Витрати виробництва у довгостроковому періоді

У довгостроковому періоді галузь та окремі фірми можуть здійснити усі бажані зміни у структурі ресурсів. Фірма може змінити свої виробничі потужності. У довгостроковому періоді застосовується поняття середніх загальних витрат, не вирізняючи постійні та змінні витрати, оскільки у довгостроковому періоді всі ресурси змінні.

Довгострокова крива середніх загальних витрат складається з частин кривих короткострокових витрат (АТС-1, АТС-2, і т. д.) стосовно до підприємств різного розміру, з яких фірма могла б вибирати (рис. 5). Кожна точка на цій вибоїстій кривій показує величину найменших можливих витрат на одиницю продукції за кожного обсягу виробництва за умов, що фірма мала достатньо часу, щоб здійснити всі бажані зміни у розмірі підприємства.

Рис. 5. Крива середніх загальних витрат у довгостроковому періоді: 5 різних розмірів фірм

Вертикальні лінії, перпендикулярні до горизон­тальної осі на графіку, показують ті обсяги продукції, за яких фірмі варто змінити розмір підприємства, для досягнення найнижчих ви­трат виробництва на одиницю продукції. Для всіх обсягів виробництва, що менші 20-ти оди­ниць, найнижчі витрати на одиницю продукції забезпечує підприємство 1. Проте, якщо обсяг продажу фірми перевищить 20 одиниць, але є меншим за З0 одиниць, фірма може досягти нижчих витрат виробництва на одиницю про­дукції, побудувавши підприємство 2. Хоча за більших обсягів виробництва загальні витрати будуть вищими, але витрати виробництва одиниці продукції знизяться. За будь-якого обсягу виробництва у межах від 30 до 50 оди­ниць підприємство 3 забезпечуватиме найнижчі витрати виробництва одиниці продукції. За об­сягу виробництва від 50 до 60 одиниць потрібно побудувати підприємство 4, а для обсягів вироб­ництва понад 60 одиниць — підприємство 5.

Простеживши ці зміни, можна дійти вис­новку, що крива довгострокових АТС для підприємства складатиметься з частин кривих короткострокових АТС для різних можливих розмірів підприємств, які можна побудувати. Крива довгострокових середніх загальних витрат (АТС) відображає найнижчі витрати виробництва одиниці продукції, з якими можуть виробляти будь-який обсяг продукції за умови, що фірма мала достатньо часу для проведення відповідних змін у розмірах під­приємства. На графіку жирна вибоїста крива зображає криву довгострокових АТС (її ще часто називають плановою кривою фірми).

Для більшості видів виробництва можли­вість вибору розмірів підприємства значно шир­ша, ніж у нашому прикладі. У багатьох галузях кількість можливих розмірів підприємств фак­тично необмежена, і з перебігом часу досить незначні зміни в обсязі продукції (продажу) призводять до змін розмірів підприємств. Графічно це означає необмежену кількість кри­вих короткострокових АТС, як показано на рис. 6. Мінімальні АТС виробництва будь-якого можливого обсягу продукції відображає крива довгострокових АТС. Крива довгострокових АТС реально складається не з частин короткострокових АТС, як на графіку, а з точок дотичних до теоретично нескінченної кількості кривих короткостро­кових АТС, з яких отримують довгострокову криву. Отже, ця планова крива є радше плав­ною, а не вибоїстою.

Рис. 6. Крива середніх загальних витрат у довгостроковому періоді

Закон спадної віддачі не діє у довгостроковому періоді, оскільки спадна віддача передбачає незмінну пропозицію одного з ресур­сів, тоді як у довгостроковому періоді всі ресурси змінні. Крім того, у своєму аналізі ми припустили, що ціни всіх ресурсів постійні. Дугоподібну форму кривої довгострокових середніх витрат можна пояснити за допомогою понять позитивного і негативного ефектів від зростання масштабів виробництва.

Позитивний ефект масштабу або, простіше, — економія, обумовлена зростанням масштабів виробни­цтва, пояснює спадну частину кривої довгостро­кових АТС, як показано на рис. 7-а. Зі збільшенням розмірів підприємства низка чин­ників упродовж деякого проміжку часу зумов­лює зниження середніх витрат виробництва.

Спеціалізація праці. Зі збільшенням розмірів підприємства можливе поглиблення спеціа­лізації праці. Залучення додаткових робітників означає, що виробничий процес можна розчле­нувати на сукупність операцій, коли замість п'яти-шести операцій кожний працівник вико­нуватиме лише одну. Упродовж усього робочого дня робітники можуть виконувати ті конкретні операції, для виконання яких їхній рівень кваліфікації є найпридатнішим. На невеликому підприємстві кваліфіковані працівники можуть витрачати до половини свого часу на виконання завдань, які не потребують їхньої кваліфікації, а це збільшує витрати виробництва.

До того ж, великі масштаби виробництва створюють можливість поділу виробничих опе­рацій, що дозволяє робітникам набувати знач­ного досвіду у виконанні конкретних завдань. "Майстри на всі руки", які виконують п'ять чи шість видів робіт, навряд чи зможуть досягти такого рівня майстерності у кожній з них. Зосередившись на виконанні одного завдання, той самий робітник може стати справжнім май­стром своєї справи.

Нарешті, поглиблена спеціалізація усуває втрати часу на перехід робітників від виконан­ня однієї операції до іншої.

2. Спеціалізація управлінської праці. Велико­масштабне виробництво означає також ліпше використання і глибшу спеціалізацію управ­лінської праці. Потенціал менеджера, який може контролювати працю двадцяти робітни­ків, не повністю використовуватиметься на не­великому підприємстві, де їх всього десять. Виробничий персонал можна подвоїти, не збіль­шуючи адміністративні витрати.

Невеликі фірми не спроможні найефек­тивніше використовувати працю фахівців з управління. На невеликому підприємстві фахівець з проблем збуту нерідко змушений ділити свій час між декількома напрямками управ­лінської діяльності — наприклад, маркетингом, управлінням трудовими ресурсами та фі­нансами. Більші масштаби операцій означати­муть, що фахівець з маркетингу може увесь робочий час контролювати продаж та розподіл продукції, тоді як для виконання інших адміні­стративних функцій залучатимуть фахівців із цих видів діяльності. У результаті ефективність зростатиме, а витрати виробництва одиниці продукції знижуватимуться.

3. Ефективне використання капіталу. Невеликі фірми часто неспроможні застосовувати техно­логічно найефективніше устаткування. Маши­ни для виробництва багатьох видів продукції винятково дорогі та є дуже складними вели­кими одиницями. До того ж, ефективне вико­ристання такого устаткування потребує знач­них обсягів виробництва. Тільки великі вироб­ники можуть придбати і ефективно експлуа­тувати найкраще устаткування.

В автомобільній промисловості найефектив­ніший метод виробництва передбачає застосу­вання промислових роботів та складного устат­кування для складальних ліній. Ефективне ви­користання цього устаткування передбачає щорічний випуск, від 200000 до 400000 автомобілів. Тільки дуже великі вироб­ітки можуть придбати й ефективно викорис­товувати таке устаткування. Перед невеликими виробниками постає дилема. Виробництво автомобілів із застосуванням іншого устатку­вання неефективне і пов'язане з вищими витра­тами на одиницю продукції. Однак і альтерна­тивний варіант — купівля найефективнішого устаткування і недовикористання його за низь­кого обсягу виробництва — також неефектив­ний і надмірно дорогий.

4. Побічні продукти. Великий виробник може краще, ніж мала фірма, організувати вироб­ництво побічних продуктів. Велике підприємст­во з упаковування м'яса виробляє клей, доб­рива, лікарські препарати та силу-силенну ін­ших продуктів з тих відходів, які менший за розміром виробник просто викинув би.

Інші чинники. Виробництво багатьох продуктів передбачає проектування дослідних зразків та інші "стартові" витрати, які неминучі, незалеж­но від планованого обсягу продажу. Величина цих витрат на одиницю продукції зменшується зі збільшенням обсягу виробництва. Так само, зі збільшенням кількості одиниць продукції знижуються і витрати на рекламу автомобіля, комп'ютера, стереосистеми чи ящика пива.

Усі технологічні чинники – глибша спеціалізація праці робітників та менеджерів, можливість застосування найефективнішого устаткування та ефективна утилізація відходів — зни­жуватимуть витрати на одиницю продукції ви­робника, спроможного розширити масштаби своєї діяльності. Отже, зростання усіх залучених у виробництво ресурсів, скажімо, на 10% збіль­шить обсяг виробництва на вищий відсоток, скажімо, на 20%. У результаті АТС знижуватимуться.

Позитивний ефект масштабу відіграв дуже важливу роль у розвитку багатьох галузей обробної промисловості США. Фірми, які розширили масштаби своїх операцій, щоб до­сягти економії, пов'язаної із масовим вироб­ництвом, вижили і процвітають. Ті фірми, яким не вдається розширити масштаби свого виробництва, виробляють за вищих витрат і приречені на неми­нуче банкрутство.

Рис. 7. Варіанти вигляду кривих довгострокових середніх загальних витрат

(а) Якщо позитивний ефект масштабу досить швидко вичерпується, а нега­тивний не вступає в дію доти, доки не досягнуто дуже значних масштабів виробництва, довгострокові середні загальні витрати залишатимуться постій­ними у широких межах обсягу вироб­ництва.

(б) Якщо позитивний ефект мас­штабу є відносно тривалим, а негатив­ний — віддаленим, АТС знижуватимуться у межах значного збільшення обсягу продукції.

(в) Якщо позитивний ефект масштабу швидко вичерпується і замінюється негативним ефектом, то міні­мальні витрати виробництва одиниці про­дукції досягаються за відносно низького обсягу виробництва.

Негативний ефект масштабу. Проте з часом розширення фірми може призвести до негативних економічних наслідків, а отже, до зростан­ня витрат виробництва одиниці продукції.

Основний чинник, що зумовлює негативний ефект масштабу, пов'язаний із проблемами управління, які виникають при намаганнях ефективно управляти та координувати діяль­ність фірми, що перетворилася на великого ви­робника. На малому підприємстві старший ад­міністратор може сам приймати всі основні рішення щодо його функціонування. Завдяки невеликим розмірам підприємства цей керівник перебуває близько до виробництва, здатен швидко збагнути суть будь-якої проведеної операції, легко сприйняти інформацію від підлеглих і ухвалити однозначне та ефективне рішення.

Однак ця чітка картина змінюється, коли підприємство зростає. Тепер існує багато рівнів управління, що відокремлюють адміністратив­ний апарат від виробничого процесу. Вище керівництво дуже віддалене від реальних вироб­ничих операцій підприємства. Одна людина не в змозі зібрати, осягти і оцінити всю інформа­цію, необхідну для ухвалення раціональних рі­шень на великому підприємстві. Повноваження доводиться делегувати багатьом віце-президен­там, другим віце-президентам і т. д. Таке розростання ієрархічного апарату управління вглиб і вшир створює проблеми спілкування, координації рішень, спричиняє бюрократичну тяганину та збільшує можливість того, що рішення на різних рівнях управління будуть неузгодженими. Крім того, можуть ухвалюва­тися недієві рішення, які не дозволяють швидко відреагувати на зміну смаків споживачів або технологій. Наслідком стане зниження ефективності та зростання середніх загальних витрат.

На великих підприємствах робітники мо­жуть надмірно відчужуватися від своєї діяль­ності і не відчувати відповідальності за підви­щення ефективності виробництва. Виникають більші можливості "сачкувати", тобто ухиля­тися від роботи і фактично відпочивати на робочому місці. Посилення відчуження робіт­ників та збільшення можливостей для ухилян­ня від роботи на великих підприємствах може потребувати збільшення кількості контролерів, що підвищує витрати.

Знову ж таки, збільшення усіх залучених у виробництво ресурсів на 10% збільшить обсяг продукції на менший відсоток, скажімо, 5%. Як наслідок, АТС зростуть. Негативний ефект масштабу зображеної на графіку висхідною частиною кривої довгострокових витрат.

Постійна віддача від масштабу. У деяких випадках може виникати досить значний інтер­вал між обсягом виробництва, за якого вичер­пується дія позитивного ефекту масштабу, та обсягом виробництва, коли виявляється його негативна дія. Іншими словами, існує інтервал постійної віддачі від масштабу, на якому довгострокові середні витрати залишаються постійними. На графіку— це відрізок q1q2. Тут збільшення усіх вхідних факторів, наприк­лад, на 10% збільшить на ті самі 10% і обсяг продукції. Отже, АТС не зміняться.

Поиск по сайту: