АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Проаналізуйте професіограму слідчого, визначивши основні напрямки його діяльності

Читайте также:
  1. I.4. ОСНОВНІ МОДЕЛІ ЗВЕРТАННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
  2. II. Основні напрями роботи, завдання та функції управління
  3. III. Основні правила та обов’язки працівників
  4. IV. Мотивація навчально-трудової діяльності.
  5. IV. Основні обов’язки власника або уповноваженого ним органу
  6. IV. Основні поняття і визначення,
  7. N 1243, 31.10.2011, Наказ, Про Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
  8. А. ОСНОВНІ ФОРМУЛИ, ЯКІ НЕОБХІДНО ВИКОРИСТАТИ
  9. Авторське право на об'єкти будівельної діяльності. Експертиза будівельного проекту.
  10. Адаптація. Характеристика адаптацій. Основні концепції адаптаційних пристосувань
  11. Асортимент товарів. Основні показники асортименту продукції.
  12. Аудит витрат виробництва та витрат діяльності.

Професіограма слідчого — це складна ієрархічна структура, в якій всі аспекти професійної діяльності, а також особисті якості, навички і вміння взаємопов'язані.

В основі професіограми слідчого лежить пошуковий аспект його діяльності, що полягає у реалізації намагання слідчого розкрити злочин і проявляється у збиранні слідчим необхідної інформації для вирішення професійних завдань. Особливе значення пошуковий аспект діяльності слідчого має на першому етапі розслідування. Сутність цього аспекту полягає у виок­ремленні з навколишнього середовища криміналістично важливої інформації (слідів злочинця, потерпшого, зброї, засобів злочину та ін.), що дає можливість достовірно відтворити події злочину.

Оглядаючи місце злочину, слідчий шукає відповіді на питання, що трапилось, які сліди залишились після скоєння злочину. Для правильно­го розв'язання таких завдань важливе значення мають особисті якості слідчого: насамперед здібності слідопита, криміналістичні знання (про сліди, способи скоєння злочинів), досвід професійний (навички знаход­ження опорних фактів та побудова контуру подій) та життєвий.

Наступним є комунікативний аспект діяльності, коли слідчий пови­нен отримати необхідну інформацію для розкриття злочину від людей шляхом спілкування з ними.

Слідчий відіграє також роль організатора розслідування. Приймаючи відповідні рішення, він намагається їх реалізувати, при цьому органі­зовує діяльність людей, які беруть участь у розслідуванні. Практична робота потребує від нього зібраності, точності та організованості.

Розглянемо реконструктивний аспект діяльності слідчого- блок обробки інформації і прийняття рішення. Сучасний слідчий повинен знати багато: кримінальне право, криміналь­ний процес, криміналістику і педагогіку, бухгалтерський облік і судову балістику. І це ще не повний перелік наукових дисциплін, на які спи­рається спеціальний інтелект слідчого під час опрацювання початкової інформації, розгляду гіпотез, версій та розробки планів розслідування.

Завершує структуру професіограми соціальний аспект, коли слідчий є організатором боротьби зі злочинністю у підлеглому районі чи на дільниці. Найважливішим у боротьбі зі злочинністю є для слідчого вияв­лення її причин і умов, а також здійснення заходів для їх ліквідації.

20. Визначте план та методичний арсенал патопсихологічного дослідження з диференціації педзанедбанності від розумової відсталості.

Патопсихологічне дослідження є комплексним, оскільки його метою є виявлення не окремих компонентів, а цілісної структури психічної діяльності психічно хворих людей. Основним методом патопсихології, на думку вітчизняних патопсихологів (Б. В. Зейгарник, С. Я. Рубінштейн, В. В. Лебединський та ін), є експеримент, а в якості додаткових використовуються спостереження, бесіда, аналіз продуктів діяльності, аналіз історії життя хворого людини (аналіз анамнестичних відомостей), зіставлення експериментальних даних з історією життя.

Патопсихологічний експеримент - це штучне створення умов, що виявляють ті або інші особливості психічної діяльності людини (оскільки мова йде про патопсихології) у її патології. Для такого експерименту характерне викликання психічних процесів у строго визначених, що враховуються дослідником умовах і можливість зміни плину цих процесів по заздалегідь наміченому плані.

Патопсихологічне дослідження містить у собі наступні компоненти:

- бесіду з хворим;

- експеримент (тестування);

- вивчення історії хвороби;

- спостереження за поводженням під час дослідження;

- аналіз отриманих результатів;

- оформлення висновку.

*** 1. Вводяться методики, які визначають наявність інтелекту (прогресивні матриці Равена,; Тест малювання), результати у педзанедбаної дитини будуть відображати якусь певну логіку,вони навіть схильні користуватися підказками, а у розум.відст. це виключено.

Педзанедбані діти – це ті, які своєчасно не отримали достатньої уваги та інформації щодо навчання.Але за природою вони розумово здібні, схильні до навчає мості.
Однак у розум.відст. дітей думки не прокладають путь до конструктивних дій – все дуже просто,примітивно. Такі діти обділені природою, мають вроджену патологію. ***


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)