Тема: Міжнародна міграція робочої сили

Міжнародна міграція робочої сили:

· це процес її стихійного чи організованого переміщення в рамках національного чи міжнародного поділу праці, обумовлений дією економічних законів, характером розвитку продуктивних сил і виробничих відносин;

· це перерозподіл надлишкової робочої сили між ланками світового господарства;

· це переселення працездатного населення з одних держав в інші терміном більш ніж на 1 рік, викликане економічними та іншими причинами.

Нерезиденти – іноземні громадяни, що знаходяться в інших країнах до року.

Резиденти - іноземні громадяни, що знаходяться в інших країнах до року.

Причини міжнародної міграції робочої сили:

1. Економічні причини.

· пошук роботи;

· незадоволеність умовами життя;

· стабільний, порівняно високий рівень заробітної плати в імміграційних центрах;

· більш високий рівень умов праці в імміграційних центрах;

· більш сприятливі умови для реалізації своїх здібностей.

2. Політичні причини.

3. Природні катаклізми.

4. Релігійні.

5. Національні.

6. Культурні.

7. Військові.

Форми міжнародної міграції робочої сили:

1. За характером переміщення

· внутрішня;

· зовнішня;

· інтеграційна (у рамках інтеграційних об’єднань).

2. За напрямком:

· еміграція;

· імміграція;

· реміграция:реіміграція, реімміграція.

3. За часом:

· остаточна міграція;

· тимчасова;

· сезонна;

· маятникова

4. За рівнем організації:

· організована ММРС;

· неорганізована;

· добровільна;

· вимушена.

5. За професійним складом:

· низькокваліфікованої робочої сили;

· висококваліфікованої робочої сили.

6. За чинниками:

· екстенсивна - пов’язана з низьким рівнем продуктивності праці в промисловості, низькою заробітною платою;

· інтенсивна - пов’язана з упровадженням досягнень науково-технічної революції у виробництво, зростанням продуктивності праці, вивільненням робочої сили з виробничого процесу, посиленням науково-технічних зв’язків між країнами.

Основні показники міжнародної міграції робочої сили:

· трудовий доход - виплати заробітної плати, інші виплати готівкою чи товарами, що отримані нерезидентами за роботу, виконану для резидентів і оплачену ними. В цю статтю включаються виплати резидентів у пенсійний, страховий і інші фонди, позв’язані з найманням на роботу нерезидентів.

· переміщення мігрантів - це оцінний грошовий еквівалент вартості майна мігрантів, перевезеного ними при переміщенні в іншу країну;

· перекази працівників - пересилання грошей і товарів (по оцінній вартості) мігрантами своїм родичам, що залишилися на батьківщині;

· приватні неоплачені перекази - це сума статей: переміщення мігрантів і переказів працівників.

Центри міжнародної міграції робочої сили: США, Канада, Австралія, Західна Європа, Близькі Схід, країни, що розвиваються, нові індустріальні країни.

Закономірності міжнародної міграції робочої сили:

· збільшення масштабів внутрішньоконтинентальної міграції;

· посилення державного регулювання міграційних процесів;

· глобальний характер міграції, збільшення її масштабів;

· збільшення масштабів нелегальної міграції;

· збільшення частки висококваліфікованих фахівців у загальному обсязі мігрантів;

· циклічний характер міграції;

· збільшення масштабів міграції в промислово розвиті країни;

· розширення географії міграції;

· збільшення обсягів імміграції в нові індустріальні країни, країни Близького Сходу, між країнами, що розвиваються.

Наслідки міжнародної міграції робочої сили:

1. Загальні наслідки:

· збільшення сукупного світового виробництва внаслідок більш ефективного використання трудових ресурсів при їх міждержавному перерозподілі;

· створення можливостей для освоєння нових територій;

· концентрація активного населення у світових економічних центрах;

· зміна економічного, соціального і культурного положення населення, підвищення рівня життя;

· погіршення стану навколишнього середовища;

· надмірно швидкий ріст великих міст.

2. Наслідки для країни імміграції:

1. Імміграція – це чинник розвитку продуктивних сил у країні імміграції.

· подолання ”вузьких” місць і забезпечення нормального відтворювального процесу трудомістких галузей і тих галузей, що не користуються популярністю у місцевого населення;

· залучення нового досвіду, знань, навичок, динамізму в розвиток окремих галузей;

· забезпечення потреби в додатковій робочій силі при збільшенні темпів економічного росту в країні імміграції;

· виникнення і відносно відособлений розвиток двох ринків праці:

n ринку місцевої робочої сили;

n ринку іноземних робітників.

· стримування темпів зростання заробітної плати місцевих робітників;

· економія коштів на підготовку кадрів;

· збільшення фінансових витрат на матеріальну підтримку іммігрантів.

3. Наслідки для країни еміграції:

· еміграція - фактор нормалізації ситуації на місцевому ринку праці, зниження рівня безробіття;

· підвищення рівня доходів найбідніших верств населення;

· підвищення рівня кваліфікації емігрантів за рахунок прилучення до передових технологій у країні імміграції;

· збільшення припливу валюти за рахунок переказів доходів емігрантів на батьківщину;

· збільшення ВВП і поліпшення платіжного балансу за рахунок:

n податків, стягнутих з фірм по працевлаштуванню за рубежем;

n прямих і портфельних інвестицій емігрантів в економіку своєї країни;

n скорочення витрат на навчання, страхування та інші соціальні напрямки;

n нагромадження - емігранти, повертаючись на батьківщину, привозять з собою певні заощадження;

· зниження рівня технологічного, культурного, наукового потенціалу країни.

Державне регулювання міграційних процесів:

* здійснюється з метою забезпечення нейтралізації чи мінімізації негативних наслідків міграційних процесів, максимальної ефективності позитивного впливу міграції на економічний розвиток країни;

* забезпечується за допомогою діяльності спеціальних державних органів, в межах міжнародних угод на міжурядовому рівні;

Інструменти державного регулювання імміграції -це, головним чином,

система обмежень для фільтрації в’їзду іммігрантів:

1. Вимоги до якісних характеристик робочої сили:

· наявність диплома про вищу чи середню спеціальну освіту;

· стаж роботи зі спеціальності;

· віковий ценз;

· стан здоров'я.

2. Професійно-галузеві обмеження:

· непряма заборона за допомогою виділення пріоритетних професій для в’їзду;

· пряма заборона.

3. Пряме квотування імміграції - на рівні галузей визначається кількість іноземців, що можуть в ній працювати.

4. Фінансові обмеження:

· оплата за працевлаштування;

· уведення кількісного цензу за обсягом продаж для фірм, що наймають іноземців.

5. Обмеження за строком перебування і роботи в країні імміграції.

6. Введення географічних пріоритетів - надання пільг окремим етнічним групам при в'їзді і працевлаштуванні.

7. Приховані правові норми захисту національного ринку, що використовуються при виникненні особливих ситуацій - дозволяється відкликати право на роботу - департація.

8. Уведення системних санкцій за порушення міграційного законодавства:

· у відношенні нелегальної міграції;

· у відношенні нелегальних посередників;

· у відношенні фірм, що використовують працю нелегальних мігрантів.

Поиск по сайту: