій території держави й в усіх сферах суспільного життя. Наслідками такої політики є консолідація суспільства й духовне й економічне зростання Франції. Населення Ізраїлю відродження втраченої майже дві тисячі років тому власної держави тісно пов’язало з відродженням своєї давньої мови – івриту. Для її вивчення було створено мережу денних і вечірніх курсів, видання літератури. Вивченню івриту сприяла й армія: молоді люди, які не встигли добре оволодіти мовою до мобілізації, проходили курс навчання під час військової служби.

16 грудня 1999 року Конституційний Суд прийняв рішення про офіційне тлумачення статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі в освітніх закладах країни.

Конституційний Суд ухвалив, що положення частини першої статті 10 Конституції України, за якою “державною мовою України є українська мова”, треба розуміти так: Українська мова як державна є обов’язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, що визначаються законом.

Поряд з державною при здійсненні повноважень місцевими органами виконавчої влади, органами Автономної Республіки Крим та місцевими органами самоврядування можуть використовуватися російська та інші мови національних меншин у межах і порядку, що визначаються законами України.

Мовою навчання в дошкільних, загальних середніх, професійно-технічних та вищих державних та комунальних навчальних закладах України є українська мова ”.

Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим. Попри те, що Конституційний Суд дав чітку правову орієнтацію. В розв’язанні мовних питань та визначенні напряму мовного будівництва, сама історія нашої держави, суспільної свідомості та підсвідомості, численні заборони української мови, що здійснювалися протягом сторіч, обумовлюють те, що процес переходу нашого суспільства на рідну мову є тривалим і поступовим. На парламентських слуханнях “Про функціонування української мови в Україні”, проведених Комітетом з питань культури і духовності Верховної Ради України 12 березня 2003 року, у яких взяли активну участь найширші кола громадськості, науковці, освітяни було прийнято низку ухвал. По-перше, щодо вироблення механізмів атестації державних службовців на знання української мови та запровадження системи курсів української мови для державних службовців усіх рівнів, по-друге, створення спеціальних україномовних програм в комп’ютерній мережі Інтернет і на лазерних дисках, по-третє, широке обговорення в засобах масової інформації актуальних проблем сучасного стану української мови та завдань щодо підвищення її авторитету і престижу тощо.

Закон про державність української мови було прийнято тільки 1989 року, у зв’язку з численними урядовими указами та циркулярами, що суттєво гальмували розвиток української мови.

Державно-імперські антиукраїнські заходи царизму такі, як Валуєвський циркуляр (указ міністра внутрішніх справ П.Валуєва, 1863), Емський указ (указ Олександра ІІ, 1876), Заборона викладання у народних школах та виголошення церковних проповідей українською мовою (1881), Заборона українських театральних вистав у всіх губерніях Малоросії (1884), Заборона видавати українською мовою книжки для дитячого читання (1895) та багато інших ускладнювали процес становлення єдиної літературної української мови. Єдина українська літературна мова для всієї України, за яку виступав Іван Франко, стала можливою після возз’єднання всіх українських земель 1939 року. Разом з тим, створення словників, граматик, правописів, діяльність письменників та інших культурних діячів сприяли становленню унормованої, а отже, літературної української мови та її вжитку в усіх сферах суспільного життя.

XVIII століття

§ 1720 — указ царя Московії Петра І про заборону книгодрукування українською мовою і вилучення українських текстів з церковних книг.

§ 1729 — наказ Петра ІІІ переписати з української мови на російську всі державні постанови і розпорядження.

§ 1731 — вимога цариці Анни Іванівни вилучити книги старого українського друку, а «науки вводить на собственном российском языке». У таємній інструкції правителеві України князю О. Шаховському 1734 наказала всіляко перешкоджати українцям одружуватися з поляками та білорусами, «а побуждать их и искусным образом приводить в свойство с великоросами».

§ 1763 — указ Катерини II про заборону викладати українською мовою в Києво-Могилянській академії.

§ 1769 — заборона Синоду РПЦ друкувати та використовувати український буквар.

§ 1775 — зруйнування Запорізької Січі та закриття українських шкіл при полкових козацьких канцеляріях.

§ 1789 — розпорядження Едукаційної комісії польського сейму про закриття всіх українських шкіл.

XIX століття

§ 1817 — запровадження польської мови в усіх народних школах Західної України.

§ 1832 — реорганізація освіти на Правобережній Україні на загальноімперських засадах із переведенням на російську мову навчання.

§ 1847 — розгром Кирило-Мефодієвського товариства й посилення жорстокого переслідування української мови та культури, заборона найкращих творів Шевченка, Куліша, Костомарова та інших.

§ 1859 — міністерством віросповідань та наук Австро-Угорщини в Східній Галичині та Буковині здійснено спробу замінити українську кириличну азбуку латинською.

§ 1862 — закриття безоплатних недільних українських шкіл для дорослих в підросійській Україні.

§ 1863 — Валуєвський циркуляр про заборону давати цензурний дозвіл на друкування україномовної духовної і популярної освітньої літератури: «ніякої окремої малоросійської мови не було і бути не може».

§ 1864 — прийняття Статуту про початкову школу, за яким навчання має проводитись лише російською мовою.

§ 1869 — запровадження польської мови в якості офіційної мови освіти й адміністрації Східної Галичини.

§ 1870 — роз'яснення міністра освіти Росії Д.Толстого про те, що «кінцевою метою освіти всіх інородців незаперечне повинно бути обрусіння».

§ 1876 — Емський указ Олександра П про заборону друкування та ввозу з-за кордону будь-якої україномовної літератури, а також про заборону українських сценічних вистав і друкування українських текстів під нотами, тобто народних пісень.

§ 1881 — заборона викладання у народних школах та виголошення церковних проповідей українською мовою.

§ 1884 — заборона Олександром IIІ українських театральних вистав у всіх малоросійських губерніях.

§ 1888 — указ Олександра IIІ про заборону вживання української мови в офіційних установах і хрещення українськими іменами.

§ 1892 — заборона перекладати книжки з російської мови на українську.

§ 1895 — заборона Головного управління в справах друку видавати українські книжки для дітей.

XX століття

§ 1908 — чотирма роками після визнання Російською академією наук української мови мовою(!) Сенат оголошує україномовну культурну й освітню діяльність шкідливою для імперії.

§ 1910 — закриття за наказом уряду Столипіна всіх українських культурних товариств, видавництв, заборона читання лекцій українською мовою, заборона створення будь-яких неросійських клубів.

§ 1911 — постанова VII дворянського з'їзду в Москві про виключно російськомовну освіту й неприпустимість вживання інших мов у школах Росії.

§ 1914 — заборона відзначати 100-літній ювілей Тараса Шевченка; указ Миколи ІІ про скасування української преси.

§ 1914, 1916 — кампанії русифікації на Західній Україні; заборона українського слова, освіти, церкви.

§ 1922 — проголошення частиною керівництва ЦК РКП(б) і ЦК КП(б)У «теорії» боротьби в Україні двох культур — міської (російської) та селянської (української), в якій перемогти повинна перша.

§ 1924 — закон Польської республіки про обмеження вживання української мови в адміністративних органах, суді, освіті на підвладних полякам українських землях.

§ 1924 — закон Румунського королівства про зобов'язання всіх «румун», котрі «загубили матірну мову», давати освіту дітям лише в румунських школах.

§ 1925 — остаточне закриття українського «таємного» університету у Львові

§ 1926 — лист Сталіна «Тов. Кагановичу та іншим членам ПБ ЦК КП(б)У» з санкцією на боротьбу проти «національного ухилу», початок переслідування діячів «українізації».

§ 1933 — телеграма Сталіна про припинення «українізації».

§ 1933 — скасування в Румунії міністерського розпорядження від 31 грудня 1929 p., котрим дозволялися кілька годин української мови на тиждень у школах з більшістю учнів-українців.

§ 1934 — спеціальне розпорядження міністерства виховання Румунії про звільнення з роботи «за вороже ставлення до держави і румунського народу»всіх українських вчителів, які вимагали повернення до школи української мови.

§ 1938 — постанова РНК СРСР і ЦК ВКП(б) «Про обов'язкове вивчення російської мови в школах національних республік і областей», відповідна постанова РНК УРСР і ЦК КП(б)У.

§ 1947 — операція «Вісла»; розселення частини українців з етнічних українських земель «урозсип»між поляками у Західній Польщі для прискорення їхньої полонізації.

§ 1958 — закріплення у ст. 20 Основ Законодавства СРСР і союзних республік про народну освіту положення про вільний вибір мови навчання; вивчення усіх мов, крім російської, за бажанням батьків учнів.

§ 1960—1980 — масове закриття українських шкіл у Польщі та Румунії.

§ 1970 — наказ про захист дисертацій тільки російською мовою.

§ 1972 — заборона партійними органами відзначати ювілей музею І.Котляревського в Полтаві.

§ 1973 — заборона відзначати ювілей твору І. Котляревського «Енеїда».

§ 1974 — постанова ЦК КПРС «Про підготовку до 50-річчя створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік», де вперше проголошується створення «нової історичної спільноти — радянського народу», офіційний курс на денаціоналізацію.

§ 1978 — постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про заходи щодо подальшого вдосконалення вивчення і викладення російської мови в союзних республіках»(«Брежнєвський циркуляр»).

§ 1983 — постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про додаткові заходи з поліпшення вивчення російської мови в загальноосвітніх школах та інших навчальних закладах союзних республік» («Андроповський указ»), яким зокрема введено виплату 16% надбавки до платні вчителям російської мови й літератури; директива колегії Міносвіти УРСР «Про додаткові заходи по удосконаленню вивчення російської мови в загальноосвітніх школах, педагогічних навчальних закладах, дошкільних і позашкільних установах республіки», спрямована на посилення зросійщення.

§ 1984 — постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про дальше вдосконалення загальної середньої освіти молоді і поліпшення умов роботи загальноосвітньої школи».

§ 1984 — початок в УРСР виплат підвищеної на 15% зарплатні вчителям російської мови порівняно з вчителями мови української.

§ 1984 — наказ Міністерства культури СРСР про переведення діловодства в усіх музеях Радянського Союзу на російську мову.

§ 1989 — постанова ЦК КПРС про «законодавче закріплення російської мови як загальнодержавної».

§ 1989 — прийняття Верховною Радою СРСР Закону про мови народів СРСР, де російській мові надавався статус офіційної.

 

Завдання для самостійної роботи

(Матеріали документів можна опрацьовувати в електронному ресурсі, тобто попрацювати з електронними документами, вибрати необхідне і роздрукувати)

1. Законспектувати Конституцію України (1996) Ст. 10; Ст. 11; Ст. 103; Ст. 127; Ст. 148; (пункти, котрі стосуються державної мови та обов’язкового володіння державною мовою). Режим доступу http://zakon4.rada.gov.ua/laws/main

2. Опрацювати Концепцію державної мовної політики.Документ 161/2010 від15.02.2010 р. /Режим доступу http://zakon4.rada.gov.ua/laws/main

3. Опрацювати Європейську хартію регіональних мов або мов меншин (1992). / режим доступу http://zakon4.rada.gov.ua/laws/main

4. Опрацюйте Рішення Конституційного Суду України 14 грудня 1999 року Справа N 1-6/99, N 10-рп/99. / режим доступу http://zakon4.rada.gov.ua/laws/main

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.)