Медичного факультету (8 семестр 2011-2012 н.р.)

До підсумкового модульного контролю №1

З соціальної медицини та організації охорони здоров’я

медичного факультету (8 семестр 2011-2012 н.р.)

1. Класифікація хвороб, її наукове і практичне значення.

Наукові основи побудови класифікації та їх особливості в Х перегляді.

Для чого використовується класифікація в практичній діяльності лікарів і яким чином?

Використання класифікації в наукових дослідженнях, мета цієї діяльності.

Шифри, які використовуються в класифікації хвороб, їх призначення.

2. Системи загального та спеціального обліку хвороб, порядок їх організації.

Мета спеціального обліку та аналізу окремих класів та груп захворювань.

Соціальне, епідеміологічне та медичне значення інфекційних хвороб.

Складання та використання документів спеціального обліку неепідемічних захворювань. Перелікувати лікарів за фахом, які зобов’язані обслуговувати інфекційних хворих.

Методика розрахунку показників структури інфекційних захворювань.

3. Соціальна медицина, її зміст як науки та діяльності практичної охорони здоров’я.

Мета, предмет та об’єкт соціально-медичних досліджень.

Завдання соціальної медицини щодо оцінки здоров’я населення та обгрунтування заходів його збереження.

Характеристика прямих показників здоров’я населення, система їх вивчення і оцінки у новонароджених.

4. Методи вивчення захворюваності населення, характеристика способів отримання розмірів різних видів показників (розрахунок рівнів, структури, динаміки та ін.).

Значення показників захворюваності для оцінки роботи мережі амбулаторій, поліклінік, роботи окремих лікарів.

Характеристика найбільш частих хвороб дорослого населення.

5. Джерела вивчення захворюваності населення.

Особливості кожного з джерел, його наукове і практичне значення.

Використання джерел вивчення захворюваності в практичній і науковій діяльності в системі охорони здоров’я.

Вирахування та оцінка показників захворюваності і поширеності та використання для оцінки здоров’я населення.

6. Демографічні показники, порядок їх вирахування та оцінка рівнів і структури.

Динаміка демографічних показників в різних регіонах, оцінка розмірів народжуваності (загальні та спеціальні показники), смертності (загальні і спеціальні показники). Прогноз демографічних процесів в Україні.

7. Народжуваність – важливий демографічний показник, методика розрахунку загальних та спеціальних показників народжуваності.

Особливості показників народжуваності в окремих регіонах світу, їх динаміка та прогноз.

Соціально-економічне значення народжуваності та чинники, які впливають на її рівні.

Порядок та строки реєстрації новонароджених, реєстраційні документи, реєстраційні органи.

Вплив соціальних, медичних чинників на показники народжуваності, їх особливості в Україні.

8. Народжуваність – важливий показник стану здоров’я населення, його сучасного і майбутнього. Охарактеризувати загальні та спеціальні показники народжуваності, наукова оцінка їх стану та передбачуваної динаміки.

Чинники, які впливають на рівні народжуваності.

Характеристика 4-х демографічних криз в Україні в ХХ-ХХI ст. та прогноз на майбутнє.

9. Народжуваність та показники, які характеризують її загальний стан та прогноз на різних територіях. Особливості показників народжуваності в розвиваючих і розвинених країнах.

Демографічна політика в окремих країнах, її вплив на дітонародження.

Використання штучного запліднення та можливий вплив на показники народжуваності.

Оцінка повікового складу населення за його репродуктивними можливостями. Міжнародне поняття про структуру населення репродуктивного віку. Особливості прогнозу репродуктивного здоров’я в Україні та інших країнах.

Методика вивчення загального повікового складу населення та визначення шкали старості.

10. Показники природного приросту населення. Методика їх розрахунку та використання для оцінки стану здоров’я населення.

Демографічна небезпека співвідношення, коли смертність вище народжуваності.

Види природного руху населення в різних регіонах та країнах. Які з цих показників є позитивними, виходячи з сучасної ситуації в XXI ст., а які є негативними та вкрай демографічно небезпечними.

Характеристика глибокого порушення демографічної рівноваги в Україні.

11. Стійка втрата працездатності з дитинства, її соціальне та економічне значення.

Назва закладів, які проводять експертизу інвалідності у дітей.

Медико-соціальне забезпечення дітей-інвалідів.

Методики вирахування показників, що характеризують рівні та структуру інвалідності, їх особливості в Україні.

Напрямки реабілітації дітей інвалідів, проведення державних, а також громадських благодійних заходів.

12. Провідні напрямки вивчення статики населення та використання отриманих даних з метою оцінки соціально-медичних показників. Поняття про молоде населення, зріле населення, старе населення. Вплив повікових структур населення на види демографічних прогнозів, а також структуру закладів медичного обслуговування.

Характеристика стану демографічних процесів типу «демографічний вибух».

Визначення та оцінка показників брутто- та нетто- відтворення.

13. Смертність населення, її рівні та сучасна динаміка.

Поняття про загальні (грубі) показники смертності, особливості окремих регіонів світу.

Причини смерті населення за даними ВООЗ, характеристика їх структури. Поняття глобальності причини смерті в сучасний період. Охарактеризувати групи найбільш небезпечних причин смерті населення, які загрожують життю та здоров’ю населення розвинених та розвиваючих країн.

Міжнародні стандарти реєстрації смертності населення. Функції медичних закладів.

14. Смертність населення, його значення для оцінки здоров’я населення. Динаміка показників смертності в ХХ-ХI століттях.

Особливості показників смертності в Україні, їх динаміка. Загроза вимирання населення в країні в зв’язку з сучасними рівнями показників смертності.

Методика визначення рівнів та структури причин смерті населення.

Повікові показники смертності, їх особливості у різних вікових категоріях населення, динаміка в окремих вікових групах. Поняття про передчасну смерть і природню смерть, їх співвідношення на окремих територіях світу.

Використання даних про смертність як непрямих показників здоров’я.

15. Вивчення рівнів та структури причин смерті – загальних і спеціальних: методика розрахунку, оцінка сучасного стану.

Поняття про передчасну смерть та її сучасні причини.

Органи, які зобов’язані реєструвати випадки смерті; роль медичних працівників у встановленні причин смерті.

Характеристика структури та змісту державних документів, які використовуються для реєстрації смертності.

Вивчення особливостей смертності серед дитячого населення, людей працездатного віку, похилого віку та використання цих даних для профілактики смертності.

16. Інвалідність як показник втрати здоров’я населенням зі стійкою втратою працездатності серед дорослого населення, її соціально-економічне значення.

Міжнародна система безперервного вивчення інвалідності, її профілактики, проведення експертизи та наукова розробка заходів її зменшення.

Система медико-соціальних заходів щодо обслуговування інвалідів, безперервної реабілітації та створення належних умов життя, праці, відпочинку та ін. соціально-необхідних послуг. Міжнародний досвід позитивних заходів соціального захисту інвалідів, починаючи з дитинства.

17. Тимчасова та стійка втрата працездатності серед дорослого населення, систем їх реєстрації.

Організація експертизи тимчасової втрати працездатності. Види експертних комісій, їх структура та організація роботи.

Соціально-медичне значення контролю за причинами та рівнем різних видів і причин втрати працездатності.

Організація експертизи втрати працездатності у студентів. Показники, які вимірюють рівні та структуру різних видів тимчасової втрати працездатності.

18. Демографічні кризи в Україні, їх причини та вплив на стан здоров’я населення. Погіршення усіх непрямих показників здоров’я населення та їх стан на 2008р.

Віддалені результати демографічних криз та вплив на майбутні роки XXIстоліття (прогнози).

Міжнародний досвід розвиваючих та розвинених країн щодо врівноваження демографічних процесів. Досвід країн, що досягли найбільших позитивних результатів демографічного стану.

19. Смертність немовлят – один із найважливіших показників здоров’я населення. Чим пояснюється така висока оцінка інформативності цього показника?

Соціально-медичне значення реєстрації та вивчення причин перинатальної, неонатальної та постнатальної рівнів смертності.

Їх значення для оцінки якості медичної допомоги загалом в державі, в кожному регіоні.

Характеристика смертності немовлят в різних регіонах і країнах. Про дію яких соціально-медичних чинників вони можуть свідчити.

20. Показники здоров’я немовлят займають чільне місце в характеристиці здоров’я населення. Чому цей показник зберігає високу інформативність і є одним з провідних, щодо вивчення здоров’я населення.

