Тема 5. Виробництво і витрати виробництва

1. Поняття витрат виробництва, основні теорії та сучасна концепція.

2. Витрати виробництва у короткостроковому періоді діяльності фірми.

3. Витрати виробництва у довгостроковому періоді діяльності фірми.

1.Поняття витрат виробництва, основні теорії та сучасна концепція.

Витрати виробництва – це вартісна оцінка затрат економічних ресурсів, здійснених підприємцем для виробництва продукції.

Поняття витрат в економічній науці базується на загальній ідеї обмеженості ресурсів і можливості альтернативного їх використання, оскільки вибір певного варіанта виробництва зумовлює втрату вигод використання відповідних ресурсів найкращим із можливих засобів.

У зв’язку з цим витрати поділяються на зовнішні та внутрішні.

Зовнішні (явні) витрати — витрати на оплату економічних ресурсів, постачальники яких не є влас­никами фірми (грошові витрати на придбання сировини, па­лива, обладнання, трудових та транспортних послуг тощо).

Внутрішні (неявні) витрати — витра­ти фірми на використання власних (неоплачуваних) ресурсів (грошовий капітал, технічне та інше обладнання, підприємницькі здібності), а також пов’язаних з деякими її перевагами (місцезнаходження, престижність торгової марки).

Неявні витрати включають недоотримані підприємцем до­ходи при найвигіднішому альтернативному застосуванні влас­них ресурсів. Сучасна економічна наука відносить до внут­рішніх витрат нормальний прибуток — мінімальну плату, необхідну для утримання підприємця в певній сфері бізнесу.

Виокремлення явних та неявних витрат відображає два підходи до розуміння природи затрат фірми (рис. 1).

Бухгалтерський підхід передбачає врахування зов­нішніх (явних) витрат, які оплачуються безпосередньо після отримання рахунка чи накладної. Ці витрати відобража­ються у бухгалтерському балансі фірми і є бухгалтерськи­ми витратами.

Економічний підхід до витрат виробництва передбачає врахування не тільки зовнішніх, а й внутрішніх витрат, пов'язаних з можливістю альтернативного використання ресурсів.

Економічні витрати відрізняються від бухгалтерських на величину альтернативної вартості власних ресурсів.

Альтернативна вартість (вартість втрачених мож­ливостей, пропущена вигода) — вартість найкращої (най­вище оплачуваної) альтернативної можливості виробництва чи поведінки фірми при порівняльному ступені ризику.

Таким чином, економічні витрати — це ви­трати, які належить здійснити підприємцю, щоб відволікти ресурси від альтернативного використання, які фактично включають явні та неявні.

Існування двох підходів до визначення витрат фірми зумовлює застосування двох підходів до аналізу прибутку.

Бухгалтерський прибуток – це різниця загальним виторгом (виручка від реалізації) та бухгалтерськими (зовнішніми, явними) витратами.

Економічний прибуток – це різниця між загальним виторгом мінус усі витрати (містять і нормальний прибуток), його отримує підприємець.

Тому коли економіст каже, що фірма покриває свої витрати, це означає, що відшкодовуються усі витрати, а підприємець отримує достатній дохід для утримання його таланту в межах певного виду діяльності.

Рис. 1. Економічний та бухгалтерський підходи до визначення витрат

Поиск по сайту: