АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 2

Читайте также:
  1. Cамостійна робота студентів
  2. Cамостійна та індивідуальна робота
  3. Cамостійна та індивідуальна робота
  4. Cамостійна та індивідуальна робота
  5. Cамостійна та індивідуальна робота
  6. Cамостійна та індивідуальна робота
  7. Cамостійна та індивідуальна робота
  8. Cамостійна та індивідуальна робота
  9. Cамостійна та індивідуальна робота
  10. II. Індивідуальна робота студентів.
  11. II. Індивідуальна робота студентів.
  12. V. Практична робота.

 

Контрольне тестування.

 

 

Практичне заняття № 5

 

Тема: ПОВЕДІНКА ОРАТОРА В АУДИТОРІЇ

 

План

1. Проблема першого враження.

2. Прийоми захоплення й підтримування уваги протягом виступу.

3. Завершення промови. Відповіді на запитання.

4. Невербальні засоби спілкування:

а)поза;

б)жести й міміка;

в)погляд.

5. Керування роботою аудиторії.

 

ЗАВДАННЯ

1. Підібрати 4-5 парадоксальних висловлювань відомих людей. Визначити, у промові

на яку тему їх можна використати (письмово).

2. Скласти словник поданих жестів (письмово).

Схвильованість, незадоволення, агресія, невпевненість, довіра, момент найбільшої

напруги, увага.

3. Підготуватися до виголошення промови на обрану тему (10-12 хвилин).

4. Переписати схему рецензії виступу.

 

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ Й ТЕРМІНИ

Імідж, ерудиція, толерантність, симпатія, емпатія, індивідуальний стиль оратора, увага, контакт, парадокс, дилема, риторичне питання, риторичне звертання; гумор, іронія, сатира, сарказм; регламент, невербальні засоби спілкування, міміка, жест, поза, візуальний контакт.

 

ЛІТЕРАТУРА

а)основна

1. Абрамович С.Д., Чікарькова М.Ю. Риторика. – Львів, 2001. – С.198-205.

2. Мацько Л.І., Мацько О.М. Риторика. – К., 2003. – С.180-190.

3. Чибісова Н.Г., Тарасова О.І. Риторика. – К., 2003. – С.74-75, 79-81.

4. Колотілова Н.А. Риторика. – К., 2007. – С. 109-115.

5. Олійник О. Риторика. – К., 2009. – С. 67-86.

6. Сагач Г.М. Золотослів. – К., 1993. – С. 102-106, 247-249.

7. Сопер П. Основы искусства речи. – Ростов-на-Дону, 2002. – С.142-156.

8. Апресян Г.З. Ораторское искусство. – М., 1978. – С.170-179, 244-251.

9. Гурвич С.С., Погорелко В.Ф., Терман М.А. Основы риторики. – К., 1978. – С.86-93,

96-102, 113-118, 228-234.

10. Клюев Е.В. Риторика. – М., 2001. – С.149-167.

11. Пиз А. Язык телодвижений. – Нижний Новгород, 1992.

б)додаткова

1. Томан І. Мистецтво говорити. – К.,1996. – С.60-84, 94-120, 210-220, 234-249.

2. Жаркова Л.П. Майстерність публічного виступу. – К., 1982. – С.50-53, 82-85.

3. Зрінські Л. Неписані правила. – К., 1988. – С.106-130.

4. Маркичева Т.Б., Ножин Е.А. Мастерство публичного выступления. – М., 1989. –

С.24-27, 34-41,148-162.

5. Михневич А. Ораторское искусство лектора. – М., 1984. – С. 29-35, 50-73, 170-179.

6. Ножин Е.А.Мастерство устного выступления. – М., 1978. – С. 34-46, 83-89, 113-116,

212-251.

7. Основы лекторского мастерства. – М., 1978. – С. 74-96, 122-124,139-145.

9. Сахаров В.Р. Навыки и умения оратора. – М., 1978.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Виголошення промови є завершальним етапом ораторської дії. Оратор повинен уміти встановити контакт з аудиторією, зацікавити її та підтримати увагу слухачів. Велику роль при цьому відіграє сама особистість мовця, те враження, яке він справляє на слухачів. Основою першого враження є візуальний образ людини, тому важливим для оратора є створення позитивного іміджу, який включає такі компоненти: зовнішній вигляд, образ думок, стиль висловлювання, манеру поведінки, особисту чарівність. Особливу увагу слід звернути на початок промови, коли оратор має спрямувати психічну діяльність слухачів на сприйняття виступу. Для цього існують спеціальні прийоми, що викликають неусвідомлену й усвідомлену увагу. Зосередженість аудиторії на змісті промови повинна стати післяусвідомленою, тому потрібно знати та доречно застосовувати ще й прийоми підтримки та активізації уваги. Логічність виступу, його змістовність і доступність, діалогізація викладу, орієнтація на інтереси слухачів, контакт з ними, застосування гумору, виразність мовлення становлять основне коло прийомів, якими мають оволодіти студенти. Слід запам’ятати й ті прийоми, до яких не можна або не рекомендується вдаватися.

Кінець промови теж значущий, оскільки завдання оратора – не лише підсумувати сказане, але і посилити інтерес до аналізованого питання та закріпити враження від виступу, відповісти на запитання, які можуть виникнути у слухачів.

Зовнішність промовця, його поза, хода, пересування по приміщенню, міміка, жести, візуальний контакт зі слухачами впливають на ефективність комунікації, є додатковим засобом позитивного чи негативного впливу на аудиторію та одним із важливих чинників першого враження. Тому оратор повинен намагатися контролювати несловесні сигнали, щоб вони були природніми, відповідали сказаному і ситуації спілкування.

Особливу увагу слід звернути на погляд (постійно зберігати візуальний контакт

«мовець – слухачі»), дистанцію та на жести (див. самостійну роботу № 5).

Промовець повинен керувати роботою аудиторії, адекватно реагувати на різноманітні перешкоди в діяльності, особливо, якщо їх джерелом є слухачі.

Студенти повинні знати прийоми захоплення й підтримки уваги протягом виступу; типи запитань (за логічною структурою, за складом, за формою та за характером) і правила відповіді на них; вимоги щодо зовнішньості оратора та невербальних засобів спілкування.

Студенти повинні вміти застосовувати у своєму виступі прийоми захоплення і підтримки уваги; правильно відповідати на запитання; керувати роботою слухачів; вирішувати конфліктні ситуації; доцільно використовувати невербальні засоби спілкування й «читати» аудиторію.

 

Зразок виконання другого завдання

Впевненість у собі – руки за спиною або шпилеподібне положення рук.

СХЕМА РЕЦЕНЗІЇ ВИСТУПУ

1. До якого типу належить виступ.

2. Чи відповідає зміст промови темі.

3. Яка основна думка виступу, наскільки вона зрозуміла і переконливо викладена.

4. Наскільки вдалим є початок виступу.

5. Який спосіб аргументації вибрано оратором. Види аргументів, що наводилися.

6. Чи використовуються допоміжні матеріали.

7. Схарактеризувати мову і стиль виступу.

8. Якою була поведінка оратора. Чи зміг він встановити контакт з аудиторією, завоювати і

підтримати її увагу. Як вийшов зі складних ситуацій, відповів на питання.

9. Оцінити звучність і виразність голосу оратора, темп мовлення.

10. Зауваження та рекомендації щодо змісту і форми виступу. Загальний висновок,

оцінка ефективності доповіді.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Сформулюйте сутність проблеми першого враження?

2. Що таке імідж оратора? Які його компоненти?

3. Схарактеризуйте вимоги щодо зовнішнього вигляду промовця.

4. Назвіть складові оптимальної манери виступу.

5. У чому виявляється толерантність оратора?

6. Що ви розумієте під індивідуальним стилем промовця?

7. Дайте визначення поняття «увага». Які види уваги вам відомі?

8. Розкажіть про прийоми захоплення уваги.

9. Чому постановка дилеми та використання парадоксального висловлювання викликають

увагу слухачів? У якій аудиторії доцільно застосовувати ці прийоми?

10. Поясніть, чому увагу аудиторії потрібно підтримувати? Схарактеризуйте прийоми

підтримки уваги.

11. Що таке «риторичне питання» та «риторичне звертання»? Наведіть приклади.

12. Визначте відмінності у змісті понять «гумор», «іронія», «сатира», «сарказм». До якого

з цих прийомів може вдаватися оратор?

13. Назвіть вірні та невірні прийоми завершення виступу.

14. Схарактеризуйте типи запитань за логічною структурою, за складом, за формою та

за характером.

15. Сформулюйте основні правила відповіді на запитання слухачів.

16. Які засоби спілкування називаються невербальними? Схарактеризуйте їх роль у

публічному спілкуванні.

17. Чому ораторові краще виступати стоячи?

18. Якою повинна бути поза промовця і як він має пересуватися по аудиторії?

19. Для чого необхідний візуальний контакт зі слухачами? Які правила щодо цього

існують?

20. Назвіть різновиди жестів і схарактеризуйте вимоги щодо їх використання.

21. Сформулюйте поради стосовно міміки оратора.

22. У чому полягає «читання» промовцем аудиторії? Які ознаки свідчать про

увагу/неувагу слухачів та їх згоду/незгоду зі словами промовця?

23. Які перешкоди в діяльності оратора можуть виникнути в аудиторії? Подумайте, як на

них слід реагувати.

 

 

Практичне заняття № 6

 

Тема: ВИМОГИ ДО МОВЛЕННЯ ОРАТОРА

 

План

1. Поняття про стиль виступу.

2. Загальні вимоги до мови виступу.

3. Паралінгвістичні чинники спілкування:

а)звучність і виразність голосу;

б)висота, тембр і темп мовлення;

в)інтонація.

4. Уміння, знання й навички оратора.

 

 

ЗАВДАННЯ

1. Підібрати й записати 2-3 скоромовки для відпрацювання артикуляції певних звуків.

Потренуватися їх промовляти у швидкому темпі.

2. Переписати висловлювання, визначити, яких із них треба уникати й чому.

„Розмовляйте повільніше”, „Ви пожалкуєте за тим, що зробите”, „Ви не повинні так чинити”, „У вашому віці я такого не мав”, „Я попереджав вас про наслідки”, „Всі жінки однакові”, „Ви й справді у це вірите, чи не так?” „Не беріть дурного в голову, а важкого в руки”, „Для мене є цікавим...”,”Можливо, я скажу не зовсім вдало, але…”, „Я завжди зацікавлений в тому, що й ви”.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ Й ТЕРМІНИ

Стиль виступу, функціональний стиль; розповідь, опис, міркування; комунікативні вимоги до мовлення (правильність, ясність, багатство, зрозумілість, чистота, точність, доцільність, конкретність, виразність), літературна норма та її види; висота, сила, тембр голосу; темп мовлення.

 

ЛІТЕРАТУРА

а)основна

1. Абрамович С.Д., Чікарькова М.Ю. Риторика. – Львів, 2001. – С.174-198.

2. Мацько Л.І., Мацько О.М. Риторика. – К., 2003. – С.171-180.

3. Чибісова Н.Г., Тарасова О.І. Риторика. – К., 2003. – С.26-54.

4. Колотілова Н.А. Риторика. – К., 2007. – С. 81-86.

5. Сагач Г.М. Золотослів. – К., 1993. – С.99-102, 284-295.

6. Сопер П. Основы искусства речи. – Ростов-на-Дону, 2002. – С.156-192, 297-315.

7. Апресян Г.З. Ораторское искусство. – М., 1978. – С. 187-244.

8. Гурвич С.С., Погорелко В.Ф., Терман М.А. Основы риторики. – К., 1978. – С.103-116.

9. Клюев Е.В. Риторика. – М., 2001. – С.178-262.

10. Томан І. Мистецтво говорити. – К., 1996. – С.34-44, 231-234.

11. Апресян Г.З. Ораторское искусство. – М., 1978. – С.212-244.

б)додаткова

1. Жаркова Л.П. Майстерність публічного виступу. – К., 1982. – С. 95-117.

2. Маркичева Т.Б., Ножин Е.А. Мастерство публичного выступления. – М., 1989. –

С.118-146.

3. Михневич А. Ораторское искусство лектора. – М., 1984. – С.83-138.

4. Ножин Е.А. Мастерство устного выступления. – М.,1978. – С.161-215, 227-250.

5. Одинцов В.В. Структура публичной речи. – М., 1976. – С.55-58.

6. Основы лекторского мастерства. – М., 1978. – С.122-172.

7. Баранов А.Н. Парламентские дебаты: традиция и новаторство. – М., 1991.

8. Степанов А.В. и др. Спутник оратора. – М., 1966. – С.189-265.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Підготовка до даної теми полегшується тим, що студентам добре знайомі основні поняття й терміни з курсів української мови та літературознавства. Мета заняття – актуалізувати знання та вміти застосовувати їх відповідно до риторичних вимог.

Відомо, що успіх переконуючого публічного спілкування залежить від стилю і мови виступу. У риториці, крім традиційних функціональних стилів (розмовного, наукового, публіцистичного, офіційно-ділового і стилю художньої літератури), виділяють високий, середній та низький, емоційний, нейтральний і змішаний стилі. Необхідно згадати їх особливості, що визначаються сферою вживання, темою промови і темпераментом оратора.

Спосіб викладу матеріалу пов’язаний зі стилями (поміркуйте, у чому виявляється цей зв’язок, які характерні ознаки розповіді, опису, міркування).

Стиль і спосіб викладу передбачають роботу оратора над мовою виступу. Студентам доцільно пригадати основні комунікативні вимоги до мовлення: правильність, ясність, багатство, дохідливість, чистота, точність, доцільність, стислість, конкретність і виразність. Особливу увагу слід звернути на норми літературної мови, а також на художньо-виражальні засоби – тропи і стилістичні фігури.

Велике значення для сприйняття доповіді має звучність (достатня сила голосу, яка досягається за допомогою правильного дихання) і виразність, головними засобами якої є висота, сила, тембр голосу і темп мовлення.

Висота голосу повинна бути природньою (низькою, середньою, не надто високою), але вона може і повинна змінюватися у залежності від комунікативних задач. Смислове сприйняття мовлення залежить і від його темпу (швидкості вимови звуків та слів за одиницю часу). Оптимальний темп – 100-120 слів за хвилину. Тембр як характерне забарвлення голосу, хоч і дається від природи, однак його можна удосконалювати, ліквідувати недоліки (віддишку, хрипоту, різкість, гортанність, гнусавість).

Для відпрацювання й покращання голосових характеристик існують спеціальні вправи. Скоромовки, наприклад, дозволяють поліпшити вимову певних звуків чи звукосполучень, удосконалити дикцію. Будьте готові промовляти у швидкому темпі підібрані скоромовки (знайти їх можна або в підручниках з риторики, або у збірниках вправ з культури мовлення).

Студенти повинні знати особливості риторичних стилів і способів викладу матеріалу, комунікативні якості мовлення, вимоги щодо паралінгвістичних чинників спілкування, основні уміння, знання й навички оратора.

Студенти повинні вміти визначати стиль тексту та трансформувати його з одного стилю в інший; аналізувати промови з урахуванням комунікативних вимог до мовлення; дотримуватися норм літературної мови; ураховувати особливості паралінгвістичних чинників під час власного виступу.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Поясніть значення терміну «стиль».

2. Назвіть основні функціональні стилі й коротко схарактеризуйте їх ознаки.

3. Від чого залежить вибір стилю виступу?

4. Чим відрізняються високий, середній та низький стилі красномовства?

5. Як класифікуються стилі виступу у залежності від емоційності викладу?

6. Розкажіть про особливості різних типів викладу матеріалу (розповідь, опис,

міркування).

7. Перерахуйте комунікативні якості мовлення, поясніть їх сутність.

8. Якими видами літературних норм повинен володіти оратор? Свою думку обґрунтуйте.

9. Що входить у поняття «паралінгвістичні чинники спілкування».

10. Сформулюйте вимоги щодо звучності й виразності голосу промовця.

11. Чим визначаються висота голосу і темп мовлення?

12. Чи може оратор змінити тембр власного голосу? Які ви знаєте вправи для покращання

голосових характеристик?

13. Спробуйте виділити послідовність етапів роботи над словесним оформленням виступу.

14. Якими знаннями, уміннями і навичками повинен володіти оратор?

 

 


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.013 сек.)