Охарактеризуйте країни з найкращою системою народження і вирощування дітей.

Охарактеризуйте регіони, які не мають належної системи збереження життя та здоров’я немовлят.

Порядок реєстрації смерті немовлят, реєстраційні документи.

21. Нові напрямки поглибленого вивчення факторів, що впливають на смертність немовлят в антенатальний, інтранатальний, ранній неонатальний періоди. Комплексне послідовне визначення показників цього періоду дає можливість найти шляхи зниження цієї ранньої смертності немовлят.

Створення системи міжнародного контролю за схемою «бебі матрікс» щодо причин смертності немовлят в різні періоди розвитку починаючи з 22 тижнів.

22. Материнська смертність, її соціально-економічне значення.

Динаміка рівнів та причини ранньої материнської смертності, особливості її вирахування та сучасний стан.

Загальна материнська смертність, її сучасні рівні, динаміка.

Наявність надвисоких розбіжностей між показниками материнської смертності в розвинених і слабо розвиваючих країнах.

23. Міграційні процеси серед населення світу. Його вплив на здоров’я населення. Характеристика особливостей сучасних міграцій (еміграція, імміграція, реімміграція), різні умови міграції, їх позитивний і негативний вплив на стан здоров’я населення. Небезпека епідемій, пандемій. Маятникова міграція, її вплив на стан здоров’я населення.

Вплив міграції на демографічний стан окремих країн, їх соціально-економічні особливості – швидке збільшення міського населення, глибоке постаріння сільського населення та їх наслідки.

24. Розвиток соціальної медицини в період новітнього часу (XX-XXIст.). Зростаюча роль громадських ініціатив в створенні систем охорони здоров’я, підтримка та допомога розвиваючим країнам та країнам з різними небезпечними станами (соціальними, природними, екологічними та ін.).

Напрямки діяльності в сфері охорони здоров’я ООН, ВООЗ, ЮНІСЕФ, ФАО, Асоціації лікарів та ін.

25. Середня очікувана тривалість життя – як один з важливих показників здоров’я населення.

Оцінка важливості вказаного показника, його застосування як для одномоментного співставлення, так і зміну в часі.

Динаміка очікуваної середньої тривалості життя в окремі історичні періоди та в наш час.

Середня очікувана тривалість життя в різних регіонах і країнах.

Охарактеризуйте країни з найкращими показниками середньої очікуваної тривалості життя, а також території з незадовільним рівнем показників.

26. Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності, її соціально-економічне значення.

Характеристика існуючих документів, які засвідчують захворюваність з тимчасовою непрацездатністю.

Показники рівнів та структури цієї захворюваності, яку можуть засвідчувати певні документи. Їх назви та відповідне використання.

27. Законодавчі документи, які затверджують існування в державі системи охорони здоров’я.

Тісний зв’язок законодавства з охорони здоров’я з «Декларацією прав людини».

В якому році затверджена Декларація та її основні положення.

Використання законодавства з охорони здоров’я України для функціонування системи охорони здоров’я в наш час.

28. Система управління охороною здоров’я в Україні.

Розділи роботи МОЗ України.

Реформування системи охорони здоров’я в наш час.

Створення трьохрівневої системи медичних закладів. Функції кожного з діючих рівнів.

Реорганізація співвідношення поліклінічної і стаціонарної допомоги, їх функцій.

Створення і розвиток сімейної медицини.

29. Середня очікувана тривалість життя серед населення різної статі та її динаміка в різні періоди.

Показники серед чоловіків та жінок в стародавні часи та наш час.

Стан показника середньої очікуваної тривалості життя чоловіків і жінок в наш час.

Особливе неблагополуччя цього показника в наш час в Україні, його характеристика.

30. Найнебезпечніші явища в міграційних процесах новітнього часу.

Швидке розповсюдження работоргівлі.

Характеристика форм работоргівлі, що супроводжується жорсткою експлуатацією, порушенням здоров’я, швидким вимиранням.

Країни, що підтримують і розвивають работоргівлю в більшості є багатими країнами.

Работоргівля – як велика небезпека жорстокого приниження і знищення людей має місце і в Україні.

Поиск по сайту: