Поняття про діяльність. Особливості діяльності РВД

Особливості діяльності РВД

1. Поняття про діяльність. Структура діяльності.

2. Загальна характеристика діяльності.

3. Характеристика трудової діяльності РВД.

4. Характеристика ігрової діяльності РВД.

5. Характеристика навчальної діяльності РВД.

Поняття про діяльність

Людська діяльність за сутністю є соціальною. Вона сформувалася історично, у процесі праці.

Діяльність у широкому розумінні слова – це специфічно людська форма ставлення до навколишньої дійсності, змістом якої є доцільне її перетворення.

Діяльність людини- це свідома активність, що виявляється в системі дій, спрямованих на досягнення поставленої мети.

Вирізняються такі провідні види діяльності, як гра, учіння, праця.

Узагальнена структура діяльності характеризується мотиваційною, змістовою, операційною та організаційною ознаками.

Одиницями діяльності є: аналіз, планування діяльності, організація, контроль, власне виконання, контроль та регуляція діяльності.

«Утворювальними» діяльності (за Б.Ф.Ломовим) є мотив, мета, планування діяльності, переробка інформації, оперативний образ, прийняття рішення, дії, перевірка та корекція результатів. Тобто діяльність передбачає наявність суб ’єкта, потреби та мети, предмета, умов, знарядь, процесу діяльності та результату.

Суб’єктом виступає завжди людина, яка виконує дію з конкретним предметом у певних умовах завдяки знаряддям (засобам) відповідно до потреби, опредмеченої у меті.

При характеристиці діяльності завжди йде мова про аналіз відносин у системі «суб’єкт – об’єкт» (результатом є певний вплив на предмет людиною). А при спілкуванні – «суб’єкт – суб’єкт» (результатом його є взаємодія, а саме: сприяння чи протидія, згода чи суперечності, співпереживання та ін.)

Тому діяльність людини характеризується свідомістю, цілеспрямованістю, довільністю, регульованістю, плановістю, суб’єктивністю (значущістю для конкретної людини), предметністю (результат). Тобто свідомий характер людської діяльності виявляється в поставці мети, її обгрунтуванні, плануванні, передбаченні результатів, регуляції дій, прагненні до її вдосконалення.

На значення мети в діяльності людини вказував і Павлов. Рефлекс мети, пише він, має величезне життєве значення, він є основною формою життєвої енергії кожного з нас. Життя тільки у того красне й сильне, хто весь час прагне до певної мети або з однаковим запалом переходить від однієї мети до іншої.

Цілі діяльності людини пов'язані з її мотивами. Діяльність людини не тільки цілеспрямована, а й мотивована. Мета діяльності - це те, на що вона спрямована і що повинно складати її прямий результат. Мотив - це те, що зумовлює прагнення людини до даної, а не якої-небудь іншої мети. Її цілеспрямовані дії завжди спонукаються певними причинами, вона здійснює їх заради чогось важливого для неї.

Мотивами називають потреби, почуття, інтереси, переконання та інші спонукання людини до діяльності, зумовлені вимогами її життя.

Мотиви - (як внутрішня рушійна сила) діяльності та поведінки людини генетично пов’язані з її органічними та культурними потребами. Потреби породжують інтереси, тобто спрямованість особистості на певні об’єкти з метою пізнати їх, оволодіти ними.

Між цілями та мотивами діяльності існує певний зв’язок. З одного боку, мета та мотиви спонукають кожну людину до діяльності, визначають її зміст і способи виконання, а з іншого- вони й формуються у процесі діяльності, виникають і розвиваються нові потреби та інтереси, ідеали та переконання – виробничі, розумові, естетичні, спортивні.

У всіх різновидах діяльності люди користуються рухами (природженими та набутими у процесі життя, навчання та виховання).

Рухи- це ходіння, мовлення, писання, читання, складні трудові дії, гра на інструменті тощо. Систему рухів називають дією.

Розрізняють дії предметні та розумові. Розумові дії утворюються на грунті предметних дій. На перших етапах засвоєння досвіду діти і дорослі оперують конкретними предметами, засобами уточнення, порівнюють, розкладають та об’єднують їх, знаходять причинні залежності та їх взаємодії. Потім людина починає оперувати образами цих предметів і зв’язками та залежностями між ними. На ще вищому етапі розвитку ці операції здійснюються за допомогою понять, виражених у слові.

Важливу роль у діяльності відіграє її регуляція. У процесі засвоєння знань і досвіду у свідомості людини утворюється образ рухів і дій виконуваної діяльності, з яким порівнюється виконувана дія в разі її відхилення від окресленого (зразкового) способу її виконання.

Отже, діяльність- це сукупність цілеспрямованих, усвідомлених дій. Свідома діяльність людини характеризується не тільки цілями та мотивами, а й певними засобами, за допомогою яких вона здійснюється.

Успішне виконання будь-якої діяльності потребує від людини оволодіння необхідними для неї засобами. Воно передбачає вироблення у людини необхідних знань та навичок.

Вміння- це готовність людини успішно виконувати певну діяльність, що грунтується на знаннях і навичках.

Удосконаленні шляхом багаторазових вправ, компоненти вмінь, що виявляються в автоматизованому виконанні дій, називаються навичками. Наявність навичок полегшує людині виконання свідомих завдань. Людина починає усвідомлювати рухи за появи ускладнень, перешкод у їх виконанні.

Поиск по сайту: