Ще раз про стандартні назви соціотипів

Для однозначного найменування соціотипів введена система стандартних (канонічних) назв типів. Вона грунтується на тому ж принципі, що й елементарна модель:

— назва типу утворюється поєднанням назв першої й другої психічних функцій даного типу; наприклад, якщо першою функцією є логіка, а другою — сенсорика, утворюється словосполучення "логіко-сенсорний", для інтуїції та етики — "інтуїтивно-етичний" і т.д.;

— в залежності від екстравертності чи інтровертності типу його назва закінчується значенням цієї ознаки: якщо тип екстравертний, то в кінці назви буде слово "екстраверт" (наприклад, "логіко-сенсорний екстраверт"), а якщо інтровертний, то — "інтроверт" ("логіко-сенсорний інтроверт");

— ознака "раціональність — ірраціональність" не називається, оскільки вона визначається першим елементом моделі типу: якщо на першому місці логіка або етика — це раціональний тип, якщо сенсорика або інтуїція — ірраціональний.

Для прикладу дамо назву типу, модель якого ми побудували в попередньому розділі (цей тип раціональний, сенсорний, логічний, екстравертний). У відповідності до правил побудови назв типів, отримуємо:

ЛОГІКО-СЕНСОРНИЙ ЕКСТРАВЕРТ, скорочено — ЛСЕ, тобто спочатку називаємо першу функцію, потім другу і, нарешті, значення ознаки "екстраверт-інтроверт".

А тепер виконаймо зворотне завдання: за стандартною назвою типу визначимо його ознаки й психічні функції. Для прикладу розглянемо тип особи з назвою "інтуїтивно-етичний інтроверт". Хід міркувань може бути таким:

— оскільки на першому місці названа ірраціональна функція — інтуїція, то це тип ірраціональний;

— оскільки це інтроверт, то перша функція є “білою” інтуїцією — інтуїцією часу;

— аналогічно, друга функція є “чорною” етикою — етикою емоцій.

Таким чином, перед нами тип ірраціональний, інтуїтивний, етичний та інтровертний, а його елементарна модель має такий вигляд:

	1. Програмна функція			1. Творча функція

Ви, звичайно, зауважили, що в попередньому прикладі логіко-сенсорний екстраверт був позначений лише трьома літерами — ЛСЕ. Справа в тому, що при частому вживанні стандартних назв типів зручно використовувати їх абревіатури. У даному разі кожне слово стандартної назви типу замінюється його першою літерою.

Зверніть увагу, що в скороченнях повторюються літери І та Е. Але це зовсім не заважає розшифруванню назви типу. Наприклад, як розшифрувати позначення "ІЛІ"?

По-перше, має значення не тільки літера, але і її місце в абревіатурі. Перша і друга літери завжди позначають тільки психічні функції. У даному випадку перше "І" розшифровується як "інтуїція", а "Л" — як "логіка".

По-друге, така ознака як "екстраверсія—інтроверсія" завжди називається останньою як у повній, так і в скороченій назві типу. У такому разі літера "І" на третьому місці означає "інтроверт", а повна назва типу розшифровується як "інтуїтивно-логічний інтроверт".

Таким чином: ІЛІ — інтуїтивно-логічний інтроверт, ЛІІ — логіко-інтуїтивний інтроверт, ЕСЕ — етико-сенсорний екстраверт і так далі.

Але найчастіше для позначення типів використовують їхні псевдоніми. Якщо абревіатурні назви введені для економії зусиль соціоніків, наприклад, при написанні спеціальних праць, то псевдоніми підбираються заради зручнішого запам'ятовування особливостей кожного типу в широкому використанні. За псевдоніми взято імена відомих історичних осіб чи літературних героїв відповідних типів. Порівняйте самі, що легше сприймається:

"Це — інтуїтивно-логічний екстраверт" чи "Це — ДОН-КІХОТ"?

Відповідь очевидна. Коли називають псевдонім, то перед нами одразу ж виринає цілісний образ типу, увиразнюється наше ставлення до нього, завдяки чому легше зрозуміти, про який тип йдеться. Вживання різних форм назв типів (стандартних, скорочених чи псевдонімів) спеціально не регламентується. Система псевдонімів постійно розвивається і не є догмою, хоч, мабуть, з часом будуть знайдені найбільш відповідні імена і система стабілізується. Нагадаємо, що кілька різних систем псевдонімів наведено вище (див. Системи позначень і назв психологічних типів).

1. Датою виникнення соціоніки її засновник А.Аугустинавічуте вважає 1968 рік.

Поиск по сайту: